Археологiя Закарпаття
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
Великого мосту встановлено новий бюст президента (ск. Й. Вайце).
Будинок Гiзелли (вул. Волошина, 13). До 1859 р. у мiстi не було жодноСЧ церковноСЧ школи для дiвчат, хоча бажаючих надати добру освiту для дочок не бракувало. РЖнiцiятива створення закладу належала католицькому СФпископу Мiхаю Гаасу. Будiвля, що збереглась до нашого часу, СФ результатом перебудов 1903-1907 рр. У школi, де мешкало тринадцять дiвчат, навчали рукодiллю, музицi, розвивали у вихованок естетичне почуття. Свою назву школа отримала вiд iмени Св. Гiзелли - дружини угорського короля РЖштвана Святого. Пiсля смерти чоловiка Гiзелла вiдмовилась вiд свiтського життя, пiшла у монастир i по смертi була беатифiкована. РЗСЧ скульптура на фасадi за совСФтських часiв стала вязнем сумлiння. "ада СЧСЧ просто замурувала i лише у 1996 р. справедливiсть вiдновлено. Зараз тут музичне училище iм. РЖ. Задора.
Сьогоднi уже нiщо не нагадуСФ, що на мiii найвищоСЧ споруди довоСФнного Ужгорода, а саме примiщення Василiанського монастиря (сьогоднi одного з корпусiв Ужгородського унiверситету), стояла будiвля ГрецькоСЧ церкви - ще одного свiдчення нацiонального рiзнобарвя мiста. Греки прибули до Ужгорода у другiй половинi XVII ст. з мiста Токай, що в Угорщинi. На вiдмiну вiд грецьких емiгрантiв в Галичинi, якi торгували вином, головним заняттям закарпатських грекiв була торгiвля вовною. Наприкiнцi столiття СЧм належало шiсть крамниць. Саме тодi частина з них, обСФднавши зусилля, придбали земельну дiлянку для будiвництва храму. Як згадуСФ краСФзнавець Йосип Кобаль, церква мала гарнi дзвони, один з яких було вiдлито аж у ВенецiСЧ. Греки мали власний цвинтар. Однак, поступово, через конкуренцiю з боку СФврейських торговцiв вони почали втрачати позицiСЧ. З часом вiд славних родiв Графiодi, Паун, Коста, залишились лише спогади. Останнiй грецький священик - Свiтозар Болярич залишив мiсто у 1879 р. 22 вересня 1900 р. будiвлю i землю придбала Мукачiвська греко-католицька СФпархiя. Пiсля черговоСЧ, нищiвноСЧ пожежi у 1906 р. було прийнято рiшення про цiлковиту перебудову храму i започаткування монастиря. Урочисте закладення нарiжного каменю вiдбулось 29 жовтня 1911 р. По закiнченнi будiвництва i аж до початку ПершоСЧ свiтовоСЧ вiйни це була найвища споруда Ужгорода. Шляхом великого народного здвигу i щоденноСЧ працi монахiв 1 вересня 1937 р. тут органiзовано класичну гiмназiю з украСЧнською мовою навчання. Монастир славився багатою внутрiшньою оздобою та активною дiяльнiстю власноСЧ друкарнi. Рештки будiвлi перебудували i прикрасили фресками Йосипа Бокшая. У листопадi 1938 р., пiсля приСФднання Ужгорода до Угорщини, гiмназiю закрили. У 1947 р. совСФтська влада лiквiдувала монастир, пристосувавши його примiщення для потреб унiверситету.
Пройшовши кiлька крокiв далi, потрапимо на вулицю РЖ. Ольбрахта. Зараз вона носить iмя знаного чеського письменника, однак СЧСЧ перша назва - Пiдвальний ряд. З огляду на те, що вона пролягла уздовж схилу замковоСЧ гори, тут зручно i винахiдливо розташували виннi пiдвали, яких, за деякими повiдомленнями, було у мiстi близько ста. До початку ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни сюди приходили мешканцi, щоб у затишнiй атмосферi, за келихом знаменитих закарпатських вин провести кiлька годин вихiдного дня. Мiiевi вина, знанi в иноземних джерелах як угорськi, завжди були предметом активного експорту. РЖ сьогоднi багато мешканцiв Закарпаття виробляють вино для власного вжитку i на продаж. Через свою невисоку цiну i добру якiсть вина завжди були особливо популярними. До впорядкування iмпорту вин у ХРЖХ ст. особливо доклалась родина графiв Шьонборнiв. Щоправда, у 1891 р. закарпатськi винороби пережили трагедiю. З Америки сюди потрапила фiлоксера - хвороба, яка знищила майже всю лозу. Мiiевим виробникам довелось розпочинати все спочаткутАж[36,с.5-6]
Ужгородський замок СФ тим обСФктом, що приваблюСФ кожного, хто хоча б на один день прибув до мiста. Цю величну споруду помiтно вже на пiдСЧздi до мiста. Вона домiнуСФ над старою частиною вже хоча б тому, що стоСЧть на природнiй горi заввишки понад 30 м. Як i загалом про мiсто, першу згадку про фортецю залишив згаданий ранiше Аль-РЖдрiсi. Однак, свiй твiр вiн написав у ХРЖРЖ ст., а сучаснi археологiчнi студiСЧ засвiдчують, що вже принаймнi у VII-IХ ст. на Замковiй горi було укрiплене городище бiлих хорватiв. Середньовiчна хронiка Дiяння угорцiв повязуСФ заснування замку з iменем легендарного словянського князя Лаборця. Згiдно з вiдомостями, останнiй щасливо правив своСЧм народом аж до часу, коли племена угрiв, зазнавши нищiвноСЧ поразки вiд печенiгiв та у пошуках новоСЧ землi для поселення, перейшли Верецький перевал у Карпатах i оточили замок. Побачивши безперспективнiсть опору, Лаборець намагався врятувати життя втечею. Однак, нападники таки наздогнали його i вбили. З того часу рiчку на теренах сучасноСЧ Словаччини, де загинув князь, називають Лаборець. Переможцi влаштували у замку гучну учту.
Арпадовичi - династiя угорських князiв (889-1001) та королiв (1001-1301). РЗСЧ засновником СФ Арпад, який обСФднав племена i заснував Угорську державу. До найвизначнiших СЧСЧ представникiв належить РЖштван РЖ Святий (997-1038), що запровадив християнство i здiйснив ряд важливих реформ. Ласло РЖ Святий (1077-95) i Коломан Книжник (1095-1116) вiдомi тим, що за СЧх часiв держава досягла найбiльшого пiднесення. За правлiння Андраша РЖРЖ (1205-35) була видана Золота булла, згiдно з якою феодальна верхiвка краСЧни отримувала значнi привiлеСЧ i права, що з часом спричинило феодальну роздробленiсть краСЧни. Попри те, що Арпади були суперниками киСЧвськоСЧ династiСЧ i галицько-волинськи