Археологiя Закарпаття
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
;ятки новокамяноСЧ доби на Закарпаттi належали носiям старчево-крiшськоСЧ культури, що датуСФться в рамках 5100-4500 рр. до н.е. [4, с. 12].
1.4 Неолiт
Заключна стадiя камяного вiку - неолiт (гр. неос - новий, лiтос - камiнь) -перiод корiнних змiн в економiчному й громадському життi первiсноСЧ людини. Названий Г. Чайлдом неолiтичною революцiСФю.
Хоч неолiт Закарпаття дослiджувався в попереднiй час (друга половина XIX - перша пол. XX ст.), але таких великих за масштабами робiт, якi були виконанi в 70-80-х роках ранiше не було. Вони перевищують розмiри дослiджених площ iнших епох. В цi роки було вiдкрито бiля сорока поселень неолiту i енеолiту, памятки якого вивчав Михайло Потушняк. Ним проведенi розкопки в Дяковi (ур. Мондичтог), Дерценi (ур. Мала гора), Баркасовi (ур. Нодь мезев), Запонi ( ур. Мала гора, Ково домб), Ужгородi (Дравцi), Серне, РафаСЧловi, Малих ГеСЧвцях, Концовi та iн. Як правило, поселення неолiту розташовувалися на берегах рiчок, водоймищ, займали окраСЧни болiт, схили невисоких пагорбiв.
Розкопки в Дяковi, Серне, РафаСЧловi, запонi, Тарнiвцях, М.ГеСЧвцях дозволили видiлити нову культуру - мальованоСЧ керамiки (4500-4000рр. до н.е.). Виявилося, що вона не входила в зону поширення лiнiйноСЧ керамiки, а iснувала паралельно з нею на сумiжних територiях Культу Крiш, на думку М. Потушняка СЧСЧ замiнила культура мальованоСЧ керамiки, коренi якоСЧ тiсно повязанi з регiоном балкан.
Характеристика перiоду.
1. Перехiд вiд привласнюючих до виробляючих форм господарства:
землеробство (культивацiя пшеницi, ячменю, проса) i скотарство (приручення собаки, вiвцi, кози, пiзнiше бика та свинi).
2.Утворення культурноСЧ спiльноти Пресескло - Старчево - Караново - Крiш у другiй половинi VI тис. до н.е., становлення господарсько - культурного типу мотичного землеробства; складання на СЧСЧ фiнальному етапi у Верхньому Потиссi (перша половина V тис. до н.е.) культури лiнiйно - стрiчковоСЧ керамiки.
3.Удосконалення технiки виготовлення камяних знарядь працi (шлiфування, полiрування, пиляння та свердлiння каменю); знаряддям надаСФться бажана форма. Використовувались рiзнi породи каменю, але переважав кремiнь i обсидiан.
4.Зявляються новi види знарядь працi: сокири, тесла, камянi мотики, серпи, зернотерки та ступки.
5.ФормуСФться керамiчний посуд; виникають прядiння й ткацтво, плетуться рибальськi сiтки.
- Створюються постiйнi поселення з великими будинками для цiлого роду чи великоСЧ матрiархальноСЧ родини.
- Видозмiнюються iдеологiчнi уявлення, удосконалюСФться культ матерi; ускладнюСФться поховальний ритуал [17, с. 13].
РОЗДРЖЛ 2 Енеолiт-бронза. Археологiя Закарпаття
2.1 Епоха енеолiту
Епоха мiдi чи енеолiт (гр. енеос - мiдь, лiтос - камiнь) охоплюСФ V - поч. II тис. до н.е. - перiод значних змiн i в природному середовищi, i в людському суспiльствi РДвразiСЧ.
Новий клiматичний перiод (субореальний) характеризуСФться збiльшенням середньорiчних температур i пiдвищеною посушливiстю.
Основними заняттями мiцно стають землеробство й скотарство. ЗароджуСФться орне землеробство з використанням тягловоСЧ сили - бика. Данi палеоботанiки вiдзначають значний вплив людини на флору. Рiзко зменшуСФться кiлькiсть окремих видiв дерев (граб, лiщина й iншi), збiльшуСФться кiлькiсть пилку злакових i супутнiх СЧм чагарникiв i рослин, характерних для пасовищ. Вiдзначаються шари вугiлля, що свiдчать про масове випалювання лiсiв.
До великих iсторичних подiй енеолiту вiдноситься перший великий подiл працi - вiдокремлення скотарiв вiд землеробiв. Худоба стаСФ новим джерелом нагромадження багатств. З цим явищем безпосередньо повязаний час великих переселень. У першу чергу, це стосуСФться виникнення ямноСЧ культурно - iсторичноСЧ спiльноти скотарiв. Вона протягом кiнця IV - початку III тис. до н.е. упроваджуСФ курганний спосiб поховання.
Друга iсторична подiя, що вiдноситься до початку III тис. до н.е. -виникнення ранньомiнойськоСЧ культури - попередницi першоСЧ СФвропейськоСЧ цивiлiзацiСЧ - крiто - мiкенськоСЧ.
Крiм перерахованих вище основних рис енеолiту, особливо наголошуСФмо на появi перших виробiв iз металу (мiдi, золота) при збереженнi домiнанти у виготовленнi знарядь працi з каменю.
Перiод енеолiту Верхнього Потисся припадаСФ на III - початок II тис. до н.е. Населення проживало в довгострокових поселеннях бiля водних джерел (Пiдгорб, В.ГеСФвцi, В.Рашковцi й iн.). Житла представленi наземними будiвлями каркасно - стовповоСЧ конструкцiСЧ (10 -12 х 4,0 - 4,5 м). Опалювались вогнищем або глинобитною пiччю; на пiзньому етапi поширюються напiвземлянки.
СвоСЧх небiжчикiв енеолiтичне населення регiону ховало в ТСрунтових могилах з рядовим розташуванням на незначних пiдвищеннях. Кiстяки у витягнутому станi; чоловiки на правому боцi, жiнки - на лiвому. ОрiСФнтацiя головою на схiд або захiд. РЖнвентар бiдний. На пiзньому етапi енеолiту зявляСФться кремацiя.
Речовий матерiал: керамiка, камянi сокири, ножi, навершя стрiл i списiв, прикраси (браслети, пiдвiски, кiльця); мiднi знаряддя й зброя: сокири, чекано [4, с. 14].
2.2 Епоха бронзи
Заключний етап первiснообщинноСЧ формацiСЧ, поява класових суспiльств у РДвропi (мiнойська й мiкенська цивiлiзацiСЧ). ЗавершуСФться перший великий суспiльний подiл працi, що почався в енеолiтi. Рiзке посилення нерiвномiрностi економiчного й соцiального розвитку, що обумовлено видiленням центрiв кольоровоСЧ металургiСЧ (ПiренеСЧ, Альпи, Апенiнський пiвострiв, Балкани, Карпати). Усе бiльшого значення