Археологiя Закарпаття
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
логiчних памяток Закарпаття, що знаходилися на стику двох культурних зон - центральноСЧ i схiдноСФвропейськоСЧ, сюди прибули працювати кiлька археологiчних експедицiй провiдних дослiдницьких центрiв. Давньокамяний вiк вивчала палеолiтична експедицiя Природничого музею АН УРСР (керiвник - В. Гладилiн), палеолiт i мезолiт - експедицiя РЖнституту суспiльних наук АН УРСР (О. Черниш, Л. Макевий), неолiт - експедицiя РЖнституту археологiСЧ АН СРСР (В. Титов), енеолiт - експедицiя Львiвського унiверситету (М. Пелещишин) [2, с. 14-17].
Все ж найбiльшi систематичнi польовi дослiдження археологiчних памяток краю проводили три експедицiСЧ Ужгородського унiверситету (Е. Балагурi, В. Котигорошко), Природничого музею АН УРСР та УжгородськоСЧ групи РЖнституту археологiСЧ АН УРСР (з 1985 року група в складi вiддiлу археологiСЧ РЖнституту суспiльних наук АН УРСР). На початку 70-х рокiв на Закарпаттi розгорнулося грандiозне за масштабом будiвництво, повязане з великими земляними роботами, а саме: спорудження нафтопроводу Дружба, кiлькох вiток газопроводу ( Уренгой -Помари -Ужгород, Братерство, Союз), Транс карпатськоСЧ шосейноСЧ дороги, мелiорацiСЧ земель на рiвниннiй i передгiрських зонах. Всi цi роботи вимагали в зонах проведення земляних робiт невiдкладних охоронних розкопок, а кошти отримувались вiд тих органiзацiй, якi вели будiвництво. Так було, по-перше, вирiшено фiнансовий бiк справи, по-друге, дало можливiсть вперше на теренах краю проводити розкопки широкими площами (по 3-4- тис. кв. м. культурноСЧ площi), охоплюючи роботами майже всi перiоди давньоСЧ iсторiСЧ Закарпаття.
Окрiм палеолiтичноСЧ та палеолiтичноСЧ експедицiй, якi вивчали памятки виключно камяного вiку, науковцi унiверситет i УжгородськоСЧ групи дослiджували всi памятки, якi траплялися на обСФктах новобудов. Тому подальшiй огляд виконаних робiт зручнiше розглядали за здобутками експедицiй, а на разi розгляду окремих iсторичних рас.
Екскурс розпочнемо з палеолiту, розкопки якого виявленi у 80-тi роки XX ст.. свiтове значення мало ранньопалеолiтичне мiiезнаходження в Королевi, яка знаходиться на 20-метровiй терасi (стоянки Виннички, Гострий Верх), якi вивчали польових розкопок, починаючи з 1974 р. ця памятка за кiлькiстю 14 нашарувань часу ашель - мустьСФ з чiткiстю геологiчноСЧ стратиграфiСЧ, виразностi матерiалiв вiд ашеля до мустьСФ i пiзнього палеолiту немаСФ собi рiвних в Центральнiй та Схiднiй РДвропi.
До мустьСФрськоСЧ доби нинi зараховано понад 40 мiiезнаходжень. До цiнних стоянок вiднесено Королево, Чорна РЖ. IX. Рокосово, Дiброва та iн. Серед знайдених знарядь працi: двох боковi чоппери, зубчастi пили, сiкачi, скребла. Заготовки обкладенi леваллуазькими вiдщепами, подiбними нуклеусами; знаряддя працi, рубилами, листоподiбними i iншими дрiбними знаряддями (3). Памятками для вивчення палеолiту, в першу чергу, були стратифiкованi памятки Королева РЖ, Королева II та пiзньопалеолiтичнi комплекси Берегова РЖ з МалоСЧ гори. А також стоянка на високому лiвому березi р. Тиса, в карСФрi для добування щебеню, на горi Сергейл, що СФ високою ранньочетвертинною терасою давнього верхньотиського озера. Вiдкрила СЧх i дослiджувала в 1976р. Закарпатська палеолiтична експедицiя РЖнституту археологiСЧ АН УРСР. Розкопки дали можливiсть виявити знахiдки ашельського i мустьСФрського шарiв з кiлькома горизонтами. Серед знахiдок нижнього шару - масивнi вiд- щепи, знаряддя типу хоперiв, нуклеусом, робила, а у верхньому - вироби мустьСФрських типiв з проявами леваллуазькоСЧ технiки.
Серед iнших памятникiв, вiдкритих Закарпатською експедицiСФю можна вiдмiтити Чорну РЖ, де зiбранi матерiали леваллуазького типу; Новоселицю РЖ, РЖРЖ, Хижу РЖ, Плешки РЖРЖ, на яких також дослiдженi матерiали леваллуазького типу. Бiльшiсть знахiдок з андезиту. Мiiе знаходження Дiброво, ЧорноСЧ IV, Хижi IV, ЗаставноСЧ РЖРЖ, Онковиць, Горян, РадванськоСЧ гори РЖРЖ, Виноградово, Берегово, ВиселичноСЧ гори, Шаян РЖРЖ, РЖльниця, Бiла Церков, Становиць, Солотвино РЖ, РЖРЖ, Плешки та iнших пунктiв дали колекцiСЧ виробiв з кремiню.
Важливим науковим внеском у розвиток питань камяного вiку Закарпаття слiд вважати спробу визначити перiодизацiю i хронологiю палеолiту. Пiдготовлена дослiдниками культурологiчна колонка дозволила дати вiдомостi про давньокамяну добу. Сьогоднi до раннього палеолiту Закарпаття зараховано памятки ашельськоСЧ (850-150 тис. рокiв до н.е.), мустьСФрськоСЧ (150-40 тис. рокiв до н.е.). до першоСЧ вiднесено мiiезнаходження та стоянки Королево РЖ, Рокосово РЖ, Рокосово II, Раковець [1, с. 17-19].
1.2 Пiзнiй палеолiт
Наступний етап у розвитку культури, господарства i соцiального ладу людства - перiод пiзнього палеолiту - тривав вiд 35 до 10 тис. рокiв тому. Перiод вiдчутного стрибка в антропогенезi, поява людини сучасного типу (homo erectus). ЗявляСФться родова органiзацiя - матрiархат. Невпорядкованi (ендогамнi) статевi стосунки замiняються екзогамними. Чоловiк i дружина повиннi походити з рiзних родiв. Це явище мало груповий характер, тому рiд вiвся за материнською лiнiСФю. Мати - захисниця вогнища й добробуту родини, роду. Сформованi уявлення про жiнку - праматiр вiдбились у виготовленнi ритуальних статуеток.
ЗароджуСФться первiсна релiгiя: тотемiзм (вiра, що кожна родова група маСФ загального предка - тотем), анiмiзм (вiра в душу) i магiя (здiйснення визначеного ритуального дiйства для досягнення бажаного).
Епоха пiзнього палеолiту у Верхньому Потиссi представлена бiльш нiж 50 стоянками (Королево, Барца, Сена, Цейково й iн.). У ходi СЧхн