Археологiя Закарпаття
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1 Камяний вiк. Археологiя Закарпаття
1.1 Раннiй палеолiт
1.2 Пiзнiй палеолiт
1.3 Мезолiт
1.4 Неолiт
РОЗДРЖЛ 2 Енеолiт-бронза. Археологiя Закарпаття
2.1 Епоха енеолiту
2.2 Епоха бронзи
РОЗДРЖЛ 3 РаннСФ залiзо. Археологiя Закарпаття
РОЗДРЖЛ 4 Ранньословянський та давньословянський перiоди. Археологiя Закарпаття
4.1 Ранньословянський перiод
4.2 Давньословянський перiод
4.3 Епоха великого переселення народiв
РОЗДРЖЛ 5 Мiста Закарпаття як обСФкти археологiчного дослiдження
РОЗДРЖЛ 6 Археологiчне дослiдження замкiв, палацiв Закарпаття
6.1 Археологiчне дослiдження замкiв
6.2 Археологiчне дослiдження палацiв
ВИСНОВОК
ВИКОРИСТАНА ЛРЖТЕРАТУРА
ВСТУП
Актуальнiсть дослiдження. Археологiя Закарпаття СФ важливим елементом iсторичного дослiдження областi. Закарпаття - це один iз важливих регiонiв УкраСЧни, котрий маСФ своСЧ особливостi як з точки зору географiчного розташування, так i з сторни iсторичного розвитку. Дослiдження цього регiону неможливе без залучення археологiчних джерел.
Територiя Закарпаття знаходиться на межi СхiдноСЧ, ЦентральноСЧ та Пiвднено-СхiдноСЧ РДвропи. РЖ саме археологiчнi дослiдження можуть дати вiдповiдi на деякi питання з маловiдомоСЧ iсторiСЧ Закарпатського регiону. На даний момент археологiя Закарпаття потребуСФ глибокого дослiдження та вивчення.
Впродовж столiть на територiСЧ регiону проходять мiграцiйнi процеси археологiчних культур. З однiСФСЧ сторони територiя Закарпаття стаСФ обСФктом проникнення, а з iншоСЧ сторони на цiй територiСЧ формуються окремi культури.
Тому археологiчнi дослiдження iсторiСЧ Закарпаття СФ важливим i необхiдним напрямком для всебiчного висвiтлення iсторичного розвитку регiону.
Мета: дослiдити iсторiю Закарпаття, використовуючи матерiали археологiчних дослiджень.
ОбСФкт: iсторичний розвиток Закарпатського регiону.
Предмет дослiдження: археологiчне дослiдження Закарпаття.
Методи дослiдження: методи аналiзу, поiрвняльно-iсторичний, хронологiчний та типологiчний.
Завдання:
здiйснити пошук, аналiз та систематизацiю наявних джерел та iсторiографiю лiтератури;
проаналiзувати перiоди та етапи археологiСЧ областi;
виявити, простежити i зясувати на основi сучасних наукових дослiджень iсторiю археологiСЧ Закарпаття.
Структура дипломноСЧ роботи: дипломна робота складаСФтсья зi вступу, шiстьох роздiлiв, якi подiляються на пiдроздiли, висновку, додаткiв та використаноСЧ лiтератури.
У першому роздiлi охарактеризований камяний вiк, його хронологiчнi рамки та розкопки.
У другому роздiлi розкрито змiст епохи Енеолiту та бронзи i хронологiчнi межi цього перiоду.
У третьому роздiлi дана характеристика перiоду раннього залiза i хронологiчний час.
У четвертому роздiлi розглянуто ранньо-словянський та давньословянський перiоди.
У пятому роздiлi розiбрано археологiчне дослiдження iсторичних мiст Закарпаття.
Шостий роздiл розкриваСФ археологiчнi дослiдження замкiв, палацiв Закарпаття.
Дипломна робота мiстить 87 сторiнок теоретичного матерiлу.
РОЗДРЖЛ 1 Камяний вiк. Археологiя Закарпаття
1.1 Раннiй палеолiт
Перiод палеолiту СФ початком появи людини й формування сучасного фiзичного типу i датуСФться понад 3 млн. р. тому. Протягом палеолiту (гр. палайос - стародавнiй, лiтос - камiнь) людина опанувала вогонь, виготовила перший одяг i побудувала своСФ перше житло. Перiод появи людини й формування сучасного фiзичного типу. Протягом палеолiту (гр. палайос - стародавнiй, лiтос - камiнь) людина опанувала вогонь, виготовила перший одяг i побудувала своСФ перше житло. Процес засвоСФння людьми великих просторiв РДвропи обумовлений льодовиками, що перiодично насувалися з пiвночi на континент. Мiжльодовиковi перiоди вiдрiзняються мяким клiматом. Основнi заняття: збиральництво й полювання. Знаряддя працi виготовлялися з камiння, кiстки, рогу, деревини. Були вони примiтивнi i ледь забезпечували прожитковий мiнiмум. Розходження в технiцi обробки каменю стало основою для розробки перiодизацiСЧ первiсноСЧ iсторiСЧ.
Сучаснi данi вiдносять появу людини на Землi до 5 - 4 млн. рокiв тому. Нiйi-Г-ьи: давнi рештки людини, названоСЧ homo habilis (лат. людина вмiла), були виявленi ЛуСЧсом Лiкi i його послiдовниками в Пiвденно - Схiднiй i Схiднiй Африцi (Танзанiя, Ефiопiя). Поруч iз рештками кiсток знайдена оброблена галька (чопери та чопiнги). З Африки, через Малу Азiю i Балкани людина проникаСФ та розселяСФться в РДвропi, i 1 млн. рокiв тому зявляСФться у Верхньому Потиссi.
У ранньому палеолiтi ВерхнСФ Потисся (1 млн. - 150 тис. рокiв тому) заселяСФться пiтекантропами (гр. пiтекос - мавпа, антропос - людина). За даними американського демографа Е.Дiвi СЧх було близько 125 тисяч. Рiст до 170 см, хода пряма (homo erectus ), обсяг мозку до 900 куб.см, могутнi надбрiвнi дуги. Однак, була вiдсутня важлива ознака людини - виступ пiдборiддя..
На початку палеолiту рельСФф регiону зазнав iстотних змiн: вiдбулося пiдняття Карпат на висоту бiльше 1000 м й утворилося Верхньотиське озеро. З початком льодовиковоСЧ епохи (до Карпат льодовик не дiйшов) рiзко змiнюСФться клiмат, флора та фауна.
Вагомi успiхи закарпатськоСЧ археологiчноСЧ науки у вивченнi давньоСЧ iсторiСЧ населення пiвнiчно-схiдноСЧ частини КарпатськоСЧ улоговини припадають на 70-90-тi рр. XX ст. Цьому сприяло кiлька факторiв. Оцiнивши ключовий характер деяких архео