Археологiя Закарпаття
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
набуваСФ видобуток мiдних i оловяних руд, розробка золотоносних родовищ, плавка мiдi, бронзи, золота. Кольорова металургiя, що пройшла ряд етапiв (холодне i гаряче кування мiдi та СЧСЧ лиття) завершуСФться литтям бронзи.
У перiод середньоСЧ бронзи (1700 - 1380 рр. до н.е.) починаСФться виготовлення мечiв, знарядь працi (серпи, сокири), на пiзньому етапi (1200 -900 рр. до н.е.) - порожнСФ лиття (поножжя, шоломи, панцирi), виготовлення скла.
Можна говорити, що в епоху бронзи вiдбуваСФться другий великий суспiльний подiл працi - видiлення металургiйного виробництва й склоробства в окремi ремесла.
Створення металургiйних центрiв i виробництво товарiв приводить до розширення мiжрегiональноСЧ торгiвлi й обмiну. У СЧхнiй основi були мiдь, олово, бронза, золото, вироби з них, а також сiль, оксамит, морськi раковини, намиста.
Посилення соцiальноСЧ диференцiацiСЧ, значення патрiарха й вождя пiдкреслюСФться поховальними памятками й численними скарбами. У цей час збройнi конфлiкти стали повсякденним явищем у життi населення багатьох регiонiв РДвропи. На це вказують повсюдне зведення городищ i значна кiлькiсть зброСЧ на памятках та в складi скарбiв. У результатi вiйн створилися всi умови для пiднесення вождiв.
Бронзовий вiк РДвропи (злам III - II - початок РЖ тис. до н.е.) не принiс iстотних змiн у способи виробництва засобiв iснування, але у виготовленнi зброСЧ було досягнуто значних висот. Зрiлого й одноманiтного вираження здобуваСФ релiгiйний символiзм.
Епоха бронзи Верхнього Потисся (1900 - 900 рр. до н.е.) генетично повязана з пiзньоенеолiтичними культурами КарпатськоСЧ зони (Баден, Коцофенi). ХарактеризуСФться збiльшенням щiльностi населення й засвоСФнням передгiрськоСЧ зони пiд тиском носiСЧв стороннiх культур.
У даний час, завдяки дослiдженням Е.А.Балагурi, в регiонi вiдомо декiлька сотень поселень перiоду бронзи. В основному, вони розташованi уздовж невеликих рiчок. Площа поселень 0,5 - 1,0 га. Житла наземнi i напiвземлянки, рiдше будувалися землянки; розмiри 8-30 кв. м. Опалювалися зазвичай вогнищем.
В основi поховального обряду - бiритуалiзм. Могильники грунтовi, iнколи пiдкурганнi (Лесне, Зняцево). Пiзнiй етап епохи бронзи характеризуСФться урновими похованнями в ТСрунтових могильниках (Беркес, Станово, Рашковцi й iн.)
Розглянутий перiод значною мiрою характеризуСФться масовим закопуванням бронзових i золотих виробiв. У регiонi нараховано 331 скарб з 15000 речей, загальною вагою 10 тонн. СЧхнСФ картографування вказуСФ на зони особливоСЧ концентрацiСЧ: Пiвнiчна Трансiльванiя, пiвнiчно - схiдна частина Саболч - Сатмарського комiтату Угорщини й долина р. Латорицi, що виходить до Верецького перевалу.
Основними галузями господарства були орне землеробство (пшениця, ячмiнь, просо) i скотарство (дрiбна й велика рогата худоба, конярство); в умовах передгiрСЧв вiдгiнне.
Значна кiлькiсть скарбiв, знахiдки матриць для лиття озброСФння, знарядь працi, прикрас (Барца, Спiшске Штверток, Дякове й iншi), бронзоливарських печей (Медведiвцi) - усе це характеризуСФ ВерхнСФ Потисся як один iз найбiльших центрiв кольоровоСЧ металургiСЧ РДвропи.
Сукупнiсть памяток (городища, могильники, скарби, виробничi обСФкти) СФ надiйними аргументами для твердження про наявнiсть соцiальноСЧ стратифiкацiСЧ у верхньотиському суспiльствi перiоду бронзи [8, с. 27].
РОЗДРЖЛ 3 РаннСФ залiзо. Археологiя Закарпаття
3.1 Перший етап раннього залiза
Завершальний перiод бронзи й початок раннього залiзного вiку ЗахiдноСЧ СЧСЧ Пiвденно-СхiдноСЧ РДвропи визначаються памятками гальштатськоСЧ культурно - iсторичноСЧ спiльноти.
Вивчення памяток Верхнього Потисся ранньозалiзного перiоду приводить до висновку, що цей регiон був пiвнiчною окраСЧною фракiйського масиву КарпатськоСЧ котловини. Етнокультурнi iмпульси, якi сприяли утворенню (на загальнiй гавськiй основi) двох спорiднених культурних груп -куштановицькоСЧ й Санiслеу - Нiр (середина VI - IV ст. до н.е.), рiзнi за значенням i силою впливу. Перша група в перiод свого формування потрапила пiд помiтний вплив з пiвночi (з боку лужицькоСЧ культури), а друга - з Потисся.
У процесi розвитку обидвi групи вiдчували культурний вплив фракоскiфських груп, iнтенсивнiсть якого у рiзних областях регiону була рiзно Куштановицька група, яка займала схiдну, найбiльш вiддалену й зачинеi частину Верхнього Потисся, потрапила пiд менший чужорiдний вплив, кордони на пiвночi та сходi проходили за Карпатами, а на пiвднi простягали вздовж правобережжя Тиси, яка була контактною зоною з групою Санiслеу Нiр. Захiдний кордон куштановицькоСЧ групи не визначений у звязку недостатнiм ступенем дослiдженостi поселень i вiдсутнiстю поховальнi комплексiв на сусiднiй територiСЧ. Тому словацькi дослiдники не видiляю памятки СхiдноСЧ Словаччини до окремоСЧ групи, але вiдзначають прояв мiцно впливу з боку альфельдськоСЧ групи та групи Санiслеу - Нiр, що складаСФ СФди СЧх вiдмiннiсть вiд старожитностей куштановицького типу.
У цiлому ВерхнСФ Потисся середини VI - IV ст. до н.е. являло собою СФдн культурно - господарську область. Вiдмiннiсть у типах могильникiв i окремi деталях поховального обряду, при СФдностi способу поховання, повязаi ймовiрно, з племiнними особливостями. У соцiальному вiдношеннi суспiльстi Верхнього Потисся ранньозалiзного перiоду було родо - племiнним, з сiмейне общиною як основою виробництва. Провiднi галузi господарства землеробство та скотарство. Металургiя перебувала на рiвнi домашнього виробництва.
На даний час у Верхньому Поти