Археологiя Закарпаття
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
iх дослiджень зiбранi скребачки, рiзцi, навершя списiв, гарпуни з кiстки, голки, прикраси.
В основi господарства зберiгаСФться загiнне полювання на великих тварин (мамонти, зубри, оленi) i збиральництво.
Пiд час пошукових робiт Закарпатська палеолiтична експедицiя вiдкрила два пiзньопалеолiтичнi мiiезнаходження в районi с. Бiгань Берегiвського району. Воно розташовано на площi виноградника, в межах села на склонi БагенськоСЧ гори. Тут на пiвнiчно-схiдному схилi зiбрано близько 300 кременевих виробiв, якi складаються з нуклеусiв, пластин, вiдщепiв, скребкiв, рiзцiв, масивного нуклевидного знаряддя.
Другим мiiезнаходженням в цьому районi являСФться мiiе- знаходження Дiдова гора, розташоване поряд з бiганською горою, пiвденно-захiднiше с. Бiгань. Тут, на пiвнiчному схилi гори, на вершинi, зiбранi кременевi вироби, якi складаються з вiдщепiв вiдбiйника, долото видного знаряддя, уламки мiкро пластинок.
Цiнними, хоч i допомiжними, виявилися нововiдкритi пiзньопалеолiтичнi мiiезнаходження Берегово II, Мукачево РЖ, Бiганська гора, Заставне, Шаян та iн. Що стосуСФться вiкових рамок то зроблена спроба вiднести СЧх до раннього вюрма з видiленням трьох стадiй його розвитку.
Картографування пiзньопалеолiтичних мiiезнаходжень (Ганьковиця, Дубриничi, Лумшори, Голубине, Дiлове та iн) свiдчить про те, що людськi колективи пiзнього палеолiту успiшно заселяли не лише передгiрську, але й гiрську частину Закарпаття. Гiпотеза про те, що гiрська частина була заселена лише в епоху середньовiччя, яку запопадливо поширювали деякi угорськi iсторики, обТСрунтовано втратила свiй сенс [1, с. 20].
1.3 Мезолiт
Епоха мезолiту (гр. месос - середнiй, лiтос - камiнь) визначаСФться закiнченням льодовикового перiоду й установленням людськоСЧ сучасностi -голоцену. Зникають великi тварини (мамонти, шерстистий носорiг, бiзон та iншi), формуСФться сучасна фауна та флора. Полювання на швидконогих тварин ускладнюСФться, що визначило появу першоСЧ механiчноСЧ зброСЧ далекого бою -лука, а у звязку з цим вiдбулося масове знищення тварин. ОстаннСФ обумовило зростання ролi збиральництва й приручення тварин.
Поява бiльш надiйних способiв iснування, значне полiпшення клiмату сприяли збiльшенню чисельностi населення та його розселенню. Дослiдники мезолiту вважають, що саме в цю епоху починаСФ складатися племiнна органiзацiя.
З 1973 року розпочалося вивчення мезолiту. Тодi була створена комплексна мезолiто-неолiтична експедицiя РЖнституту суспiльних наук АН УРСР, яку очолив Л.Г.Мацкевий. протягом 15-ти рокiв роботи експедицiСЧ було вiдкрито i частково дослiджено 38 мезеолiтичних мiiезнаходжень i стоянок.
Найбiльш цiннi матерiали було отримано пiд час розкопок стоянок Камяницi II, Камяницi У (Ужгородського району), що дозволило провести етнокультурний подiл мезолiту Закарпаття на памятки з геометричними (Камяниця У) i без геометричних (Камяниця II) мiкролiтiв. Як показали дослiдження, памятки мезолiту на Закарпаттi розташованi нерiвномiрно. Найбiльше СЧх фiксуСФться в передгiрСЧ (22), в Притиськiй рiвнинi (7), Берегiвськiй котловинi (4) та в районi Вiгорлато-Гутинського хребта (2) (6). Памятки типу Камяниця У близькi до стоянки Сексард-Паланк (Угорщина),
У Верхньому Потиссi вiдкрито бiльше 50 стоянок IX - VI тис. до н.е. (Л.Мацкевий) - Камяниця, Угля, Ворочево, Перечин i iншi. У ходi розкопок цих памяток зiбрано значний речовий матерiал. В основному це знаряддя працi з кременю, обсидiану, андезиту й базальту.
СпостерiгаСФться удосконалення технiки обробiтку каменю, що знайшло вiдображення в появi мiкролiтiв - вкладишiв для рiжучих знарядь i макролiтiв - попередникiв камяних сокир. Кремiнь i обсидiан надходили у ВерхнСФ Потисся з Токайських гiр, андезит i базальт - мiiевi породи.
.* i
Рухливий спосiб життя, недовговiчнiсть стоянок звязанi з полюванням як основним способом життя разом iз збиральництвом.
Памятки духовного життя й мистецтва мезолiтичного населення Верхнього Потисся вiдомi слабо, але можна припустити, що вони були.
Унiкальною релiгiйною памяткою мезолiту на територiСЧ УкраСЧни СФ Камяна Могила в степу Мелiтопольського р-ну ЗапорiзькоСЧ обл., iнтерпретована дослiдниками як храм магiй. У гротах i на пiщаних блоках величезного пагорба знаходилося бiля тисячi рiзноманiтних зображень (бики, конi, мамонти, оленi й iн.) Храм виник ще в епоху пiзнього палеолiту.
За даними росiйського демографа В.РД. Ларiчева територiю Землi в мезолiтi заселяли 2,5 млн. чоловiк.
Л. Мацкевий на основi спостережень висловив думку про iснування в Закарпаттi в добу мезолiту двох основних етнокультурних спiльнот. До першоСЧ групи вiн вiднiс памятки з деякими палеолiтичними iндексами, до другоСЧ - комплекси з вираженими новими тенденцiями мезолiту. Перша група розташована в пiвнiчно-захiднiй, друга в пiвденно-схiднiй частинi краю. Як вважаСФ дослiдник, матерiали розкопок дали право говорити про спiвiснування на Закарпаттi в РЖХ-VРЖ тисячолiттях до н.е. мезолiтичних i неолiтичних спiльнот. Першi займали передгiрську зону, другi - низину, тобто зони, придатнi до мисливства, рибальства, збиральства та землеробства i тваринництва. Знаходячись в центрi РДвропи, мезолiтичнi памятки краю увiбрали в себе рiзноманiтнi риси сусiднiх з Закарпаттям етнокультурних спiльнот, що вимагаСФ подальших польових дослiджень.
На основi одержаного матерiалу у Запонi (ур. Мала гора), Серне (ур. Кiш мезев) дослiднику вдалося визначити, що раннi пам'