Археологiя Закарпаття
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?ого музею, Ужгородського ГОС унiверситета i iнституту археологiСЧ АН УССР. В 1960 р. ранньословянськi памятники дослiджуСФ С. РЖ. Пеняк, а в 1974 р. В. Г. Котигорошко. Зiбранi i обробленi археологiчнi джерела послужили основним матерiалом для написання iсторiСЧ ранньословянського населення Закарпаття VI - IX ст.[25,с.45 ]
4.2 Давньословянський перiод
РЖ, нарештi, ще один важливий iсторичний перiод, який у 70-80-тi роки поповнився новими археологiчними фактами. Йдеться про ранньословянськi i давньоруськi памятки другоСЧ половини першого i перших столiть другого тисячолiття нашоСЧ ери. СЧх вiдкриття змiнило iснуючi концепцiСЧ про час заселення краю давнiми словянами. Через вiдсутнiсть джерел вважалося, що мiж памятками першоСЧ половини РЖ тис. н.е. та донедавна вiдомих давньословянських памяток VIII - IX ст.. iснував хронологiчний розрив. Його вдалося заповнити нововiдкритими поселеннями в Галочi, Холмоку, Береговi, Перехрестi, Дiдичному, Чепi та iн., якi датуються VI - VII ст. н. е. На поселеннях в Галочi, Береговi вперше вiдкрито пiвквадратнi напiвземлянковi житла з чистою лiпною керамiкою празького (корчакського) типу, що дозволило СЧх повязати з появою перших словянських племiнних груп у Верхньому Потиссi. Вони датуються початком VI ст. н.е.
Велику цiннiсть для вивчення iсторiСЧ давнiх словян Закарпаття представляють нововiдкритi поселення VIII - IX ст. н.е. СЧх в рiвниннiй i передгiрських зонах краю зафiксовано понад сорок (Боржава, МужiСФво, Яношi, Братово, Затисiвка, Клиново, Петрово, Корятняни, Палло, Паладь, Комiрцi, Катiвцi, Баркасово, Клячаново та iн.). Цiкаво, що майже бiля кожного сучасного села, де проходили розкопки, виявлено середньовiчнi поселення ХРЖ-ХШ ст.. Засвiдчено понад двадцять таких поселень, серед яких: Братово (ур.Весетфалу), Шом (ур.Брумер), Олейник (Круглуе поле), Шаланки (ур.Фюзеш), Зняцево (Бовцкош варош), Добронь (ур.Золотий горб), Холмок (Теплицi), Радванка (вербунки) та iн. На жаль, цi поселення не пiддавалися археологiчним дослiдженням. А мiж тим вони вiддзеркалюють певний пласт давньоруськоСЧ культури, яка сформувалась у краСЧ на базi ранньословянського населення VРЖ-Х ст. в кiнцi ХРЖ-ХШ ст., розпочалося заселення ПритиськоСЧ рiвними мадярами, що невдовзi привело до нiвеляцiСЧ матерiальноСЧ культури двох рiзних за характером економiчних систем - осiлоСЧ землеробноСЧ i кочiвничо-скотарськоСЧ. Вивчення цього процесу - це завдання новоСЧ плеяди дослiдникiв.[25,с.48-49]
4.3 Епоха великого переселення народiв
Охороннi розкопки, що проводилися в 70-80-х роках у Лацкановi, Малих Селменцях Ужгородського району та Братовi Виноградiвського району, окрiм вище згаданого, засвiдчили iснування ще двох видiв ритуалу поховання пшеворських племен на Закарпаттi, а саме: ямково-урнового (Братово) i розсiяного двох варiантiв: пiд курганним насипом (Пацканьово) та на майданчику (Малi Селменцi). Розсiювання кальцинованих кiсток, очевидно, застосовувалося пiд час групових поховань. Згаданi види поховального ритуалу на Закарпаттi датуються РЖРЖ-РЖV ст. н.е. Нововiдкритi поселення, якi стали вiдомими у братовi, береговi, МатiСФвi, ОросiСФвi, Галочi, Холмоку та iн., набагато збагатили базу про матерiальне життя та побут носiСЧв пшеворськоСЧ культури. Ця тема, ще не закрита i чекаСФ свого подальшого вивчення.[3,с.22]
РОЗДРЖЛ 5 Мiста Закарпаття як обСФкти археологiчного дослiдження
УЖГОРОД
Вже анемона бiла розцвiла.
Причепурились висiлки та села
Нi, це не Ужгород - околицi Марселя
В обiймах нiжних леготу й тепла.
Петро Мiдянка
ОднiСФю з таСФмниць сучасного Закарпаття СФ походження назви його адмiнiстративноСЧ столицi - мiста Ужгород. Ще й сьогоднi науковцi ламають пера i голови над етимологiСФю, а тим часом мiiевi мешканцi iз задоволенням розкажуть кiлька версiй, чому саме Ужгород. Справа маСФ i полiтичний пiдтекст. УкраСЧнцi висувають свою версiю, угорцi боронять иншу. Сьогоднi ж напевно знаСФмо лише одне. Хресним батьком мiста вважають арабського мандрiвника i географа Аль-РЖдрiсi. Саме вiн залишив у 1154 р. найдавнiшу згадку про мiсто, коли на замовлення сицилiйського правителя Рожера РЖРЖ розпочав створення географiчного атласу свiту. У творi цього видатного науковця воно було подане пiд назвою Гункбар або Унгу. З часом ця назва перетворилась на Ужгород. Хоча i зараз багато хто переконаний, що назву мiсту дала саме рiчка Уж, яка протiкаСФ через його центр, або ж це просто угорський переклад слова замок. Перiодично зявляються навiть такi екзотичнi версiСЧ, як походження назви вiд iменi посла римського iмператора до правителя племенi гунiв.
Щоб потрапити на перехрестя мiж залiзничним та автобусним вокзалами Ужгорода, минаСФмо пл. Федора Корятовича, котру варто все ж оглянути. Перша СЧСЧ назва - Галькова. Вона постала на лiвому березi Малого Ужа, бо у цьому мiii рiчка змiнила своСФ русло i вода нанесла багато галькового камiння. Сьогоднi майже нiщо не вказуСФ на СЧСЧ славне минуле. А от давнiше тут вiдбувались першi мiськi ярмарки. Рiшення про СЧх проведення затвердив ще король Людовик РЖ Великий. У 1853 р., пiсля перенесення основноСЧ частини торгових рядiв в инше мiiе, влада вирiшила перетворити площу на парк. Терен засадили деревами, встановили лавки. Однак, коли пiсля розпаду Австро-Угорщини чиновники залишили мiсто, площа перетворилась на небезпечне мiiе, де збирались переважно мiiевi марТСiнали. Довший час тут була стоянка фiакрiв i колодязь, водою з я