Психологiчнi умови розвитку уваги у молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
роцесi навчання викликати i змiцнювати у дiтей безпосереднiй iнтерес до його змiсту. У молодшого школяра зростаСФ стiйкiсть уваги, формуСФться здатнiсть зосереджуватись на навчальних обСФктах, даних мислено i мало пiдтримуваних засобами унаочнення, виробляСФться вмiння бути уважним за несприятливих зовнiшнiх обставин, контролювати свою увагу i володiти нею в учбовiй i позаучбовiй дiяльностi, далi вдосконалюСФться вмiння розподiляти i переключати увагу. Характерним для учнiв цього вiку СФ внутрiшнСФ прагнення виховувати у себе вмiння бути уважним, переборювати слабкi сторони своСФСЧ уваги, а також формування уважностi до людей як важливоСЧ риси характеру пiдростаючоСЧ особистостi [59, 23-26].
Позитивнi риси уваги СФ цiнною якiстю школяра, а недолiки - серйозною перешкодою в учбовiй i трудовiй дiяльностi. Гарно розвинутi властивостi уваги та СЧСЧ органiзацiя СФ важливим чинником, який насамперед обумовлюСФ успiшнiсть навчання у молодшому шкiльному вiцi.
2.3 Причини неуважностi учнiв початкових класiв пiд час учбовоСЧ дiяльностi
Неуважнiсть молодших школярiв - одна iз важливих причин зниження успiшностi навчання. На жаль, неуважнiсть учнiв початковоСЧ школи СФ проблемою, яку вирiшити iнодi дуже важко. Бiльшiсть батькiв та педагогiв просять надати вправи для пiдвищення рiвня уваги, не розумiючи, що деяким дiтям такi вправи не тiльки не пiдвищать уважнiсть, а навпаки знизять СЧСЧ. Вирiшення проблеми неуважностi учнiв потрiбно починати з усвiдомлення практичним психологом школи та учителями-класоводами важливостi проведення профiлактичноСЧ дiагностики властивостей уваги дiтей молодшого шкiльного вiку, пiдвищення рiвня психологiчноСЧ культури педагогiв та СЧх готовностi до просвiти батькiв щодо розумiння причин неуважностi учнiв.
Зосередженiсть, спрямованiсть свiдомостi учня на певнi предмети та явища присутнСФ на всiх етапах його учбовоСЧ дiяльностi. Часто нерозумiння навчального матерiалу, поява помилок пiд час виконання самостiйних завдань, невмiння починати i послiдовно проводити роботу над заучуванням текстiв, виконанням малюнкiв, технiчних виробiв пояснюСФться не вiдсутнiстю здiбностей до цих видiв занять, не слабкою кмiтливiстю або поганою памяттю, а недостатньою уважнiстю.
Молодшi школярi, зокрема першокласники й другокласники, часто бувають неуважними. Науковцi видiляють ряд причин, що викликають неуважнiсть, роблять спробу СЧх класифiкувати. Аналiз психолого-педагогiчних праць та власний педагогiчний досвiд дозволяють акцентувати увагу на наступних аспектах означеноСЧ проблеми у дiтей молодшого шкiльного вiку. Для неуважних дiтей характерна вiдсутнiсть попередньоСЧ готовностi до активноСЧ роботи на заняттi. Вони постiйно вiдволiкаються вiд основного виду дiяльностi. Мiмiка i поза дуже яскраво свiдчать про СЧхню неуважнiсть. Головним показником неуважностi молодших школярiв СФ низька продуктивнiсть i велика кiлькiсть помилок у роботi. Причинами низькоСЧ зосередженостi в молодшому шкiльному вiцi СФ недостатня iнтелектуальна активнiсть, несформованiсть навичок i умiнь учбовоСЧ дiяльностi та несформована воля [40, 12-13].
Пiд час органiзацiСЧ учбовоСЧ дiяльностi задля запобiгання неуважностi необхiдно враховувати особливостi усiх видiв та властивостей уваги молодших школярiв. Найбiльш поширена причина нестiйкостi уваги дiтей - СЧх недостатня розумова активнiсть. Якщо учень пасивно слухаСФ товаришiв або тривалi пояснення вчителя, стiйкiсть його уваги швидко спадаСФ, вiн легко вiдвертаСФ свою увагу. Коли ж дiти в класi зайнятi цiкавою справою, коли в процесi роботи треба не тiльки слухати, а й розвязувати якiсь задачi, якщо вони на уроцi активно спостерiгають i виконують практичнi дiСЧ з навчальним матерiалом, то СЧх увага дiстаСФ величезну пiдтримку. Лiчачи палички i складаючи вiзерунки, конструюючи моделi, малюючи iлюстрацiСЧ до прослуханого оповiдання, порiвнюючи закiнчення iменникiв у рiзних вiдмiнках, знаходячи спiльнi i вiдмiннi ознаки в трикутниках рiзного виду, дитина думаСФ. РЗСЧ розумова активнiсть, пiдтримувана практичними дiями, СФ основою стiйкоСЧ уваги [86, 18].
Якщо учень зайнятий одноманiтною виконавською роботою, а на запитання вчителя маСФ вже готовi вiдповiдi, увага його неминуче буде легко вiдвертатися. Увагу пiдтримуСФ мислення. Коли на уроцi немаСФ матерiалу для активного мислення, то вчитель не добСФться стiйкоСЧ уваги, скiльки б разiв вiн не звертався до дiтей iз закликом бути уважними.
Неуважнiсть повязана iз загальною нестiйкiстю уваги. Хиби сприйняття дитини нерiдко пояснюються неуважнiстю, яка найчастiше залежить вiд особливостей дитячого сприйняття; хиби сприйняття - це неточнiсть у розпiзнаваннi схожих предметiв, внаслiдок чого дiти можуть припускатися помилок пiд час читання, плутаючи лiтери або склади. Так, замiсть слова тАЬперестав" вони читають тАЬпристав", замiсть тАЬМаша" читають тАЬмама", окрiм того дiти часто тАЬвгадуютьтАЭ, що написано, замiсть того, щоб уважно вдивлятися в лiтери слова. Часто це призводить до помилок.
Неуважнiсть нерiдко СФ наслiдком перевтоми дитини. Якщо вона пiзно лягаСФ спати, якщо батьки перевантажують маленького школяра враженнями: дозволяють дивитися вечiрнi телевiзiйнi передачi, часто водять в гостi, нервова система дитини перезбуджуСФться. Школяр погано i мало спить, у клас приходить у сонливому станi. Сон у цьому випадку - це охоронне гальмування, яке перешкоджаСФ утворенню домiнанти.
Окрiм того, за даними медикiв, неуважнiсть може бути наслiдком поруш