Психологiчнi умови розвитку уваги у молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?рямовувати своСЧ зусилля на виконання певноСЧ дiяльностi. Довiльна увага СФ вольовою. За СЧСЧ допомогою здiйснюСФться регуляцiя активностi, прогнозування, контроль i корекцiя дiяльностi. Вона розвиваСФться у дитини в процесi виховання, а згодом i самовиховання.
Довiльна увага необхiдна для виконання людиною будь-якого складного завдання. Вона виникаСФ там, де предмет уваги СФ непривабливим для людини, де праця СФ рутинною. За участю довiльноСЧ уваги вiдбуваСФться регуляцiя активностi, прогнозування, контроль i корекцiя дiяльностi. Цей вид уваги завжди СФ опосередкованим, бо ТСрунтуСФться на операцiях, що опосередковують мислення. Будь-який акт уваги, для того, щоб стати актом довiльноСЧ, свiдомо спрямованоСЧ уваги, повинен насамперед перетворитися на iнтелектуальну, опосередковану операцiю.
Мiж мимовiльною i довiльною увагою iснують взаСФмозвязки i взаСФмопереходи. Довiльна увага виникаСФ на основi мимовiльноСЧ, але вона може перейти у мимовiльну при змiнi мотивацiСЧ дiяльностi, зокрема при виникненнi iнтересу до неСЧ [65, 368].
Пiслядовiльна увага, будучи цiлеспрямованою, виступаСФ як спрямованiсть на кiнцевий результат дiяльностi. Людина, виробивши мету, передбачаСФ кiнцевий результат, плануСФ способи його досягнення, проте не здiйснюСФ контролю за процесом дiяльностi. Цим даний вид уваги нагадуСФ мимовiльну. РЗСЧ виникнення збiльшуСФ тривалiсть зосередження на дiяльностi, сприяСФ зменшенню втоми i пiдвищенню продуктивностi працi. Пiслядовiльна увага СФ оптимальною у всiх видах дiяльностi, але найефективнiша у розумовiй роботi [65, 368; 11, 680-681].
Перехiд довiльноСЧ уваги у пiслядовiльну полегшуСФ роботу, позбавляючи людину необхiдностi витрачати зусилля на те, щоб зосереджуватись на даному обСФктi, i водночас пiдвищуСФ СЧСЧ продуктивнiсть. Тому СФ важливим питання органiзацiСЧ усякоСЧ дiяльностi так, щоб забезпечувати цей перехiд. Особливо це СФ актуальним для навчальноСЧ дiяльностi. Слiд керувати навчанням так, щоб воно самим своСЧм змiстом забезпечувало перехiд довiльноСЧ уваги учнiв у пiслядовiльну, що сприяло б пiдвищенню ефективностi засвоСФння учнями знань.
Примусово викликати пiслядовiльну увагу неможливо: шлях до неСЧ лежить через захопленiсть справою, через пробудження iнтересу до дiяльностi.
Мимовiльна, довiльна i пiслядовiльна увага можуть розглядатися i як рiвнi уваги.
Зовнiшня увага вiдiграСФ провiдну роль у спостереженнi предметiв та явищ навколишньоСЧ дiйсностi та в СЧх вiдображеннi у нашiй свiдомостi. Вона виявляСФться в активнiй установцi, у спрямуваннi органiв чуття на обСФкт сприймання i спостереження, в зосередженнi на дiючих органах тiла - руках, ногах, та СЧх напруженнi. Зосередження на предметах i явищах дiйсностi сприяСФ пiдвищенню чутливостi, тобто взаСФмодiСЧ органiв чуття - зору, слуху, нюху, дотику.
Вона зумовлена структурою зовнiшнiх подразникiв, що впливають на людину, або "структурою зовнiшнього поля". Цi подразники визначають напрям, обсяг та стiйкiсть уваги субСФкта за умови, що подразник вiдрiзнятиметься вiд iнших за силою, iнтенсивнiстю дiСЧ. У разi, коли дiя подразникiв у певний час урiвноважена, жоден iз них не домiнуСФ, виникаСФ коливання уваги. Напрям зовнiшньоСЧ уваги змiнюСФться пiд впливом новизни обСФктiв та СЧх структурноСЧ органiзацiСЧ. Важко сприйняти велику кiлькiсть предметiв, якщо вони розкиданi, поданi без будь-якого порядку, i навпаки, ми легко це зробимо, коли вони будуть органiзованi в певнi структури.
Внутрiшня увага субСФкта повязана зi структурною органiзацiСФю його дiяльностi. Увага iндивiда може бути прикутою до потреб, що дiють як мотиви, до мотивiв, коли вони усвiдомлюються, коли iндивiд намагаСФться виробити мету, спланувати СЧСЧ виконання, прийняття рiшення тощо [11]. Пiд час дiяльностi увага може переноситись на уявлення памятi, думки, почуття, якi iндивiд переживаСФ, виявляючи певне ставлення до своСФСЧ дiяльностi. У процесi дiяльностi внутрiшня увага може бути бiльш i менш напруженою. Це залежить вiд досвiду субСФкта, вiд складностi мети тощо.
Здатнiсть зосереджуватись на внутрiшнiй, психiчнiй дiяльностi, маСФ велике практичне значення. Таке зосередження звязане зi здатнiстю уявляти предмети та процес дiСЧ, подумки аналiзувати СЧх. У ньому велику роль вiдiграСФ внутрiшнСФ мовлення. Самосвiдомiсть неможлива без зосередження на внутрiшнiх, субСФктивних станах та iндивiдуальних особливостях психiчноСЧ дiяльностi особистостi.
Пiд час внутрiшньоСЧ уваги чутливiсть органiв чуття знижуСФться, людина не помiчаСФ оточуючих, не чуСФ звертань до себе, вiдволiкаСФться вiд виконуваноСЧ дiяльностi. Тому в будь-якiй дiяльностi - навчальнiй, трудовiй, спортивнiй - недоцiльно одночасно завантажувати i зовнiшню, i внутрiшню увагу. Не потрiбно, наприклад, давати учням розвязувати подумки завдання i водночас демонструвати засоби унаочнення, сприймати написане на дошцi, спостерiгати, стежити за дiСФю приладу. Це потребуСФ досить розвиненоСЧ здатностi розподiляти увагу мiж зовнiшньо та внутрiшньо спрямованою дiяльнiстю.
Внутрiшня увага сприяСФ пiдвищенню ефективностi сприймання, памятi, мислення, уяви. Моральний, розумовий та естетичний розвиток особистостi неможливий без СЧСЧ формування. У дiяльностi зовнiшня i внутрiшня увага чергуються.
Отже, увага регулюСФ напруження в реалiзацiСЧ того чи iншого етапу дiяльностi, але виявляСФ в кожному з них свою специфiку. Також вона спрямована на активний пошук та аналiз iнформативних ознак i ретельне планування. Усi види уваги залежать вiд потреб, iнтересiв, цiлей, цiнно