Психологiчнi умови розвитку уваги у молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?язаноСЧ з обмiном речовин, елементарними потягами органiзму). Низхiдна - вiдiграСФ суттСФву роль у забезпеченнi вибiркового активiзуючого впливу на тi види дiяльностi, якi формуються за участю кори головного мозку. Групи нейронiв, що знаходяться у гiпокампi, реагують на будь-якi змiни подразникiв рiзних сенсорних систем i навiть на ритм СЧх дiСЧ. З огляду на це вченi, зокрема канадський нейрофiзiолог Г. Джаспер, пропонують називати цi клiтини "нейронами новизни" або "клiтинами уваги", якi модифiкують стан активностi кори та регулюють СЧСЧ готовнiсть до дiСЧ [65, 369-370].
У людини провiдну роль у регуляцiСЧ активного стану вiдiграють лобнi дiлянки мозку. Так, англiйський фiзiолог Г. Уолтер показав, що кожний стан активного очiкування викликаСФ у цих дiлянках особливi повiльнi електричнi коливання, якi вiн назвав "хвилями очiкування".
Як показали спостереження нейрофiзiологiв, подразнення дiлянок мозковоСЧ кори викликають ряд змiн в електричнiй дiяльностi ядер стовбура та стимулюють орiСФнтувальний рефлекс. Таке загальне пожвавлення на вибiрковi реакцiСЧ, спрямованi на ознайомлення iз зазначеними вище змiнами, РЖ. Павлов визначив як "орiСФнтувальнi рефлекси", або "рефлекси що таке?". Цi рефлекси особливi, бо СЧм притаманнi такi властивостi, як "звикання" i "пробудження" та реагування на дiю умовного подразника. У людини таким сигналом може бути слово, яке викликаСФ явища готовностi та очiкування дiСЧ сигналу. Зважаючи на цi особливостi орiСФнтувального рефлексу, можна сказати, що вiн повязаний не тiльки iз загальною, генералiзованою активацiСФю органiзму, а й iз диференцiйованим, вибiрковим характером дiСЧ [11].
У комплекс реакцiй орiСФнтувального рефлексу входять прояви його в ефекторнiй, моторнiй частинi. Доказом цього СФ поява електричних явищ у мязах тiСФСЧ руки, якою субСФкт маСФ реагувати i знаСФ про це. Усе те ще раз пiдтверджуСФ думку про вибiрковий характер орiСФнтувального рефлексу та про наявнiсть у комплексi орiСФнтувальних реакцiй установки.
Ученi припускають, що мимовiльна увага повязана з загальними, генералiзованими формами неспецифiчноСЧ активацiСЧ мозку. Людина маСФ можливiсть зробити стан активацiСЧ бiльш стiйким, перетворити його на основу стiйкоСЧ та напруженоСЧ уваги. РД пiдстави стверджувати, що довiльна увага повязана не тiльки з пiдвищенням загального рiвня активацiСЧ мозку, а й з вибiрковiстю активацiСЧ неспецифiчних систем мозку.
Велике значення для органiзацiСЧ уваги маСФ вироблення динамiчних стереотипiв. Коли субСФкт, виконуючи будь-яке завдання, не допускаСФ неуважностi, у нього вiдносно легко формуСФться оптимальний осередок збудження. Натомiсть динамiчний стереотип неуваги важко змiнити.
Таким чином, проведений аналiз науковоСЧ лiтератури даСФ змогу узагальнити рiзнi пiдходи науковцiв щодо пояснення фiзiологiчних основ уваги (див. табл.1.3) [60, 47]
Таблиця 1.3. Фiзiологiчнi основи уваги
Науковцi Основнi положення СЧх концепцiйНейрофiзiологизагальна активацiя дiяльностi мозку, що виявляСФться у змiнi його електричноСЧ активностi; здiйснюСФться ретикулярною формацiСФю; зафiксовуСФться на електроенцефалограмi. РЖ. ССФченовувага маСФ рефлекторний характерРЖ. Павловнаявнiсть в корi головного мозку стiйкого осередку оптимального збудження, що негативно iндукуСФ СЧСЧ сумiжнi дiлянки. Закон iндукцiСЧ нервових процесiв: процеси збудження, що виникають в одних дiлянках мозку, спричинюють процеси гальмування в iнших дiлянках. О. Ухтомськийдомiнанта - панiвний, стiйкий осередок оптимального збудження; пiдпорядковуСФ собi побiчнi iмпульси, що надходять в iншi осередки, спричинюючи пiдсилення збудження в домiнантi. Г. Джаспер
Г. Уолтерлiмбiчна система та лобнi долi мозку мiстять "нейрони уваги" та клiтини очiкування, якi модифiкують стан активностi кори та регулюють СЧСЧ готовнiсть до дiй. У лобних дiлянках у станi активного очiкування виникають особливi повiльнi електричнi коливання - тАЬхвилi очiкування".
Отже, увага СФ одним з феноменiв орiСФнтовно-дослiдницькоСЧ дiяльностi особистостi. Це психiчна дiя, спрямована на змiст образу, думки чи iншого явища. Увага вiдiграСФ важливу роль у життi людини, оскiльки завдяки СЧй здiйснюСФться регуляцiя дiяльностi, поведiнки та iнтелектуальноСЧ активностi.
1.2 Класифiкацiя, види та форми вияву уваги
У сучаснiй психологiСЧ увагу класифiкують за рiзними критерiями [60]. На основi аналiзу психологiчноСЧ лiтератури узагальнено вiдобразимо iснуючi класифiкацiСЧ видiв уваги у виглядi таблицi (див. табл.1.4) [60, 48]
Таблиця 1.4. Види уваги та СЧх характеристика
Вид увагиХарактеристика видiв увагиза рiвнем вольових зусиль мимовiльнавиникаСФ в ходi взаСФмодiСЧ людини iз навколишнiм середовищем поза СЧСЧ свiдомим намiром i без будь-яких вольових зусиль з СЧСЧ боку. РЗРЗ викликають раптовiсть дiСЧ подразника, його новизна, сила, змiна iнтенсивностi i розмiщення в просторi, контраст зi тлом. довiльнасвiдомо викликаСФться, спрямовуСФться i регулюСФться особистiстю; повязана iз постановкою мети дiяльностi i вольовим зусиллям. пiслядовiльнавиникаСФ з довiльноСЧ уваги при появi у людини iнтересу до виконуваноСЧ дiяльностi; маСФ ознаки як мимовiльноСЧ - не вимагаСФ спецiальних вольових зусиль для пiдтримання, так i довiльноСЧ - залишаСФться цiлеспрямованою i свiдомо контрольованою. за особливостями обСФктiвзовнiшня (сенсорна: слухова, зорова;
рухова) обСФктами зосередження СФ предмети та явища зо