Психологiчнi умови розвитку уваги у молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?дт, Е. Тiтченер; гештальтпсихологiСЧ - К. Кофка, В. Келер, П. Адамс; феноменологiчного напряму - французький учений М. Мерло-Понтi; когнiтивноСЧ психологiСЧ - американський психолог У. Найсен та iн. [58; 90; 91]. Розробцi проблеми уваги присвятили своСЧ працi П. Гальперiн [21; 22], М. Добринiн [26], М. Ланге, РД. Мiлерян [90], С. Рубiнштейн [70], Д. Узнадзе, РЖ. Страхов [77]. У сучаснiй психологiСЧ вивчення уваги здiйснюють у загальнiй, вiковiй, педагогiчнiй i медичнiй психологiСЧ, психологiСЧ працi, нейропсихологiСЧ та iнших галузях. РЖ сьогоднi вона маСФ багато незясованих питань методологiчного i теоретичного плану.
Н. Чупрiкова [88], Ю. Дормашев, В. Романов [28] критично зауважують, що у психологiСЧ iснують рiзнi теоретичнi та методологiчнi пiдходи до розкриття проблеми уваги. Зокрема, чiтко та однозначно не виокремлено ознак уваги, оскiльки немаСФ загальновизнаного СЧСЧ наукового тлумачення. Науковi визначення уваги, якi дають рiзнi автори, СФ дуже рiзностороннiми i практично не пiддаються систематизацiСЧ. Досi немаСФ СФдиноСЧ думки про те, чи iснуСФ увага як самостiйний психiчний процес (аналогiчний, наприклад, процесам сприймання i мислення), чи це лише особлива сторона iнших психiчних процесiв. Термiнологiчна строкатiсть призвела до того, що сьогоднi вiльно трактуСФться поняття уваги, що може призвести до змiшування та сплутування понять при вивченнi сутi психологiчних явищ (див. табл.1.1). [82, 16-18].
Таблиця 1.1. Тлумачення уваги в iсторiСЧ психологiчноСЧ думки (за М. Фалiкманом*) [82]
№
з/пАвтори визначеньВизначення уваги1. М. ДобринiнУвага - це спрямованiсть i зосередженiсть психiчноСЧ дiяльностi. 2. Е. ТрейсманУвага - це механiзм обСФднання окремих ознак в образi цiлiсного обСФкта. 3. Д. БродбентУвага - це механiзм селекцiСЧ (фiльтр) в системi переробки iнформацiСЧ, що дозволяСФ вiдкинути чи послабити непотрiбну iнформацiю на основi аналiзу СЧСЧ фiзичних ознак. 4. А. Олпорт
О. НойманнУвага - це механiзм встановлення взаСФмноСЧ вiдповiдностi мiж iнформацiСФю, яка поступила, i поведiнковими актами субСФкта, що пiзнаСФ. 5. В. ВундтУвага - це процес апперцепцiСЧ та його результат - яснiсть та чiткiсть вiдповiдних елементiв свiдомостi. 6. Е. ТiтченерУвага - це сенсорна яснiсть. 7. Д. КанеманУвага - це тАЬрозумове зусилля" чи ресурси системи переробки iнформацiСЧ, оснащенi механiзмом СЧх розподiлу. 8. Ю. ГiпенрейтерУвага - це феноменальний i продуктивний прояв провiдного рiвня органiзацiСЧ дiяльностi. 9. П. ГальперiнУвага - це функцiя розумового контролю. 10. М. ЛангеУвага - це доцiльна реакцiя органiзму, миттСФво покращуюча умови сприймання/пiзнання. 11. К. КофкаУвага - це Его-обСФктна сила. 12. Р. Корсiнi,
А. АуербахУвага - це готовнiсть з боку органiзму до сприймання оточуючих його стимулiв. 13. Г. Глейтман,
А. ФрiдлундУвага - це широко вживаний термiн для позначення усiх процесiв, через якi ми здiйснюСФмо селективне сприймання. 14. Дж.Р. АндерсонУвага - це розподiл когнiтивних ресурсiв мiж процесами, що протiкають у рiзних перцептивних, моторних i вищих когнiтивних системах. 15. Р. НСФмовУвага - це стан психологiчноСЧ концентрацiСЧ, зосередженостi на будь-якому обСФктi.
Отже, на сучасному етапi розвитку наукових знань концепцiя уваги не СФ завершеною. Свiдченням цього СФ наявнiсть у науковiй лiтературi численних
теорiй уваги, що вiдображають рiзнi пiдходи до СЧСЧ визначення та розкриття фiзiологiчних основ. Аналiз наукових джерел даСФ змогу виокремити основнi теорiСЧ, у яких представники рiзних психологiчних напрямкiв розкривають природу уваги, опираючись на власнi концептуальнi положення (див. табл.1.2).
Таблиця 1.2. Ппсихологiчнi теорiСЧ уваги
Назва теорiСЧОсновнi положення теорiСЧмоторна теорiя
Т. Рiбо, БолдуСЧн, М. ЛангеРух СФ умовою виникнення уваги. Якщо усунути рухи, то вiд уваги нiчого не залишиться. Людина, яка не вмiСФ керувати мязами, не здатна зосереджуватись. волюнтаристська теорiяСутнiсть уваги полягаСФ у вольовiй дiяльностi. Воля пануСФ над психiчними процесами. iнтроспективна психологiя
В. Вундт, Й. ГербартУвага - це стан свiдомостi, який характеризуСФться яснiстю, чiткiстю, iнтенсивнiстю наявного в нiй змiсту або перебiгу процесiв. Це - фiксацiйна точка свiдомостi, найяснiше СЧСЧ поле, це прояв невiдомоСЧ внутрiшньоСЧ сили. асоцiативна психологiя
ВайтцЕмоцiя зумовлюСФ виникнення уваги, але вона не становить сам процес уваги. теорiя установки
Д. УзнадзеУстановка, налаштованiсть (неусвiдомлюваний стан готовностi до дiяльностi), внутрiшньо зумовлюСФ стан уваги. теорiя поетапного формування розумових дiй П. ГальперiнаУвага - один iз моментiв орiСФнтувально-дослiдницькоСЧ дiяльностi, це психiчний контроль за змiстом образiв, думок, дiй людини. Не кожен контроль СФ увагою, однак увага - це завжди контроль. рефлекторна теорiя
РЖ. Сеченов, РЖ. Павлов О. УхтомськийПредмети i явища зовнiшнього свiту, дiючи через рецептори на мозок людини, викликають у неСЧ орiСФнтувальнi рефлекси та пристосувальнi руховi реакцiСЧ.
Спробу науково обТСрунтувати цi механiзми здiйснили у руслi моторноСЧ теорiСЧ уваги, авторами якоСЧ були французький психолог Т. Рiбо i росiйський психолог М. Ланге. Ця теорiя надаСФ надзвичайно важливого значення зовнiшнiм виявам уваги, розглядаючи роль рухiв не стiльки як побiчний вияв, скiльки як умову виникнення уваги. Рух, зазначали вони, фiзiологiчно пiдтримуСФ i посилюСФ акт уваги, налаштовуючи органи чуття на зосередження або вi