Психологiчнi умови розвитку уваги у молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
гу його уваги.
Вiдволiкання уваги треба вiдрiзняти вiд СЧСЧ переключення, пiд яким прийнято розумiти довiльну змiну людиною спрямованостi своСФСЧ уваги з одного обСФкта на iнший. Тут людина свiдомо переходить вiд одного завдання до iншого, сама спрямовуСФ свою увагу на новi обСФкти вiдповiдно до змiнених умов СЧСЧ дiяльностi [11, 684]. В основi змiни спрямованостi уваги лежить перемiщення в корi головного мозку осередку оптимального збудження.
Зумисний характер вiдрiзняСФ переключення вiд вiдволiкання уваги, коли людина змiнюСФ обСФкт уваги мимовiльно. Дослiдження свiдчать, що змiна уваги нерiдко вiдбуваСФться досить швидко, упродовж секунди ми можемо перевести увагу з одного обСФкта на iнший 3-4 рази [21]. Переключення полегшуСФться за наявностi звязкiв мiж змiстом попередньоСЧ й наступноСЧ дiяльностi, iнтересу до наступноСЧ дiяльностi, за умови не дуже глибокого зосередження на попереднiй дiяльностi, наявностi звички переключати увагу, усвiдомлення важливостi iншого завдання. РЖнертнiсть нервових процесiв утруднюСФ переключення уваги.
Переключаючи увагу, людина свiдомо переходить з одною обСФкта на iнший, вiд одного завдання до iншого, ставлячи перед собою мету зайнятись чимось новим або перепочити. Здатнiсть переключати увагу важлива тодi, коли треба швидко реагувати на змiни середовища. Подiбнi ситуацiСЧ характернi для низки складних рiзновидiв дiяльностi людини; вони виникають у роботi водiя автотранспорту, льотчика, верстатника, оператора систем спостереження i керування, педагога, який проводить урок у класi, та iн. У таких професiях вiд здатностi переключення уваги залежить успiх виконання трудового завдання.
Переключення уваги - важлива властивiсть особистостi, вияв СЧСЧ здатностi володiти своСФю увагою, яка допомагаСФ СЧй орiСФнтуватися в навколишнiй дiйсностi, швидко приступати до виконання нових завдань [11, 683]. Здатнiсть до переключення уваги виробляСФться в процесi практичноСЧ дiяльностi. Потрiбно виробити звичку переключати увагу в певних умовах. У школi слiд так органiзувати процес навчання, щоб дiти з самого початку одержували завдання, яке б вимагало переключення СЧх уваги на учiння. Треба слiдкувати, щоб вони цiлком переключалися на новий предмет дiяльностi, повнiстю виконували його вимоги до дiяльностi. Дотримання розумного режиму переключення уваги в процесi навчання маСФ важливе значення для гiгiСФни розумовоСЧ працi, виступаСФ необхiдною умовою рацiонального режиму працi й пiдтримання оптимального рiвня працездатностi учнiв на уроках.
У переключеннi уваги яскраво проявляються iндивiдуальнi особливостi людини. Уповiльненiсть або швидкiсть переключення уваги залежить вiд рухливостi основних нервових процесiв (збудження та гальмування), проте вправляння у переключеннi уваги може пiдвищити його показники.
Розподiл уваги - це одночасна увага до двох або кiлькох обСФктiв та одночасне виконання дiй з ними чи спостереження за ними [65, 369]. Деякi професiСЧ вимагають неодмiнного розподiлу уваги (водiй, пiлот, учитель). Учитель одночасно стежить за класом i даСФ пояснення. Розподiл уваги необхiдний i школяревi пiд час учбовоСЧ дiяльностi. Наприклад, вiн слухаСФ пояснення вчителя i стежить за тим, що вiн показуСФ (карту, картину), або слухаСФ й одночасно робить записи.
Головною умовою успiшного сумiщення дiяльностей СФ достатнСФ оволодiння людиною певними видами дiяльностей. Експериментальнi дослiдження та життСФва практика свiдчать, що успiхи значно зростають, якщо виконання однiСФСЧ або кiлькох дiяльностей бiльш або менш автоматизоване й не натрапляСФ па серйознi перешкоди. У такому випадку основна дiяльнiсть припадаСФ на нервовi центри, що перебувають у станi оптимального збудження, тодi як додатковi види дiяльностi забезпечуються напiвзагальмованими нервовими центрами. Додатковi види дiяльностi вимагають менше увага до себе, бо виконуються значною мiрою автоматизовано.
Двi роботи тiльки тодi можна успiшно виконувати, якщо одна з них настiльки засвоСФна або легка, що не потребуСФ зосередженоСЧ уваги, людина виконуСФ СЧСЧ вiльно, лише трохи контролюСФ i регулюСФ. З огляду на це неможливо розподiлити увагу мiж такими дiяльностями, якi потребують участi одних i тих самих аналiзаторiв.
Важко розподiляти увагу, коли обСФкти уваги дуже складнi. Успiшнiше вiдбуваСФться розподiл уваги, коли поСФднуються розумова та моторна дiяльностi. Основною умовою успiшного розподiлу уваги СФ високий рiвень засвоСФння принаймнi одного виду сумiжних дiяльностей [11, 683]. Складнi рiзновиди дiяльностi вимагають вiд людини виконання одночасно кiлькох видiв дiяльностi; вона змушена розподiляти увагу, тобто одночасно зосереджувати СЧСЧ на рiзних процесах i обСФктах, часто з рiзною мiрою виразностi.
Властивостi уваги не iснують iзольовано. Вони тiсно повязанi мiж собою i СФ аспектами СФдиного акту уваги, який не залишаСФться постiйним, а вдосконалюСФться разом iз розвитком людини. Якщо у людини сформувалася звичка бути завжди уважною, тодi увага стаСФ закрiпленою, постiйною властивiстю особистостi, яку називають уважнiстю. Вона повязана з наявнiстю в людини стiйкоСЧ i зосередженоСЧ уваги, вмiнням бачити в предметах i явищах малопомiтнi, але важливi для розумiння сутi властивостi. Уважною можна назвати людину, якщо у неСЧ переважаСФ довiльна i пiслядовiльна увага, якщо вона маСФ мету i волю, добре усвiдомлюСФ, чого хоче. Уважнiсть СФ основою чуйностi й тактовностi у ставленнi до людей i маСФ бути невiдСФмною рисою особистостi.
Усi негативнi риси ув