Психологiчнi умови розвитку уваги у молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
язана з СЧСЧ стiйкiстю i залежить вiд тих же умов, якi визначають останню. Проте ступiнь концентрацiСЧ уваги на певному обСФктi не залишаСФться однаковим протягом часу. Вiн то пiдвищуСФться, то знижуСФться. Такi змiни концентрацiСЧ уваги називають СЧСЧ коливаннями. Це короткочасне та мимовiльне пiдсилення або послаблення уваги.
Фiзiологiчною основою коливання уваги СФ змiна збудливостi вiдповiдних дiлянок кори великих пiвкуль. Короткочаснi послаблення уваги не мають значення для дiяльностi, вони дають можливiсть зробити маленьку перерву в зосередженостi. Тимчасове зниження уваги СФ короткочасним i необхiдним вiдпочинком, вiн не помiтний i не руйнуСФ стiйкостi уваги, але даСФ змогу зберегти СЧСЧ до певноСЧ дiяльностi бiльше 45 хв.
При невеликих коливаннях спрямованiсть дiяльностi пiдтримуСФться, а при значних - увага може вiдволiкатися. Дослiдження М. Ланге показали, що при сприйманнi ледве помiтних подразникiв цi коливання уваги настають дуже часто, а саме: через 2-3сек. i максимум через 12 сек. Причиною такоСЧ частоти СФ рiзноманiтнiсть подразникiв, що призводить до послаблення збудження кiркових клiтин аналiзатора. Коливальний процес повязаний iз самоналаштуванням сенсорних систем, що забезпечують регулювання СЧх "пропускноСЧ здатностi" [43]. Вченi повязують виникнення коливань уваги зi стадiальнiстю СЧСЧ зосередженостi (включення в роботу, досягнення зосередженостi, а потiм СЧСЧ коливання, що долаються шляхом вольових зусиль, зниження зосередженостi та працездатностi при пiдсиленнi втоми). В умовах бiльш змiстовноСЧ розумовоСЧ чи практичноСЧ дiяльностi цi перiоди коливань стають значно бiльшими, вимiрюючись навiть десятками хвилин (М. Добринiн [27]).
Коливання уваги спочатку були виявленi в сенсорних формах. Якщо прислухатися до ледве чутного цокання годинника, то виявляСФться, що звуки перiодично послаблюються i зовсiм зникають. За цього створюСФться враження, що джерело звучання то наближаСФться, то вiддаляСФться. Цi змiни спостерiгаються стрибкоподiбно через невеликi промiжки часуСФ
У природних умовах коливання уваги простежуються, наприклад, коли ми намагаСФмося сприймати обСФкти вдалинi, зокрема лiтак на небосхилi, човен на обрiСЧ в морi, людину в степу; вони то зявляються нa короткий час, то знову поринають у марево неба, моря чи рiвнини степу. В умовах рiзноманiтноСЧ й змiстовноСЧ розумовоСЧ чи практичноСЧ дiяльностi перiоди коливань стають рiдшими, але зберiгаються. За напруженоСЧ учбовоСЧ дiяльностi можливi пропуски окремих елементiв лекцiСЧ або тексту книжки. РЖнодi вони частiшають i знижують ефективнiсть навчання [65, 368].
Причини коливання уваги слiд шукати передусiм у необхiдностi вiдновлення працездатностi виснажених кiркових центрiв та гальмування внаслiдок динамiки процесiв iррадiацiСЧ й концентрацiСЧ негативноСЧ iндукцiСЧ [28]. За цього варто враховувати, що на межi можливостей незначнi змiни потенцiалу нервових клiтин вiдбиваються на стiйкостi уваги; цей потенцiал швидко вiдновлюСФться, як i вичерпуСФться до певноСЧ межi, що й вiдбиваСФться на коливаннях уваги. Окрiм того, на характер коливання уваги впливають особливостi нервовоСЧ системи людини, умов, змiсту, напруження i тривалостi дiяльностi. Знаючи цi властивостi уваги, треба передбачати змiни та перерви в дiяльностi, уникати дублювання й автоматизацiСЧ виробничих процесiв, коли це може мати негативнi наслiдки.
У всiх видах свiдомоСЧ дiяльностi необхiдно розрiзняти основнi, домiнуючi процеси, якi становлять предмет уваги людини, i "тла", що складаСФться з тих процесiв, доступ яких у свiдомiсть ще закритий, але в потрiбний момент вони можуть перейти в центр уваги i стати домiнуючими. Вiдповiдно прийнято розрiзняти обсяг, розподiл та переключення уваги [75, 109-117].
Обсяг уваги - це кiлькiсть обСФктiв, якi сприймаються водночас з достатньою чiткiстю. Ця властивiсть визначаСФться низкою чинникiв, насамперед особливостями сприйнятих обСФктiв. Не повязанi мiж собою предмети сприймаються у кiлькостi вiд 12 до 14. Обсяг уваги визначаСФться тiСФю кiлькiстю обСФктiв, яку можна охопити увагою в обмежений вiдтинок часу. Людина за цього сприймаСФ 4-6 обСФктiв, не повязаних мiж собою. Тренування, розвиток навичок читання дають можливiсть сприймати бiльший обсяг слiв, хоча за цього можливе збiльшення помилок. Обсяг уваги повязаний iз властивiстю СЧСЧ концентрацiСЧ й перебуваСФ у зворотнiй пропорцiйнiй залежностi з нею. Якщо максимальна концентрацiя уваги характеризуСФ ступiнь звуження свiдомостi, то обсяг характеризуСФ ступiнь його розширення.
С. Рубiнштейн пiдкреслював, що у навчальнiй дiяльностi слiд зважати на особливостi обсягу уваги школярiв i не переобтяжувати СЧхню свiдомiсть другорядною iнформацiСФю [70, 269]. Учитель, пояснюючи певне питання, маСФ показати учням внутрiшнi звязки мiж викладеними думками, що сприятиме розширенню у них обсягу уваги.
Обсяг уваги залежить вiд досвiду та практичноСЧ дiяльностi людини. В учня, що починаСФ читати, вiн дуже малий, але пiд час опанування технiки читання, набуття досвiду читання художньоСЧ лiтератури збiльшуСФться й обсяг уваги, необхiдний для цiСФСЧ дiяльностi.
Обсяг сенсорноСЧ уваги вивчаСФться з допомогою приладу РД. Мiлеряна, який називаСФться тахiстоскопом (вiд гр. "тахiсто" - швидко, "скопео" - дивитись). Цей прилад являСФ собою екран з вiконечком, у якому дослiджуваному на короткий час демонструють лiтери або цифри, фiгури, слова тощо. Подана на екранi кiлькiсть елементiв матерiалу, охоплених дослiджуваним, СФ показником обся