Психологiчнi умови розвитку уваги у молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
вагу, у четвертих - потрiбна зосередженiсть i стiйкiсть уваги, оскiльки необхiдно помiтити й усвiдомити актуальнi змiни.
Пiд впливом рiзних видiв дiяльностi увага молодшого школяра досягаСФ досить високого ступеня розвитку, що забезпечуСФ дитинi можливiсть навчатися.
Розвиток уваги молодшого школяра характеризуСФться рiзними змiнами органiзацiСЧ його життя, вiн освоюСФ новi види дiяльностi (iгрову - дидактичну гру, трудову, продуктивну - учбову). У 6-7 рокiв дитина спрямовуСФ своСЧ дiСЧ пiд впливом дорослого. Учитель усе частiше говорить школяру: тАЬБудь уважнимтАЭ, тАЬСлухай уважно", тАЬДивися уважнотАЭ. Виконуючи вимоги учителя, дитина вчиться керувати своСФю увагою.
ОднiСФю зi специфiчних особливостей поведiнки учнiв першого i почасти другого класiв СФ переважання у них мимовiльноСЧ уваги, що виникаСФ при дiСЧ досить iнтенсивних нових подразникiв. Цим пояснюСФться той факт, що учнi РЖ i II класiв краще концентрують увагу i засвоюють матерiал при голосному його викладi. Голосна мова, як це показують психологiчнi дослiдження В. Шардакова, сприяСФ кращiй органiзацiСЧ i активiзацiСЧ памятi, а також мислення дiтей цього вiку. У звязку з цим при викладi учбового матерiалу в перших класах слiд говорити трохи пiдвищеним голосом, але це звiсно не означаСФ, що вчитель може надмiрно голосно кричати. Проте, зовсiм протилежнi наслiдки даСФ голосне мовлення в третьому i наступних класах. Тут воно заважаСФ довiльнiй увазi дiтей i процесу СЧх мислення.
Розвиток довiльноСЧ уваги у молодшому шкiльному вiцi повязаний iз засвоСФнням способiв керування нею. Спочатку це зовнiшнi способи, вказiвний жест, слово вчителя. У молодшому шкiльному вiцi таким засобом стаСФ мовлення самоСЧ дитини, що виконуСФ планувальну функцiю [14, 141]. Розвиток довiльноСЧ уваги тiсно повязаний не тiльки з розвитком мовлення, але й iз розумiнням значення майбутньоСЧ дiяльностi, усвiдомленням СЧСЧ мети. Розвиток цього виду уваги також повязаний з освоСФнням норм i правил поведiнки на уроцi чи в позаурочний час, а також зi становленням вольовоСЧ дiСЧ особистостi.
Розвиток пiслядовiльноСЧ уваги у молодшому шкiльному вiцi вiдбуваСФться через становлення довiльноСЧ, вiн також звязаний зi звичкою докладати вольовi зусилля для досягнення мети [53, 83-90]. Таким чином, особливостями розвитку уваги в молодшому шкiльному вiцi СФ те, що складаються елементи довiльностi в керуваннi увагою на основi розвитку мовлення, пiзнавальних iнтересiв; увага стаСФ опосередкованою; зявляються елементи пiслядовiльноСЧ уваги.
У результатi дослiджень виявлено, що дiти з рiзною успiшнiстю у початкових класах розвиваються по-рiзному. У встигаючих учнiв увага розвинена краще, нiж у невстигаючих учнiв. Це, насамперед, стосуСФться довiльноСЧ увага, яка у молодшому шкiльному вiцi розвиваСФться разом iз розвитком вiдповiдальностi у ставленнi до навчання та з розвитком позитивних мотивiв учiння. Можливостi вольовоСЧ регуляцiСЧ уваги у молодшому шкiльному вiцi обмеженi. Дитина не може змусити себе прикласти вольових зусиль, вона може зосереджено працювати лише пiд впливом близькоСЧ мотивацiСЧ (одержати високий бал, щоб заслужити подяку вчителя або батькiв). Виховання у молодших школярiв мотивацiСЧ довiльноСЧ уваги повинно вiдбуватися шляхом повязування декiлькох близьких намiрiв [45, 15].
Учбова дiяльнiсть молодших школярiв висуваСФ новi вимоги, потребуСФ уваги, незалежно вiд того, приваблюСФ СЧх предмет чи нi. Навчання збагачуСФ досвiд дитини, розвиваСФ якостi особистостi, що дають змогу переходити до досконалоСЧ внутрiшньоСЧ органiзацiСЧ й регуляцiСЧ своСФСЧ дiяльностi. У процесi шкiльного навчання роль уваги змiнюСФться залежно вiд ступеня новизни i складностi матерiалу. Добре засвоСФний матерiал не вимагаСФ напруження уваги. Зосередженiсть свiдомостi потрiбна там, де виникають труднощi, а чим вони бiльшi, тим бiльше напруження уваги необхiдне.
У молодшому шкiльному вiцi обидва види уваги (мимовiльна та довiльна) потребують цiлеспрямованого розвитку. Увага розвиваСФться через спецiальнi психологiчнi й дидактичнi вправи, якi можуть використовувати у своСЧй роботi психолог i вчитель молодших класiв [69; 74].
2.2 Розвиток властивостей уваги у молодшому шкiльному вiцi
Формування уваги у молодшому шкiльному вiцi повязане iз розвитком СЧСЧ властивостей [4, 5-6]. В учнiв початкових класiв змiни стосуються усiх видiв i властивостей уваги. ЗбiльшуСФться СЧСЧ обсяг: школяр уже може дiяти з кiлькома предметами. ЗростаСФ можливiсть розподiлу уваги в звязку з автоматизацiСФю багатьох дiй дитини. Концентрацiя уваги молодшого школяра може бути достатньо iнтенсивною, особливо пiд час виконання цiкавих завдань. Увага стаСФ бiльш стiйкою. Це даСФ можливiсть виконувати пiд керiвництвом учителя визначену роботу, навiть нецiкаву [10, 5-6]. Молодший школяр не вiдволiкаСФться, якщо розумiСФ, що справу потрiбно довести до кiнця, навiть якщо зявилася приваблива перспектива. Пiдтримка стiйкостi уваги, фiксацiя СЧСЧ на обСФктi визначаСФться розвитком допитливостi, пiзнавальних процесiв.
Стiйкiсть уваги молодшого школяра залежить вiд характеру дiючого подразника на уроцi. У вiцi 6-7 рокiв тривале вiдволiкання викликаСФ шум, iгри, а найбiльш тривале - дзвiнок на перерву. Протягом шкiльного дитинства тривалiсть вiдволiкань, викликаних подразниками, знижуСФться, тобто зростаСФ стiйкiсть уваги. Найбiльш рiзке зниження тривалостi вiдволiкання спостерiгаСФться в дiтей до 6,5 рокiв [53, 87].
Проте увага молодшого школяра вiдрiзняСФться великою нестiйкiстю, ле