Психологiчнi умови розвитку уваги у молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?хологiв обох шкiл та класовода контрольного класу.
Окрiм зазначених методiв, використовували спостереження за учнями пiд час урокiв та на перервах, бесiди з учителями, батьками, психологами шкiл, метод експертних оцiнок (експертами виступили учителi та шкiльнi психологи).
Усi методики взаСФмодоповнювали одна одну та дали змогу зiбрати багатий емпiричний матерiал щодо розвитку властивостей уваги (розподiлу, переключення, обсягу, стiйкостi, продуктивностi) дослiджуваних першокласникiв для подальшого кiлькiсного та якiсного СЧх аналiз.
3.2 Аналiз результатiв експериментального дослiдження властивостей уваги шестилiтнiх першокласникiв
Експериментальне дослiдження проводилось у 1 класi ЗОШ РЖ-Ш ступенiв смт. Велика Березовиця. Ним було охоплено 17 респондентiв. Контрольну групу становили 11 учнiв 1 класу ЗОШ РЖ-РЖРЖ ступенiв с. Петрикiв Тернопiльського району (загальна вибiрка - 28 школярiв). Обидвi групи дослiджуваних перебували приблизно в однакових умовах (школи знаходяться у населених пунктах примiськоСЧ зони; майже однакова кiлькiсть учнiв у класi; класоводи з однаковим стажем роботи - у межах 10-12 рокiв педагогiчноСЧ дiяльностi).
Констатуючий експеримент в обох групах дослiджуваних органiзовано та проведено у жовтнi-листопадi 2008 року.
Експериментальне дослiдження ставило за мету зясування початковий рiвень розвитку властивостей уваги шестилiтнiх першокласникiв i ТСрунтувалося на використаннi комплексу зазначеного вище психодiагностичного iнструментарiю.
За методикою тАЬДослiдження розподiлу та переключення уваги" Р. НСФмова отримано наступнi результати (див. табл.3.2.1).
Табл. 3.2.1. Вiдсоткове спiввiдношення учнiв за показниками розвитку переключення та розподiлу уваги
КласиРiвнi розвитку переключення та розподiлу увагисереднiйнизькийдуже низькийЕкспериментальний
1 клас13,8,7,5%Контрольний
1 клас10,2,2,6%
З числа респондентiв не виявилось жодноСЧ дитини iз високим та дуже високим рiвнями розвитку зазначених властивостей уваги. Як бачимо, переключення та розподiл уваги у шестилiтнiх першокласникiв розвинутi недостатньо. В основi змiни спрямованостi уваги лежить перемiщення в корi головного мозку осередку оптимального збудження. Тому запропоноване завдання виявилось для бiльшостi респондентiв дуже складним.
Вони повиннi були розподiляти свою уваги, по перше, мiж рiзними геометричними фiгурами, по-друге, мiж рiзними знаками, що СЧх потрiбно проставляти у цi фiгури, по-третСФ, мiж дотриманням встановлених правил заповнення бланку (просування рядочками, одночасна робота з усiма фiгурами та iн.). РЗм було надто важко водночас контролювати дотримання усiх умов виконання завдання та зумисне свiдомо переключати уваги з одних обСФктiв на iншi.
Учням постiйно потрiбно було звiрятися зi взiрцем, поданим унизу бланку. А у деяких дiтей при виконаннi завдання десь у серединi вiдведеного часу (наприкiнцi першоСЧ хвилини) ми спостерiгали своСФрiдний збiй, що полягав у тому, що вони забували або саме завдання експериментатора, або те, якi знаки потрiбно ставити i у якi фiгури, або ж порушували встановленi правила, проставляючи якiсь окремi знаки, а iншi iгноруючи. Можливо, це спричинено зростаючою утомою вiд виконання такоСЧ одноманiтноСЧ роботи.
Серед дiтей обох класiв бути такi (приблизно 9%), що потребували постiйного схвалення з боку експериментатора, а якщо його не отримували, то не виконували наступного етапу роботи. Без пiдкрiплення СЧхньоСЧ уваги через певнi промiжки часу вiдповiдними оцiночними судженнями у них рiзко змiнювалась iнтенсивнiсть уваги. Частина учнiв, що увiйшли до груп iз низьким та дуже низьким рiвнем розвиту вказаних властивостей, хоча i виконували завдання правильно, але надто повiльно. Вони не могли i не умiли швидко переключати увагу з одних фiгур на iншi, що й вiдобразилось в отриманих низьких показниках переключення та розподiлу уваги.
Уповiльненiсть або швидкiсть переключення уваги залежить вiд рухливостi основних нервових процесiв (збудження та гальмування). Ми простежили, що iз завданнями методики краще справлялися учнi iз сильним врiвноваженим типом нервовоСЧ системи. Слабкий тип нервовоСЧ системи та iнертнiсть нервових процесiв утруднювали переключення уваги.
За методикою "Переплетенi лiнiСЧ" визначено ступiнь стiйкостi та концентрацiСЧ уваги шестилiтнiх першокласникiв в умовах напруженоСЧ дiяльностi (див. табл. 3.2.2).
Табл. 3.2.2. Вiдсоткове спiввiдношення учнiв за показниками розвитку стiйкостi уваги
КласиРiвнi розвитку стiйкостi увагивисокийсереднiйнизькийдуже низькийЕкспериментальний
1 клас5,2,8,5,5%Контрольний
1 клас6,4,2,4%
Кожен респондент слiдкував зоровим контролем, без допомоги рук, за порядком ходу лiнiй, вiдшукуючи кiнець кожноСЧ лiнiСЧ. За цього називав номер початку лiнiСЧ та СЧСЧ кiнця.
Як засвiдчили експериментальнi данi, високий рiвень розвитку стiйкостi уваги продемонстрували 5,2% учнiв експериментального та 6% учнiв контрольного класу. Для них був характерний рiвномiрний темп виконання роботи, на кожну лiнiю вони затрачали у середньому 8 секунд, а усе завдання виконали швидше, нiж за 1 хвилину 20 секунд. За цього не допустили жодноСЧ помилки. Цi учнi умiють довiльно зосереджуватись, за необхiдностi мобiлiзують своСЧ розумовi сили та працюють цiлеспрямовано.
Серед учнiв з дуже високим рiвнем були такi, що, бажаючи дуже швидко виконати завдання, губили один раз хiд нитки, попередньо к