Психологiчнi умови розвитку уваги у молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
зних вiкових етапах СЧх розвитку.
Увага дитини розвиваСФться у звязку з розвитком СЧСЧ життСФдiяльностi, виникненням нових потреб. Проте оптимальнi умови створюються у процесi учбовоСЧ дiяльностi, коли починаСФ iнтенсивно формуватися довiльнiсть психiчних функцiй.
Залежнiсть розвитку уваги вiд цiлеспрямованоСЧ провiдноСЧ дiяльностi виводить на перший план необхiднiсть такоСЧ органiзацiСЧ навчально-виховного процесу, яка б забезпечувала розвиток уваги як психiчного процесу разом iз уважнiстю як рисою особистостi молодшого школяра. Необхiднiсть дослiдження уваги учнiв початкових класiв зумовлюСФться тим, що саме у цьому вiцi уважнiсть уперше формуСФться як риса особистостi, виявляючись у розвитку мимовiльноСЧ, довiльноСЧ i пiслядовiльноСЧ уваги.
Учбова дiяльнiсть ставить новi, щораз складнiшi вимоги до уваги учнiв i разом з тим призводить до створення тих внутрiшнiх умов, вiд яких залежить СЧСЧ подальший розвиток. Необхiднi умови для виникнення i розвитку довiльноСЧ уваги створюються в процесi спiлкування дитини з дорослими, у ходi якого вона усвiдомлюСФ необхiднiсть виконувати певнi навчальнi завдання, доручення батькiв i вчителя, пiдпорядковуватись правилам i володiти своСФю поведiнкою у школi та в позаурочний перiод.
Пiд впливом рiзних видiв дiяльностi увага молодшого школяра досягаСФ досить високого ступеня розвитку, що забезпечуСФ дитинi можливiсть навчатися. В учнiв початкових класiв змiни стосуються усiх видiв i властивостей уваги. ЗбiльшуСФться СЧСЧ обсяг; зростаСФ можливiсть розподiлу уваги в звязку з автоматизацiСФю багатьох дiй дитини; концентрацiя уваги може бути достатньо iнтенсивною пiд час виконання цiкавих завдань; переключення уваги перебуваСФ у стадiСЧ розвитку в першi роки навчання. У молодшого школяра зростаСФ стiйкiсть уваги, формуСФться здатнiсть зосереджуватись на навчальних обСФктах, даних мислено i мало пiдтримуваних засобами унаочнення, виробляСФться вмiння бути уважним за несприятливих зовнiшнiх обставин, контролювати свою увагу i володiти нею в учбовiй i позаучбовiй дiяльностi. Характерним для учнiв цього вiку СФ внутрiшнСФ прагнення виховувати у себе вмiння бути уважним, переборювати слабкi сторони своСФСЧ уваги, а також формування уважностi до людей як важливоСЧ риси характеру пiдростаючоСЧ особистостi.
Увага iнтенсивнiше розвиваСФться через спецiальнi психологiчнi й дидактичнi вправи, якi може використовувати у своСЧй роботi психолог i вчитель початкових класiв. Гарно розвинутi властивостi уваги та СЧСЧ органiзацiя СФ важливим чинником, який насамперед обумовлюСФ успiшнiсть навчання у молодшому шкiльному вiцi. Неуважнiсть молодших школярiв - одна iз важливих причин зниження успiшностi навчання.
ОсобливоСЧ уваги потребують дiти зi синдромом дефiциту уваги та гiперактивностi, оскiльки вони мають значнi труднощi у формуваннi довiльноСЧ уваги: нестiйкiсть, незiбранiсть, труднощi концентрацiСЧ уваги, слабкiсть або вiдсутнiсть розподiлу уваги, зниження обсягу, проблеми з переключенням залежно вiд переваги лабiльностi чи ригiдностi. Синдром дефiциту уваги i гiперактивностi СФ найчастiшою причиною порушення поведiнки i труднощiв навчання у дошкiльному та молодшому шкiльному вiцi.
Для експериментального вивчення рiвня розвитку властивостей уваги доцiльно використовувати комплексний пiдхiд iз взаСФмодоповнюючим психодiагностичним iнструментарiСФм. Проведене в рамках дипломноСЧ роботи емпiричне дослiдження властивостей уваги у шестилiтнiх першокласникiв засвiдчило, що з числа респондентiв не виявилось жодноСЧ дитини iз високим та дуже високим рiвнями розвитку переключення та розподiлу уваги, натомiсть бiльше половини продемонстрували дуже низький рiвень i бiльше третини - низький. Високий рiвень розвитку стiйкостi уваги продемонстрували лише 5,2% учнiв експериментального та 6% учнiв контрольного класiв, середнiй рiвень - 37,8% та 37,4% вiдповiдно. Найбiльша кiлькiсть дослiджуваних засвiдчила низький рiвень розвитку стiйкостi уваги (42,5% - експериментальний i 38,2% - контрольний класи), а решта (14,5% та 18,4% вiдповiдно) - дуже низький. Порiвнюючи показники експериментального та контрольного класiв за усiма дiагностичними методиками, можемо зазначити, що вiдмiнностi мiж ними СФ статистично не значущими. Отже, отриманi показники швидше характеризують саме вiковi особливостi розвитку уваги. У шестилiтнiх першокласникiв усi властивостi уваги СФ недостатньо розвиненими. Це може створювати значнi труднощi в адаптацiСЧ дiтей до школи та в органiзацiСЧ СЧх учбовоСЧ дiяльностi.
Констатуючий експеримент свiдчить про необхiднiсть для сучасного учителя-практика органiзацiСЧ цiлеспрямованоСЧ роботи з учнями-першокласниками з розвитку СЧх властивостей уваги, яка забезпечуватиме вiдповiдний рiвень функцiонування пiзнавальноСЧ сфери дiтей i сприятиме покращенню результатiв СЧх учбовоСЧ дiяльностi.
Ми враховували, що вчасно прийнятi превентивнi мiри дозволяють попередити рiзного роду вiдхилення в розвитку уваги. З iншого боку, взаСФмозумовленiсть у розвитку рiзних сторiн психiки дитини дозволяСФ значною мiрою оптимiзувати розвиток за рахунок iнтенсифiкацiСЧ сильних сторiн через механiзм компенсацiСЧ. Окрiм того, при розробцi програми корекцiСЧ й розвитку уваги корекцiйнi прийоми слiд спрямовувати не просто на корекцiю вiдхилень у розвитку, на СЧхнСФ попередження, але й на створення сприятливих умов для найповнiшоСЧ реалiзацiСЧ потенцiйних можливостей гармонiйного розвитку особистостi молодшого школяра.
Формуючий експер