ПрофесСЦйне самовизначення учнСЦв педагогСЦчного лСЦцею технологСЦчного профСЦлю
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°зом з тим потреби людини, - вСЦдзначаСФ С.Л.РубСЦнштейн, - СФ вихСЦдними спонуканнями його до дСЦяльностСЦ завдяки iм СЦ в них вСЦн виступаСФ як активна СЦстота [25, c. 108].
ПодСЦл активностСЦ на зовнСЦшню й внутрСЦшню носить умовний характер, але цей подСЦл дозволяСФ розглянути питання про активнСЦсть, яка по-рСЦзному може проявлятися в тих або СЦнших людей, що самовизначаються.
У сучаснСЦм розумСЦннСЦ активностСЦ не робиться вСЦдмСЦнностСЦ мСЦж активнСЦстю й простою зайнятСЦстю. Однак мСЦж цими двома поняттями СЦснуСФ фундаментальна вСЦдмСЦннСЦсть, вСЦдповСЦдне до термСЦнСЦв "отчужденный" СЦ "неотчужденный" стосовно до рСЦзних видСЦв активностСЦ.
АктивСЦзуюча методика багато в чому близька до СЦгровоi методики, але маСФ й своi особливостСЦ.
АктивСЦзацСЦя спрямована на формування субСФкта професСЦйного самовизначення й припускаСФ не тСЦльки формування в консультуСФмого пСЦдлСЦтка СЦнтересу (мотивацСЦi) до розгляду своiх проблем, але й озброСФння його доступним СЦ зрозумСЦлим засобом для планування, коректування й реалСЦзацСЦi своiх професСЦйних перспектив [26, c. 125].
Важливо розумСЦти те, що майже будь-яка методика й форма роботи мають певний потенцСЦал, що активСЦзуСФ. Проблема лише в тому, щоб визначити й використовувати цей потенцСЦал. Наприклад, навСЦть така традицСЦйно "неактивна" форма роботи, як лекцСЦя, може виявитися бСЦльш активСЦзуючою, нСЦж СЦнша психотерапевтична група (якщо лекцСЦя проводиться СЦз умСЦлою комбСЦнацСЦСФю вербальних СЦ невербальних засобСЦв, при вмСЦло вибудуванСЦй СЦ зрозумСЦлСЦй логСЦцСЦ викладу, а також при розрахунках на пСЦдготовлену аудиторСЦю).
РЖнший приклад - бесСЦда. При вмСЦлСЦй органСЦзацСЦi, а також при внутрСЦшнСЦй готовностСЦ учасникСЦв бесСЦди (уже створеноi мотивацСЦi й т.п.) бесСЦда дозволяСФ моделювати в уявСЦ такСЦ проблеми, якСЦ неможливо програти в традицСЦйних СЦгрових процедурах. Саме в бесСЦдСЦ вдаСФться добитися максимального рСЦвня умовностСЦ, видуманостСЦ уявлюваного дСЦi. Зокрема, бесСЦда дозволяСФ програвати в уявСЦ рСЦзнСЦ варСЦанти побудови життя клСЦСФнта й виходити на досить високий рСЦвень СЦнтуiцСЦi й прогнозування. На жаль, до такоi роботи готовСЦ далеко не всСЦ клСЦСФнти (учнСЦ) й профконсультанти, часто орСЦСФнтуючись лише на "конкретну допомогу" у конкретнСЦй (однозначнСЦй) ситуацСЦi.
РЖснують ще деякСЦ групи, методСЦв активСЦзацСЦi професСЦйного й особистСЦсного самовизначення, якСЦ зазначаСФ ПряжнСЦков:
1. ПрофорСЦСФнтацСЦйнСЦ гри СЦз класом - розрахованСЦ на реальнСЦ умови роботи в школСЦ: багато СЦгор проводяться в рамках уроку; припускають роботу СЦз цСЦлим класом; проводяться одним ведучим; припускають високу динамСЦку роботи; мають бСЦльш "скромний" ефект, чому бСЦльш тривалСЦ "терапевтичнСЦ" групи й консультацСЦi.
2. РЖгровСЦ профорСЦСФнтацСЦйнСЦ вправи (за процедурою близькСЦ до терапевтичних вправ СЦ розрахованСЦ на роботу з пСЦдгрупою).
3. КартковСЦ профконсультацСЦйнСЦ методики. ВидСЦляються двСЦ основнСЦ групи карткових методик:
а) СЦнформацСЦйно-пошуковСЦ системи - РЖПС ("професянси", що зовнСЦ нагадують розклад "пасянсСЦв", коли зСЦ спецСЦальних карток на столСЦ вибудовуються образи найбСЦльш привабливих професСЦй);
б) СЦгровСЦ картковСЦ методики, призначенСЦ не для вибору професСЦi, а для моделювання життСФвого шляху, де клСЦСФнт, долаючи за спецСЦальними правилами рСЦзнСЦ СЦгровСЦ "труднощСЦ", що часто моделюють реальнСЦ труднощСЦ життя, повинен досягатися своiх життСФвих СЦ професСЦйних цСЦлей.
Але при практичному впровадженнСЦ карткових консультацСЦйних технологСЦй можна зСЦштовхнутися СЦз цСЦлим рядом труднощСЦв: труднощСЦ виготовлення карток; труднощСЦ навчання (навчання достатнСФ непросте й розраховане на невелику групу майбутнСЦх консультантСЦв в 3-6 людей, що в умовах "ринку" виявилося "нерентабельно"); картковСЦ методики звичайно займають багато часу, вСЦд 40 хвилин до 2,5-3 годин (хоча в психотерапСЦi й особистСЦснСЦм консультуваннСЦ часу на розгляд важливих життСФвих проблем не жалують, але в профорСЦСФнтацСЦi ще сильнСЦ стереотипи швидкоi й легкоi допомоги).
4. НастСЦльнСЦ картковСЦ СЦгри (вони розробляються з урахуванням СЦнтересу пСЦдлСЦткСЦв до настСЦльних СЦгор).
Спочатку цСЦ методики замислювалися як "домашнСЦй засСЦб", хоча вони ефективнСЦ й при використаннСЦ iх профконсультантом (наприклад, у позаурочнСЦй роботСЦ, на базСЦ психологСЦчного центру, у дитячому таборСЦ).
5. БланковСЦ картковСЦ методики: СЦдея - самостСЦйне виготовлення учасниками карток СЦ СЦгрових бланкСЦв, з наступною грою в карти й вСЦдбиттям результатСЦв гри у своiх бланках. ЦСЦ методики дозволяють менше залежати при виготовленнСЦ методик вСЦд "спонсорСЦв-добродСЦйникСЦв" СЦ вСЦд "розумникСЦв-редакторСЦв" рСЦзних "солСЦдних" видавництв.
6. АктивСЦзуючСЦ профорСЦСФнтацСЦйнСЦ опитувачСЦ. Це скорСЦше "гра в тести", тому що головна мета - змусити задуматися про тСЦ питання, якСЦ пСЦд час обговорення iх у режимСЦ дискусСЦi або у звичайнСЦй бесСЦдСЦ видадуться "нудними", а в опитувачСЦ, що активСЦзуСФ, цСЦ складнСЦ питання просто включенСЦ в дСЦяльнСЦсть по заповненню бланка.
ДанСЦ методики мають СЦ деякий дСЦагностичний ефект (помСЦтимо, що частина таких методик навСЦть постаченСЦ приблизними нормами, що СФ рСЦдкСЦстю для традицСЦйних профорСЦСФнтацСЦйних опитувачСЦв).
7. БланковСЦ СЦгри СЦз класом. Основна СЦдея таких методик - вСЦдСЦграти з усСЦм класом СЦ з кожним окремо (психолог вСЦдСЦграСФ на дошцСЦ, а кожний присутнСЦй - на своСФму бланку). ДанСЦ методики дозволяють моделювати деякСЦ моральнСЦ аспекти таких "престижних" на сьогоднСЦшнСЦй день професСЦй, як бСЦзнесмен, юрист СЦ т.п.
8. ЦСЦннСЦсно-значеневСЦ опитувачСЦ (головний акцент - на моральнСЦ аспекти про