ПрофесСЦйне самовизначення учнСЦв педагогСЦчного лСЦцею технологСЦчного профСЦлю

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?повСЦдного типу або класу професСЦi.

ПершСЦ пять груп суджень, якСЦ позначенСЦ цифрами вСЦд 1 до 5, характеризують пять типСЦв професСЦй, якСЦ роздСЦленСЦ за ознакою "предмету працСЦ":

  1. людина-людина;
  2. людина-технСЦка;
  3. людина-знак;
  4. людина-художнСЦй образ;
  5. людина-природа.

ОстаннСЦ двСЦ групи суджень, позначенСЦ буквами А та Б, вСЦдповСЦдають двом класам професСЦй, якСЦ роздСЦленСЦ за ознакою "характер працСЦ":

А виконавчСЦ;

Б творчСЦ.

ДСЦзнавшись координати професСЦйних переваг, можна знайти найбСЦльш пСЦдходящу для учня професСЦйну групу. З початку визначаСФться:

1) до якого з пяти типСЦв професСЦй (1,2,3,4 або 5) учень у найбСЦльшСЦй степенСЦ схильний чи здатний;

2) визначаСФться перевага схильностСЦ чи здСЦбностСЦ до одного з двох класСЦв професСЦй (А чи Б).

Якщо схильностСЦ мСЦстяться в тСЦй же групСЦ професСЦй, що СЦ здСЦбностСЦ, то це свСЦдчить про те, що подобаСФться цьому учню робити саме те, що вСЦн умСЦСФ робити.

3) у випадку коли найбСЦльш привабливим для учня тип професСЦi не спСЦвпадаСФ з характером дСЦяльностСЦ, яку учень може робити краще за все, тодСЦ необхСЦдно обрати, чому слСЦд вСЦддати перевагу у процесСЦ вибору професСЦi схильностям (Хочу) або здСЦбностям (Можу);

4) якщо учню подобаСФться якийсь вид дСЦяльностСЦ, тодСЦ вСЦн займаСФться ним протягом великого промСЦжку часу, витрачаючи на нього бСЦльше зусиль, тому вСЦдповСЦднСЦ здСЦбностСЦ можуть розвиватися та вдосконалюватися. Але можливо СЦ навпаки. Якщо учень маСФ вираженСЦ здСЦбностСЦ до будь-якого виду дСЦяльностСЦ, тодСЦ вСЦн краще з ними справляСФться та маСФ бСЦльше задоволення, коли ним займаСФться. Саме тому, даний вид дСЦяльностСЦ стаСФ для нього бСЦльш привабливим.

Ще однСЦСФю методикою СФ пСЦзнання СЦнтересСЦв учнСЦв за допомогою карти СЦнтересСЦв. Тому що, СЦнтерес це пСЦзнавальна форма спрямованостСЦ на предмет. Генетично в ii основСЦ покладено безумовний орСЦСФнтовний рефлекс, повязаний з емоцСЦями, але у людини СЦнтереси розвиваються завжди на базСЦ умовного рефлексу другоi сигнальноi системи та у комплексСЦ становлять допитливСЦсть.

ЩукСЦна Г.РЖ. видСЦляСФ три рСЦвнСЦ СЦнтересСЦв: високий, середнСЦй, низький. ПСЦзнавальний СЦнтерес виступаСФ як цСЦннСЦший мотив дСЦяльностСЦ школярСЦв, СЦ це найСЦстотнСЦший його прояв.

Серед багатьох методичних спроб виявити наявнСЦсть та предметне спрямування пСЦзнавальних СЦнтересСЦв учнСЦв отримали широке розповсюдження анкети рСЦзноманСЦтного характеру.

Анкета основний метод соцСЦологСЦчного дослСЦдження; вона використовуСФться, наприклад, при вивченнСЦ загальноi думки, тобто думки рСЦзних соцСЦальних груп. Анкета може бути застосована СЦ при дослСЦдженнСЦ СЦнтересСЦв молодСЦ до обраноi професСЦi, при встановленнСЦ кореляцСЦi мСЦж професСЦСФю та прагненням молодСЦ.

Позитивна сторона цього методу отримання масового матерСЦалу, на основСЦ якого можна встановити рСЦзнСЦ кореляцСЦi мСЦж пСЦзнавальними СЦнтересами та вСЦдношенням до вчення, до школи, до вчителя, мСЦж СЦнтересами та загальною активнСЦстю СЦ т.д.

Тому для дослСЦдження пСЦзнавальних СЦнтересСЦв у звязку з задачами профорСЦСФнтацСЦi використовуСФться карта СЦнтересСЦв.

Для проведення дослСЦдження потрСЦбна карта СЦнтересСЦв запитальник, який складаСФться з 144 питань, якСЦ вСЦдображають спрямованСЦсть СЦнтересСЦв у 24 сферах дСЦяльностСЦ та аркуш вСЦдповСЦдей, який являСФ собою матрицю з шести рядкСЦв та двадцяти девяти стовпчикСЦв. Кожний стовпчик вСЦдповСЦдаСФ однСЦй сферСЦ СЦнтересСЦв: фСЦзика, математика, хСЦмСЦя, астрономСЦя, бСЦологСЦя, медицина, сСЦльське господарство, лСЦсне господарство, фСЦлологСЦя, журналСЦстика, СЦсторСЦя, мистецтво, геологСЦя, географСЦя, громадськСЦ роботи, право, транспорт, педагогСЦка, робСЦтничСЦ спецСЦальностСЦ, сфера обслуговування, будСЦвництво, легка промисловСЦсть, технСЦка електротехнСЦка.

Заповнення бланку вСЦдповСЦдей виконуСФться СЦндивСЦдуально або в групСЦ. Для цього випробуваному учню пропонуСФться перелСЦк запитань для визначення провСЦдних СЦнтересСЦв. Перед тим як вСЦдповСЦсти на кожне питання, необхСЦдно подумати та надати як можна точну вСЦдповСЦдь. Якщо питання дуже подобаСФться, тодСЦ у клСЦтинцСЦ вСЦдповСЦдСЦ можна поставити "++", якщо просто подобаСФться "+", якщо маСФте сумнСЦв або не знаСФте 0, якщо не подобаСФться " - ", СЦ якщо зовсСЦм не подобаСФться " -- ". Час на заповнення вСЦдповСЦдей не обмежений.

ПСЦсля заповнення аркушу вСЦдповСЦдей в кожному з стовпчикСЦв пСЦдраховуСФться кСЦлькСЦсть позитивних вСЦдповСЦдей.

АналСЦзуючи отриманСЦ результати, необхСЦдно видСЦлити тСЦ сфери, якСЦ мСЦстять найбСЦльшу кСЦлькСЦсть позитивних вСЦдповСЦдей. Якщо серед них зявиться декСЦлька сфер з однаковим числом позитивних вСЦдповСЦдей, то слСЦд враховувати, що бСЦльш вираженими СЦнтересами вСЦдповСЦдають з них тСЦ, якСЦ мСЦстять найменшу кСЦлькСЦсть негативних вСЦдповСЦдей. В оцСЦнцСЦ спрямованостСЦ СЦнтересСЦв слСЦд, перш за все, враховувати сфери з найбСЦльшою кСЦлькСЦстю позитивних вСЦдповСЦдей, але необхСЦдно звернути увагу також на сфери з найбСЦльшою кСЦлькСЦстю негативних вСЦдповСЦдей, якСЦ вСЦдкинутСЦ оптантом. ОцСЦнка степенСЦ вираженостСЦ СЦнтересСЦв маСФ пять градацСЦй:

  1. вища степСЦнь негативностСЦ вСЦд -12 до -6;
  2. СЦнтерес негативний вСЦд -5 до -1;
  3. СЦнтерес виражений слабо вСЦд +1 до +4;
  4. маСФ виражений СЦнтерес вСЦд +5 до +7;
  5. яскраво виражений СЦнтерес вСЦд +8 до +12.

ВибСЦр методСЦв проведення профорСЦСФнтацСЦйноi роботи для занять залежить вСЦд навчальних, виховних та профорСЦСФнтацСЦйних задач, змСЦсту та характеру вивчаСФмого матерСЦалу, вСЦкових особливостей учнСЦв та рСЦвня iх профорСЦСФнтацСЦйноi готовностСЦ.

До цих методСЦв можна вСЦднести:

  1. профорСЦСФнтацСЦйну бесСЦду;
  2. демонст