ПрофесСЦйне самовизначення учнСЦв педагогСЦчного лСЦцею технологСЦчного профСЦлю

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



? до самопСЦзнання. Для них характернСЦ: прагнення розСЦбратися в собСЦ, оцСЦнка своiх можливостей у сучасному свСЦтСЦ, у тому числСЦ й у професСЦйному, прагнення оцСЦнити, якСЦ умови можуть сприяти, а якСЦ заважати входженню у свСЦт професСЦi.

НайбСЦльшоi сенситивностСЦ в розвитку професСЦйноi самосвСЦдомостСЦ мають люди старшого шкСЦльного СЦ юнацького вСЦку, для яких проблема професСЦйного й особистСЦсного самовизначення СФ насущноi й актуальною.

В умовах професСЦйного консультування, поряд з використанням класичних методик, спрямованих на вивчення особистСЦсних особливостей, СЦнтересСЦв, схильностей СЦ здСЦбностей, особливоi уваги слСЦд придСЦлити методикам, що дослСЦджують самосвСЦдомСЦсть СЦ самооцСЦнку людину.

Знання найбСЦльш значимих СЦ актуальних параметрСЦв самосвСЦдомостСЦ й самооцСЦнки дозволяють у певнСЦй мерСЦ визначити способи психологСЦчного впливу.

РЖснують наступнСЦ основнСЦ типи самовизначення: професСЦйне, життСФве й особистСЦсне. ВиникаСФ питання, як цСЦ типи мСЦж собою спСЦввСЦдносяться? На вищих рСЦвнях свого прояву цСЦ типи майже взаСФмопроникають один в одному.

Наприклад, професСЦонал, який виявив у роботСЦ головний змСЦст усього свого життя, безсумнСЦвно реалСЦзуСФ себе СЦ як особистСЦсть. В СЦншому випадку, людина у своСФму хобСЦ (наприклад, при творСЦ пСЦсень СЦ вСЦршСЦв) досягаСФ таких висот, яким мСЦг би позаздрити "професСЦонал", та й навколишнСЦ говорять про таку людину, як про "справжнього поета".

Основними вСЦдмСЦнностями (вСЦдмСЦнними, специфСЦчними ознаками) цих типСЦв самовизначення СФ наступнСЦ:

1. Для професСЦйного самовизначення характернСЦ:

а) бСЦльша формалСЦзацСЦя (професСЦоналСЦзм вСЦдбиваСФться в дипломах СЦ сертифСЦкатах, у трудовСЦй книжцСЦ, у результатах працСЦ й т.п.);

б) для професСЦйного самовизначення потрСЦбнСЦ "пСЦдходящСЦ", сприятливСЦ умови (соцСЦальний запит органСЦзацСЦi, що вСЦдповСЦдають, устаткування й т.п.).

2. Для життСФвого самовизначення характернСЦ:

а) глобальнСЦсть, всеохоплення того образу й стилю життя, якСЦ специфСЦчнСЦ для того соцСЦокультурного середовища, у якому живе ця людина;

б) залежнСЦсть вСЦд стереотипСЦв суспСЦльноi свСЦдомостСЦ даного соцСЦокультурного середовища;

в) залежнСЦсть вСЦд економСЦчних, соцСЦальних, екологСЦчних СЦ СЦнших "обСФктивних" факторСЦв, що визначають життя даноi соцСЦальноi й професСЦйноi групи.

3. Для особистСЦсного самовизначення характернСЦ:

а) неможливСЦсть формалСЦзацСЦi повноцСЦнного розвитку особистостСЦ (як ми вже вСЦдзначали, важко уявити собСЦ на рСЦвнСЦ здоровСЦшоi уяви, щоб у людини був диплом або сертифСЦкат СЦз записом про те, що "власник даного документа СФтАж ОсобистСЦстю");

б) для повноцСЦнного особистСЦсного самовизначення краще пСЦдходять не "сприятливСЦ" в обивательськСЦй виставСЦ умови, а, навпаки, складнСЦ обставини й проблеми, якСЦ не тСЦльки дозволяють виявитися у важких умовах кращим особистСЦсним якостям людину, але часто й сприяють розвитку таких якостей.

1.2 Форми СЦ методи професСЦйного розвитку

Форми профорСЦСФнтацСЦйноi роботи залежать вСЦд кСЦлькостСЦ учнСЦв. РозрСЦзняють колективнСЦ та СЦндивСЦдуальнСЦ форми роботи, в свою чергу колективнСЦ подСЦляються на груповСЦ та ланковСЦ [28, c. 27-52].

Пряжников Н. С. умовно видСЦляСФ такСЦ групи методСЦв професСЦйного самовизначення:

- СЦнформацСЦйно-довСЦдковСЦ;

- дСЦагностичнСЦ (спрямованСЦ на самопСЦзнання клСЦСФнта);

- методи морально-емоцСЦйноi пСЦдтримки клСЦСФнта;

- методи ухвалення рСЦшення;

- побудови перспектив професСЦйного розвитку клСЦСФнта.

Знання й володСЦння цими методами не тСЦльки багато в чому забезпечують ефективнСЦсть професСЦйного самовизначення консультуСФмоi людини, але й сприяють кращому розумСЦнню змСЦсту виконуваноi роботи самого профконсультанта, тобто сприяють СЦ його власному самовизначенню.

В педагогСЦчнСЦй СЦ психологСЦчнСЦй лСЦтературСЦ визначено рСЦзноманСЦтнСЦ матерСЦали, за допомогою яких здСЦйснюСФться професСЦйне самовизначення. ПряжнСЦков, зокрема, визначаСФ наступнСЦ:

1) професСЦограми - короткСЦ описи професСЦй (проблема в тому, що традицСЦйнСЦ професСЦограми СЦз труднощами сприймаються багатьма школярами, тому важливо шукати бСЦльш компактнСЦ й зрозумСЦлСЦ форми опису професСЦй);

ПрофесСЦограма - це описово-технологСЦчна характеристика рСЦзних видСЦв професСЦйноi дСЦяльностСЦ, зроблена за певною схемою й для розвязку певних завдань.

ПряжнСЦков Н. С. видСЦляСФ наступнСЦ типи професСЦограм:

- СЦнформацСЦйнСЦ професСЦограми (призначенСЦ для використання в профконсультацСЦйнСЦй СЦ профорСЦСФнтацСЦйнСЦй роботСЦ для СЦнформування клСЦСФнтСЦв про тСЦ професСЦi, якСЦ викликали в них СЦнтерес);

- орСЦСФнтовно-дСЦагностичнСЦ професСЦограми (слугують для виявлення причин збоiв, аварСЦй, низькоi ефективностСЦ працСЦ й органСЦзують на основСЦ зСЦставлення реальноi роботи даноi людини або робочоi групи з необхСЦдними ефективними зразками органСЦзацСЦi трудовоi дСЦяльностСЦ);

- конструктивнСЦ професСЦограми (слугують для вдосконалювання ергастичноi системи на основСЦ проектування нових зразкСЦв технСЦки, а також для пСЦдготовки й органСЦзацСЦi працСЦ самого персоналу);

- методичнСЦ професСЦограми (слугують для добору адекватних методСЦв дослСЦдження даноi ергастичноi системи, тобто спрямованСЦ на рефлексСЦю й наступну органСЦзацСЦю працСЦ самого фахСЦвця, що становить професСЦографСЦчний опис конкретноi роботи.

- дСЦагностичнСЦ професСЦограми (добСЦр методик для профвСЦдбору, розмСЦщення й перепСЦдготовки кадрСЦв.

А. К. Маркова аналСЦзуСФ й видСЦляСФ наступнСЦ основнСЦ види професСЦограм по iх змСЦсту й структурСЦ:

- комплексна професСЦограма (по К. К. Платонову, Ю.