ПрофесСЦйне самовизначення учнСЦв педагогСЦчного лСЦцею технологСЦчного профСЦлю
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
сСЦi.
Вибираючи професСЦю старшСЦ школярСЦ в бСЦльшостСЦ випадкСЦв орСЦСФнтуються на рСЦвень виразностСЦ в собСЦ, в першу чергу, морально-вольових, СЦнтелектуальних СЦ тСЦльки потСЦм органСЦзаторських якостей [21, с. 9].
Для старшокласникСЦв - випускникСЦв вибСЦр професСЦi - серйозний крок. Але проблема в тому, що вони слабко орСЦСФнтуються в наукових основах професСЦйного самовизначення.
У бСЦльшостСЦ юнакСЦв СЦ дСЦвчат не вистачаСФ загальних знань особистостСЦ, iм важко розСЦбратися у своiх СЦнтересах, здСЦбностях, якостях СЦ рисах характеру. РЗхня уява про особистСЦсть часто залишаСФться на рСЦвнСЦ життСФвих, побутових суджень. Усе це надаСФ право затверджувати, що психологСЦчна освСЦта як умова формування обСФктивноi самооцСЦнки, як умова правильного вибору професСЦi дуже потрСЦбна нашим старшокласникам [8, с. 24].
Адекватна самооцСЦнка доступна незначному числу учнСЦв. В основному вони схильнСЦ або до переоцСЦнки себе, або до недооцСЦнки. При переоцСЦнцСЦ рСЦвень домагань нижче наявних можливостей. Зроблений на такСЦй основСЦ вибСЦр професСЦi зрештою приводить до розчарування.
Занижена самооцСЦнка також несприятливо позначаСФться на виборСЦ професСЦi й на розвитку особистостСЦ.
Е.А.Климов зазначаСФ 3 рСЦвня адекватностСЦ самооцСЦнки:
- високий рСЦвень властивий тим учням, у яких самооцСЦнка СЦнтересСЦв, здСЦбностей, особистих якостей повнСЦстю збСЦгаСФться з оцСЦнкою вчителСЦв СЦ батькСЦв.
Це пСЦдтверджуСФться дСЦяльнСЦстю з досягнутими успСЦхами учня в рСЦзних видах занять.
- середнСЦй рСЦвень спостерСЦгаСФться в тому випадку, коли учнСЦ частково переоцСЦнюють або недооцСЦнюють своi можливостСЦ в порСЦвняннСЦ з оцСЦнкою дорослих.
ПрофесСЦю школярСЦ вибирають на основСЦ пСЦзнавального СЦнтересу до шкСЦльних предметСЦв без облСЦку своСФi придатностСЦ.
- низький рСЦвень маСФ мСЦсце тодСЦ, коли помСЦтна рСЦзка переоцСЦнка або недооцСЦнка своiх СЦнтересСЦв, здСЦбностей, особистих якостей у порСЦвняннСЦ з оцСЦнкою вчителСЦв, батькСЦв.
По сутСЦ, вибСЦр професСЦi на даному рСЦвнСЦ самооцСЦнки вСЦдбуваСФться необТСрунтовано [14, с. 106].
СамооцСЦнка як феномен самопСЦзнання не даСФться людинСЦ вСЦд природи. Вона формуСФться в процесСЦ розвитку особистостСЦ й маСФ рСЦзний ступСЦнь обСФктивностСЦ й повноти. Формування самооцСЦнки, ii повноти й адекватностСЦ - одне СЦз завдань професСЦйноi орСЦСФнтацСЦi.
В 9-11 класах предметом уваги учнСЦв повиннСЦ бути професСЦйно значимСЦ якостСЦ. НеобхСЦдно практикувати в школСЦ активнСЦ форми й методи роботи, якСЦ пСЦдвищили б рСЦвень знань СЦ уявлень учнСЦв про особистСЦсть, про те, що таке здСЦбностСЦ, СЦнтереси, потреби, темперамент, риси характеру [22, c. 97].
ОзброСФння учнСЦв необхСЦдним обсягом профорСЦСФнтацСЦйних знань, активСЦзацСЦя СЦнтересу до вивчення й розумСЦнню людини як субСФкта працСЦ, самопСЦзнанню й перевСЦрцСЦ своiх можливостей - усе це буде сприяти формуванню обСФктивноi самооцСЦнки [18, с. 93].
Поляков В.А. видСЦляСФ групи задач професСЦйного самовизначення:
- СЦнформацСЦйно-довСЦдковСЦ, просвСЦтницькСЦ;
- дСЦагностичнСЦ, за допомогою самопСЦзнання;
- морально-емоцСЦйна пСЦдтримка;
- допомога у виборСЦ, прийняттСЦ рСЦшення [18, c. 90].
Головна (СЦдеальна) мета професСЦйного самовизначення поступово сформувати у субСФкта внутрСЦшню готовнСЦсть самостСЦйно та пСЦзнано планувати, корегувати та реалСЦзовувати перспективи свого розвитку (професСЦйного, життСФвого, особистСЦсного) [33, c. 47].
РЖдеальною ця мета названа тому, що досягти ii вдаСФться дуже рСЦдко, але СЦдеали, як вСЦдомо, СЦснують не для того, щоб iх досягати, а для того, щоб вказувати напрям своiх стрСЦмлень. Поступово формування означаСФ, що швидко такСЦ складнСЦ питання не вирСЦшуються.
ПрофконсультацСЦя пропонуСФ не тСЦльки традицСЦйне "планування" , але й своСФчасне корегування своiх планСЦв. РеалСЦзацСЦя професСЦйних перспектив пропонуСФ хоча б моральне одухотворення субСФкта для перших крокСЦв на шляху до своСФi мети, а також початковий контроль за успСЦхом цих крокСЦв.
ПрофесСЦйний розвиток повинен обовязково розглядатися в контекстСЦ всього життя СЦ в контекстСЦ особистого становлення.
Для теорСЦi й практики професСЦйного самовизначення важливо видСЦлити тСЦ "простори вибору", у яких нерСЦдко виявляються люди, що самовизначаються, якСЦ не завжди самСЦ можуть усвСЦдомлювати "що" СЦ "СЦз чого" вони взагалСЦ вибирають.
Е.А. Климов вважав, що професСЦйне самовизначення повинне розглядатися не "в егоiстичному змСЦстСЦ, а в прилученнСЦ до суспСЦльства, до цивСЦлСЦзацСЦi, до культури" [15, c. 55].
Таким чином, часто людина вибираСФ не тСЦльки дану професСЦю, але щось бСЦльш важливе (те, що дана професСЦя даСФ йому для бСЦльш повного вСЦдчуття свого життя).
ЦСЦкавими, хоча й нетрадицСЦйними для теорСЦi й практики профконсультування СФ видСЦленСЦ ще К.Г. Юнгом архСЦтипи.
Сам "архСЦтип" визначаСФться - як колективне несвСЦдоме.
К.Г. Юнг видСЦляв свСЦдомСЦсть, особисте несвСЦдоме й колективне несвСЦдоме [36, c. 57].
"Прорив несвСЦдомого (зокрема, колективного несвСЦдомого) може розширити можливостСЦ самовизначення людину у свСЦтСЦ, але може й ускладнити для нього життя".
Ще в Петровську епоху вСЦдомий державний дСЦяч РосСЦi В.Н. Татищев класифСЦкував усСЦ "науки" (види працСЦ) за критерСЦСФм "добра й зла для людини":
- "необхСЦднСЦ" науки (економСЦка, медицина, право);
- "кориснСЦ" науки (риторика, граматика, "математика" - арифметика, механСЦка, астрономСЦя);
- "франтСЦвськСЦ, або звеселяючСЦ" (поезСЦя, танцювання, живопис, "вольтежирование"-гарцювання на конСЦ), службовцСЦ бСЦльше для одержання положення в суспСЦльствСЦ, чому для справи;
- "аматорськСЦ або п