ПрофесСЦйне самовизначення учнСЦв педагогСЦчного лСЦцею технологСЦчного профСЦлю

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?шуковСЦ" (астрологСЦя, фСЦзСЦогномСЦка, алхСЦмСЦя);

- "шкСЦдливСЦ" науки (чаклунство, ворожСЦння) [31, с. 27].

В 20-тСЦ рр. XIX сторСЦччя С.П. СтрумилСЦн запропонував класифСЦкувати професСЦi по ступеням самостСЦйностСЦ людину в працСЦ:

- автоматична рефлекторна праця (наприклад, вертельник ручки вСЦялки, ручного млина СЦ т.д.);

- напСЦвавтоматична звична праця (наприклад, праця друкарки, телеграфСЦста);

- шаблонно-виконавська праця - по вказСЦвцСЦ (наприклад, робота на верстатСЦ, робота тапера, конторника, рахСЦвника);

- самостСЦйна праця в межах завдання (наприклад, робота СЦнженера, учителСЦ, лСЦкаря, журналСЦста);

- вСЦльна творча праця (наприклад, робота в областСЦ мистецтва, робота вченого, органСЦзатора господарства, полСЦтичного дСЦяча) [29, с. 215].

У сучаснСЦй РосСЦi та УкраiнСЦ найбСЦльш вСЦдома типологСЦя професСЦй, запропонована Е.А. Климовим, де в якостСЦ критерСЦю виступаСФ вСЦдношення людини (субСФкта працСЦ) до предмета працСЦ.

УсСЦ професСЦi спСЦввСЦдносяться з 5 основними групами:

- людина - природа;

- людина - технСЦка;

- людина - людина;

- людина - знакова система;

- людина - художнСЦй образ [14, c. 115].

Ще в 1922 р. РД. Шпрангер у своiй роботСЦ "ОсновнСЦ СЦдеальнСЦ типи СЦндивСЦдуальностСЦ" видСЦлив наступнСЦ цСЦкавСЦ для профконсультанта типи вСЦдповСЦдно до переважних установок людей:

1) теоретична людина;

2) економСЦчна людина;

3) естетичний;

4) соцСЦальний;

5) полСЦтичний;

6) релСЦгСЦйний [34, c. 55-59].

При порСЦвняннСЦ рСЦзних типологСЦй стаСФ помСЦтно, що в основСЦ них лежить не тСЦльки позицСЦя автора, але й те культурно-СЦсторичне середовище, те суспСЦльство, яке й визначаСФ часта наявнСЦсть рСЦзних типСЦв людей, що реалСЦзують себе в конкретнСЦй трудовСЦй СЦ суспСЦльнСЦй дСЦяльностСЦ.

Таким чином, типологСЦi професСЦйноi дСЦяльностСЦ й вСЦдповСЦдно простору самовизначення багато в чому залежать вСЦд культурно-СЦсторичного середовища.

ВиникаСФ цСЦкаве питання: на якСЦ типологСЦi спиратися профконсультанту в умовах нестабСЦльностСЦ загальноi соцСЦально-економСЦчноi (СЦ духовноi) ситуацСЦi, наприклад в умовах Украiни "перехСЦдного перСЦоду"?

СкладнСЦсть питання в тому, що застарСЦлСЦ типологСЦi вСЦтчизняних авторСЦв уже багато в чому не вСЦдповСЦдають данСЦй ситуацСЦi, а побудова нових типологСЦй може суттСФво вСЦдстати вСЦд самого процесу змСЦн у краiнСЦ.

ВСЦдомСЦ закордоннСЦ типологСЦi тим бСЦльше часто не враховують специфСЦку нашоi краiни. У цих умовах можливим виходом СФ або побудова якоiсь "унСЦверсальноi" типологСЦi, застосованоi для рСЦзних краiн, народСЦв СЦ епох, або спроби все-таки усвСЦдомити, що вСЦдбуваСФться в краiнСЦ за назвою Украiна, тим бСЦльше, що "перехСЦдний перСЦод" до "свСЦтлого життя" сильно затягнувся.

ЦСЦкаву типологСЦю самовизначення запропонував М.Р. ГСЦнзбург, який видСЦляСФ життСФве поле особистостСЦ, у рамках якого й розвертаСФться професСЦйне й життСФве самовизначення. При цьому саме життСФве поле визначаСФться iм як "сукупнСЦсть СЦндивСЦдуальних цСЦнностей, змСЦстСЦв СЦ простору реальних дСЦй - актуального й потенцСЦйного, -, що охоплюСФ минуле, сьогодення й майбутнСФ" [6, c. 21-22].

АналогСЦчно видСЦляються психологСЦчнСЦ простори для минулого й майбутнього. Зокрема, минуле, що СЦснуСФ як "досвСЦд", по вертикалСЦ (у цСЦннСЦсно - значеннСФвоi площини) представлене установками й вСЦдносинами, а в горизонтальнСЦй площинСЦ (просторово-тимчасовий) - досвСЦдом у його традицСЦйнСЦм розумСЦннСЦ. ВСЦдповСЦдно психологСЦчне майбутнСФ цСЦннСЦсно - значеннСФвоi площини презентовано уявною проекцСЦСФю себе в майбутнСФ, а в просторово-тимчасовСЦй площинСЦ - конкретним плануванням своСФму життя в часСЦ, тобто життСФвими й професСЦйними планами [6, c. 23].

Типи особистостСЦ вченого, видСЦленСЦ Г. Селье [30,c. 35-45]:

1. "Делатели", якСЦ пСЦдроздСЦляються на:

а) "збиральникСЦв фактСЦв" (звичайно вони начисто позбавленСЦ уяви, але iх праця корисна для СЦнших вчених);

б) "удосконалювачСЦв" (постСЦйно намагаються "полСЦпшити" апаратуру й методи дослСЦдження, вони досить оригСЦнальнСЦ й захопленСЦ своСФю роботою).

2. "Думатели" пСЦдроздСЦляються на:

а) "книжкових хробакСЦв" (чиста форма теоретика, власника енциклопедичними пСЦзнаннями, звичайно безжалСЦснСЦ на СЦспитах, якСЦ використовують в основному для демонстрацСЦi своiх пСЦзнань);

б) "класифСЦкаторСЦв" (на вСЦдмСЦну вСЦд "збирача фактСЦв" прагнуть вибудувати СЦз цих фактСЦв систему);

в) "аналСЦтикСЦв" (намагаються докопатися до "першооснови", але часто забувають як знову "зСЦбрати" речСЦ й дослСЦджуванСЦ обСФкти, тСЦльки що розСЦбранСЦ на складовСЦ).

3. "Чувствователи" пСЦдроздСЦляються на:

а) "великих босСЦв" (головна мета - успСЦх заради успСЦху, у тому числСЦ й у науцСЦ; люблять працювати в "спСЦвавторствСЦ", умСЦють "натискати на важелСЦ" СЦ перекладати свою роботу на СЦнших; звичайно постСЦйно беруть участь у застСЦллях "СЦз сильними миру цього" СЦ засСЦдають у рСЦзних комСЦсСЦях);

б) "клопотунСЦв" (прагнуть зробити усе швидше; часто вони не люблять Природу, а "лише насилують ii");

в) людей типу "рибяча кров" (демонстративно незворушнСЦ скептики, епСЦтафСЦСФю кСЦнця iх професСЦйного шляху могла б служити напис: "НСЦ досягнень, нСЦ спроб, нСЦ помилок");

г) "висушених лабораторних дам" (рСЦзкСЦ, недружелюбнСЦ, владнСЦ й позбавленСЦ уяви жСЦночСЦ двСЦйники "рибячоi кровСЦ");

д) "самолюбователей" (втСЦлення чистого егоцентризму, що перебувають у постСЦйному захватСЦ вСЦд своiх талантСЦв СЦ готовСЦ на будь-якСЦ жертви для iхньоi реалСЦзацСЦi);

е) "агресивних суперечникСЦв" (у школСЦ вони були "розумними ба