ПрофесСЦйне самовизначення учнСЦв педагогСЦчного лСЦцею технологСЦчного профСЦлю
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?шуковСЦ" (астрологСЦя, фСЦзСЦогномСЦка, алхСЦмСЦя);
- "шкСЦдливСЦ" науки (чаклунство, ворожСЦння) [31, с. 27].
В 20-тСЦ рр. XIX сторСЦччя С.П. СтрумилСЦн запропонував класифСЦкувати професСЦi по ступеням самостСЦйностСЦ людину в працСЦ:
- автоматична рефлекторна праця (наприклад, вертельник ручки вСЦялки, ручного млина СЦ т.д.);
- напСЦвавтоматична звична праця (наприклад, праця друкарки, телеграфСЦста);
- шаблонно-виконавська праця - по вказСЦвцСЦ (наприклад, робота на верстатСЦ, робота тапера, конторника, рахСЦвника);
- самостСЦйна праця в межах завдання (наприклад, робота СЦнженера, учителСЦ, лСЦкаря, журналСЦста);
- вСЦльна творча праця (наприклад, робота в областСЦ мистецтва, робота вченого, органСЦзатора господарства, полСЦтичного дСЦяча) [29, с. 215].
У сучаснСЦй РосСЦi та УкраiнСЦ найбСЦльш вСЦдома типологСЦя професСЦй, запропонована Е.А. Климовим, де в якостСЦ критерСЦю виступаСФ вСЦдношення людини (субСФкта працСЦ) до предмета працСЦ.
УсСЦ професСЦi спСЦввСЦдносяться з 5 основними групами:
- людина - природа;
- людина - технСЦка;
- людина - людина;
- людина - знакова система;
- людина - художнСЦй образ [14, c. 115].
Ще в 1922 р. РД. Шпрангер у своiй роботСЦ "ОсновнСЦ СЦдеальнСЦ типи СЦндивСЦдуальностСЦ" видСЦлив наступнСЦ цСЦкавСЦ для профконсультанта типи вСЦдповСЦдно до переважних установок людей:
1) теоретична людина;
2) економСЦчна людина;
3) естетичний;
4) соцСЦальний;
5) полСЦтичний;
6) релСЦгСЦйний [34, c. 55-59].
При порСЦвняннСЦ рСЦзних типологСЦй стаСФ помСЦтно, що в основСЦ них лежить не тСЦльки позицСЦя автора, але й те культурно-СЦсторичне середовище, те суспСЦльство, яке й визначаСФ часта наявнСЦсть рСЦзних типСЦв людей, що реалСЦзують себе в конкретнСЦй трудовСЦй СЦ суспСЦльнСЦй дСЦяльностСЦ.
Таким чином, типологСЦi професСЦйноi дСЦяльностСЦ й вСЦдповСЦдно простору самовизначення багато в чому залежать вСЦд культурно-СЦсторичного середовища.
ВиникаСФ цСЦкаве питання: на якСЦ типологСЦi спиратися профконсультанту в умовах нестабСЦльностСЦ загальноi соцСЦально-економСЦчноi (СЦ духовноi) ситуацСЦi, наприклад в умовах Украiни "перехСЦдного перСЦоду"?
СкладнСЦсть питання в тому, що застарСЦлСЦ типологСЦi вСЦтчизняних авторСЦв уже багато в чому не вСЦдповСЦдають данСЦй ситуацСЦi, а побудова нових типологСЦй може суттСФво вСЦдстати вСЦд самого процесу змСЦн у краiнСЦ.
ВСЦдомСЦ закордоннСЦ типологСЦi тим бСЦльше часто не враховують специфСЦку нашоi краiни. У цих умовах можливим виходом СФ або побудова якоiсь "унСЦверсальноi" типологСЦi, застосованоi для рСЦзних краiн, народСЦв СЦ епох, або спроби все-таки усвСЦдомити, що вСЦдбуваСФться в краiнСЦ за назвою Украiна, тим бСЦльше, що "перехСЦдний перСЦод" до "свСЦтлого життя" сильно затягнувся.
ЦСЦкаву типологСЦю самовизначення запропонував М.Р. ГСЦнзбург, який видСЦляСФ життСФве поле особистостСЦ, у рамках якого й розвертаСФться професСЦйне й життСФве самовизначення. При цьому саме життСФве поле визначаСФться iм як "сукупнСЦсть СЦндивСЦдуальних цСЦнностей, змСЦстСЦв СЦ простору реальних дСЦй - актуального й потенцСЦйного, -, що охоплюСФ минуле, сьогодення й майбутнСФ" [6, c. 21-22].
АналогСЦчно видСЦляються психологСЦчнСЦ простори для минулого й майбутнього. Зокрема, минуле, що СЦснуСФ як "досвСЦд", по вертикалСЦ (у цСЦннСЦсно - значеннСФвоi площини) представлене установками й вСЦдносинами, а в горизонтальнСЦй площинСЦ (просторово-тимчасовий) - досвСЦдом у його традицСЦйнСЦм розумСЦннСЦ. ВСЦдповСЦдно психологСЦчне майбутнСФ цСЦннСЦсно - значеннСФвоi площини презентовано уявною проекцСЦСФю себе в майбутнСФ, а в просторово-тимчасовСЦй площинСЦ - конкретним плануванням своСФму життя в часСЦ, тобто життСФвими й професСЦйними планами [6, c. 23].
Типи особистостСЦ вченого, видСЦленСЦ Г. Селье [30,c. 35-45]:
1. "Делатели", якСЦ пСЦдроздСЦляються на:
а) "збиральникСЦв фактСЦв" (звичайно вони начисто позбавленСЦ уяви, але iх праця корисна для СЦнших вчених);
б) "удосконалювачСЦв" (постСЦйно намагаються "полСЦпшити" апаратуру й методи дослСЦдження, вони досить оригСЦнальнСЦ й захопленСЦ своСФю роботою).
2. "Думатели" пСЦдроздСЦляються на:
а) "книжкових хробакСЦв" (чиста форма теоретика, власника енциклопедичними пСЦзнаннями, звичайно безжалСЦснСЦ на СЦспитах, якСЦ використовують в основному для демонстрацСЦi своiх пСЦзнань);
б) "класифСЦкаторСЦв" (на вСЦдмСЦну вСЦд "збирача фактСЦв" прагнуть вибудувати СЦз цих фактСЦв систему);
в) "аналСЦтикСЦв" (намагаються докопатися до "першооснови", але часто забувають як знову "зСЦбрати" речСЦ й дослСЦджуванСЦ обСФкти, тСЦльки що розСЦбранСЦ на складовСЦ).
3. "Чувствователи" пСЦдроздСЦляються на:
а) "великих босСЦв" (головна мета - успСЦх заради успСЦху, у тому числСЦ й у науцСЦ; люблять працювати в "спСЦвавторствСЦ", умСЦють "натискати на важелСЦ" СЦ перекладати свою роботу на СЦнших; звичайно постСЦйно беруть участь у застСЦллях "СЦз сильними миру цього" СЦ засСЦдають у рСЦзних комСЦсСЦях);
б) "клопотунСЦв" (прагнуть зробити усе швидше; часто вони не люблять Природу, а "лише насилують ii");
в) людей типу "рибяча кров" (демонстративно незворушнСЦ скептики, епСЦтафСЦСФю кСЦнця iх професСЦйного шляху могла б служити напис: "НСЦ досягнень, нСЦ спроб, нСЦ помилок");
г) "висушених лабораторних дам" (рСЦзкСЦ, недружелюбнСЦ, владнСЦ й позбавленСЦ уяви жСЦночСЦ двСЦйники "рибячоi кровСЦ");
д) "самолюбователей" (втСЦлення чистого егоцентризму, що перебувають у постСЦйному захватСЦ вСЦд своiх талантСЦв СЦ готовСЦ на будь-якСЦ жертви для iхньоi реалСЦзацСЦi);
е) "агресивних суперечникСЦв" (у школСЦ вони були "розумними ба