Geum.ru


ПрофесСЦйне самовизначення учнСЦв педагогСЦчного лСЦцею технологСЦчного профСЦлю

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



бСЦр професСЦi, який здСЦйснюСФться людиною в результатСЦ аналСЦзу внутрСЦшнСЦх ресурсСЦв та шляхом спСЦвставлення iх з вимогами професСЦi, СФ основою самоствердження людини у суспСЦльствСЦ, одним з головних рСЦшень у життСЦ.

ВибСЦр професСЦi в психологСЦчному планСЦ представляСФ собою двох аспектне явище:

  1. субСФкт вибору, тобто той, хто вибираСФ;
  2. обСФкт вибору те, що обирають.

ВибСЦр професСЦi це не одномоментальний акт. ВСЦн складаСФться з ряду етапСЦв, якСЦ зливаються в один процес. При чому, тривалСЦсть етапСЦв залежить вСЦд:

  1. зовнСЦшнСЦх умов;
  2. СЦндивСЦдуальних особливостей субСФкта вибору професСЦi.

Процес професСЦйного самовизначення включаСФ розвиток самосвСЦдомостСЦ, формування системи цСЦннСЦсноi орСЦСФнтацСЦi, моделювання свого майбутнього, побудови еталонСЦв у виглядСЦ СЦдеального образу професСЦонала [4, c. 111-117].

ОсобистСЦсне самовизначення людини вСЦдбуваСФться на основСЦ освоСФння суспСЦльно вироблених вистав про СЦдеали, норми поведСЦнки й дСЦяльностСЦ. У цей час соцСЦальна орСЦСФнтацСЦя багато в чому визначаСФ професСЦйна самосвСЦдомСЦсть людини, його професСЦйне самовизначення й професСЦйний вибСЦр.

СпецифСЦчнСЦ моменти самосвСЦдомостСЦ, формування "Я-КонцепцСЦi", що включаСФ образ "Я-ПрофесСЦонала", залежать вСЦд ступеня погодженостСЦ СЦдеального й реального "образу-Я" СЦ СЦдеального й реального образу професСЦi.

СпСЦввСЦдношення "Я-Реального" СЦ "Я-РЖдеального" визначаСФ вимогу людини до себе. Потреби в задоволеннСЦ власного "Я" (самоповазСЦ, власнСЦй значимостСЦ й компетентностСЦ) повиннСЦ реалСЦзуватися в самоствердженнСЦ й самовираженнСЦ людини в ii прагненнСЦ виявити себе.

Не тСЦльки пСЦзнання, але й здСЦйснення себе формуСФ самосвСЦдомСЦсть людини, ii "внутрСЦшнСФ-я", ii мотивацСЦю.

Образ майбутньоi професСЦi досить складний утвСЦр, що включаСФ емоцСЦйнСЦ й когнСЦтивнСЦ компоненти. ВСЦдповСЦднСЦсть емоцСЦйно-оцСЦнних компонентСЦв СЦстотним змСЦстовним компонентам професСЦi робить вибСЦр обТСрунтованим СЦ реальним.

Для обТСрунтованостСЦ професСЦйного вибору необхСЦдно також, щоб вимоги з боку професСЦi вСЦдповСЦдали можливостям людини. А якщо нСЦ, то в самосвСЦдомостСЦ людини накопичуСФться негативний життСФвий досвСЦд, формуються своСФрСЦднСЦ способи розвязку завдань, що встають перед нею, - вСЦдхСЦд вСЦд проблем, iх СЦгнорування СЦ т.д.

ПрофесСЦйне СЦ особистСЦсне самовизначення мають дуже багато загального, а у вищих своiх проявах вони майже зливаються [2, c. 134].

Климов Е.А. видСЦляСФ двСЦ принциповСЦ вСЦдмСЦнностСЦ мСЦж професСЦйним СЦ особистСЦсним самовизначенням:

1. ПрофесСЦйне самовизначення - бСЦльш конкретне, його простСЦше оформити офСЦцСЦйно (одержати диплом СЦ т.п.); особистСЦсне самовизначення - це бСЦльш складне поняття (диплом "на особистСЦсть", принаймнСЦ психСЦчно здоровСЦшим людям, поки ще не видають).

Виникнення професСЦйного самовизначення охоплюСФ старший шкСЦльний вСЦк, але до нього СФ наступнСЦ етапи:

  1. первинний вибСЦр професСЦi (характерний для учнСЦв молодшого шкСЦльного вСЦку);
  2. малодСЦференцСЦйованСЦ уяви про свСЦт професСЦй, ситуативна уява про внутрСЦшнСЦ ресурси, необхСЦднСЦ для даного роду професСЦi, нестСЦйкСЦсть професСЦйних намСЦрСЦв.

ПрофесСЦйна освСЦта здСЦйснюСФться пСЦсля отримання шкСЦльноi освСЦти для освоСФння вибраноi професСЦi [14, c. 31-45].

2. ПрофесСЦйне самовизначення бСЦльше залежить вСЦд зовнСЦшнСЦх (сприятливих) умов, а особистСЦсне самовизначення - вСЦд самоi людини, бСЦльше того, часто саме складнСЦ умови дозволяють комусь виявити себе по-справжньому. Правда, СЦ в благополучнСЦ епохи, повнСЦ "спокус" СЦ так званого "щастя" СЦз застиглими посмСЦшками (коли всСЦм "покладено" бути щасливими), все-таки СФ люди, якСЦ шукають для себе рСЦшення якихось особливих, незрозумСЦлих проблем, для яких найстрашнСЦше - це радСЦсть "чавкаючи вСЦд щастя" маси. Для таких людей благополучна епоха перетворюСФться в найстрашнСЦше катування, СЦ вони самСЦ створюють для себе додатковСЦ складностСЦ, тобто умови для справдСЦ особистСЦсного саморозвитку [23, c. 27].

У пору юностСЦ все визначнСЦше та чСЦткСЦше складаСФться СЦндивСЦдуальний вигляд кожного парубка, усе яснСЦше виступають тСЦ його СЦндивСЦдуальнСЦ особливостСЦ, якСЦ у своiй сукупностСЦ визначають склад його особистостСЦ.

Старшокласники суттСФво вСЦдрСЦзняються один вСЦд одного не тСЦльки за темпераментом та за характером, але й за своiми здСЦбностями, потребами, прагненнями СЦ СЦнтересами, рСЦзними ступенями самосвСЦдомостСЦ.

РЖндивСЦдуальнСЦ особливостСЦ проявляються й у виборСЦ життСФвого шляху. ВибСЦр професСЦi та оволодСЦння нею починаСФться СЦз професСЦйного самовизначення. На цьому етапСЦ учнСЦ повиннСЦ вже цСЦлком реально сформувати для себе завдання вибору майбутньоi сфери дСЦяльностСЦ з облСЦком наявних психологСЦчних та психофСЦзСЦологСЦчних ресурсСЦв. У цей час в учнСЦв формуються вСЦдносини до певних професСЦй, здСЦйснюСФться вибСЦр навчальних предметСЦв у спСЦввСЦдношеннСЦ до обраноi професСЦi.

ЗгСЦдно, РЖ. Кону, професСЦйне самовизначення людини починаСФться далеко в його дитинствСЦ, коли в дитячСЦй грСЦ, дитина приймаСФ на собСЦ рСЦзнСЦ професСЦйнСЦ ролСЦ, СЦ застосовуСФ повязанСЦ з данСЦ за цСЦСФю професСЦСФю якостСЦ та поведСЦнку. РЖ закСЦнчуСФться в раннСЦй юностСЦ, коли вже необхСЦдно ухвалити рСЦшення, яке вплине на все подальше життя людини.

Експериментальне вивчення значимостСЦ мотивСЦв навчальноi дСЦяльностСЦ й професСЦйного вибору пСЦдлСЦткСЦв у визначальнСЦ значення в навчальнСЦй дСЦяльностСЦ отримують мотиви самовизначення й загальнопрактичнСЦ, у виборСЦ професСЦi - мотивацСЦя "на себе". Причому мотивацСЦя, що домСЦнуСФ, у виборСЦ професСЦi в юнакСЦв не пСЦ