ПрофесСЦйне самовизначення учнСЦв педагогСЦчного лСЦцею технологСЦчного профСЦлю
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
е тСЦльки в навчаннСЦ, але й до всСЦх СЦнших видСЦв суспСЦльно корисноi активностСЦ. Тому що саме здСЦбностСЦ мСЦстять у собСЦ майбутню професСЦйну придатнСЦсть учнСЦв.
6) РСЦвень домагань на суспСЦльне визнання.
РеалСЦстичнСЦсть домагань старшокласника - перший щабель професСЦйноi пСЦдготовки. Чи СФ майбутня професСЦя затребуваною.
7) ПоСЦнформованСЦсть.
ПоСЦнформованСЦсть СФ важливою, неспотвореною СЦнформацСЦСФю це важливий фактор вибору професСЦi. ПоСЦнформованСЦсть про ВНЗ повинна бути викладеною правильно, без всСЦляких припущень, бути правдивою.
8) СхильностСЦ проявляються й формуються в дСЦяльностСЦ.
СвСЦдомо включаючись у рСЦзнСЦ види дСЦяльностСЦ, людина може мСЦняти своi захоплення, а значить СЦ напрямки. Для старшокласника це важливо [14, с. 68].
ПСЦзнання самого себе йде через порСЦвняння себе з СЦншими людьми, шляхом усвСЦдомлення своiх можливостей, досягнень СЦ порСЦвняння iх з успСЦхами й досягненнями оточуючих людей. ПСЦзнаючи себе, ми одночасно пСЦзнаСФмо СЦншу людину. Знання СЦнших людей допомагаСФ самопСЦзнанню.
СамопСЦзнання - одна з необхСЦдних умов здСЦйснення особистСЦсного пСЦдходу до вибору професСЦi.
Процес порСЦвняння - основа не тСЦльки пСЦзнання свСЦту, але й пСЦзнання самого себе. ПСЦзнаючи через порСЦвняння якостСЦ СЦншоi людину, ми одержуСФмо матерСЦал, необхСЦдний для вироблення власноi оцСЦнки [14, с. 59].
Для кращого пСЦзнання свСЦту й самого себе, людина повинна докладати активних зусиль. Удосконалювання самого себе починаСФться СЦз процесу самопСЦзнання. Не можна стати краще, не знаючи, якСЦ якостСЦ характеру треба виховати, а якСЦ - зжити. Без самопСЦзнання не можна правильно намСЦтити програму самовиховання й саморозвитку, важко вибрати роботу по душСЦ.
Вимоги людини до себе, самовиховання, залежать вСЦд вимог СЦ перспектив суспСЦльства, у якому вона живе. Вимоги суспСЦльства - одне з найважливСЦших спонукань самопСЦзнання й самовиховання. Виникнення потреби в знаннСЦ власних особливостей, СЦнтересу до себе й мСЦркувань про себе СФ характерною рисою дорослоi дитини [13, с. 156].
Климов Е.А. зазначаСФ, що "самовизначення" спСЦввСЦдноситься з такими модними нинСЦ поняттями, як самоактуалСЦзацСЦя, самореалСЦзацСЦя, самоздСЦйснення, самотрансценденцСЦя, самосвСЦдомСЦсть.
ВСЦн видСЦляСФ два рСЦвнСЦ професСЦйного самовизначення:
1) гностичний (перебудова свСЦдомостСЦ й самосвСЦдомостСЦ);
2) практичний рСЦвень (реальнСЦ змСЦни соцСЦального статусу людини) [12, c. 62-63].
Самовизначення припускаСФ не тСЦльки "самореалСЦзацСЦю", але й розширення своiх споконвСЦчних можливостей - "самотрансценденцСЦю" (по В. Франклу): "тАжповноцСЦннСЦсть людського життя визначаСФться через його трансцендентнСЦсть, тобто здатнСЦсть "виходити за рамки самого себе", а головне - в умСЦннСЦ людини знаходити новСЦ змСЦсти в конкретнСЦй справСЦ й у всьому своСФму життСЦ". Таким чином, саме суть визначаСФ сутнСЦсть самовизначення, самоздСЦйснення й самотрансценденцСЦi.
Усе це дозволяСФ нам визначити сутнСЦсть професСЦйного самовизначення як пошук знаходження особистСЦсного змСЦсту в обранСЦй, засвоюванСЦй СЦ вже виконанСЦй трудовСЦй дСЦяльностСЦ, а також знаходження змСЦсту в самому процесСЦ самовизначення.
При бСЦльш творчому пСЦдходСЦ до свого життя сама суть створюСФться людиною заново. Саме в цьому випадку людина перетворюСФться в справжнього субСФкта самовизначення, а не просто виступаСФ як провСЦдник якихось "вищих" сутностей.
ЗгСЦдно до професСЦйного самовизначення В. Франкл видСЦляв узагальнену суть: пошук такоi професСЦi й роботи, яка давала б можливСЦсть одержувати заробСЦток (суспСЦльну оцСЦнку працСЦ) по справедливостСЦ, тобто вСЦдповСЦдно до витрачених зусиль (або вСЦдповСЦдно до внеску людини в суспСЦльство).
БСЦльш важливим стаСФ не сама праця, а можливСЦсть перерозподСЦлу благ, результатСЦв цСЦСФi працСЦ. Але знецСЦнена праця породжуСФ вже чисто психологСЦчнСЦ проблеми, повязанСЦ з вСЦдношенням до працСЦ й плануванням свого розвитку як справжнього трудСЦвника або як "завзятливого" ледаря-визискувача [27, c. 93].
В.А. Поляков у своiй вСЦдомСЦй книзСЦ "ТехнологСЦя карСФри" видСЦляв двСЦ головнСЦ цСЦлСЦ при побудовСЦ "успСЦшноi" карСФри: перша - "добитися високого положення в суспСЦльствСЦ", СЦ друга - добитися "високого доходу" [18, c. 5].
Звичайно, елСЦтарнСЦ орСЦСФнтацСЦi в професСЦйному самовизначеннСЦ припускають не тСЦльки "престиж" СЦ "високий заробСЦток", але й дСЦйсно творчоi побудови у своСФму життСЦ, орСЦСФнтацСЦю на вищСЦ людськСЦ СЦдеали й цСЦнностСЦ. Проблема лише в тому, як розСЦбратися, де справжнСЦ цСЦнностСЦ, а де уявнСЦ, де елСЦта, а де - псевдоелСЦта.
СамооцСЦнка, як СЦ будь-який психСЦчний утвСЦр, формуСФться за життя, СЦ розглядати ii потрСЦбно у вСЦковому аспектСЦ.
Саме слово "самооцСЦнка" допомагаСФ нам зрозумСЦти його значення.
У професСЦйному самовизначеннСЦ особистостСЦ самооцСЦнка - оцСЦнка, яку людина даСФ самому собСЦ, своiм можливостям, що вСЦдповСЦдають або не вСЦдповСЦдним до специфСЦки професСЦi [3, с. 34].
ОбСФктивно й повно оцСЦнити себе старшокласники не в змозСЦ. У iх самооцСЦнцСЦ немаСФ СФдиноi тенденцСЦi: однСЦ схильнСЦ переоцСЦнювати себе, СЦншСЦ навпаки. Тому не правСЦ тСЦ, хто вважаСФ, що старшокласники тСЦльки переоцСЦнюють себе, а також тСЦ, хто допомагаСФ, що вони себе недооцСЦнюють. РЗм властиво й перше, СЦ друге.
Старшокласники на вСЦдмСЦну вСЦд пСЦдлСЦткСЦв вСЦдчувають потребу в самооцСЦнцСЦ, хоча обСФктивно до неi не готовСЦ.
ВнутрСЦшня потреба в самооцСЦнцСЦ - застава успСЦшного ii формування при вСЦдповСЦдних умовах.
У старшокласникСЦв самооцСЦнка служить двом цСЦлям:
- самовихованню;
- прогнозуванню майбутньоi профе