Проблема спрямованостСЦ особистостСЦ соцСЦального педагога
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Л.РЖ. БожовСЦч СЦ Р.С. Немова - система або сукупнСЦсть мотивСЦв СЦ т.д. Однак розумСЦння спрямованостСЦ особистостСЦ як сукупностСЦ або системи мотивацСЦйних утворень - це лише одна сторона ii сутностСЦ. РЖнша сторона полягаСФ в тСЦм, що ця система визначаСФ напрямок поводження й дСЦяльностСЦ людини, орСЦСФнтуСФ його, визначаСФ тенденцСЦi поводження й дСЦй СЦ, в остаточному пСЦдсумку, визначаСФ вигляд людини в соцСЦальному планСЦ. ОстаннСФ повязане з тим, що спрямованСЦсть особистостСЦ являСФ собою стСЦйко домСЦнуючу систему мотивСЦв, або мотивацСЦйних утворень, тобто вСЦдбиваСФ домСЦнанту, що стаСФ вектором поводження.
СпрямованСЦсть особистостСЦ, як вСЦдзначаСФ В.С. МерлСЦн, може проявлятися у вСЦдношеннСЦ до СЦнших людей, до суспСЦльства, до самого себе. М.С. Неймарк (1968), наприклад, видСЦляв особисту, колективСЦстичну й дСЦлову спрямованСЦсть особистостСЦ.
Д.И. Фельдштейн видСЦляСФ наступнСЦ типи особистСЦсноi спрямованостСЦ:
- гуманСЦстичну;
- егоiстичну;
- депресивну;
- суСЦцидальну.
ГуманСЦстична спрямованСЦсть характеризуСФться позитивним вСЦдношенням особистостСЦ до себе й суспСЦльству. УсерединСЦ цього типу автори видСЦляють два пСЦдтипи: з альтруiстичною акцентуацСЦСФю, при якСЦй центральним мотивом поводження СФ СЦнтереси СЦнших людей або соцСЦальноi спСЦльностСЦ, СЦ з СЦндивСЦдуалСЦстичною акцентуацСЦСФю, при якСЦй для людини найбСЦльш важливим СФ вСЦн сам, оточуючСЦ люди при цьому не СЦгноруються, але iхня цСЦннСЦсть, у порСЦвняннСЦ СЦз власноi, трохи нижче.
Егоiстична спрямованСЦсть характеризуСФться позитивним вСЦдношенням до себе й негативним - до суспСЦльства. УсерединСЦ цього типу також видСЦляють два пСЦдтипи: з СЦндивСЦдуалСЦстичною акцентуацСЦСФю - цСЦннСЦсть для людини власноi особистостСЦ також висока, як СЦ при гуманСЦстичнСЦй спрямованостСЦ з СЦндивСЦдуалСЦстичною акцентуацСЦСФю, але при цьому цСЦннСЦсть навколишнСЦх ще бСЦльш низька (негативне вСЦдношення до навколишнСЦм), хоча про абсолютне вСЦдкидання й СЦгнорування iхньоi мови немаСФ; з езоповою акцентуацСЦСФю - цСЦннСЦсть власноi особистостСЦ для людини не дуже висока, концентруСФться вСЦн тСЦльки на собСЦ самому; суспСЦльство для нього не представляСФ майже нСЦякоi цСЦнностСЦ, вСЦдношення до суспСЦльства рСЦзко негативне.
Депресивна спрямованСЦсть особистостСЦ характеризуСФться тим, що для людини вСЦн сам не представляСФ нСЦякоi цСЦнностСЦ, а його вСЦдношення до суспСЦльства можна охарактеризувати як терпиме.
СуСЦцидальна спрямованСЦсть спостерСЦгаСФться в тих випадках, коли нСЦ суспСЦльство, нСЦ особистСЦсть для самоi себе не представляють нСЦякоi цСЦнностСЦ. Таке видСЦлення типСЦв спрямованостСЦ показуСФ, що вона може визначатися не комплексом якихось факторСЦв, а тСЦльки одним з них, наприклад особистСЦсною або колективСЦстичною установкою й т.п. Точно так само спрямованСЦсть особистостСЦ може визначатися якимось одним надмСЦрно розвиненим СЦнтересом. Таким чином, структура спрямованостСЦ особистостСЦ може бути простСЦй СЦ складноi, але головне в нСЦй - це стСЦйке домСЦнування якоiсь потреби, СЦнтересу, внаслСЦдок чого людина "наполегливо шукаСФ засобу збуджувати в собСЦ потрСЦбнСЦ йому переживання якнайчастСЦше й сильнСЦше".
Разом з тим вСЦдомСЦсть спрямованостСЦ особистостСЦ просто до потреб, СЦнтересам, свСЦтогляду, переконанню або СЦдеалам неправомСЦрно. ТСЦльки стСЦйке домСЦнування потреби або СЦнтересу, що виступають у ролСЦ довгострокових мотивацСЦйних установок, може формувати стрижневу лСЦнСЦю життя. У звязку СЦз цим Е. П. РЖльiн пСЦдкреслюСФ, що властивСЦй оперативнСЦй мотивацСЦйнСЦй установцСЦ властивостей, що визначають готовнСЦсть СЦ конкретнСЦ способи поводження й дСЦй людини в данСЦй ситуацСЦi, недостатньо, щоб уважати ii одним з видСЦв спрямованостСЦ особистостСЦ. НаправляСФ дСЦi й дСЦяльнСЦсть, СЦ будь-яка мета. Установка повинна стати стСЦйко домСЦнуючоi, а такими найчастСЦше бувають социальнСЦ установки, соцСЦальнСЦ з мСЦжособистСЦсними й громадськими-суспСЦльними-СЦндивСЦдуально-суспСЦльними вСЦдносинами, вСЦдношенням до працСЦ й т.д. Таким чином, вона робить висновок про те, що спрямованСЦсть особистостСЦ в мотивацСЦйному процесСЦ притягаСФ до себе й направляСФ активнСЦсть людини, тобто в якСЦмсь ступенСЦ полегшуСФ ухвалення рСЦшення про дСЦi в данСЦй ситуацСЦi.
Отже, розглянувши спрямованСЦсть особистостСЦ в контекстСЦ загальних психологСЦчних пСЦдходСЦв, нам необхСЦдно бСЦльше конкретизувати й подивитися спрямованСЦсть особистостСЦ в сферСЦ педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ (педагогСЦчну спрямованСЦсть).
Теоретичний аналСЦз даноi проблеми показав, що високий рСЦвень професСЦйноi спрямованостСЦ - це та якСЦсна особливСЦсть структури мотивСЦв особистостСЦ, що виражаСФ СФднСЦсть СЦнтересСЦв СЦ особистостСЦ в системСЦ професСЦйного самовизначення. СлСЦд зазначити значну роль характерологСЦчних особливостей особистостСЦ й рСЦвня розвитку ii здатностей. Однак у цьому взаСФмозвязку професСЦйноi спрямованостСЦ, чорт характеру й здатностей провСЦдна роль переважному мотиву.
Для розвитку професСЦйноi спрямованостСЦ необхСЦдна така органСЦзацСЦя дСЦяльностСЦ студентСЦв, що актуалСЦзувала б протирСЦччя мСЦж вимогами обираСФмоi дСЦяльностСЦ СЦ ii особистСЦсним змСЦстом для людини.
Для формування основних пСЦдструктур людини, для досягнення iм зрСЦлостСЦ й субСФкта спСЦлкування, пСЦзнання й дСЦяльностСЦ, як СЦндивСЦдуальностСЦ сприятливим СФ перСЦод ранньоi зрСЦлостСЦ.
РоздСЦл 2. Структура спрямованостСЦ особистостСЦ соцСЦального педагога
2.1 ОсобливостСЦ професСЦйноi дСЦяльностСЦ соцСЦального педагога
ЗмСЦст роботи соцСЦального педагога вСЦдповСЦдно до квалСЦфСЦкацСЦйноi характеристики визначаСФться ii педагогСЦчною спрямованСЦстю. Це означаСФ, що вс
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение