Проблема спрямованостСЦ особистостСЦ соцСЦального педагога
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?СЦднесення iх з вимогами професСЦi. ЗмСЦст визначення висвСЦтлюСФ двобСЦчнСЦсть явищ вибору професСЦi: з одного боку, той, хто вибираСФ (субСФкт вибору), з СЦншого боку - те, що вибирають (обСФкт вибору). РЖ субСФкт СЦ обСФкт мають величезний вибСЦр характеристик, чим пояснюСФться неоднозначнСЦсть явища вибору професСЦi.
ВибСЦр професСЦi - це не одномСЦрний акт, а процес, що складаСФться з ряду етапСЦв, тривалСЦсть яких залежить вСЦд зовнСЦшнСЦх умов СЦ СЦндивСЦдуальних особливостей субСФкта вибору професСЦi.
У психологСЦчнСЦй лСЦтературСЦ немаСФ СФдиного погляду на те, як формуСФться вибСЦр професСЦi, СЦ якСЦ фактори впливають на цей процес. По цьому питанню СЦснуСФ ряд точок зору, у захист кожноi з яких приводяться переконливСЦ аргументи. БезсумнСЦвно, це пояснюСФться складнСЦстю процесу професСЦйного самовизначення й двобСЦчнСЦстю самоi ситуацСЦi вибору професСЦi.
Ряд дослСЦдникСЦв [35, 68] дотримуСФться розповсюдженоi точки зору на вибСЦр професСЦi як на вибСЦр дСЦяльностСЦ. У цьому випадку предметами дослСЦдження виступають, з одного боку, характеристики людини як субСФкта дСЦяльностСЦ, а з СЦншого боку - характер, змСЦст, види дСЦяльностСЦ СЦ ii обСФкт. ПрофесСЦйне самовизначення розумСЦСФться тут як процес розвиток субСФкта працСЦ. Отже, вибСЦр професСЦi зроблений правильно, якщо психофСЦзСЦологСЦчнСЦ данСЦ особистостСЦ будуть вСЦдповСЦдати вимогам професСЦi, трудовоi дСЦяльностСЦ [1,2]. Однак, цей погляд недооцСЦнюСФ активного початку особистостСЦ що вибираСФ.
У контекстСЦ розумСЦння вибору професСЦi як вибору дСЦяльностСЦ поширена також точка зору, що основною детермСЦнантою правильного вибору СФ професСЦйний СЦнтерес або професСЦйна спрямованСЦсть [17, 49]. БезсумнСЦвно, цей пСЦдхСЦд бСЦльше продуктивний, так як затверджуСФ активнСЦсть самого субСФкта вибору професСЦi.
РЖснуСФ ще один погляд на пСЦдхСЦд до вибору професСЦi як до одному з найважливСЦших подСЦй у цСЦлСЦсному життСФвизначеннСЦ людини. ВибСЦр професСЦi повязаний з минулим досвСЦдом особистостСЦ, СЦ процес професСЦйного самовизначення простираСФться в далеко в майбутнСФ, беручи участь у формуваннСЦ загального образа "Я", визначаючи в остаточному пСЦдсумку плин життя. Цей пСЦдхСЦд вимагаСФ облСЦку широкого спектра факторСЦв, що впливають на вибСЦр професСЦi, крСЦм того, вСЦн дозволяСФ зробити акцент на тимчасовому аспектСЦ - на минулому досвСЦдСЦ особистостСЦ й на ii поданнях про майбутнСФ. Як факторСЦв вибору професСЦi повиннСЦ бути врахованСЦ життСФвСЦ плани особистостСЦ в СЦнших областях, наприклад в особистому життСЦ [28, 14, 62, 26].
Якщо процес самовизначення становить основний змСЦст розвитку особистостСЦ в роки ранньоi юностСЦ, то формування професСЦйноi спрямованостСЦ утворить основний змСЦст самовизначення. ВСЦдповСЦдно очевидно, що перша необхСЦдна умова формування професСЦйноi спрямованостСЦ складаСФться у виникненнСЦ вибСЦрково-позитивного вСЦдношення людини до професСЦi або до окремоi ii сторони. Мова йде про виникнення субСФктивного вСЦдношення, а не про тСЦ обСФктивнСЦ звязки, якСЦ можуть мати мСЦсце мСЦж людиною й професСЦСФю (у тому числСЦ ii вСЦдбиття в мистецтвСЦ, лСЦтературСЦ, змСЦстСЦ навчального програмного матерСЦалу й т.п.). Зародження субСФктивного вСЦдношення, зрозумСЦло, визначаСФться сформованими обСФктивними вСЦдносинами. Однак останнСЦ можуть не придбати особистСЦсноi значимостСЦ або викликати вибСЦрково-негативне вСЦдношення до окремих сторСЦн дСЦяльностСЦ [62]. ПередСЦсторСЦя виникнення професСЦйноi спрямованостСЦ, у самому загальному видСЦ, як показано в Л.РЖ. БожевСЦч обумовлена вже сформованими до даного часу якостями особистостСЦ, ii поглядами, прагненнями, переживаннями й т.п.[10].
ВказСЦвка на вибСЦрково-позитивне вСЦдношення людини до професСЦi не розкриваСФ, однак, психологСЦчного змСЦсту його професСЦйноi спрямованостСЦ. Поняття "вСЦдношення до професСЦi" саме по собСЦ психологСЦчно беззмСЦстовно, оскСЦльки вСЦдбиваСФ лише напрямок нашоi активностСЦ й указуСФ на ii обСФкт. В основСЦ позитивного положення кСЦлькох людей до однСЦСФi й тСЦй же професСЦi можуть лежати рСЦзнСЦ потреби й прагнення. ТСЦльки шляхом аналСЦзу системи мотивСЦв, що лежать в основСЦ субСФктивного вСЦдношення, можна судити про його реальний психологСЦчний змСЦст.
У поняттСЦ професСЦйна спрямованСЦсть можна видСЦлити окремСЦ сторони, що виражають ii змСЦстовну й динамСЦчну характеристики [62]. До першого вСЦдносять повноту й рСЦвень спрямованостСЦ, до другого - ii СЦнтенсивнСЦсть, тривалСЦсть СЦ стСЦйкСЦсть. Повнота й рСЦвень спрямованостСЦ несе змСЦстовно-особистСЦсну характеристику професСЦйноi спрямованостСЦ й значною мСЦрою мСЦстить ii формально-динамСЦчнСЦ особливостСЦ. ПСЦд повнотою професСЦйноi спрямованостСЦ розумСЦСФться коло (розмаiтСЦсть) мотивСЦв переваги професСЦi. Виборче вСЦдношення до професСЦi найчастСЦше починаСФться з виникнення приватних мотивСЦв, повязаних з окремими сторонами змСЦсту певноi дСЦяльностСЦ, або процесом тривалостСЦ, або з якими-небудь зовнСЦшнСЦми атрибутами професСЦi. За певних умов значимими для людини можуть стати багато повязанСЦ СЦз професСЦСФю фактори: ii творчСЦ можливостСЦ, перспективи професСЦйного росту, престиж професСЦi, ii суспСЦльна значимСЦсть, матерСЦальнСЦ, гСЦгСЦСФнСЦчнСЦ й СЦншСЦ умови працСЦ, його вСЦдповСЦднСЦсть звичкам, особливостям характеру й т.п. Це свСЦдчить про те, що професСЦйна спрямованСЦсть ТСрунтуСФться на широкому колСЦ потреб, СЦнтересСЦв, СЦдеалСЦв, установок людини. НСЦж повнСЦше професСЦйна спрямованСЦсть, тим бСЦльше багатобСЦчний змСЦст маСФ для людини вибСЦр даного виду дСЦяльностСЦ, тим рСЦзнобСЦчне задоволення, одержуване вСЦд реалСЦзацСЦi даного намСЦру.
Таким чином, одна з форм розвитку професСЦйноi спрямованостСЦ складаСФться в
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение