Проблема спрямованостСЦ особистостСЦ соцСЦального педагога
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°нСЦсть" просто губить змСЦст.
Процес формування професСЦйноi спрямованостСЦ можна представити у виглядСЦ моделСЦ, розробленоi А. А. Ростуновим [50], на прикладСЦ студентСЦв ВУЗСЦв, де мотивообразуючим компонентом виступають перспективи.
Рис. 1.1. Процес формування професСЦйноi спрямованостСЦ
Як показано на цСЦй моделСЦ, потребСЦ, захоплення й СЦнтереси студента виникають на основСЦ усвСЦдомлення перспектив СЦ адекватноi оцСЦнки ступеня неузгодженостСЦ вимог перспектив з наявними схильностями, знаннями й умСЦннями. На основСЦ загальнозначущих перспектив формуються свСЦтогляду, погляди, переконання й СЦдеали, система цСЦлей СЦ установок, намСЦру. Перспективи виступають у цьому випадку як окрема мета студента.
Формування й пСЦдтримка стСЦйкоi спрямованостСЦ особистостСЦ студента представляСФ собою безперервний процес узгодження вимог перспективи за допомогою дСЦяльностСЦ, за допомогою зворотного звязку. Формування мотивСЦв, як справедливо вСЦдзначаСФ В. РЖ. Ковальов, дорСЦвнюСФ, як СЦ системи цСЦлей СЦ намСЦрСЦв, СЦде разом з формуванням потреб. Потреба й СЦншСЦ компоненти (СЦнтереси, потяги, мети, намСЦри) стають стСЦйкСЦше за рахунок бСЦльше глибокого пСЦзнання перспективи й трансформацСЦСФю виниклоi потреби людини в конкретнСЦ мотиви.
ЗмСЦна суспСЦльноi значимостСЦ перспективи, усвСЦдомлення ii й адекватна оцСЦнка ступеня неузгодженостСЦ вимог цСЦСФi перспективи з наявними знаннями й умСЦннями приводить до появи нових потреб СЦ СЦнтересСЦв, системи цСЦлей СЦ установок, до необхСЦдностСЦ вдосконалювання поглядСЦв, переконань СЦ свСЦтогляду. ЦСЦ змСЦни як би спонукають до активноi дСЦяльностСЦ, що компенсуСФ виниклу неузгодженСЦсть. Якщо ж СЦндивСЦд у процесСЦ дСЦяльностСЦ не буде бачити перспективи або суспСЦльно значима для нього як особистостСЦ СЦнтересу не представляСФ, спрямованСЦсть не буде розвиватися як би заморожено, оскСЦльки вСЦдсутня активна дСЦяльнСЦсть по досягненню суспСЦльно значимоi перспективи [58].
У процесСЦ розвитку професСЦйноi спрямованостСЦ що навчаСФться проходить ряд щаблСЦв [57, с. 104-105]. Початковий щабель. Учень зовнСЦ вирСЦшуСФ рСЦшення конкретну професСЦю, маючи емоцСЦйний настрой, епСЦзодичний, ситуативний СЦнтерес, предметну установку, деякСЦ трудовСЦ звички, однак у нього немаСФ самостСЦйностСЦ й не проявляСФться СЦнСЦцСЦатива.
Другий щабель. Учень маСФ фСЦксовану установку на професСЦю й бСЦльше стСЦйкСЦ СЦнтереси; у нього проявляються схильностСЦ, однак бСЦльше його цСЦкавлять практичнСЦ сторони навчального матерСЦалу; мета, що сформувалася, даСФ загальний напрямок учбово-виробничоi дСЦяльностСЦ, у нього проявляСФться почуття впевненостСЦ в собСЦ, самостСЦйнСЦсть; формуСФться почуття вСЦдповСЦдальностСЦ.
ТретСЦй щабель. Учень маСФ тверду установку на професСЦю, стСЦйкий СЦнтерес СЦ схильнСЦсть до неi; проявляСФ особливу захопленСЦсть як до практичного, так СЦ до теоретичноi сторони навчального матерСЦалу; СЦде самоствердження особистостСЦ через професСЦйну працю.
Четвертий щабель. Жагуче захоплення своСФю професСЦСФю; людина й справа зливаСФться в СФдине цСЦле; спрямованСЦсть формуСФться при наявностСЦ бСЦльших здатностей до обраноi професСЦi, яскраво виражених схильностей СЦ покликаннСЦ; вСЦдзначаСФться висока професСЦйна майстернСЦсть СЦ наявнСЦсть професСЦйного СЦдеалу; при твердих переконаннях в особистСЦй СЦ суспСЦльнСЦй значимостСЦ своСФi професСЦi.
Розвиток професСЦйноi спрямованостСЦ не можна зрозумСЦти, обмеживши його джерело лише внутрСЦшнСЦм миром особистостСЦ, активностСЦ ii свСЦдомостСЦ. Це пСЦдтверджуСФться тим, що усвСЦдомлення розглянутого протирСЦччя ще недостатньо для його дозволу. МожливСЦсть загострення даного протирСЦччя багато в чому буде залежати вСЦд характеру супСЦдрядностСЦ таких бСЦльше загальних мотивацСЦйних факторСЦв, як СЦдейнСЦ мотиви, прагнення до самовираження, прагнення до задоволення матерСЦальних потреб. У випадку виникнення боротьби мотивСЦв можлива лише переорСЦСФнтацСЦя, або збереження початкового намСЦру. Однак внутрСЦшня боротьба сама по собСЦ не може змСЦнювати той особистСЦсний змСЦст, що маСФ для людини змСЦст його професСЦi.
ПСЦзнавальна дСЦяльнСЦсть, що забезпечуСФ приплив новоi СЦнформацСЦi про професСЦi, ii вимогах до людини, бСЦльше ефективна при повнСЦй професСЦйнСЦй спрямованостСЦ (перевазСЦ прямих мотивСЦв вибору). новСЦ обрСЦi, Що ВСЦдкриваються перед людиною, можуть стимулювати в цих випадках цСЦннСЦсно-ориСФнтацСЦйну дСЦяльнСЦсть, що розширюСФ й поглиблюСФ вже сформовану систему оцСЦнок СЦ подань.
При перевазСЦ побСЦчних мотивСЦв нова СЦнформацСЦя про вимоги, що йдуть вСЦд специфСЦчного змСЦсту дСЦяльностСЦ, не завжди достатня для змСЦни первСЦсного особистСЦсного змСЦсту вибору даноi професСЦi, тому може не привести до зрушення мотивСЦв СЦ. отже, не забезпечити переходу протирСЦччя вСЦд зовнСЦшнього рСЦвня до внутрСЦшнього. "Чи зможе людина в результатСЦ переробки новоi СЦнформацСЦi про професСЦi поставитися до неi по-новому, як би заново вСЦдкрити ii особисто для себе, залежить як вСЦд змСЦстовностСЦ СЦ яскравостСЦ СЦнформацСЦi, так СЦ вСЦд психологСЦчноi готовностСЦ особистостСЦ до ii засвоСФння. ОблСЦк останньоi обставини особливо важливий при здСЦйсненнСЦ професСЦйноi освСЦти. НерСЦдко лекцСЦi й бесСЦди про професСЦi виявляються малоефективними, не будять СЦнтересу до змСЦсту працСЦ саме тому, що проводяться без облСЦку потреб, СЦнтересСЦв, схильностей конкретних учнСЦв" [62, с. 55].
БезсумнСЦвно, що найбСЦльшСЦ можливостСЦ для пробудження розглянутого протирСЦччя втримуються в перетворювальнСЦй дСЦяльностСЦ, оскСЦльки в нСЦй цСЦннСЦснСЦ вСЦдносини особистостСЦ безпосередньо взаСФмодСЦють СЦз вимогами дСЦяльностСЦ. ОрганСЦзацСЦя активноi проби сил у сферСЦ дСЦяльностСЦ, на яку
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение