Проблема спрямованостСЦ особистостСЦ соцСЦального педагога
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°л. ТримаСФться отчуждено, пСЦдхСЦд до учнСЦв сугубо професСЦйний.
Першим кроком у створеннСЦ вСЦдносних мСЦр оцСЦнки ефективностСЦ працСЦ вчителСЦв СФ розроблена РЖ. Сонер система оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ вчителСЦ, побудована на основСЦ двох векторСЦв: когнСЦтивних (пСЦзнавальних) досягнень учнСЦв СЦ iхнього емоцСЦйного вСЦдношення до урокСЦв.
КогнСЦтивнСЦ досягнення учнСЦв визначаються на основСЦ одержуваних ними оцСЦнок, якСЦ свСЦдчать або про те, що учень освоiв великий по обсязСЦ матерСЦал (у цьому випадку учень оцСЦнюСФться як пСЦддаСФться навчанню), або незначний по обсязСЦ матерСЦал (у цьому випадку учень оцСЦнюСФться як що не пСЦддаСФться навчанню).
ЕмоцСЦйне вСЦдношення учнСЦв до урокСЦв у данСЦй моделСЦ може бути позитивним, нейтральним СЦ негативним.
1.4 ПсихологСЦчнСЦ механСЦзми формування професСЦйноi спрямованостСЦ особистостСЦ
Виникнення вибСЦрково-позитивного вСЦдношення до професСЦi означаСФ утворення системи "людина - професСЦя", усерединСЦ якого починаСФться взаСФмодСЦя обСФкта й субСФкта вСЦдносини. Поняття "вСЦдношення людини до професСЦi" не може бути зведене до активностСЦ, що йде вСЦд субСФкта. дослСЦдження професСЦйноi спрямованостСЦ, умов СЦ рушСЦйних сил ii розвитку не може бути здСЦйснене у вСЦдривСЦ вСЦд системи впливСЦв, що йдуть вСЦд СЦншоi сторони вСЦдносини, тобто вСЦд професСЦi. За певних умов взаСФмодСЦi сторСЦн даного вСЦдношення здобуваСФ характер дСЦалектичного протирСЦччя, що створюСФ рушСЦйнСЦ сили розвитку професСЦйноi спрямованостСЦ. РЖдеальна модель вСЦдповСЦдностСЦ мСЦж особистСЦстю й працею повинна мСЦстити повний збСЦг обСФктивного змСЦсту дСЦяльностСЦ СЦ ii особистСЦсного змСЦсту. Однак повного збСЦгу реально досягнуто бути не може по наступних причинах. По-перше, не завжди в структурСЦ мотивСЦв вибору професСЦi домСЦнуСФ мотив, внутрСЦшньо повязаний з даною дСЦяльнСЦстю. Правда, зазначеноi мСЦркування маСФ приватний характер, оскСЦльки СЦснуСФ можливСЦсть перебудови системи мотивСЦв СЦ пСЦдвищення рСЦвня професСЦйноi спрямованостСЦ. БСЦльше принципове значення маСФ СЦнше мСЦркування. У всСЦх випадках, коли переважним СФ СЦнтерес до специфСЦчного змСЦсту дСЦяльностСЦ, зберСЦгаСФться можливСЦсть поглиблення цього СЦнтересу [65, 19]. При правильнСЦй органСЦзацСЦi дСЦяльностСЦ ii творчСЦ можливостСЦ усе повнСЦше вСЦдбиваються людиною.
Таким чином, невСЦдповСЦднСЦсть мСЦж обСФктивним змСЦстом професСЦйноi працСЦ й тим особистСЦсним змСЦстом, що маСФ для людини його вибСЦр або участь у ньому, неминуче. ОскСЦльки, як було вСЦдзначено вище, основний змСЦст розвитку професСЦйноi спрямованостСЦ складаСФться в пСЦдвищеннСЦ ii рСЦвня, цей процес неможливий без подолання зазначеноi невСЦдповСЦдностСЦ. За певних умов воно здобуваСФ характер дСЦалектичного протирСЦччя, стаСФ рушСЦйною силою розвитку професСЦйноi спрямованостСЦ.
Розглянемо бСЦльш детально умови виникнення, розвитку й дозвСЦл даного протирСЦччя [54]. Прояв вибСЦрково-позитивного вСЦдношення людини до певноi професСЦi розумСЦСФться як початок iхньоi взаСФмодСЦi. Як було зазначено, СЦстотною особливСЦстю цСЦСФi взаСФмодСЦi СФ невСЦдповСЦднСЦсть мСЦж специфСЦчним, суспСЦльно значимим змСЦстом професСЦi й особистСЦсним змСЦстом ii переваги.
Можна видСЦлити три рСЦвнСЦ, якСЦсно своСФрСЦднСЦ форми невСЦдповСЦдностСЦ. У першому випадку СЦснуСФ органСЦчний звязок мСЦж переважним мотивом вибору професСЦi СЦ якими-то СЦстотними сторонами ii обСФктивного змСЦсту. РЖншСЦ мотиви вибору професСЦi при цьому звичайно в бСЦльшСЦй або меншСЦй мерСЦ доповнюють, пСЦдкрСЦплюють провСЦдний мотив. НевСЦдповСЦднСЦсть же полягаСФ в наявностСЦ потенцСЦйноi можливостСЦ усе бСЦльше повного вСЦдбиття вимог у мотивацСЦйнСЦй сферСЦ особистостСЦ, тобто в поглибленнСЦ особистСЦсного змСЦсту вибору.
РЖнша якСЦсно своСФрСЦдна форма невСЦдповСЦдностСЦ виникаСФ в тих випадках, коли домСЦнуючу роль граСФ мотив, побСЦчний стосовно обСФктивного змСЦсту дСЦяльностСЦ, причому в структурСЦ мотивСЦв утримуються й прямСЦ мотиви. Так дослСЦдження мотивСЦв вибору педагогСЦчноi професСЦi показало, що в рядСЦ випадкСЦв резервний професСЦйний намСЦр мало у своiй основСЦ перевага мотивСЦв, як "упевненСЦсть у своiй придатностСЦ", "престиж педагогСЦчноi професСЦi" [37,64]. У той же час такСЦ прямСЦ мотиви, як "СЦнтерес до процесу розвитку дитини", "прагнення навчати дСЦтей улюбленому предмету", були бСЦльше слабкими й не мали тому визначального значення [41]. Основний професСЦйний намСЦр (не повязане СЦз учительською дСЦяльнСЦстю) визначалося в цих студентСЦв СЦншими мотивами. У випадку ж неможливостСЦ реалСЦзувати основний намСЦр вСЦдкритими ставали зазначенСЦ побСЦчнСЦ мотиви вибору педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ. НаявнСЦсть прямих мотивСЦв робило цей вибСЦр внутрСЦшньо виправданим, хоча вСЦн СЦ не переживався як оптимальний варСЦант.
ПодСЦбнСЦ випадки визначають [62] як часткову професСЦйну спрямованСЦсть. НевСЦдповСЦднСЦсть мСЦж обСФктивним змСЦстом професСЦi й мотивацСЦйною основою вибору маСФ тут СЦнший характер. Вимоги професСЦi в значно бСЦльшСЦй мерСЦ залишаються зовнСЦшнСЦми стосовно особистостСЦ, не входять у ii мотивацСЦйну сферу так органСЦчно, як у випадку переваги прямих мотивСЦв.
Третя форма невСЦдповСЦдностСЦ виникаСФ при повнСЦй вСЦдсутностСЦ прямих мотивСЦв вибору професСЦi. Звичайно це буваСФ тодСЦ, коли вибСЦр ВУЗу маСФ для особистостСЦ змСЦст засобу, необхСЦдного для досягнення значимоi мети (наприклад, надходження на хСЦмСЦчний факультет УнСЦверситету заради можливостСЦ надалСЦ працювати викладачем у ВУЗСЦ). У цих випадках невСЦдповСЦднСЦсть мСЦж мотивами вибору й змСЦстом обраноi професСЦi СФ настСЦльки повним, а вимоги професСЦi настСЦльки далекими особистостСЦ, що вираження "професСЦйна спрямов