Проблема спрямованостСЦ особистостСЦ соцСЦального педагога
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В·багаченнСЦ ii мотивСЦв: окремого мотиву до усе бСЦльше розповсюджуючоiся системи мотивСЦв. ПрофесСЦйна спрямованСЦсть великоi групи людей може включати тСЦ самСЦ мотиви й все-таки бути рСЦзноi. Це обумовлено тим, що система мотивСЦв завжди припускаСФ iхню певну органСЦзацСЦю, структуру. ТСЦ самСЦ мотиви можуть бути рСЦзним образом органСЦзованСЦ, перебувати в рСЦзних вСЦдносинах супСЦдрядностСЦ. РЖ, що особливо важливо, рСЦзними можуть бути провСЦднСЦ мотиви.
Звичайно мотиви, що лежать в основСЦ професСЦйноi спрямованостСЦ, неоднорСЦднСЦ по походженню, характеру звязку СЦз професСЦСФю. У цьому планСЦ правомСЦрне видСЦлення, по-перше, групи мотивСЦв, що виражають потребу в тСЦм, що становить основний змСЦст професСЦi [62]. РЖнша група мотивСЦв повязана з вСЦдбиттям деяких особливостей професСЦi в суспСЦльнСЦй свСЦдомостСЦ (мотиви престижу, суспСЦльноi значимостСЦ професСЦi) [11]. Очевидно, що звязок СЦндивСЦдуальноi свСЦдомостСЦ СЦз професСЦСФю здобуваСФ в цьому випадку бСЦльше опосередкований характер. Третя група мотивСЦв виражаСФ ранСЦше сформованСЦ потреби особистостСЦ, актуалСЦзованСЦ при взаСФмодСЦi СЦз професСЦСФю (мотиви саморозкриття й самоствердження, матерСЦальнСЦ потреби, особливостСЦ характеру, звичок СЦ т.п.) [9,51]. Четверту групу становлять мотиви особливостСЦ, що виражають, самосвСЦдомостСЦ особистостСЦ в умовах взаСФмодСЦi СЦз професСЦСФю (переконанСЦсть у власнСЦй придатностСЦ, у володСЦннСЦ досить творчим потенцСЦалом, у тСЦм , що намСЦчуваний шлях СЦ СФ "моСФ покликання" СЦ т.п. ) [59,24]. Мотиви, вСЦдносимСЦ до пятоi групи, виражають зацСЦкавленСЦсть людини вСЦд зовнСЦшнСЦх, обСФктивно несуттСФвих атрибутах професСЦi. НерСЦдко саме цСЦ мотиви породжують прагнення до окремого "романтичним" професСЦям.
Дана класифСЦкацСЦя [62], побудована по ознацСЦ походження мотиву, СЦмовСЦрно, може бути продовжена. РЖстотне розходження зазначених груп мотивСЦв складаСФться в iхньому неоднаковому вСЦдношеннСЦ до обСФктивного змСЦсту професСЦйноi дСЦяльностСЦ. Мотиви, вСЦднесенСЦ до першоi групи, роблять близькими й непотрСЦбними людинСЦ найбСЦльш СЦстотне в данСЦй дСЦяльностСЦ, те, у чому складаСФться ii обСФктивне призначення. РЖншСЦ групи мотивСЦв не звязанСЦ настСЦльки тСЦсно з основним змСЦстом дСЦяльностСЦ. Вони кристалСЦзують потребу не стСЦльки у своiй дСЦяльностСЦ, скСЦльки в рСЦзних, повязаних з нею обставинах. БезсумнСЦвно, що зазначенСЦ групи мотивСЦв нерСЦвноцСЦннСЦ за значенням для розвитку особистостСЦ в умовах даноi дСЦяльностСЦ. Як вСЦдзначав П.А. ШавСЦр: "Мотив, органСЦчний повязаний зСЦ змСЦстом або процесом дСЦяльностСЦ , забезпечуСФ та безустанна увага до неi, ту захопленСЦсть, що приводить до розвитку вСЦдповСЦдних здатностей. Цей мотив спонукуСФ людину оцСЦнювати себе, своi знання, своСФ вмСЦння й моральнСЦ якостСЦ у свСЦтлСЦ вимог даноi дСЦяльностСЦ. Тим самим цей мотив СФ найважливСЦшою психологСЦчною передумовою самовиховання." [62, с. 29]
Таким чином, психологСЦчно виправданим СЦ педагогСЦчно доцСЦльним розрСЦзняти мотиви, органСЦчно повязанСЦ зСЦ змСЦстом здСЦйсненноi дСЦяльностСЦ (прямСЦ мотиви й побСЦчнСЦ мотиви [62]). У першому випадку людин трудиться заради тСЦСФi справи, яким зайнятий. Саме виникнення прямих мотивСЦв СФ свСЦдчення того, що дана дСЦяльнСЦсть здобуваСФ безпосередню особисту значимСЦсть для людини.
До числа прямих мотивСЦв трудовоi дСЦяльностСЦ вСЦдносять свСЦдомСЦсть свого боргу, переживання суспСЦльноi значимостСЦ своСФi працСЦ. Керуючись у процесСЦ нецСЦкавоi для нього роботи почуттям боргу, людина не пристосовуСФться до зовнСЦшнСЦх вимог, а засвоюСФ iх. Почуття боргу не СФ побСЦчним мотивом, тому що воно глибоко повязане з виконаною дСЦяльнСЦстю, головним чином з ii результативною стороною. Якщо людина побуждаСФться до дСЦяльностСЦ побСЦчними мотивами, внутрСЦшньо не повязаними з ii змСЦстом або результатом, то не можна сказати, що вСЦн трудиться заради тСЦСФi справи, яким зайнятий. ВСЦн пристосовуСФться до зовнСЦшнСЦх вимог, але не засвоюСФ iх. ВСЦн побуждаСФться до працСЦ на основСЦ потреб СЦ почуттСЦв, якСЦ не зобовязанСЦ своiм розвитком даноi дСЦяльностСЦ (наприклад, матерСЦальна зацСЦкавленСЦсть, честолюбство й т.п.).
Для того щоб у процесСЦ працСЦ стимулювався розвиток людини, розкриття й розширення його творчих сил, необхСЦдно, щоб центральними для людини були мотиви, внутрСЦшньо повязанСЦ зСЦ змСЦстом здСЦйсненноi працСЦ, а при вСЦдсутностСЦ СЦнтересу до процесу працСЦ - мотиви боргу й суспСЦльноi необхСЦдностСЦ. У звязку СЦз цим, органСЦзувати практичну дСЦяльнСЦсть студентСЦв вСЦдповСЦдно до виниклими до них здатностями, необхСЦдно домагатися, щоб притягальною й спонукальною силою ставала для студентСЦв основний змСЦст здСЦйсненноi дСЦяльностСЦ, те, що становить ii обСФктивний змСЦст, а не побСЦчнСЦ супутньоi даноi дСЦяльностСЦ обставини.
Не можна недооцСЦнювати ролСЦ й СЦнших груп мотивСЦв. Однак iхня значимСЦсть у структурСЦ професСЦйноi спрямованостСЦ залежить вСЦд того, чи доповнюють вони мотив, що вСЦдповСЦдаСФ обСФктивному змСЦсту професСЦi, або "конкурують" з ним. У випадках, коли провСЦдне положення займаСФ мотив, що ставиться до другого - пятоi групам, рСЦвень професСЦйноi спрямованостСЦ в бСЦльшому або меншому ступенСЦ знижуСФться. У нСЦй виявляСФться ослабленоi ii серцевина - захопленСЦсть самим змСЦстом працСЦ. У мотивацСЦi професСЦйного вибору повинна СЦснувати основа (свого роду "психологСЦчний атлас") мотивацСЦйних факторСЦв трудовоi дСЦяльностСЦ, що охоплюСФ всСЦ можливСЦ аспекти СЦндивСЦдуальноi життСФдСЦяльностСЦ, здатнСЦ визначити змСЦст мотивацСЦi професСЦйного вибору, як унСЦверсальнСЦ, так СЦ специфСЦчнСЦ цСЦлСЦ рСЦзних форм професСЦйноi працСЦ.
ТРрунтуючись на викладених мСЦркуваннях, пСЦд рСЦвнем професСЦйн
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение