Geum.ru


Проблема спрямованостСЦ особистостСЦ соцСЦального педагога

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



сСЦйноi спрямованостСЦ в студентСЦв не виключаСФ можливостСЦ ii формування в перСЦод навчання в СЦнститутСЦ. Однак завдання полягаСФ в тСЦм, щоб вибСЦр професСЦi виявлявся логСЦчним наслСЦдком поступового пСЦдвищення рСЦвня професСЦйноi спрямованостСЦ, тобто формування в процесСЦ навчання дСЦяльнСЦсно-значеннСФвоi СФдностСЦ - збСЦгу цСЦннСЦстно-смислового (формування життСФвих змСЦстСЦв) СЦ предметно-дСЦючого (вибСЦр адекватноi змСЦсту дСЦяльностСЦ) аспектСЦв дСЦяльностСЦ.

1.2 Поняття педагогСЦчноi спрямованостСЦ

Одним з основних професСЦйно значимих якостей особистостСЦ педагога СФ його "особистСЦсна спрямованСЦсть". ЗгСЦдно Н.В. КузьмСЦнСЦй (, особистСЦсна спрямованСЦсть СФ одним з найважливСЦших субСФктивних факторСЦв досягнення вершини в професСЦйно-педагогСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ.

ПсихологСЦчнСЦ дослСЦдження СЦз проблем педагогСЦчноi спрямованостСЦ ведуться по декСЦлькох напрямках:

  1. визначення ii сутностСЦ й структури;
  2. вивчення особливостей ii походження;
  3. дослСЦдження етапСЦв СЦ умов становлення спрямованостСЦ;
  4. аналСЦз стану й засобСЦв формування педагогСЦчноi спрямованостСЦ.

Можна видСЦлити три напрямки, що визначають сутнСЦсть педагогСЦчноi спрямованостСЦ:

  1. емоцСЦйно-цСЦннСЦсне вСЦдношення до професСЦi вчителя, схильнСЦсть займатися видами дСЦяльностСЦ, що втСЦлюють специфСЦку даноi професСЦi (Маркова А.К., 1993; КузьмСЦна Н.В., 1990; КоломСЦнський Я.Л.; ТомСЦлова Г.А.; ЗСЦмСЦчева С.А й СЦн.);
  2. професСЦйно-значима якСЦсть особистостСЦ вчителСЦ або компонент педагогСЦчних здатностей (Ф.Н. ГоноболСЦн; А.И. Щербаков; В.А. СластьонСЦн; А.Н. Леонтьев; А.А. БодалСФв; В.П. ССЦмонов СЦ СЦн.);
  3. рефлексивне керування розвитком учнСЦв (Ю.Н. КулюткСЦн; Г.С.Сухобська; С.Г. Вершловський; РЖ.В. Фастовець; А.Б. ОрлСЦв СЦ СЦн.).

А.К. Маркова вважаСФ, що аналСЦз особистостСЦ вчителСЦ варто починати з вивчення спрямованостСЦ, тобто того, на що спрямовано вчителя у своiй працСЦ, тодСЦ як здатностСЦ в цСЦлому СФ бСЦльше компенсуСФмоi рисою особистостСЦ, iх можна сформувати, якщо в людини СФ стСЦйке бажання бути вчителем. ПедагогСЦчна спрямованСЦсть - це мотивацСЦя до професСЦi вчителя, головне в якСЦй дСЦюча орСЦСФнтацСЦя на розвиток особистостСЦ учня. СтСЦйка педагогСЦчна спрямованСЦсть - це прагнення стати, бути й залишатися вчителем, що допомагаСФ йому переборювати перешкоди й труднощСЦ у своiй роботСЦ. СпрямованСЦсть особистостСЦ вчителя проявляСФться у всСЦй його професСЦйнСЦй життСФдСЦяльностСЦ й в окремих педагогСЦчних ситуацСЦях, визначаСФ його сприйняття й логСЦку поводження, весь вигляд людини. Розвитку педагогСЦчноi спрямованостСЦ сприяСФ зрушення мотивацСЦi вчителСЦ СЦз предметноi сторони його працСЦ на психологСЦчну сферу, СЦнтерес до особистостСЦ учня.

Н.В. КузьмСЦна пСЦд сутнСЦстю педагогСЦчноi спрямованостСЦ розумСЦСФ СЦнтерес СЦ любов до педагогСЦчноi професСЦi, усвСЦдомлення труднощСЦв у вчительськСЦй роботСЦ, потреба в педагогСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ, прагнення опанувати основами педагогСЦчноi майстерностСЦ.

БСЦльше вузьке розумСЦння сутностСЦ педагогСЦчноi спрямованостСЦ характеризуСФться бСЦльшою однозначнСЦстю й конкретизацСЦСФю визначення. У цьому випадку педагогСЦчна спрямованСЦсть розумСЦСФться або як позитивне вСЦдношення до педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ (наприклад, у Т. С. Деркач), або як схильнСЦсть СЦ готовнСЦсть займатися педагогСЦчною дСЦяльнСЦстю (наприклад, у Г. А. ТомСЦловоi). Ряд авторСЦв визначення сутностСЦ педагогСЦчноi спрямованостСЦ звязують СЦз провСЦдним мотивом, що домСЦнуСФ СЦнтересом (С. А. ЗСЦмСЦчева; РД.М. НСЦкСЦрСФСФв, С.Х. АсадуллСЦн СЦ СЦн.).

У закордонних дослСЦдженнях пСЦдходи до розумСЦння сутностСЦ й структури педагогСЦчноi спрямованостСЦ групуються в руслСЦ трьох напрямкСЦв:

  1. бСЦхевСЦорестичного;
  2. когнСЦтивного;
  3. гуманСЦстичного.

Особливий СЦнтерес представляють дослСЦдження педагогСЦчноi спрямованостСЦ в руслСЦ гуманСЦстичноi психологСЦi (А. Маслоу, К. Роджерс, Д. Дюi й СЦн.). СпрямованСЦсть особистостСЦ розглядаСФться як невигубне прагнення особистостСЦ до самоактуалСЦзацСЦi. К. Роджерс аналСЦзуСФ проблему цСЦнностей учителСЦ як, що конституюСФ утворення, його особистостСЦ, що збСЦгаСФ в цьому змСЦстСЦ з педагогСЦчною спрямованСЦстю. АналСЦзуючи суперечливу природу системи цСЦнностей людини, К. Роджерс приходить до декСЦлькох серйозних висновкСЦв: загальнСЦ для людей цСЦннСЦснСЦ устремлСЦння гуманСЦстичнСЦ по своiй природСЦ й полягають в удосконалюваннСЦ розвитку самоi людини; вся система позитивних цСЦнностей лежить не поза учнем, а в ньому самому. Тому вчитель, на думку К. Роджерса, не може задати, а може лише створити умови для ii прояву.

НайбСЦльше повно, мабуть, педагогСЦчна спрямованСЦсть розглянута в роботах Л. М. МСЦтСЦноi, що видСЦлила педагогСЦчну спрямованСЦсть у якостСЦ однСЦСФi з СЦнтегральних характеристик педагогСЦчноi працСЦ вчителСЦ, поряд з педагогСЦчною компетентнСЦстю й емоцСЦйною гнучкСЦстю.

На думку Л.М. МСЦтСЦноi, прагнення вчителя до самоактуалСЦзацСЦi в сферСЦ педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ дСЦйсно СФ показником педагогСЦчноi спрямованостСЦ. СпрямованСЦсть - СЦнтегральна характеристика працСЦ вчителСЦ, у нСЦй виражаСФться прагнення педагога до самореалСЦзацСЦi, до росту й розвитку в сферСЦ педагогСЦчноi життСФдСЦяльностСЦ. Вона значною мСЦрою стаСФ мотивацСЦСФю вдосконалювання в найбСЦльше "ефективних учителСЦв". Мова в цьому випадку йде про самоактуалСЦзацСЦi щироi, що включаСФ у своСФ визначення сприяння самоактуалСЦзацСЦi учнСЦв, а не тСЦльки "самотворення свого "феноменального миру".

Л.М. МСЦтСЦною висуваСФться необхСЦднСЦсть перегляду поняття "особиста спрямованСЦсть". Вона вважаСФ, що спрямованСЦсть людини на себе не так однозначна: особиста спрямованСЦс