Geum.ru


Проблема спрямованостСЦ особистостСЦ соцСЦального педагога

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?ах цього пСЦдходу сутнСЦсть педагогСЦчноi спрямованостСЦ визначаСФться через професСЦйно значимСЦ якостСЦ особистостСЦ вчителСЦ, якСЦ представляються рядоположено.

Ю.Н. КулюткСЦн, Г.С. Сухобська розглядають педагогСЦчну дСЦяльнСЦсть як метадСЦяльнСЦсть. Основне завдання вчителя вони бачать у побудовСЦ такоi дСЦяльностСЦ учнСЦв, у процесСЦ й у результатСЦ якоi вСЦдбувався б розвиток iхнСЦх моральних переконань, системи iхнСЦх знань СЦ пСЦзнавальних здатностей, а також практичних умСЦнь СЦ навичок. Керування дСЦяльнСЦстю учнСЦв педагог повинен будувати не як прямий вплив, а як передачу учневСЦ тих "пСЦдстав", з яких учень мСЦг би самостСЦйно виводити своi рСЦшення. Отже, таке керування повинне носити рефлексивний характер.

Продовжуючи цей напрямок, РЖ.В. Фастовець видСЦляСФ шСЦсть типСЦв професСЦйно-педагогСЦчноi спрямованостСЦ. ПСЦдставою для iхнього видСЦлення були професСЦйнСЦ мотиви (з орСЦСФнтацСЦСФю на змСЦст навчального предмета, спСЦлкування й удосконалювання), а також рефлексСЦя вчителя на мотивацСЦю процесу й результати своСФi роботи.

Використання цих двох пСЦдстав дозволило iй видСЦлити такСЦ типи педагогСЦчноi спрямованостСЦ, як:

  1. дСЦлова спрямованСЦсть (мотиви розкриття змСЦсту навчального предмета);
  2. гуманСЦстична спрямованСЦсть (мотиви спСЦлкування);
  3. СЦндивСЦдуалСЦстична спрямованСЦсть (мотиви вдосконалювання).

Особлива увага в роботСЦ було придСЦлено дослСЦдженню гуманСЦстичноi спрямованостСЦ вчителСЦ, у той же час в СЦСФрархСЦi мотивСЦв автор ставить на перше мСЦсце мотиви, спрямованСЦ на предметну сторону професСЦi вчителСЦ.

ВибСЦр головних стратегСЦй дСЦяльностСЦ обумовлюСФ, по Н.В. КузьмСЦнСЦй, три типи спрямованостСЦ:

1) СЦстинно педагогСЦчну;

2) формально педагогСЦчну;

3) ложно педагогСЦчну.

ТСЦльки перший тип спрямованостСЦ сприяСФ досягненню високих результатСЦв у педагогСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ. На думку И.В. КузьмСЦнСЦй, "...СЦстинно педагогСЦчна спрямованСЦсть складаСФться зСЦ стСЦйкоi мотивацСЦi на формування особистостСЦ учня засобами преподаваного предмета, на переструктурування предмета розраховуючи на формування вихСЦдноi потреби учня в знаннСЦ, носСЦСФм якого СФ педагог".

Основним мотивом СЦстинно педагогСЦчноi спрямованостСЦ СФ СЦнтерес до змСЦсту педагогСЦчноi дСЦяльностСЦ.

Л. ФестСЦнгер класифСЦкуСФ вчителСЦв на основСЦ iхнСЦх висновкСЦв про результативнСЦсть учнСЦв. На його думку, СЦснують два види висновкСЦв про результативнСЦсть:

а) висновок про досягнення на основСЦ порСЦвняння результатСЦв кого-небудь СЦз колишнСЦми досягненнями (СЦндивСЦдуальна вСЦдносна норма);

б) висновок про досягнення на основСЦ порСЦвняння досягнутого результату кого-небудь СЦз вСЦдповСЦдними результатами СЦнших людей (соцСЦальна вСЦдносна норма, критерСЦй розходжень).

У першому випадку порСЦвняння виробляСФться в певнСЦй тимчасовСЦй перспективСЦ розвитку людини (орСЦСФнтацСЦя на "розвиток"); у другому - на основСЦ порСЦвняння результату стосовно результатСЦв СЦнших людей, причому нерСЦдко в певному тимчасовому зрСЦзСЦ (орСЦСФнтацСЦя на "результативнСЦсть").

Результати емпСЦричних спостережень у нас у краiнСЦ й за рубежем пСЦдтверджують СЦснування розходжень у стратегСЦях СЦ тактиках учителСЦв, орСЦСФнтованих на "розвиток" СЦ на "результативнСЦсть" школярСЦв.

УчителСЦ, орСЦСФнтованСЦ на "розвиток", порСЦвняно частСЦше звертають увагу на мСЦнливСЦ фактори навчальних досягнень (для них маСФ першорядне значення стараннСЦсть або стараннСЦсть школярСЦв); учителСЦ, орСЦСФнтованСЦ на "результативнСЦсть", бСЦльше уваги обертають на стСЦйкСЦ фактори досягнення в навчаннСЦ (для них значимими СФ здатностСЦ або задатки школярСЦв). ВСЦдповСЦдно до цього вчителСЦ, орСЦСФнтованСЦ на "результативнСЦсть", вважають за можливе робити тривалСЦ прогнози шкСЦльноi успСЦшностСЦ й майбутньоi професСЦйноi карСФри школярСЦв. Педагоги, орСЦСФнтованСЦ на "розвиток" СЦ на "результативнСЦсть", по-рСЦзному пСЦдкрСЦплюють успСЦх учня.

ВСЦдповСЦдно до даних розходжень в "Я-концепцСЦi" майбутнСЦх учителСЦв першСЦ стурбованСЦ встановленням СЦ пСЦдтримкою гарних вСЦдносин у навчальнСЦй групСЦ, з викладацьким складом навчального педагогСЦчного закладу; другСЦ - плануванням своСФi професСЦйноi карСФри.

УчителСЦ, орСЦСФнтованСЦ на "результативнСЦсть", озиваються з похвалою про школярСЦв, показники яких перевершують середнСЦ, навСЦть тодСЦ, коли iхня успСЦшнСЦсть знижуСФться. Педагоги, орСЦСФнтованСЦ на "розвиток", у цьому випадку гудять таких учнСЦв. Разом з тим, лише останнСЦ реагують похвалою на ледь помСЦтнСЦ успСЦхи своiх учнСЦв. КрСЦм того, вони здСЦйснюють позитивне пСЦдкрСЦплення й надають допомогу учням у процесСЦ навчальноi дСЦяльностСЦ. На противагу цьому, учителСЦ, орСЦСФнтованСЦ на "результативнСЦсть", хвалять або гудять у тому випадку, коли навчальний результат (правильний або неправильний) уже отриманий.

РЖснування в будь-якСЦй вибСЦрцСЦ працюючих учителСЦв двох крайнСЦх типСЦв викладачСЦв (орСЦСФнтованих на "розвиток" СЦ на "результативнСЦсть") було пСЦдтверджено даними емпСЦричних дослСЦджень Д. Райнса, що вСЦдповСЦдно позначив цСЦ типи як тип X СЦ тип У.

Тип Х прагне, насамперед, розвивати особистСЦсть дитини, опираючись на емоцСЦйнСЦ й соцСЦальнСЦ фактори. ДотримуСФться гнучкоi програми, не замикаСФться на змСЦстСЦ дослСЦджуваного предмета. Йому властивСЦ невимушена манера викладання, СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд, щирий, дружнСЦй тон спСЦлкування.

Тип У зацСЦкавлений тСЦльки в розумовому розвитку учнСЦв. Строго дотримуСФться змСЦсту дослСЦджуваноi програми. ПрацюСФ по детально розробленСЦй програмСЦ, висуваСФ високСЦ вимоги до учнСЦв, строго перевСЦряСФ засвоСФний матерСЦ

Copyright © 2008-2014 geum.ru   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение