Geum.ru


Проблема спрямованостСЦ особистостСЦ соцСЦального педагога

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



ми орСЦСФнтуСФмо студента, - найважливСЦша умова пСЦдвищення рСЦвня його професСЦйноi спрямованостСЦ. РеалСЦзацСЦя даноi умови припускаСФ таку органСЦзацСЦю дСЦяльностСЦ, при якСЦй перед молодими людьми ставляться завдання, що розкривають специфСЦку дСЦяльностСЦ, ii творчСЦ сторони [22]. Варто врахувати, що в основСЦ змСЦни мотивацСЦйного вСЦдношення до дСЦяльностСЦ лежить змСЦна вСЦдповСЦдних потреб, СЦнтересСЦв, схильностей.

При правильнСЦй органСЦзацСЦi перетворювальноi дСЦяльностСЦ студентСЦв на кожному послСЦдовному ii етапСЦ вимоги дСЦяльностСЦ припускають бСЦльше багатогранну, активну, у чомусь змСЦнену потребу особистостСЦ. У цСЦй невСЦдповСЦдностСЦ криСФться джерело внутрСЦшнього протирСЦччя. Разом з тим у процесСЦ успСЦшноi реалСЦзацСЦi цСЦлей дСЦяльностСЦ це протирСЦччя й дозволяСФться.. Показник його дозволу - почуття задоволення, що свСЦдчить про подальший розвиток СЦ збагачення вСЦдповСЦдноi потреби. РЖнодСЦ мотив, спочатку увязнений у метСЦ дСЦяльностСЦ, як би зрушуСФться на ii засоби, у звязку СЦз чим виникають новСЦ по змСЦсту мотиви [35]. В СЦнших випадках розвиток потреби обумовлений самим процесом засвоСФння нових форм поводження й дСЦяльностСЦ, оволодСЦнням готовими предметами культури.

БезсумнСЦвно, СЦснують СЦ СЦншСЦ механСЦзми розвитку потреб. зародження, Що ВСЦдбуваСФться в процесСЦ дСЦяльностСЦ, нових потреб також свСЦдчить про розвиток професСЦйноi спрямованостСЦ. Однак цей процес насамперед полягаСФ в розвитку провСЦдноi потреби вСЦд елементарних ii форм до усе бСЦльше складного: вСЦд однобСЦчного, або слабко вираженого СЦнтересу до професСЦйноi дСЦяльностСЦ до бСЦльше глибокоi, стСЦйкоi, складноi потреби. Такий розвиток потреби в основному змСЦстСЦ дСЦяльностСЦ й обумовлюСФ змСЦна ii особистСЦсного змСЦсту й в остаточному пСЦдсумку пСЦдвищення рСЦвня професСЦйноi спрямованостСЦ.

Таким чином, психологСЦчними механСЦзмами професСЦйноi спрямованостСЦ особистостСЦ можуть виступати складна багаторСЦвнева структура мотивСЦв, цСЦнностей, особистСЦсних змСЦстСЦв СЦ здатностей, що визначають професСЦйно важливСЦ якостСЦ.

У звязку з викладеним вище розумСЦнням рушСЦйних сил професСЦйноi спрямованостСЦ для розвитку останньоi необхСЦдна така органСЦзацСЦя дСЦяльностСЦ студентСЦв, що актуалСЦзувала б протирСЦччя мСЦж вимогами обираСФмоi дСЦяльностСЦ СЦ ii особистСЦсним змСЦстом для людини. МожливостСЦ рСЦзних видСЦв дСЦяльностСЦ щодо цього нерСЦвноцСЦннСЦ [22].

1.5 Проблема спрямованостСЦ в загально-психологСЦчних теорСЦях особистостСЦ

У загально-психологСЦчних теорСЦях особистостСЦ спрямованСЦсть виступаСФ як якСЦсть, що визначаСФ ii психологСЦчний склад. У рСЦзних концепцСЦях ця характеристика розкриваСФться по-рСЦзному:

  1. "динамСЦчна тенденцСЦя";
  2. "смислоутворюючий мотив";
  3. "основна життСФва спрямованСЦсть";
  4. "динамСЦчна органСЦзацСЦя "сутнСЦсних сил" людини" СЦ т.д.

Але як би ця характеристика особистостСЦ не розкривалася, у всСЦх концепцСЦях iй надаСФться провСЦдне значення. Розглянемо цСЦ концепцСЦi бСЦльш докладно.

С. Л. РубСЦнштейн пСЦд спрямованСЦстю особистостСЦ розумСЦв деякСЦ динамСЦчнСЦ тенденцСЦi, якСЦ як мотиви визначають людську дСЦяльнСЦсть, самСЦ, у свою чергу, визначаючись ii цСЦлями й завданнями. СпрямованСЦсть включаСФ два взаСФмозалежних моменти: предметний змСЦст (змСЦстовний момент), що позначаСФ певний предмет спрямованостСЦ; напруга (власнонодинамСЦчна тенденцСЦя), що визначаСФ джерело спрямованостСЦ. Варто визнати, що питання про динамСЦчнСЦ тенденцСЦi й породжуваних ними напрямках як необхСЦдному компонентСЦ справжнього пояснення психСЦчних процесСЦв першим поставив у сучаснСЦй психологСЦi К. ЛевСЦн. Однак, на вСЦдмСЦну вСЦд С. Л. РубСЦнштейна, вСЦн вСЦдривав динамСЦчний аспект спрямованостСЦ вСЦд значеннСФвого, прагнучи перетворити динамСЦчний момент в унСЦверсальний механСЦзм пояснення людськоi психСЦки. З. Фрейд (1989) розглядав динамСЦчнСЦ тенденцСЦi як несвСЦдомСЦ потяги, спрямованСЦсть яких СФ механСЦзмом, споконвСЦчно закладеним в органСЦзмСЦ людини. С. Л. РубСЦнштейн, критикуючи З. Фрейда, вСЦдзначав, що всяка динамСЦчна тенденцСЦя, виражаючи спрямованСЦсть, завжди мСЦстить у собСЦ бСЦльш-менш усвСЦдомлений звязок СЦндивСЦда СЦз чимсь знаходячимся поза ним. При цьому вСЦн допускаСФ можливСЦсть змСЦни акцентСЦв динамСЦчноi й значеннСФвоi сторСЦн спрямованостСЦ. А. Н. Леонтьев ядром особистостСЦ називав систему щодо стСЦйких, СЦСФрархСЦзованих мотивСЦв як основних побудникСЦв дСЦяльностСЦ. ОднСЦ мотиви (смислоутворюючи), спонукаючи до дСЦяльностСЦ, надають iй особистСЦсний змСЦст СЦ певну спрямованСЦсть, СЦншСЦ вСЦдСЦграють роль спонукальних факторСЦв. РозподСЦл функцСЦй смислоутворювання й спонукання мСЦж мотивами однСЦСФi дСЦяльностСЦ дозволяСФ зрозумСЦти головнСЦ вСЦдносини, що характеризують мотивацСЦйну сферу особистостСЦ, тобто побачити СЦСФрархСЦю марнотративов.

Л.РЖ. БожовСЦч СЦ ii спСЦвробСЦтники спрямованСЦсть особистостСЦ розумСЦли як систему стСЦйко домСЦнуючих мотивСЦв, якСЦ визначають цСЦлСЦсну структуру особистостСЦ. У контекстСЦ даного пСЦдходу зрСЦла особистСЦсть органСЦзуСФ своСФ поводження в умовах дСЦi декСЦлькох мотивСЦв; вибираСФ мети дСЦяльностСЦ й за допомогою спецСЦально органСЦзованоi мотивацСЦйноi сфери регулюСФ своСФ поводження таким чином, щоб були подавленСЦ небажанСЦ, хоча навСЦть СЦ бСЦльше сильнСЦ мотиви. Структуру спрямованостСЦ становлять три групи мотивСЦв: гуманСЦстичнСЦ, особистСЦ, дСЦловСЦ.

Практично всСЦ психологи пСЦд спрямованСЦстю особистостСЦ розумСЦють сукупнСЦсть або систему яких-небудь мотивацСЦйних утворень, явищ. У Б.РЖ. Додонова - це система потреб; у К.К. Платонова - сукупнСЦсть потягСЦв, бажань, СЦнтересСЦв, схильностей, СЦдеалСЦв, свСЦтогляду, переконань; у

Copyright © 2008-2014 geum.ru   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение