Послання апостола Павла в iх дСЦалектичному взаСФмозвтАЩязку фСЦлософськоi та богословськоi складових
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
щеникСЦв. Так, однойменне послання було написане з метою захисту християнськоi вСЦри вСЦд загроз з боку тих, хто наполягав на слСЦдуваннСЦ закону з метою спасСЦння або пСЦдтримки правильних взаСФмовСЦдносин з Богом. [18; 257, 23; 140].
ВСЦдповСЦдСЦ на запитання про те, хто такСЦ галати, чому виникла криза та в чому полягала Павлова вСЦдповСЦдальнСЦсть, зроблять доступними для розумСЦння цСЦлСЦ, з якими писалося це послання, а також його структуру.
Якщо ПСЦвденногалатСЦйська теорСЦя СФ вСЦрною, то Послання до ГалатСЦв було написане до РДрусалимського собору .У посланнСЦ висвСЦтлюються питання, якСЦ обговорювалися пСЦд час роботи собору (ДСЦян. 15).
Повертаючись до кризи в церквах ГалатСЦi, що ii спричинили СЦудаiсти, важливо зрозумСЦти, в чому саме полягала ця кризова для церкви ситуацСЦя. В галатських церквах, заснованих Павлом, виникло питання про сотерСЦологСЦю (вчення про спасСЦння). В своiх проповСЦдях апостол Павло наголошував на тому, що тема спасСЦння вСЦрою СФ провСЦдною доктриною християнства. Апостол звертаСФться в посланнСЦ до ГалатСЦв з намСЦром вберегти iх вСЦд помилок, адже праведний житиме вСЦрою (Гал. 3,11).[20, 57]. Це головний вСЦрш послання. ГалатськСЦ церкви складалися з СЦудеiв та язичникСЦв. РЖудеi вважали, що для спасСЦння язичникам необхСЦдно дотримуватись закону. В той же час апостол Павло навчаСФ про дСЦяння РЖсуса, який несе спасСЦння, однакове як для СФвреiв, так СЦ для язичникСЦв, за допомогою самоi лише вСЦри. Павловий доказ звучить таким чином: Бо коли набуваСФться правда Законом, то надармо Христос був умер (Гал. 2,21). Так постали питання, принциповСЦ для самовизначення християнства: чи вСЦдповСЦдаСФ СФвангельська звСЦстка СФврейськСЦй вСЦрСЦ та вСЦрСЦ в РЖсуса Христа? РЖудеi вважали, що стати гарним християнином можливо, якщо ти став гарним СФвреСФм. Для них християнство уособлювалося з продовженням МойсеСФвого закону.[39; 123].
Читаючи послання до ГалатСЦв, не можна не звернути увагу на великий ступСЦнь вСЦдповСЦдальностСЦ, з якою апостол Павло ставиться до навернених галатСЦв. Недарма навСЦть його звернення до них як батька до своiх дСЦтей свСЦдчить про його любов до них та щирСЦ хвилювання за iхню долю (Гал. 4,19). ВСЦдчуваючи, що галати знаходяться на межСЦ зречення своСФi вСЦри в РЖсуса Христа, апостол Павло, як справжнСЦй духовний батько, намагаСФться захистити iх вСЦд помилки. Вкрай необхСЦдний перехСЦд вСЦд СЦудаiзму до християнства вСЦдбувався повСЦльно (ДСЦян. 2,42-46; гл. 8-11). КерСЦвники ранньоi християнськоi церкви на чолСЦ з апостолом Павлом зайняли тверду позицСЦю в питаннСЦ захисту християнськоi свободи вСЦд СЦудейських нашарувань. СитуацСЦя загострилася й досягла свого апогею на соборСЦ, який з цього приводу вСЦдбувся у РДрусалимСЦ. В роботСЦ собору взяли участь апостол Павло разом СЦз апостолом Варнавою (ДСЦян. 15,2). Результатом роботи собору стало вСЦдокремлення християнства вСЦд СЦудаiзму (ДСЦян. 15,4-31).
З огляду на подСЦi, якСЦ вСЦдбувалися всерединСЦ церкви та за ii межами, а також на спрямування, що обрала для себе християнська церква, маСФмо можливСЦсть краще зрозумСЦти Послання до ГалатСЦв СЦ роль апостола Павла в цьому процесСЦ. План Послання до ГалатСЦв складаСФться з пятьох роздСЦлСЦв, що логСЦчно випливають один з одного: Про СЦстиннСЦсть РДвангелСЦя (Гал. 1), Про визнання апостолами Павла (Гал. 2), Про вСЦру, що несе благодать (Гал. 3), Про Павлову любов до християн-галатСЦв (Гал. 4), Про збереження власноi свободи (Гал. 5). ГоловнСЦ теми послання: Закон - його призначення, природа, спСЦвСЦснування з християнською етикою; Благодать - ii значення для вСЦруючих СЦ грСЦшникСЦв; ВСЦра та ii характеристики; Виправдання, шляхи його отримання; ПраведнСЦсть - як наслСЦдок вСЦри, а не Закону; Свобода - ii якостСЦ та людськСЦ обмеження; Святий Дух у життСЦ вСЦруючих.
Апостол Павло стверджуСФ, що вСЦра - це не лише субСФктивне вСЦдчуття. Це життя. Нове життя, яке здСЦйснюСФться за участю самоi людини. Так, у своСФму ПосланнСЦ до ГалатСЦв, свСЦдомо чи нСЦ, апостол Павло проголошуСФ благовСЦст християнськоi свободи, пророкуСФ нову еру. В нСЦй головними сходинками до Царства небесного для християн стають: РЖсусова благодать, що спасаСФ, та вСЦра разом СЦз служСЦнням, що уособлюСФться в любовСЦ. БлаговСЦстя народовСЦ Божому, а також СЦ не вСЦруючим у Христа СФ вищим обовязком Церкви. Цей обовязок не слСЦд виконувати агресивно або за допомогою рСЦзних видСЦв прозелСЦтизму, але в любовСЦ, смиреннСЦ й пошанСЦ до СЦдентичностСЦ кожноi людини СЦ культурних особливостей кожного народу. ФСЦлософСЦя безпосередньо дуже рСЦдко призводить до Бога. Вона пСЦдводить до брам Церкви, в якСЦй перебуваСФ Господь. ФСЦлософСЦя не маСФ засобСЦв для обоження!!! ЦСЦ механСЦзми СЦ засоби СФ достояннями Церкви - молитва, СповСЦдь, таiнства, РДвхаристСЦя СЦ так далСЦ. Церква - основа правильного життя - соборнСЦсть!
.2 Вчення про закон
У посланнСЦ до ГалатСЦв пСЦдСЦймаСФться надзвичайно хвилююча тематика спСЦввСЦдносностСЦ свободи - дорогоцСЦнного Божественного дару СЦ Закону, в лещатах якого, мабуть, звичнСЦше знаходитися людинСЦ, яка весь час намагаСФться здобути праведнСЦсть. Часто вживанСЦ поняття Закону та вСЦри в багатьох випадках зустрСЦчаються парою, як протиставлення один одному заради пСЦдсилення змСЦсту: А коли ми дСЦзнались, що людина не може бути виправдана дСЦлами Закону, але тСЦльки вСЦрою в Христа РЖсуса, щоб нам виправдатися вСЦрою в Христа, а не дСЦлами Закону. Бо жодна людина дСЦлами Закону не буде виправдана (Гал. 2,16).
Справи Закону - система, що обСЦймаСФ всСЦ боки життя, регламентуСФ кожний людський крок. Апостол Павло виступав проти формального виконання Закону, яке, за його словами, СФ рабством. Закон, на думку Павла, то СФ лише виховний засСЦб. Лише життя в РЖсусСЦ ХристСЦ принесе л