Перекладацька адаптацСЦя та типологСЦя прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
не мають особливоi ваги [49, 318]. У цСЦлому можна сказати, що в емфатичному планСЦ бСЦльш дСЦючим СФ конектор weil, в той час коли конектор da маСФ дуже невелику емфатичну силу. Про це ж говорить СЦ Р. Паш, яка стверджуСФ, що на weil-реченнях робиться особливий акцент у складнопСЦдрядному реченнСЦ, у той час коли у випадку з da-реченнями такий особливий акцент СФ вСЦдсутнСЦм [50, 332]. Таким чином, якщо причина важливСЦша за наслСЦдок, треба вживати конектор weil; якщо ж важливСЦшим СФ наслСЦдок, слСЦд використовувати конектор da.
АналогСЦчним образом визначимо прагматичний статус сурядного звязку на рСЦвнСЦ рСЦзних мовленнСФвих актСЦв:
а)на рСЦвнСЦ акта-вираження координацСЦя означаСФ наступне: закрСЦпити два СЦ бСЦльше рСЦвнозначних простих речення в складСЦ складного синтаксично, чСЦтко визначити iхнСФ мСЦсце в реченнСЦ-матрицСЦ;
б)на рСЦвнСЦ пропозицСЦонального акта координацСЦя означаСФ наступне:семантично вСЦдмежувати простСЦ речення, що входять до складу складносурядного;
в)на рСЦвнСЦ СЦлокутивного акта координацСЦя означаСФ: зСФднати висловлювання СЦ при цьому зберегти iхнСЦй незалежний статус.
Розглянемо докладнСЦше третСЦй випадок вСЦдносно denn-речень. ПростСЦ речення, що входять до складу складносурядного, СФ значною мСЦрою незалежними одне вСЦд одного, причинний звязок теж виявляСФться слабкСЦше, на нього сполучник denn тСЦльки вказуСФ, але вСЦн в мовному змСЦстСЦ не здСЦйснений нСЦ СЦнтонацСЦйно, нСЦ структурно (порядком слСЦдування речень), нСЦ порядком слСЦв. Причинний звязок, взаСФмозалежнСЦсть частин у складному реченнСЦ з denn вСЦдчуваСФться значно слабкСЦше, зате значеннСФва й емоцСЦйна вага окремого речення зростаСФ [51, 82].
О.С. ДСЦденко встановив статус складних речень на синтаксичному, семантичному та прагматичному рСЦвнях, тобто спираючись на семСЦотичну трСЦаду "синтактика - семантика - прагматика". В синтаксичному аспектСЦ складне речення встановлюСФ з СЦншими одиницями мови певнСЦ парадигматичнСЦ СЦ синтагматичнСЦ вСЦдносини по лСЦнСЦi синонСЦмСЦi, омонСЦмСЦi, гСЦпонСЦмСЦi, гСЦперонСЦмСЦi, еквСЦвалентностСЦ тощо; по лСЦнСЦi сурядностСЦ, пСЦдрядностСЦ; передування, слСЦдування тощо. В семантичному аспектСЦ складнСЦ речення являють собою означення рСЦзноманСЦтних звязкСЦв мСЦж (двома) подСЦями реальноi або уявленоi дСЦйсностСЦ. Складне речення, як СЦ СЦншСЦ одиницСЦ мови, несе в собСЦ СЦмплСЦцитну або експлСЦцитну (приховану чи явну) СЦнформацСЦю про учасникСЦв комунСЦкацСЦi, тобто, крСЦм вСЦдношень до обСФктСЦв означення (семантичних), складне речення виявляСФ певнСЦ вСЦдношення до комунСЦкантСЦв - мовця (продуцента) СЦ/або слухача (рецепСЦСФнта) [52, 6]. Отже, на прагматичному рСЦвнСЦ складнСЦ речення несуть в собСЦ СЦнформацСЦю про учасникСЦв комунСЦкацСЦi - адресанта та адресата.
Тепер встановимо прагматичний статус самих конекторСЦв da, weil. denn. Як пише П. ШлобСЦнськСЦ, denn орСЦСФнтований на те, щоб перетворити нерозумСЦння адресата у розумСЦння та уникнути непорозумСЦнь мСЦж комунСЦкантами у подальшому дискурсСЦ. Тому даний конектор СФ адресатоорСЦСФнтованим. Da, навпаки, СФ адресантоорСЦСФнтованим конектором, оскСЦльки у цьому випадку мовець. використовуСФ СЦнформацСЦю, вСЦдому як йому, так СЦ слухачу, щоб у планСЦ змСЦсту сформувати комунСЦкативний ланцюжок висновкСЦв, оцСЦнок, рСЦшень. Weil орСЦСФнтуСФться на дСЦйснСЦсть, сприяСФ одержанню знання СЦ перетворенню незнання у знання [49, 320]. На думку А. Реддер, рСЦзниця мСЦж конектором weil та конекторами da СЦ denn полягаСФ в тому, що перший орСЦСФнтований на дСЦйснСЦсть, а два СЦнших конектори - на вСЦдображення цСЦСФi дСЦйсностСЦ. При цьому da СЦ denn також вСЦдрСЦзняються одне вСЦд одного в прагматичному планСЦ: da орСЦСФнтований на адресанта, denn - на адресата [53, 317]. Зобразимо прагматичний статус конекторСЦв da, weil, denn схематично (див. схему 2.1).
Схема 2.1
da => адресант weil => дСЦйснСЦсть denn => адресат
У результатСЦ проведеного дослСЦдження дискурсСЦв трьох функцСЦональних, стилСЦв (художнього, газетно-публСЦцистичного та наукового) були отриманСЦ дан: -го вживанСЦсть складних речень з конекторами da, weil, denn (див. табл. 1 А.4).
З огляду на спСЦввСЦдношення мСЦж кСЦлькСЦстю складних речень з конекторами da, weil, denn СЦ кСЦлькСЦстю рядкСЦв, можна зробити висновок про те, що цСЦ причини речення найбСЦльш вживанСЦ в дискурсах художнього стилю, менш вживанСЦ ш науковому стилСЦ СЦ найменш вживанСЦ в газетно-публСЦцистичному стилСЦ. У лис клСЦках усСЦх трьох стилСЦв перевага вСЦддаСФться пСЦдрядному причинному звязку. У художньому стилСЦ найбСЦльш уживанСЦ складнСЦ речення з конектором denn, найменш уживанСЦ складнСЦ речення з конектором weil; у газетно-публСЦцистичному стаж найбСЦльш часто зустрСЦчаються причиннСЦ речення з конектором weil, найбСЦльш рСЦдко -з конектором da; у науковому стилСЦ перевага вСЦддаСФться конектору weil, найменш уживаний конектор da. У цСЦлому градацСЦя вживаностСЦ складних речень СЦ розглянутими конекторами вСЦд бСЦльшого до меншого виглядаСФ так:
а)з конектором denn;
б)з конектором weil;
в)з конектором da.
П. ШлобСЦнськСЦ наводить такСЦ статистичнСЦ данСЦ стосовно вживалося розглядаСФмих нами конекторСЦв у розмовному стилСЦ3 (див. табл. А.5) [49. 315].
Таким чином, у розмовному стилСЦ з дослСЦджуваних конекторСЦв провСЦдне мСЦсце з величезним вСЦдривом займаСФ конектор weil, а da СЦ denn вСЦдСЦграють другорядну роль.
Як зазначаСФ Ф. Айзенманн, сполучник da, що вводить каузальнСЦ пСЦдряднСЦ речення, СФ повнСЦстю вСЦдчуженим вСЦд вживання у розмовному стилСЦ.
Для сполучника weil даний дослСЦдник вказуСФ такСЦ тенденцСЦi вжитку у розмовному стилСЦ:
а)за тендерним6 показник?/p>