Перекладацька адаптацСЦя та типологСЦя прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ю, той же мовець може тим самим перевести своСФ знання вСЦдносно поняття коала СЦз сфери невизначеностСЦ в сферу визначеностСЦ (ЗНАЮ), зСЦ всСЦСФю впевненСЦстю стверджуючи, що "Коала - ije сумчастий ведмСЦдь".
Отже, можна вважати аксСЦомою висновок про те, що кожна реплСЦка, кожне природномовне висловлювання сигналСЦзуСФ про стан знань мовця в момент мовлення. ЦСЦлком зрозумСЦлим СФ те, що СЦндивСЦдуальний епСЦстемСЦчний свСЦт змСЦнюСФться в часСЦ, а отже й те, що однСЦ й тСЦ ж самСЦ висловлювання можуть з часом переходити СЦз однСЦСФi графи епСЦстемСЦчноi шкали в СЦншу. ЦСЦ положення видаються вельми важливими для природних мов, оскСЦльки окрСЦм зазначеноi в них маСФться досить складна шкала переходу вСЦд достовСЦрного до недостовСЦрного знання та серСЦя досить таки невизначених градацСЦй усерединСЦ самих сфер "достовСЦрного" та "недостовСЦрного". Розглянемо епСЦстемСЦчну шкалу бСЦльш докладно.
ДостовСЦрне знання вСЦддзеркалюСФ по меншСЦй мСЦрСЦ три когнСЦтивнСЦ настанови -СЦстина, неправда, абсурд - СЦ сигналСЦзуСФться в мовСЦ рСЦзними епСЦстемСЦчними показниками (маркерами), в першу чергу, власне епСЦстемСЦчними дСЦСФсловами kennen та wissen, до яких примикають дСЦСФслова denken, glauben, meinen [65, 142] та близькСЦ iм за своiм значенням sehen, (be)merken, verstehen, а також епСЦстемСЦчними прислСЦвниками evident, klar, natrlich, offensichtlich, selbstverstndlich з семантикою очевидностСЦ. "НаявнСЦсть у знаннСЦ моментСЦв очевидного в основному змСЦстСЦ за присутностСЦ також СЦ неясного, невСЦдрефлексованого характеризуСФ знання як достовСЦрне" [59, 123]. Для достовСЦрного знання важливим видаСФться питання про його джерело, у цьому вСЦдношеннСЦ воно може бути чуттСФвим (емпСЦричним, фактологСЦчним, досвСЦдним), асерторичним, або вивСЦдним ("достовСЦрний хСЦд думки"), та смисловим ("в цьому можна побачити певний сенс"), а за вихСЦдною основою свого формування воно може бути субСФктивно та обСФктивно визначеним (обТСрунтованим). СубСФктивно обТСрунтована достовСЦрнСЦсть може бути охарактеризована як вСЦра (glauben) [66, 399] або впевненСЦсть (sicher sein, (fest) berzeugt sein) [67, 107], а обСФктивно обТСрунтована - як власне достовСЦрнСЦсть.
Якщо ознаки очевидностСЦ присутнСЦ в знаннСЦ непевно, проблематично, якщо вони не повязанСЦ СЦз суттСФвими моментами змСЦсту, то подСЦбнСЦ знання переходять у ранг недостовСЦрних (припустимих, вСЦрогСЦдних, гСЦпотетичних, непевних). РЖ хоч вважаСФться, що бСЦльшСЦсть наших знань може бути охарактеризована як достовСЦрна, саме недостовСЦрне знання представлене в мовСЦ найбСЦльш розгалуженою системою засобСЦв свого вСЦдтворення з рСЦзним ступенем достовСЦрностСЦ - вСЦд дуже низького (на межСЦ достовСЦрностСЦ) до дуже високого (на межСЦ незнання). Таким чином, на вСЦдмСЦну вСЦд достовСЦрностСЦ, де визначальним видаСФться джерело знання (надСЦйний -ненадСЦйний), недостовСЦрнСЦсть спСЦввСЦдноситься з якСЦстю знання. Серед засобСЦв вСЦдтворення недостовСЦрного знання фСЦгурують лексичнСЦ маркери - дСЦСФслова типу ahnen, (er)warten, hoffen, befrchten, vermuten, annehmen, schtzen, епСЦстемСЦчний статус яких базуСФться на компонентСЦ "вСЦрогСЦднСЦсть", цСЦла низка модальних слСЦв, якСЦ отримали в спецСЦальнСЦй лСЦтературСЦ назву "показникСЦв достовСЦрностСЦ" [68, 116]: offenbar, sicher, mglicherweise, zweifellos, wahrscheinlich, eventuell, vielleicht, kaum, wirklich, а також частки ja, doch, wohl, denn [69, 105]. КрСЦм того, спецСЦалСЦзованими маркерами епСЦстемСЦчноi недостовСЦрностСЦ виступають як лексико-граматичнСЦ (конструкцСЦi "модальне дСЦСФслово + СЦнфСЦнСЦтив", "scheinen РЖ glauben + zu + Inf тощо), так СЦ граматичнСЦ засоби (деякСЦ види конюнктиву).
Феномен незнання виступаСФ нульовим епСЦстемСЦчним станом мовця СЦ СФ за своСФю суттю актом визнання ним факту своСФi некомпетентностСЦ або браку СЦнформацСЦi ("епСЦстемСЦчний провал" [62, 33]). ВважаСФться, що незнання може також пСЦдлягати градуюванню за шкалою: невСЦдомо, сумнСЦвно, невизначено [70, 136]. Мовним еквСЦвалентом незнання виступають вже зазначенСЦ дСЦСФслова в сполученнСЦ з запереченням (nicht + kennen, nicht + wissen тощо).
У будь-якому випадку мова обмежуСФ кСЦлькСЦсть прямих показникСЦв епСЦстемСЦчноi модальностСЦ одним. Зокрема, епСЦстемСЦчнСЦ маркери не застосовуються при очевидних твердженнях (*Я знаю, що свСЦтить сонце або ^Безперечно, сонце свСЦтить). При цьому мова накладаСФ заборону на застосування не тСЦльки суперечливих показникСЦв епСЦстемСЦчного стану (*Ми знаСФмо /Ми не знаСФмо, що Петро, .мабуть, купив машину), де знати та мабуть не узгоджуються за ознакою достовСЦрнСЦсть / недостовСЦрнСЦсть СЦнформацСЦi, але й на застосування його узгоджених показникСЦв (*Ми знаСФмо, щоПетро, безперечно, купив машину), де епСЦстемСЦчнСЦ маркери знати та безперечно стосуються достовСЦрного знання.
РД пСЦдстави вважати, що епСЦстемСЦчно-модальнСЦ СЦмпульси проходять через кожне без виключення висловлювання природноi мови, а отже епСЦстемСЦчний стан мовця може сигналСЦзуватись не тСЦльки спецСЦальними лексико-граматичними маркерами, але й бути наявним в тих висловлюваннях, де не маСФться видимих епСЦстемСЦчних показникСЦв, тобто СЦмплСЦцитно. В такому разСЦ мСЦж певним епСЦстемСЦчним станом мовця та певним типом речення маСФ бути пряме спСЦвСЦдношення.
Для перевСЦрки цСЦСФi гСЦпотези зосередимо нашСЦ зусилля на складному реченнСЦ з каузальним значенням. Отже, до кола завдань даного роздСЦлу входить зясування двох питань: по-перше, яким чином мовець сигналСЦзуСФ засобами каузальних таксисСЦв про свСЦй епСЦстемСЦчний стан; по-друге, яким чином епСЦстемСЦчний стан мовця може впливати на епСЦстемСЦчний свСЦт слухача.
3.2 ПрагмаепСЦстемСЦчнСЦ особливостСЦ складних речень з каузат