Перекладацька адаптацСЦя та типологСЦя прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
ормСЦ повСЦдомлення, наприклад:
- Der Trost, der in diesen Worten verborgen war, mochte relativ sein, denn was heit schon "nicht alle "? aber immerhin waren es eben "nicht alle ". /H. Bll/
- Eine Wanderung ins Ungewisse. Denn wo hatte man Platz und Arbeit im ohnehin schon bervlkerten Deutschland? /H.G. Konsalik/
Парадигматичний варСЦант СФ) властивий також СЦ складносурядним реченням з конектором denn, наприклад:(48)Va, Deichgraf; aber lat Euch das nicht krnken ", entgegnete der andere,"Denn im dritten Gliede soll der Familienverstand ja verschleien; Euer Grovater, daswissen wir noch alle, war einer, der das Land geschtzt hat!" /T. Storm/
Отже, встановленСЦ за категорСЦСФю комунСЦкативноi цСЦлеустановки парадигматичнСЦ варСЦанти (а також субварСЦанти) складних речень з конекторами da, weil, denn СФ вСЦдповСЦдно комунСЦкативно-прагматичними типами (субтипами) даних речень.
У науковСЦй працСЦ Р. Паш ми знаходимо такСЦ приклади з розмовного стилю нСЦмецькоi мови:
- Ich kann dir kein Geld leihen, denn greif mal nem nackten Mann in die Tasche! [57, 252]
Ich kann dir kein Geld leihen, denn hin ich Krsus? [57, 252]
Ich will das Geld nicht, denn was soll ich damit? [57, 252]
- Ich kann dir kein Geld leihen, weil greif mal nem nackten Mann in die Tasche! [57, 252]
Ich kann dir kein Geld leihen, weil bin ich Krsus? [57, 252]
Ich will das Geld nicht, weil was soll ich damit? [57, 252]
РоздСЦл 3. ТАКСИСИ В ПРАГМАЕПРЖСТЕМРЖЧНОМУ АСПЕКТРЖ
3.1 ЕпСЦстемСЦчний свСЦт та епСЦстемСЦчний стан мовця
ЕпСЦстемологСЦя як галузь науки, предметом якоi СФ феномен знання, вбираСФ в себе напрацювання багатьох гуманСЦтарних наук - фСЦлософСЦi [59], логСЦки [60], психологСЦi [61] тощо. Не може обСЦйти цю проблему й лСЦнгвСЦстика, для якоi епСЦстемологСЦя - це насамперед знання субСФкта мовлення про обСФкти мовлення [62, 33; 63, 323], якСЦ повстають в двох ракурсах - когнСЦтивному та епСЦстемСЦчно-модальному.
ЕпСЦстемологСЦя маСФ безпосереднСФ вСЦдношення до однСЦСФi з головних функцСЦй мови - гносеологСЦчноi (акумулятивноi), сутнСЦсть якоi полягаСФ в накопиченнСЦ, збереженнСЦ та презентацСЦi знання. ЕпСЦстемСЦчний модус СФ ставленням мовця до того, чи вСЦдповСЦдаСФ його висловлювання СЦстинСЦ (СЦстинному знанню), а якщо вСЦдповСЦдаСФ, то в якСЦй мСЦрСЦ. ВСЦн слугуСФ свого роду фСЦльтром, за допомогою якого перевСЦряСФться вСЦдповСЦднСЦсть СЦнформативного змСЦсту висловлювання критерСЦям СЦстинностСЦ або хибностСЦ з метою його подальшоi передачСЦ / непередачСЦ до скарбницСЦ людського досвСЦду, де категорСЦя СЦстинностСЦ виступаСФ як феномен, що характеризуСФться тСЦльки вСЦдповСЦднСЦстю знання дСЦйсностСЦ [61, 105].
Знання СЦндивСЦда можна уявити собСЦ наступним чином. Припустимо, що ми можемо скласти список усСЦх мислимих суджень (в цСЦлому цей список буде нескСЦнченним). Цей список вСЦдображаСФться в системСЦ знань кожного СЦндивСЦда по-своСФму, вСЦдображаючи його СЦндивСЦдуальну систему знань (епСЦстемСЦчний свСЦт) про навколишню дСЦйснСЦсть. У кожного субСФкта свСЦй власний епСЦстемСЦчний свСЦт, який може спСЦвпадати, спСЦвпадати лише частково або не спСЦвпадати взагалСЦ з епСЦстемСЦчним свСЦтом СЦншого СЦндивСЦда. Частковим проявом епСЦстемСЦчного свСЦту СФ епСЦстемСЦчний стан мовця - його ставлення до проблеми СЦстинностСЦ щодо висловлюваноi ним думки.
В людському спСЦлкуваннСЦ епСЦстемСЦчний компонент виявляСФться дуже важливим чинником. Про це свСЦдчить лише один той факт, що вСЦн може вСЦдтворюватись як невербальним (мСЦмСЦка, жести тощо), так СЦ вербальним способами.
ЕпСЦстемСЦчний компонент знаходить своСФ втСЦлення практично на всСЦх рСЦвнях мовноi системи - фонетичному, граматичному, лексичному, де вСЦн, в свою чергу, може набувати як експлСЦцитного, так й СЦмплСЦцитного вигляду. Як зазначаСФ Н.К. Рябцева, надати висловлюванню необхСЦдну епСЦстемСЦчну визначенСЦсть, певне епСЦстемСЦчне значення можна за допомогою ментальноi лексики (експлСЦцитно) або ментальноi граматики (СЦмплСЦцитно) [64, 51].
Розгалужена система засобСЦв вираження епСЦстемСЦчноi модальностСЦ -епСЦстемСЦчного стану мовця - дозволяСФ говорити про наявнСЦсть в мовнСЦй системСЦ досить чСЦткоi градацСЦi, яку можна з певними обмеженнями охарактеризувати як епСЦстемСЦчну шкалу у виглядСЦ "ЗНАЮ ПРИПУСКАЮ НЕ ЗНАЮ". Така, шкала, вСЦдображаСФ, по-перше, обовязкову наявнСЦсть субСФктивного моменту -фактору мовця ("я"), а по-друге, в нСЦй фСЦксуСФться епСЦстемСЦчний стан мовця в момент мовлення - яке б знання не сигналСЦзував мовець, воно практично зводиться до трьох епСЦстемСЦчних можливостей - достовСЦрне знання, недостовСЦрне знання, незнання.
ЕпСЦстемСЦчний свСЦт СЦ епСЦстемСЦчний стан мовця СФ категорСЦями, якСЦ характеризуються СЦндивСЦдуальнСЦстю СЦ мСЦнливСЦстю в часСЦ. Кожне висловлювання квалСЦфСЦкуСФться в системСЦ знань окремого субСФкта з точки зору тСЦльки одного з трьох можливих епСЦстемСЦчних станСЦв. Вельми вСЦрогСЦдно, що багато суджень будуть взагалСЦ неактуалСЦзованими в епСЦстемСЦчному свСЦтСЦ того чи СЦншого СЦндивСЦда, оскСЦльки вони ним нСЦколи не формулювались СЦ, можливо, формулюватись не будуть, а тому взагалСЦ незрозумСЦлСЦ. Зокрема, в системСЦ знань неосвСЦченоi людини судження типу "ТеорСЦя гравСЦтацСЦi Ньютона правильна" або "ТеорСЦя еволюцСЦi ДарвСЦна застарСЦла будуть фСЦгурувати як неактуалСЦзованСЦ судження типу НЕ ЗНАЮ (невизначено), у той же час цСЦ ж судження в епСЦстемСЦчному свСЦтСЦ фСЦзика або просто освСЦченоi людини матимуть позначку ЗНАЮ. А висловлювання типу "Риба живе у водоймищСЦ" буде актуалСЦзованим судженням за типом ЗНАЮ як для зазначеного контингенту мовцСЦв, так, напевно, й для бСЦльшостСЦ представникСЦв мовного колективу, а судження "Коала - це, мабуть, рСЦзновид ведмедСЦв" може свСЦдчити про незадовСЦльну обСЦзнанСЦсть мовця в тваринному та рослинному свСЦтСЦ (ПРИПУСКАЮ). Заглянувши в енциклопед?/p>