Перекладацька адаптацСЦя та типологСЦя прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
го стилю, менш вживанСЦ в науковому стилСЦ СЦ найменш вживанСЦ в газетно-публСЦцистичному стилСЦ. В дискурсах усСЦх трьох стилСЦв перевага вСЦддаСФться формСЦ пСЦдрядного речення. В художньому стилСЦ найбСЦльш уживанСЦ паратаксиси з конектором denn (66%), найменш уживанСЦ гСЦпотаксиси з конектором weil (25%); в газетно-публСЦцистичному стилСЦ найбСЦльш часто зустрСЦчаються причиннСЦ речення з конектором weil (57%), найбСЦльш рСЦдко - з конектором da (6%); в науковому стилСЦ перевага вСЦддаСФться конектору weil (40%), найменш уживаним СФ конектор da (27%). В цСЦлому розподСЦл вживаностСЦ таксисСЦв з цими конекторами вСЦд бСЦльшого до меншого виглядаСФ так:
а)таксиси з denn;
б)таксиси з weil;в)таксиси з da.
В розмовному стилСЦ провСЦдне мСЦсце серед дослСЦджуваних конекторСЦв з величезним вСЦдривом посСЦдаСФ конектор weil (98%), а da (1%) СЦ denn (1%) вСЦдСЦграють другорядну роль.
ПСЦдряднСЦ речення причини СЦз сполучником da вСЦдносяться до розряду т.зв. пСЦдрядних речень, що примикають, якСЦ прагматично виконують допомСЦжну роль. На них у дискурсСЦ не робиться особливий акцент. Тому конектор da слСЦд вживати, якщо наслСЦдок важливСЦший за причину.
ПСЦдряднСЦ речення причини СЦз сполучником weil вСЦдносяться до розряду т.зв. звязаних пСЦдрядних речень, якСЦ вСЦдрСЦзняСФться значною автономнСЦстю по вСЦдношенню до головного. На них у дискурсСЦ робиться особливий акцент. Тому конектор weil слСЦд вживати, якщо причина важливСЦша за наслСЦдок.У складному реченнСЦ з denn причинний звязок, взаСФмозалежнСЦсть частин вСЦдчуваСФться значно слабкСЦше, зате значеннСФва й емоцСЦйна вага окремого речення зростаСФ.
Denn орСЦСФнтований на те, щоб перетворити нерозумСЦння адресата у розумСЦння та уникнути непорозумСЦнь мСЦж комунСЦкантами у подальшому дискурсСЦ. Тому даний конектор СФ адресатоорСЦСФнтованим. Da, навпаки, СФ адресантоорСЦСФнтованим конектором, оскСЦльки у цьому випадку мовець використовуСФ СЦнформацСЦю, вСЦдому як йому, так СЦ слухачу, щоб у планСЦ змСЦсту сформувати комунСЦкативний ланцюжок висновкСЦв, оцСЦнок, рСЦшень. Weil орСЦСФнтуСФться на дСЦйснСЦсть, сприяСФ одержанню знання СЦ перетворенню незнання у знання.
На основСЦ фактичного матерСЦалу ми вивчили модифСЦкацСЦi каузальностСЦ та можливостСЦ прагматичноi корекцСЦi у складних реченнях. Перший напрямок модифСЦкацСЦi каузальностСЦ - корекцСЦя причинного статусу: за допомогою прагматичного коректора адресант уточнюСФ свою думку про причину. НайбСЦльш пСЦдданий прагматичнСЦй корекцСЦi конектор weil. Його можуть супроводжувати акцептанти одиничностСЦ причини {blo, nur), актуалСЦзатори першорядностСЦ, важливостСЦ висунутоi причини {vor allem, besonders) та багато СЦнших прагматичних коректорСЦв. Конектор da може контактувати з прагматичними коректорами besonders СЦ erst. Конектор denn не контактуСФ з прагматичними коректорами.
ОбСФктом прагматичноi корекцСЦi може виявитися не сполучник, а сам мотивуючий факт, при цьому каузальний статус того, що повСЦдомляСФться (його мотивуюча сила), сумнСЦву не пСЦддаСФться: такий вид корекцСЦi властивий усСЦм трьом розглянутим видам складних речень.
Другий напрямок модифСЦкацСЦi фСЦксуСФ стадСЦю пошуку для протилежного фрагмента СЦнформацСЦi - наслСЦдку, тому прагматичнСЦ коректори фСЦгурують у головному реченнСЦ, а каузальна частина корекцСЦi не пСЦддаСФться, ii мотивуюча сила не обговорюСФться. УсСЦ три розглянутСЦ види складних речень можуть пСЦдлягати модифСЦкацСЦi другого напрямку.У результатСЦ проведених дослСЦджень ми встановили комунСЦкативно-прагматичнСЦ типи складних речень з конекторами da, weil, denn. Для гСЦпотатксисСЦв з конектором da це СФ:
а) константи в у головному реченнСЦ - констатив у пСЦдрядному реченнСЦ;
г) квеситив у головному реченнСЦ - констатив у пСЦдрядному реченнСЦ;
СФ) директив у головному реченнСЦ - констатив у пСЦдрядному реченнСЦ.
Для конектора weil:
а)констатив у головному реченнСЦ - констатив у пСЦдрядному реченнСЦ;
б)констатив у головному реченнСЦ - квеситив у пСЦдрядному реченнСЦ;
в)констатив у головному реченнСЦ - директив у пСЦдрядному реченнСЦ;
г)квеситив у головному реченнСЦ - констатив у пСЦдрядному реченнСЦ;
д)квеситив у головному реченнСЦ - квеситив у пСЦдрядному реченнСЦ;СФ) директив у головному реченнСЦ - констатив у пСЦдрядному реченнСЦ,де варСЦанти б) СЦ в) характернСЦ для усного мовлення.
Для конектора denn:
а)констатив у реченнСЦ, що не вводиться denn (далСЦ "без denn") - констатив уреченнСЦ, що вводиться denn (далСЦ "з denn");
б)констатив у реченнСЦ без denn - квеситив у реченнСЦ з denn;
в)констатив у реченнСЦ без denn - директив у реченнСЦ з denn;СФ) директив у реченнСЦ без denn - констатив у реченнСЦ з denn,де варСЦант в) властивий лише розмовному стилю.
У результатСЦ дослСЦдження прагмаепСЦстемСЦчних особливостей каузальних таксисСЦв з конекторами da, weil, denn було встановлено, що сурядний сполучник denn виступаСФ показником (маркером) вивСЦдного знання, каузальнСЦ паратаксиси з da мають епСЦстемСЦчне значення "досвСЦдно-достовСЦрне знання", а каузальнСЦ конструкцСЦi з weil передбачають фактологСЦчне, а тому абсолютно достовСЦрне знання мовця СЦ мають епСЦстемСЦчне значення "обСФктивно-достовСЦрне (емпСЦричне) знання".
Однак поряд з вищевказаним значенням сполучник weil набуваСФ нового -симптоматичного. ПСЦдрядне речення, яке вводиться фактологСЦчним weil, вСЦдповСЦдаСФ на питання "Чому це так?". ПСЦдрядне речення, що вводиться симптоматичним weil,даСФ вСЦдповСЦдь на питання "ЗвСЦдки ти це знаСФш?" або "Як ти до цього прийшов?". Тобто фактологСЦчне we