Перекладацька адаптацСЦя та типологСЦя прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
il репрезентуСФ причину вСЦдповСЦдного стану речей, а симптоматичне weil обТСрунтовуСФ епСЦстемСЦчний стан мовця.
Паратаксиси з denn СЦ гСЦпотаксиси з новим (симптоматичним) weil конкурують мСЦж собою, але якщо речення з denn традицСЦйно сигналСЦзуСФ епСЦстемСЦчний стан "вивСЦдне знання", то конструкцСЦя з новим weil сигналСЦзуСФ бСЦльш ускладнений епСЦстемСЦчний стан - "вивСЦдне знання" плюс "емпСЦричне знання". КонтамСЦнацСЦя двох епСЦстемСЦчних станСЦв в однСЦй синтаксичнСЦй формСЦ СФ цСЦлком закономСЦрним явищем на фонСЦ СЦнформацСЦйноi революцСЦi, що вСЦдбуваСФться в сучасному суспСЦльствСЦ: жива повсякденна мова жваво вСЦдреагувала на потреби сьогодення, створивши конструкцСЦю, яка поСФднуСФ в собСЦ СЦ фактологСЦчне, СЦ вивСЦдне знання.
У цСЦлому ж можна вважати, що каузальнСЦ таксиси як констатив не переслСЦдують мети глобального впливу на епСЦстемСЦчний свСЦт слухача. iх прагмаепСЦстемСЦчний потенцСЦал зводиться до СЦнтенцСЦi мовця "Доводжу до фонду твоiх знань, що Q, тому що Р. А розпорядитись цим знанням ти маСФш за власним розсудом".
Отже, конектор weil може мати симптоматичне значення у дискурсСЦ. При цьому дСЦСФслово-присудок може виступати СЦ на другому мСЦсцСЦ, СЦ у кСЦнцевСЦй позицСЦi. Однак в останнСЦй час вимальовуСФться рацСЦональна тенденцСЦя до вживання у weil-реченнях з симптоматичним значенням дСЦСФслова-присудка на другому мСЦсцСЦ, що дозволить вСЦдрСЦзняти iх вСЦд weil-речень з фактологСЦчним значенням, де дСЦСФслово-присудок виступаСФ у кСЦнцевСЦй позицСЦi.
На даний момент проблема вживання дСЦСФслова-присудка у кСЦнцСЦ пСЦдрядного weil-речення або на другому мСЦсцСЦ у ньому може бути вирСЦшена таким чином: два види weil-речень не можуть мати дСЦСФслово-присудок у кСЦнцСЦ, у цих випадках можлива лише конструкцСЦя з дСЦСФсловом-присудком на другому мСЦсцСЦ:
а)речення, яке виражаСФ причину, спСЦввСЦдноситься не з цСЦлим реченням, а з одним членом речення й обТСрунтовуСФ вибСЦр саме такого слова або словосполучення;
б)речення, яке виражаСФ причину, СФ спонукальним або питальним.-r
ВстановленСЦ три умови, недотримання яких призводить до того, що можливою СФ тСЦльки нормативна конструкцСЦя з дСЦСФсловом-присудком у кСЦнцевСЦй позицСЦi:
а)пСЦдрядне речення виступаСФ у постпозицСЦi;
б)пСЦдрядне речення рематичне;
в)те, що повСЦдомляСФться пСЦдрядним реченням, не повинно бути очевидним для слухача.
У тих weСЦl-реченнях, якСЦ не вСЦдносяться до двух вищевказаних видСЦв СЦ вСЦдповСЦдають трьом вимогам, може вживатися як нормативна (дСЦСФслово-присудок у кСЦнцСЦ), так СЦ ненормативна (дСЦСФслово-присудок на другому мСЦсцСЦ) конструкцСЦi, при цьому ненормативна конструкцСЦя маСФ за мету зменшення напруги адресата при декодуваннСЦ отриманоi СЦнформацСЦi.
Але цСЦ данСЦ вСЦдносяться до розмовного стилю, побудованСЦ на матерСЦалСЦ усного мовлення. ПСЦсля вивчення письмових джерел (дискурсСЦв художнього, газетно-публСЦцистичного та наукового стилСЦв), ми зясували, що weil-речення з дСЦСФсловом-присудком на другому мСЦсцСЦ тут - велика рСЦдкСЦсть (чотири одиницСЦ на весь дослСЦджений фактичний матерСЦал (тобто ~1%), у той час коли для розмовного стилю дослСЦдники називають такСЦ цифри як 1/3 або 20% усСЦх weil-речень). Однак слСЦд памятати, що порушення рамковоi конструкцСЦi у пСЦдрядному реченнСЦ не обовязково передбачаСФ розмСЦщення дСЦСФслова-присудка на другому мСЦсцСЦ, але СЦ розташування пСЦсля дСЦСФслова СЦнших членСЦв речення, iх винесення за рамки. Буде доцСЦльно розрСЦзняти weil-речення з непорушеною рамковою конструкцСЦСФю СЦ weil-речення з порушеною рамковою конструкцСЦСФю. Порушення рамок не стало граматичною нормою для розглянутих речень, тому що weil-речення зустрСЦчаються досить рСЦдко (~3% усСЦх weil-речень). Порушення рамок стилСЦстично мотивоване, воно використовуСФться для досягнення певного стилСЦстичного ефекту (для СЦмСЦтацСЦi розмовного стилю; для акцентуацСЦi винесеноi за рамки частини речення, надання iй особливоi ваги тощо). ТенденцСЦя порушення рамковоi конструкцСЦi тим бСЦльше, чим бСЦльший обсяг маСФ речення. Тобто адресант робить СЦнформацСЦю в цьому випадку бСЦльш доступною для розумСЦння СЦ сприйняття, що дозволяСФ досягти бСЦльш ефективноi реалСЦзацСЦi комунСЦкативноi СЦнтенцСЦi.
БСЦблСЦографСЦя
- Почепцов ОТ. Основы прагматического описання предложения. - К.: Вища школа, 1986. - 116 с.
- Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблеми и категории прагматики: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1985. - Випуск 16. - С. З - 42.
- Кифер Ф. О роли прагматики в лингвистическом описаний: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1985. - Випуск 16. - С. 333 - 348.
- Brnner G., Graefen G. Texte und Diskurse. - Opladen: Westdeutscher Verlag, 1994. -440 S.
- Wrterbuch: Linguistische Grundbegriffe. - Wrzburg: Verlag Ferdinand Hirt, 1987. -224 S.
- Петров В.В. Философия, семантика, прагматика: Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресе, 1985. - Випуск 16. - С. 471 - 476.
- Wittgenstein L. Philisophische Bemerkungen. - Frankfurt a/Main: Rhees, 1964. - 115 S.
- Schmidt S.J. Sprachliches und soziales Handeln. berlegungen zu einer Handlungstheorie der Sprache // Linguistische Berichte. - 1969. - № 2. - S. 64 - 69.
- Austin J.L. How to do things with words. - London: Clarendon Press, 1962. - 167 p.
lO.Searle J.R. What is a words act? // The philosophy of language. - London: Clarendon Press, 1971.-P. 39-53.
П.Иванова И.П., Бурлакова В.В.. Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского язика. - М.: Внсшая школа, 1981. - 285 с.
12.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат. 1977. - 304 с.
13.Леонтьев A.A. Язык, речь, речевая деятельность. - М.: Просвещение, 1969. 214 с.
14.Heusinger S. Pragmalinguistik. - Frankfurt a/Main: Haag und Herchen, 1995. - 112 S.
15.Жеребков В.А. Стилистическая грамматика немецкого языка. - М.: Высшая школа, 1988. -222 с.
РЖб.Азнаурова Э.С. Прагматика текстов различ?/p>