Перекладацька адаптацСЦя та типологСЦя прагматичного аспекту складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
кого плану статус не подСЦй, не просто пропозицСЦй, а фактСЦв.
Те, що поняття "дискурс" у вузькому розумСЦннСЦ (далСЦ "дискурс") тСЦсно повязане з екстралСЦнгвСЦстичною ситуацСЦСФю, у рамках якоi проходить процес мовноi комунСЦкацСЦi, зумовлюСФ його взаСФмодСЦю з поняттям "функцСЦональний стиль"2. Виходячи з цього, варто розрСЦзняти дискурси офСЦцСЦйно-дСЦлового стилю, розмовного стилю, наукового стилю, газетно-публСЦцистичного стилю, художнього стилю". Тому надалСЦ ми будемо розглядати складне речення з точки зору прагматики як компонент дискурсСЦв рСЦзних функцСЦональних стилСЦв.
! ПропозицСЦя - це "твердження, висловлене реченням" [42,69].
- Про такой звязок правомСЦрно говорити СЦ у разСЦ широкого розумСЦння дискурсу, адже рСЦзнСЦ функцСЦональнСЦ стилСЦ являють собою рСЦзнСЦ засоби пСЦзнання оточуючого свСЦту, що вСЦдображають рСЦзнСЦ типи людського мислення. 3 ТермСЦнологСЦя А.П. Ковапя [44, 7].
РоздСЦл 2. ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ КАУЗАЛЬНИХ ТАКСИСРЖВ З КОНЕКТОРАМИ DA, WEIL, DENN
2.1 Дискурсивний статус каузальних таксисСЦв з конекторами da, weil, denn
К. Кортес встановила прагматичний статус пСЦдрядного звязку на рСЦвнСЦ рСЦзних мовленнСФвих актСЦв:
а)на рСЦвнСЦ акта-вираження субординацСЦя означаСФ наступне: закрСЦпити пСЦдрядне речення синтаксично, тобто чСЦтко визначити його мСЦсце в реченнСЦ-матрицСЦ (опорнСЦй схемСЦ на докомунСЦкативному рСЦвнСЦ, що наповнюСФться лексично на рСЦвнСЦ комунСЦкативному);
б)на рСЦвнСЦ пропозицСЦонального акта субординацСЦя означаСФ наступне:семантично вСЦдмежувати пСЦдрядне речення;
в)на рСЦвнСЦ СЦлокутивного акта субординування означаСФ: поСФднати два висловлювання з рСЦзним ступенем залежностСЦ [45, 99].
Таким чином, у першому випадку центральну роль граСФ мСЦсце пСЦдрядного речення в синтаксичнСЦй структурСЦ складнопСЦдрядного речення; у другому випадку -семантика сполучника; третСЦй випадок необхСЦдно розглянути докладнСЦше.
Зупинимося на цСЦкавлячих нас пСЦдрядних реченнях СЦз сполучниками weil СЦ da. ПСЦдряднСЦ речення причини СЦз сполучником da вСЦдносяться до розряду т.зв. пСЦдрядних речень, що примикають (Neben-an-Stze), якСЦ прагматично виконують допомСЦжну роль, зокрема da-речення - роль виправдання, аргументацСЦi [45, 95].
ПСЦдряднСЦ речення причини СЦз сполучником weil вСЦдносяться до розряду т.зв. звязаних пСЦдрядних речень (gebundene Gliedstze), якСЦ СФ частиною великого синтаксичного комплексу. У цьому випадку пСЦдрядне речення вСЦдрСЦзняСФться значною автономнСЦстю по вСЦдношенню до головного [45, 88]. А. Бейкер говорить навСЦть про
4 Конектор - прагматична категорСЦя. Якщо двСЦ або бСЦльше одиницСЦ можуть бути поСФднанСЦ в одне (або декСЦлька) речення (речень), то цСЦ одиницСЦ СФ поСФднуСФмими. ОдиницСЦ, якСЦ можуть бути поСФднанСЦ, будуть називатися конектуючими, а поСФднуючий елемент - конектором [33, 165]. Отже, конектор - це мовний елемент, якСЦй поСФднуСФ речення одне з одним, встановлюСФ мСЦж ними певнСЦ вСЦдносини СЦ перетворюСФ iх у текст [5, 97], а сполучник може виступати на те, що цСЦ пСЦдряднСЦ речення причини, будучи граматично пСЦдлеглими, логСЦчно СФ головними у вСЦдповСЦдних складних реченнях [46, 414]. Тому твердження М. Шекера про те, що пСЦдряднСЦ речення в дискурсСЦ вводять лише додаткову СЦнформацСЦю [47, 118], слСЦд частково спростувати.
КрСЦм того, саме на прикладСЦ da- СЦ weil-речень можна продемонструвати взаСФмозвязок СЦ взаСФмозумовленСЦсть структури, семантики СЦ прагматики у мовленнСФвому актСЦ. Справа в тому, що weil маСФ семантичне значення рематичноi причини, тому в структурСЦ складнопСЦдрядного речення пСЦдряднСЦ weil-речення, як правило, виступають пСЦсля головного. Da маСФ семантичне значення тематичноi причини, тому в структурСЦ складнопСЦдрядного речення пСЦдряднСЦ da-речення, як правило, виступають перед головним. Однак у дискурсах обидва даних види пСЦдрядних речень можуть приймати невластиве iм розташування: так, weil-речення СЦнодСЦ стоять перед головним, а da-речення - пСЦсля головного; поряд з цим СЦ те. й СЦнше можуть розривати головне речення СЦ виступати в ролСЦ т.зв. мСЦжречень (Zwischenstze). Адресант звертаСФться до такого прийому перестановки у випадку, якщо хоче пСЦдкреслити СЦ видСЦлити змСЦст пСЦдрядного речення, нестандартне положення якого привертаСФ до нього особливу увагу адресата, наприклад:
- Die Nebenquellen, einige von grerer, andere von geringerer Bedeutung, brauchen hier nicht erwnt zu werden, da sich ihre Verstrickung, Verwicklung, Befatheit, Befangenheit, Betroffenheit und Aussage aus dem Bericht selbst ergeben. /H. Bll/
- Weil sie zufllig den langen Besen in der Hand hielt, suchte sie mit ihm Gregor von der Tr aus zu kitzeln. /F. Kafka/
КрСЦм того, як вказуСФ А. Кривоносов, розположення причинного пСЦдрядного речення з будь-яким конектором пСЦсля головного речення, яке означаСФ наслСЦдок, частково суперечить логСЦчнСЦй структурСЦ причинно-наслСЦдкових вСЦдносин, згСЦдно з якою причина завжди передуСФ наслСЦдку. Така перестановка маСФ свою мету: адресант досягаСФ ефекту несподСЦванки, ефекту посилення причини; вСЦн використовуСФ цей прагматичному рСЦвнСЦ у якостСЦ конектору (сполучник - це частСЦша мови, яка СФ поСФднувальною ланкою мСЦж окремими членами речень або цСЦлими реченнями СЦ вказуСФ на певнСЦ вСЦдносини мСЦж ними [5, 96]).
прийом, якщо хоче показати бСЦльшу значимСЦсть причини по вСЦдношенню до наслСЦдку [48, 108].
Таким чином, можна зробити висновок, що пСЦдряднСЦ речення, якСЦ вводяться конектором weil, завжди будуть мати особливу вагу. Тому вони СЦ вСЦдносяться до звязаних пСЦдрядних речень (див. вище). Що стосуСФться dа-речень, то, як вСЦдзначаСФ П. ШлобСЦнськСЦ на них у дискурсСЦ майже не робиться акцент, вони