ОсобливостСЦ формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
гментСЦв (фарбуючих речовин), крупинки яких не розчиняються, а зСФднуються вяжучими матерСЦалами. Фарби дСЦлять на олСЦйнСЦ, темперу, гуашевСЦ й акварельнСЦ. Зараз виробляСФться все бСЦльше й бСЦльше фарб з рСЦзними назвами, але iх кСЦлькСЦсть нСЦколи не вичерпаСФ безмежну рСЦзноманСЦтнСЦсть кольорових вСЦдтСЦнкСЦв природи. Проте для розвязання живописних завдань не потрСЦбна велика кСЦлькСЦсть кольорСЦв фарб [28, 81].
Щоб користуватися фарбами, необхСЦдно розумСЦти властивостСЦ iх СЦ процес утворення кольору з iх сумСЦшей. Наприклад, ми змСЦшуСФмо жовтий кадмСЦй СЦ берлСЦнську лазур. Частини кадмСЦю поглинуть голубСЦ, синСЦ й фСЦолетовСЦ променСЦ, а частини лазурСЦ - червонСЦ, оранжевСЦ й жовтСЦ. Залишаться СЦ будуть вСЦдбитСЦ зеленСЦ та близькСЦ до них у спектрСЦ променСЦ. Цим СЦ пояснюСФться зелений колСЦр сумСЦшСЦ жовтих СЦ синСЦх фарб [23, 88].
Знаючи, у якСЦй мСЦрСЦ свСЦтловСЦ променСЦ поглинаються рСЦзними фарбами, можна заздалегСЦдь передбачити колСЦр сумСЦшСЦ фарб. Чистий фСЦолетовий колСЦр дСЦстанемо вСЦд змСЦшування краплаку з ультрамарином, тому що ультрамарин менше поглинаСФ фСЦолетових променСЦв, нСЦж, наприклад, кСЦновар. СумСЦш ультрамарину СЦ кСЦноварСЦ даСФ темний, каламутний колСЦр. НайбСЦльшу кСЦлькСЦсть кольорСЦв можна дСЦстати, змСЦшуючи краплак, жовтий кадмСЦй СЦ лазур.
БСЦла фарба у сумСЦшСЦ не тСЦльки висвСЦтлюСФ колСЦр, зменшуСФ його насиченСЦсть, а й змСЦнюСФ тон деяких фарб: краплак набираСФ рожевого тону з бузковим вСЦдтСЦнком, зеленСЦ фарби голубСЦють, жовтСЦ обезбарвлюються, а серед них найшвидше - кадмСЦй. Жовтий кадмСЦй у сумСЦшСЦ з чорною фарбою даСФ оливково-зеленСЦ кольори, а червона кСЦновар з чорною - колСЦр бордо. ВСЦд сумСЦшСЦ оранжевоi фарби з чорною дСЦстають коричневСЦ кольори.
ПСЦд час навчання живопису широко використовуються акварельнСЦ фарби, якСЦ випускаються у плитках, тюбиках, чашечках або ванночках. НайзручнСЦше користуватися фарбами у чашечках СЦ ванночках. АкварельнСЦ фарби вицвСЦтають на сонячному свСЦтлСЦ, правда, не всСЦ однаково [62, 125].
СухСЦ акварельнСЦ фарби перед роботою слСЦд добре розмочити водою. Щоб уникнути забруднення фарби СЦншими кольорами, потрСЦбно мати двСЦ посудини: одну - для промивання пензля, другу - з чистою водою. Воду треба своСФчасно мСЦняти. БСЦлило в акварельному живопису, як правило, не застосовуСФться. СвСЦтлСЦшСЦ тони фарби дСЦстають, добавляючи до неi бСЦльшу кСЦлькСЦсть води [49, 37].
ПСЦд час роботи аквареллю фарбу наносять пензлем тонкими прозорими шарами на папСЦр. Через нанесений шар фарби повиннСЦ просвСЦчуватися папСЦр СЦ ранСЦше накладенСЦ шари фарб. Це даСФ можливСЦсть дСЦстати рСЦзноманСЦтнСЦ кольори й вСЦдтСЦнки [35, 52].
Перш нСЦж малювати акварельними фарбами, необхСЦдно навчити учнСЦв рСЦвно покривати поверхню паперу одним тоном. НайбСЦльш рСЦвний фон буде тодСЦ, коли на поверхню паперу кСЦлька разСЦв нанести слабкий розчин фарби.
Важливо навчитися рСЦвномСЦрно посилювати тон. Для цього використовують аркуш, роздСЦлений по горизонталСЦ на частини. Спочатку його покривають розчином свСЦтлого тону. Коли папСЦр висохне, при наступному фарбуваннСЦ вСЦдступають на одну смужку, яка буде найсвСЦтлСЦшою. Продовжуючи покривати смужки тим же тоном, вСЦдступаючи щоразу на одну смужку, дСЦстанемо рСЦвномСЦрне ступСЦнчасте посилення тону, де кожна наступна смужка пофарбована на один раз бСЦльше [53, 68].
Таку ж вправу можна виконати, давши учням завдання намалювати з натури носову хустинку, оздоблену по краях широкою однотонною смугою. Перетинаючись бСЦля кутСЦв хустинки, смуги утворюють темнСЦшСЦ квадрати. Виконуючи малюнок одним розчином фарби, учнСЦ спочатку намалюють, наприклад, горизонтальнСЦ смуги, а потСЦм, коли фарба висохне, - вертикальнСЦ [62, 125].
УчнСЦв треба ознайомити з деякими властивостями пензля СЦ акварельних фарб. Пензлем проводять лСЦнСЦi товстСЦ й тонкСЦ, прямСЦ СЦ хвилястСЦ, легким його дотиком ставлять крапки, дСЦстають мазки рСЦзноi форми. УчнСЦ мають навчитися працювати всСЦСФю шириною пензля, зафарбовуючи велику поверхню, а також покривати малу поверхню кСЦнцем його. Вони повиннСЦ знати, коли фарбу набирати густою, а коли ii розвести водою, зробити рСЦдкою, свСЦтлСЦшою.
Працюючи аквареллю, треба добре знати свСЦй набСЦр фарб. Вище говорилося, що аквареллю малюють так, щоб просвСЦчувався папСЦр СЦ нижнСЦ шари фарби. Така робота даСФ можливСЦсть у багатьох випадках дСЦставати промСЦжнСЦ (складнСЦ) кольори послСЦдовним накладанням фарб, уникаючи попереднього змСЦшування [36, 21].
ЗмСЦшування кольорСЦв при накладаннСЦ кольору на колСЦр слСЦд використовувати у середнСЦх класах, коли учнСЦ вчаться змСЦшувати фарби. У молодших класах краще користуватися гуашшю.
Накладаючи колСЦр на колСЦр, ми зСЦткнемося з колСЦрними явищами. Прозору акварельну фарбу можна наносити кСЦлька разСЦв, нашаровуючи один СЦ той же колСЦр. У результатСЦ пСЦдвищуватиметься СЦнтенсивнСЦсть кольору, його насиченСЦсть. Якщо наносити один який-небудь колСЦр на СЦнший, вСЦдбудеться змСЦшування кольорСЦв [50, 52].
СамостСЦйно прокладати фон аквареллю можна дозволити учням пСЦсля того, як вони засвоять заливання поверхнСЦ рСЦвним кольором.
В акварелСЦ можна користуватись прийомами вливання одного кольору в СЦнший СЦ працювати на мокрому паперСЦ. СлСЦд показати, що фарби можна змСЦшувати не тСЦльки на тарСЦлочцСЦ або накладати один колСЦр на СЦнший, а також, зволоживши водою попередньо папСЦр, можна впускати пензлем який-небудь колСЦр СЦ, сполоснувши пензель, приСФднувати до нього СЦнший. Зливаючись на мокрому паперСЦ, вони даватимуть рСЦзноманСЦтнСЦ переходи, мСЦсцями залишаючись чистими, мСЦсцями даючи промСЦжнСЦ кольори. Можна також дСЦстати мякСЦ переходи, накладаючи фарби поряд, не чекаючи висихання, СЦ вони будуть злив