ОсобливостСЦ формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
). ВирСЦшення даноi проблеми вимагаСФ вСЦд учителя видСЦлити основнСЦ умови навчання молодших школярСЦв колористики в образотворчСЦй дСЦяльностСЦ, а саме:
поетапнСЦсть формування перцептивного, аналСЦтичного, асоцСЦативного, творчого рСЦвнСЦв художнього пСЦзнання;
актуалСЦзацСЦя процесСЦв самопСЦзнання, самовиховання СЦ самооцСЦнки;
дСЦалогСЦчнСЦсть процесСЦв педагогСЦчноi взаСФмодСЦi вчителСЦв та учнСЦв;
варСЦативнСЦсть форм та методСЦв органСЦзацСЦi навчально-пСЦзнавальноi дСЦяльностСЦ.
Проте, в цьому планСЦ виникають проблеми. Хоча дСЦти приходять у школу з достатньо розвинутим вСЦдчуттям (спостерСЦгаСФться висока гострота зору СЦ слуху, орСЦСФнтуються в кольорах), iхнСФ сприймання в навчальнСЦй дСЦяльностСЦ зводиться лише до називання СЦ впСЦзнавання форми СЦ кольору.
Особливо у першокласникСЦв вСЦдсутнСЦй систематичний аналСЦз сприйнятих властивостей СЦ якостей предметСЦв.
ТретСЦй етап втСЦлюСФ творчий пСЦдхСЦд до процесу педагогСЦчного спСЦлкування з учнями.
Отже, реалСЦзацСЦя творчих можливостей школярСЦв залежить вСЦд ефективностСЦ процесу спСЦлкування вчителя й учня. Цей процес забезпечуСФ не лише вмСЦння творчо застосувати одержанСЦ знання на етапах сприймання натури, творСЦв мистецтва, виконання вправ, але й формування основних творчих можливостей учнСЦв, до яких належать: СЦнСЦцСЦативнСЦсть, самостСЦйнСЦсть, винахСЦдливСЦсть, уява, фантазСЦя, оригСЦнальнСЦсть та нестандартнСЦсть мислення.
ОбСФктивно один СЦ той же результат засвоСФння знань та вмСЦнь, навСЦть при високСЦй кСЦнцевСЦй його продуктивностСЦ, може бути досягнутий за рахунок рСЦзноi пСЦзнавальноi активностСЦ школярСЦв. В одному випадку засвоСФння забезпечуСФться в основному вСЦдтворюючою виконавською дСЦяльнСЦстю.
У молодшому шкСЦльному дитинствСЦ вСЦдбуваСФться перехСЦд вСЦд застосування таких предметних зразкСЦв, якСЦ СФ результатом узагальнення особистого сенсорного досвСЦду, до використання загальноприйнятих сенсорних еталонСЦв. СенсорнСЦ еталони - це виробленСЦ людством уявлення про основнСЦ варСЦанти кожного виду властивостей СЦ вСЦдношень: кольори, форми, розмСЦри предметСЦв, iх розташування у просторСЦ, висота звукСЦв тощо [38, 22]. Наприклад, при сприйняттСЦ форми еталонами служать уявлення про геометричнСЦ фСЦгури (коло, квадрат, трикутник тощо), при сприйняттСЦ кольору - уявлення про основних сСЦм кольорСЦв спектра, при сприйняттСЦ простору - уявлення про напрями (лСЦворуч, праворуч, попереду, позаду), при сприйняттСЦ часу (вчора, сьогоднСЦ, завтра).
З поширенням дСЦйових звязкСЦв дитини з зовнСЦшнСЦм свСЦтом ii аналСЦзатори вдосконалюються, пСЦдвищуСФться iхня здатнСЦсть розрСЦзняти властивостСЦ навколишнСЦх предметСЦв СЦ явищ. Це стосуСФться абсолютно всСЦх вСЦдчуттСЦв [45, 23]. Так, немовля розрСЦзняСФ лише свСЦтлСЦ СЦ темнСЦ кольори, а в 4-5 мСЦсяцСЦв уже може розрСЦзняти СЦ основнСЦ кольори. ВСЦдчуття в дСЦтей раннього СЦ дошкСЦльного вСЦку розвиваються переважно в процесСЦ СЦгровоi дСЦяльностСЦ. МанСЦпулюючи з предметами, дСЦти в процесСЦ гри пСЦзнають iх колСЦр, величину, вагу, форму, звучання. У перСЦод вСЦд 3 до 7 рокСЦв у дитини надзвичайно швидко розвиваються зоровСЦ, слуховСЦ, дотиковСЦ СЦ руховСЦ вСЦдчуття. Велику роль у цьому процесСЦ вСЦдСЦграСФ мова, яка допомагаСФ дСЦтям не тСЦльки розрСЦзняти окремСЦ властивостСЦ предметСЦв, а й сприймати iх, фСЦксувати в своiй памятСЦ.
НеобхСЦднСЦ умови для опанування загальноприйнятих еталонСЦв уперше створюються у продуктивних видах дСЦяльностСЦ. Коли перед дитиною ставлять завдання вСЦдтворити на малюнку, конструкцСЦi, аплСЦкацСЦi той чи СЦнший предмет, вона стараСФться зСЦставити особливостСЦ цього предмета з особливостями наявного матерСЦалу. Ускладнення продуктивних видСЦв дСЦяльностСЦ веде до того, що дитина поступово засвоюСФ все новСЦ еталони, форми СЦ кольори та приблизно до 4-5 рокСЦв опановуСФ порСЦвняно повний iх набСЦр [51, 121].
Швидкий сенсорний розвиток дитини в молодшому шкСЦльному вСЦцСЦ призводить до того, що молодший школяр маСФ достатнСЦй рСЦвень розвитку сприймання: у нього високий рСЦвень гостроти зору, слуху, орСЦСФнтацСЦi на форму СЦ колСЦр предмета [53, 40]. Спочатку дитину приваблюСФ сам предмет СЦ в першу чергу його зовнСЦшнСЦ яскравСЦ ознаки. Зосередитись СЦ детально розглянути всСЦ особливостСЦ предмета та видСЦлити в ньому головне, суттСФве дСЦти ще не можуть. Ця особливСЦсть проявляСФться СЦ в процесСЦ навчальноi дСЦяльностСЦ. Так, вивчаючи математику, учнСЦ не можуть проаналСЦзувати СЦ правильно сприйняти цифри 6 СЦ 9.
У молодших школярСЦв суттСФво змСЦнюСФться зоровий СЦ дотиковий вибСЦр заданоi фСЦгури серед СЦнших фСЦгур, про що свСЦдчить зменшення часу, потрСЦбного на зоровий СЦ дотиковий iх пошук [59, 57]. Результати виконання ними завдань на вибСЦр форм полСЦпшуються пСЦд впливом перцептивного тренування в зоровСЦй диференцСЦацСЦi форм фСЦгур. При цьому не тСЦльки зменшуСФться час на пошук фСЦгур, але й звужуСФться дСЦапазон СЦндивСЦдуальних вСЦдмСЦнностей у виконаннСЦ таких завдань.
У процесСЦ тренування помСЦтно пСЦдвищуСФться рСЦвень перцептивного розрСЦзнення форм СЦ кольору обСФктСЦв. Проте у першокласникСЦв трапляються труднощСЦ в сприйманнСЦ форми та ii вСЦдображеннСЦ. ДеякСЦ з них допускають помилки в зображеннСЦ фСЦгур, написаннСЦ букв чи цифр. СпостерСЦгаСФться, що в одних дСЦтей швидко проходять такСЦ особливостСЦ у сприйманнСЦ СЦ вСЦдтвореннСЦ обСФктСЦв, а в деяких вони впливають на труднощСЦ у письмСЦ СЦ читаннСЦ [51, 124].
Робота вчителя завжди повинна бути спрямована на розвиток умСЦння учнСЦв аналСЦзувати, порСЦвнювати властивостСЦ предметСЦв, видСЦляти суттСФве. НеобхСЦдно вчити дСЦтей зосереджувати увагу на предметах навчальноi дСЦяльностСЦ незалежно вСЦд iх зовнСЦшньоi привабливостСЦ. Все це призводить до ро