ОсобливостСЦ формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?.
Естетичне сприймання - це активна дСЦяльнСЦсть, СЦ залишаСФться нею лише при тСЦй умовСЦ, коли воно даСФ, за висловом К.Д. Ушинського, "свСЦтлу радСЦсть", "те особливе почуття, що подСЦбне до безкорисливоi радостСЦ, СЦ до захоплення, яке називаСФться естетичною насолодою" [67, 214]. Отже, естетичний обСФкт повинен пробудити почуття захоплення, радостСЦ СЦ насолоди, СЦнакше вСЦн втрачаСФ своСФ естетичне значення.
Чим досконалСЦший твСЦр мистецтва, тим бСЦльшу насолоду може вСЦн дати людинСЦ. Але сила СЦ глибина насолоди залежить вСЦд пСЦдготовленостСЦ людини до сприймання творСЦв мистецтва, бо це вже субСФктивний фактор. Якщо естетичну насолоду людина переживаСФ регулярно, то цСЦ переживання стають важливим фактором ii життя, ii моральним капСЦталом. ЕстетичнСЦ переживання духовно збагачують людину, загострюють ii почуття, розвивають ii смаки.
ВСЦдображення кольору та процес кольоротворення значно збагачуСФ естетичну сферу людини. Щоб у цьому переконатися, досить порСЦвняти, як рекомендують психологи, сприймання лугу, вкритого квСЦтами, з чорно-бСЦлою фотографСЦСФю. В кольорових вСЦдчуттях яскраво виражений емоцСЦйний тон, тому не випадково говорять про теплий СЦ холодний колСЦр [17, 54].
Спостереження показують, що вправнСЦсть зорових органСЦв, яка повязана з деякими професСЦями, значно пСЦдвищуСФ зорову (кольорову) чутливСЦсть [4, 102]. ВСЦдомо, наприклад, що робСЦтники-текстильники, якСЦ працюють над фарбуванням чорних тканин, здатнСЦ розрСЦзняти понад 30 вСЦдтСЦнкСЦв чорного кольору. Цей факт пСЦдтверджують СЦ високорозвинений окомСЦр у майстрСЦв точноi механСЦки, розвинена гострСЦсть зору в морякСЦв, снайперСЦв, мисливцСЦв.
ДослСЦджено, що чорний колСЦр сигналСЦзуСФ про небезпеку, пригнСЦчуСФ. Зелений колСЦр - колСЦр рослин - заспокоюСФ, як сигнал живого. Голубий колСЦр асоцСЦюСФться з вСЦдкритим простором. ВСЦн може заспокоювати, викликати радСЦсть, але може спричинити й занепокоСФнСЦсть. Червоний викликаСФ збудження, почуття небезпеки.
Розвинутий зСЦр, здатний розрСЦзняти незначнСЦ вСЦдтСЦнки кольорСЦв, не раз допомагав полярному льотчиковСЦ В.РЖ. Масленникову розпСЦзнавати "вСЦк" (товщину) криги пСЦд час посадки лСЦтака. КрСЦзь пелену хмар пСЦд крилами лСЦтака важко вСЦдрСЦзнити поверхню землСЦ вСЦд поверхнСЦ води {земля, вкрита мохом, СЦ морська вода з великоi висоти здаються майже однаковими за кольором СЦ тСЦльки за вСЦдтСЦнком вони дещо вСЦдмСЦннСЦ: колСЦр землСЦ маСФ "теплий" вСЦдтСЦнок, а колСЦр води - "холодний") [14, 24].
Можна навести ще чимало прикладСЦв, коли вмСЦння малювати, знання зображальноi грамоти сприяло успСЦшному виконанню рСЦзних дослСЦдницьких СЦ виробничих завдань. На вплив кольору на емоцСЦйний стан людини зважають при фарбуваннСЦ робочих примСЦщень. КолСЦр стСЦн класноi кСЦмнати маСФ вСЦдповСЦдати вимогам психологСЦi СЦ технСЦчноi естетики, викликати бадьорий настрСЦй у школярСЦв, СЦ навпаки: в спальнСЦй кСЦмнатСЦ для дСЦтей - заспокоювати [25, 38]. ЕмоцСЦйний вплив кольору використовуСФться СЦ в мистецтвСЦ.
Зоровий аналСЦзатор даСФ змогу розрСЦзняти яскравСЦсть кольору СЦ цим сприяти вирСЦзненню предмета з тла. Чорне на бСЦлому, або бСЦле на чорному дуже добре видно. Цей закон контрасту покладений в основу розрСЦзнення плоских чорно-бСЦлих зображень [18, 39]. Чим гСЦрше освСЦтлений предмет СЦ чим далСЦ розташований вСЦд людини, тим бСЦльшим маСФ бути контраст для безпомилкового розрСЦзнення подразника. Закон контрасту ставить певнСЦ вимоги до схем, плакатСЦв, наочних посСЦбникСЦв, виконаних як в ахроматичних, так СЦ в хроматичних кольорах (кольоровий контраст).
Експериментально пСЦдтверджено факт рСЦзноi психофСЦзСЦологСЦчноi дСЦi кольору на людину: зелений - заспокоюСФ, червоний - збуджуСФ. РЖз двох однакових за вагою ящикСЦв, пофарбованих у бСЦлий СЦ чорний колСЦр, перший здаСФться легшим. ОсобливСЦ вСЦдчуття, що йдуть вСЦд внутрСЦшнСЦх органСЦв, визначають самопочуття людини, ii емоцСЦйний тонус [33, 104].
ПорСЦвняСФмо рисунок, зроблений з натури, СЦ етюд, виконаний фарбами. На рисунку предмети зображенСЦ за допомогою лСЦнСЦй СЦ свСЦтлотСЦнСЦ. Тут СФ багато умовностей, оскСЦльки кожний предмет маСФ колСЦр. Проте свСЦтлотСЦньова характеристика предмета, вСЦдтворення на паперСЦ його матерСЦальноi форми допомагаСФ нам "пСЦзнавати" предмет. Живопису не властива така велика умовнСЦсть малюнка. У живопису фарбами вСЦдтворюються предмети такими, якими бачить iх наше око [1, 156]. Фарба, колСЦр у нерозривнСЦй СФдностСЦ СЦз свСЦтлотСЦнню СЦ лСЦнСЦСФю - художнСЦ засоби живопису. КолСЦр - основний засСЦб живопису. Кольором художник передаСФ своi почуття СЦ думки, створюСФ образи на площинСЦ, форми СЦ обСФми реальних предметСЦв.
Перед нами на темному полСЦрованому столСЦ лежить купка книг У рСЦзноколСЦрних обкладинках. Поряд - крСЦсло, обтягнуте строкатою тканиною. На пСЦдлозСЦ - яскравий червоний килим. Кожний предмет маСФ певну форму, своСФрСЦднСЦ кольори СЦ знаходиться на певнСЦй вСЦдстанСЦ вСЦд нас. Як передати все це на паперСЦ чи полотнСЦ?
Учень, добираючи фарби, близькСЦ до кольору предметСЦв, що знаходяться перед ним, кладе iх на малюнок, зроблений олСЦвцем. Зображення, що виходить внаслСЦдок такоi роботи, здаСФться недосвСЦдченому оку схожим на натуру. Та, вдивляючись уважнСЦше, неважко помСЦтити, що, крСЦм не звязаних мСЦж собою колСЦрних плям, на паперСЦ чи полотнСЦ не намальовано нСЦчого. Не виявлена форма предметСЦв, немаСФ глибини СЦ простору, все нагадуСФ аплСЦкацСЦю [24, 112].
Помилка криСФться в тому, що учень звСЦв усе багатство природних форм СЦ колСЦрних вСЦдношень до декоративного узору. Щоб уникнути таких помилок, потрСЦбно памятати про колСЦрну СФднСЦсть СЦ гармонСЦю. Правдиве, емоцСЦйне зображення створити не можна, якщо живопис?/p>