ОсобливостСЦ формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В»ьного дослСЦдження
2.1 Шляхи формування навичок кольоротворення
УспСЦшне навчання малювання значною мСЦрою залежить вСЦд якостСЦ матерСЦалСЦв СЦ приладдя. ХорошСЦ матерСЦали сприяють успСЦшнСЦй роботСЦ, пСЦдвищують якСЦсть виконання. ПапСЦр для акварелСЦ повинен бути цупким СЦ бСЦлим, мати зернисту поверхню. Найкращим папером СФ ватман СЦ напСЦвватман, якСЦ мають дрСЦбнСЦ западини й опуклостСЦ. При малюваннСЦ аквареллю на паперСЦ кольорова поверхня стаСФ прозорою з переливами.
На глянцевому паперСЦ фарби спливають, наче по склу, СЦ не покривають його поверхню, тому вСЦн не придатний для роботи аквареллю. КольоровСЦ сорти паперу (сСЦрий, блакитний, кремовий, рожевий, синСЦй тощо) використовують здебСЦльшого для роботи гуашшю. Використовуючи колСЦр паперу як фон, як переважний колСЦр у зображеннСЦ, можна значно прискорити СЦ полегшити роботу [1, 25-26].
ОлСЦвець графСЦтний, середньоi мякостСЦ (ТМ, М) СФ основним СЦнструментом для виконання малюнка пСЦд акварель. ГрафСЦтний, немякий СЦ гостро заструганий олСЦвець даСФ змогу виконати тонкий, але чСЦткий малюнок для акварелСЦ. Малюнок не слСЦд перевантажувати зайвими лСЦнСЦями або штрихами, що забруднюють роботу аквареллю (олСЦвець вСЦд води розпливаСФться по паперу СЦ змСЦшуСФться з фарбами). Не можна користуватись чорнильним олСЦвцем.
Гумка маСФ бути мякою. Зловживати нею не слСЦд, бо псуСФться поверхня паперу, що особливо не бажано в пСЦдготовчому малюнку для акварелСЦ. Пензлики мають бути круглими, мякими, але пружними, СЦз гострим кСЦнчиком. НайкращСЦ пензлики колонковСЦ, хорошСЦ з шерстСЦ бСЦлки, куницСЦ, тхора. При вмоканнСЦ у воду вони нСЦби загострюються, що даСФ змогу виконувати тонкСЦ лСЦнСЦi й соковитСЦ плями. Для роботи аквареллю слСЦд використовувати два пензлСЦ - великий (№ 14-18) СЦ малий (№ 8-10). Можна користуватися СЦ плоскими мякими пензлями, особливо при покриттСЦ фарбою великих кольорових площин {фон у натюрмортСЦ, небо чи земля в пейзажСЦ та СЦн) [50, 51].
ПСЦд час малювання пензлик легко тримають трьома пальцями бСЦля металевоi оправи (рис).
Рис. Як тримати пензлик
Щоразу пСЦсля користування пензлик треба добре промити у чистСЦй водСЦ СЦ промокнути чистою ганчСЦркою, щоб волосинки склалися вСЦстрям.
Особливо важливим в естетичному вихованнСЦ учнСЦв СФ використання на уроках малювання з натури рСЦзноманСЦтних художнСЦх матерСЦалСЦв, кожний з яких маСФ своi виражальнСЦ можливостСЦ. На шкСЦльних заняттях з малювання у 3 класСЦ програма передбачаСФ використання акварелСЦ, а у 1-2 класах в основному використовуСФться гуаш СЦ туш, а також кольоровСЦ олСЦвцСЦ [21]. Проте програма з образотворчого мистецтва передбачаСФ використання СЦ таких художнСЦх матерСЦалСЦв, як вугСЦль, пастель.
Особливо рСЦдко застосовуСФться гуаш. Тим часом ця фарба - один з кращих матерСЦалСЦв для навчання роботи кольором. Гуашшю, наприклад, можна перекрити один колСЦр СЦншим. Це даСФ змогу легко виправляти помилки у вСЦдтвореннСЦ забарвлення натури [14, 37].
Особливу увагу слСЦд придСЦлити оптимальному вибору кольорових олСЦвцСЦв СЦ фарб. Як показуСФ досвСЦд, великСЦ набори, в яких СФ три червонСЦ олСЦвцСЦ рСЦзних вСЦдтСЦнкСЦв або кСЦлька зелених, ставлять дСЦтей в безвихСЦдь, бо вони ще не можуть визначати вСЦдтСЦнки кольору. Треба пояснити батькам, що цСЦлком досить коробочки з шСЦстьма кольоровими олСЦвцями, бо коли мало олСЦвцСЦв, дСЦти, користуючись ними, ознайомлюються з властивостями кольору. У великому ж наборСЦ олСЦвцСЦв СФ, наприклад, блакитний СЦ синСЦй, рожевий СЦ червоний олСЦвцСЦ, СЦ учнСЦ механСЦчно сприймають колСЦр.
Працювати кольоровими олСЦвцями учнСЦ повиннСЦ навчитись без виправлень, бо лСЦнСЦi, проведенСЦ кольоровими олСЦвцями, погано стираються гумкою, залишаючи слСЦд. Розфарбовувати можна двома способами:
штрихуванням, з просвСЦтами мСЦж нанесеними лСЦнСЦями;
тушуванням суцСЦльним, без просвСЦтСЦв мСЦж лСЦнСЦями [18, 124].
ПочинаСФмо розфарбовувати штрихуванням, а через кСЦлька урокСЦв, коли рука звикне передавати штрихи, переходимо до тушування.
Навчаючи прийомСЦв роботи олСЦвцями, вчитель пояснюСФ, що не можна розфарбовувати, переходячи за межСЦ малюнка. Для цього вСЦн показуСФ всьому класу, як починати СЦ закСЦнчувати розфарбовування. УчнСЦ повиннСЦ наносити штрихи на малюнку тСЦльки в одному напрямСЦ СЦ дотримувати його до кСЦнця розфарбовування. Штрихи не повиннСЦ бути дуже довгСЦ, розмашистСЦ. Дуже короткСЦ штрихи також не рекомендуються, бо тодСЦ дСЦти вСЦдставатимуть у темпСЦ роботи. При повторному розфарбовуваннСЦ, щоб пСЦдсилити тон, можна взяти новий напрям штрихСЦв, якого також треба дотримувати до кСЦнця [30, 58].
Вчитель показуСФ, як працювати бСЦля контуру малюнка, тобто розфарбовувати, вСЦдриваючи олСЦвець вСЦд паперу. Штрихування з вСЦдривом лСЦнСЦi бСЦля контуру привчаСФ розфарбовувати, не переходячи через межСЦ малюнка.
До помилок технСЦчного характеру належить: невмСЦння проводити лСЦнСЦi, розфарбовувати олСЦвцями, фарбами. Часто причиною неправильного зображення СФ невмСЦння координувати рухи, вСЦдсутнСЦсть зорового контролю, технСЦчних навичок. ПСЦд час попереднСЦх вправ вчитель швидко навчаСФ учнСЦв проводити лСЦнСЦi [33, 61].
Працюючи над пейзажним етюдом, спочатку потрСЦбно зясувати умови, якСЦ визначають гармонСЦйну колСЦрну побудову та загальну гаму фарб, у якСЦй будуватимемо вСЦдношення: бСЦльш свСЦтлих чи темних, у холодних чи теплих тонах, ступСЦнь СЦнтенсивностСЦ кольору. ПотСЦм необхСЦдно вияснити мСЦру освСЦтленостСЦ частин кожного обСФкта. Усе це можна назвати "колоритом" натюрморту, пейзажу тощо.
Засобом одержання кольору у живопису служать фарби. Вони складаються з рСЦзноколСЦрних пСЦ