ОсобливостСЦ формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
звитку довСЦльностСЦ, усвСЦдомленостСЦ, а разом з тим СЦ до СЦншоi вибСЦрковостСЦ сприймання - вибСЦрковостСЦ за змСЦстом, а не за зовнСЦшньою привабливСЦстю. Вже пСЦд кСЦнець 1 класу школяр умСЦСФ сприймати предмети вСЦдповСЦдно до потреб та СЦнтересСЦв, якСЦ виникають у процесСЦ навчання, СЦ свого попереднього досвСЦду. Вчитель продовжуСФ вчити учнСЦв "технологСЦi" сприймання, показуСФ прийоми огляду чи прослуховування, порядок виявлення особливостей [41, 37]. Усе це стимулюСФ дальший розвиток сприймання. ЗявляСФться спостереження як спецСЦальна дСЦяльнСЦсть, розвиваСФться спостережливСЦсть як риса характеру.
НайбСЦльш доступними для молодших школярСЦв сенсорними еталонами СФ геометричнСЦ форми (квадрат, трикутник, коло) та кольори спектра. СенсорнСЦ еталони формуються в дСЦяльностСЦ. ЛСЦплення, конструювання, малювання найбСЦльше сприяють прискоренню сенсорного розвитку.
У дСЦтей в процесСЦ розвитку пСЦдвищуСФться гострота зору СЦ кольоровСЦдчування, значно зростаСФ точнСЦсть оцСЦнок кольору предметСЦв. У молодших школярСЦв сприймання стаСФ довСЦльним, цСЦлеспрямованим СЦ категорСЦйним процесом. Сприймаючи новСЦ для них предмети СЦ явища, учнСЦ прагнуть вСЦдносити iх до певноi категорСЦi обСФктСЦв [63, 17]. ОсобливостСЦ сприймання молодших школярСЦв виявляються у виконаннСЦ завдань на вибСЦр обСФктСЦв з певноi сукупностСЦ. Вибираючи предмети, вони орСЦСФнтуються здебСЦльшого на iх колСЦр та форму. В одних випадках за характерну ознаку предмета вони беруть форму, а в СЦнших - колСЦр. Чим старшСЦ учнСЦ початкових класСЦв, тим бСЦльша роль у iх сприйманнСЦ належить формСЦ. ЗростаСФ СЦ точнСЦсть розрСЦзнення кольору предметСЦв.
Про якСЦснСЦ змСЦни сприймань у школярСЦв, передусСЦм зорового, можна робити висновки з даних про те, як вони сприймають предмети в утруднених умовах (наприклад, при поступовому збСЦльшеннСЦ iх освСЦтленостСЦ). У таких умовах процес сприймання подовжуСФться, що даСФ можливСЦсть простежити утворення перцептивних образСЦв [13, 26].
В учнСЦв третСЦх класСЦв удосконалюСФться робота аналСЦзатора, пСЦдвищуСФться iх чутливСЦсть до рСЦзних властивостей предметСЦв. ТочнСЦсть розрСЦзнення кольорСЦв СЦ кольорових вСЦдтСЦнкСЦв, наприклад, збСЦльшуСФться на 45% порСЦвняно з учнями перших класСЦв. Про удосконалення в молодших школярСЦв розрСЦзнення кольорСЦв свСЦдчать данСЦ виконання ними завдань на iх диференцСЦацСЦю та вибСЦр. ДСЦвчатка краще диференцСЦюють предмети за кольором, нСЦж хлопчики. ПСЦд впливом навчання удосконалюСФться диференцСЦацСЦя кольорСЦв як у хлопчикСЦв, так СЦ у дСЦвчаток. У дСЦтей збСЦльшуСФться кСЦлькСЦсть слСЦв, якими вони означають кольори та iх вСЦдтСЦнки (блСЦдо-рожевий, свСЦтло-зелений тощо) [25, 32]. РозвиваСФться здатнСЦсть диференцСЦювати вСЦдтСЦнки освСЦтленостСЦ обСФктСЦв. В учнСЦв третСЦх класСЦв вона зростаСФ в 1,8 разу порСЦвняно з першокласниками. У молодших школярСЦв спостерСЦгаються СЦндивСЦдуальнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ в здатностСЦ диференцСЦювати кольоровСЦ тони та iх вСЦдтСЦнки, словесно iх визначати.
РозрСЦзнення молодшими школярами кольорСЦв, iх вСЦдтСЦнкСЦв залежить не тСЦльки вСЦд вСЦкових особливостей дСЦтей, а й вСЦд робСЦт, якСЦ проводять дорослСЦ. Так, японськСЦ вчителСЦ надають особливоi уваги розвитковСЦ кольоровоi чутливостСЦ учнСЦв. У цСЦй краiнСЦ СФ своСФрСЦдна колористична грамота. Вона, на думку японських психологСЦв СЦ педагогСЦв, даСФ змогу ширше СЦ глибше розвивати не тСЦльки органи чуття, а й мислення СЦ творчСЦ можливостСЦ дСЦтей. Завдяки увазСЦ японських учителСЦв СЦ батькСЦв до кольори стичноi грамоти дСЦтей, молодшСЦ школярСЦ умСЦють розрСЦзняти близько 36 кольорСЦв, а в 7 класСЦ - до 240 кольорСЦв. У японських школах з першого класу програмою передбаченСЦ такСЦ заняття, якСЦ звуться "милуванням". У гарну погоду вСЦдмСЦняються уроки, й учнСЦ СЦдуть спостерСЦгати, милуватись красою природи [39, 26].
Швидкими темпами розвиваСФться в дСЦтей здатнСЦсть розрСЦзняти вСЦдтСЦнки хроматичних кольорСЦв. ДанСЦ показують, що помилки в розрСЦзненнСЦ вСЦдтСЦнкСЦв хроматичних кольорСЦв з вСЦком досить рСЦзко зменшуються. Так, якщо чотирилСЦтки роблять в середньому 70% помилок, дСЦти 5-6 рокСЦв - 50%, то семилСЦтки лише 10% [53, 21].
Дитина, яка приходить до школи, маСФ вже досить розвиненСЦ вСЦдчуття. У процесСЦ шкСЦльного навчання iх розвиток триваСФ. Наприклад, за перСЦод вСЦд 6 до 14 рокСЦв гострСЦсть зору учнСЦв пСЦдвищуСФться на 60%; здатнСЦсть розрСЦзняти кольори з 7 до 10 рокСЦв - на 45%, а з 10-12 рокСЦв - на 60%. Цьому особливо сприяСФ те, що з 10 рокСЦв дСЦти починають навчатись малювати фарбами пСЦд керСЦвництвом вчителСЦв-фахСЦвцСЦв, хоч вСЦдповСЦдна пСЦдготовка до цСЦСФi дСЦяльностСЦ була розпочата ще з дошкСЦльного вСЦку [41, 9].
Учитель на кожному уроцСЦ при викладСЦ матерСЦалу повинен давати нормальне навантаження для всСЦх органСЦв чуття дСЦтей: зору, слуху, дотику. Важливо, щоб дСЦти не тСЦльки прослухали той чи СЦнший матерСЦал, а й самСЦ його почитали, записали, змалювали. Для вдосконалення та розвитку вСЦдчуттСЦв слСЦд широко використовувати наочнСЦ посСЦбники, колекцСЦi, гербарСЦi, органСЦзовувати екскурсСЦi, прогулянки СЦз спецСЦальними завданнями [36, 56]. Треба широко запроваджувати уроки, виховуючи в дСЦтей здатнСЦсть розрСЦзняти звуки, уроки з малювання фарбами з натури, розвиваючи в дСЦтей кольорочутливСЦсть, окомСЦр СЦ гостроту зору.
Дальше вдосконалення вСЦдчуттСЦв вСЦдбуваСФться в процесСЦ розвитку зображальноi (образотворчоi) дСЦяльностСЦ, бСЦльш складноi за своСФю будовою.
1.3 Кольоротворення в системСЦ естетичного виховання школярСЦв
УмСЦння вСЦдчувати красу СЦ створювати красу роблять життя людини осмисленим, багатим СЦ яскравим. ХорошСЦ книги, музика, твори образотворчого мистецтва, якСЦ довелося прочитати, почути, побачити, наповнюють радСЦст?/p>