ОсобливостСЦ формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
, а в класСЦ разом з акварельними фарбами доцСЦльно використовувати гуашеве бСЦлило. Це дасть можливСЦсть застосовувати акварель як прозору фарбу СЦ як корпусну, криючу, змСЦшуючи ii з бСЦлилом. ТодСЦ можна буде малювати на тонованому й кольоровому паперСЦ.
На кольоровому паперСЦ гуашшю можна виконати цСЦкавСЦ орнаментальнСЦ роботи. Це можуть бути закладки, килимки, рукавички тощо. Роботи, виконанСЦ таким способом, завжди дуже яскравСЦ. Голубий папСЦр СЦ гуаш допомагають вийти СЦз складного становища у тематичному малюнку, тому що небо у малюнках дСЦтей довго залишаСФться незафарбованим.
ТехнСЦка гуашСЦ даСФ можливСЦсть класти мазки за формою предмета, горизонтально СЦ вертикально, прийомом торцювання, комбСЦнувати пастознСЦ мазки з прокладкою тонкого шару фарби [49, 29].
Залежно вСЦд прийомСЦв роботи гуашшю беруть щетиннСЦ пензлСЦ рСЦзного розмСЦру, а також мякСЦ тонкСЦ, якими користуються у технСЦцСЦ акварелСЦ.
У живопису, крСЦм механСЦчного змСЦшування фарб, користуються оптичним змСЦшуванням кольорСЦв: поверхню покривають дрСЦбними мазками рСЦзного кольору, якСЦ на вСЦддалСЦ зливаються в один тон. Оптичне змСЦшування кольорСЦв, що здСЦйснюСФться на вСЦдстанСЦ, називають просторовим.
СучаснСЦ художники користуються технСЦкою письма за один прийом. Переваги ii у тому, що вона проста СЦ повязана з динамСЦчнСЦстю мазка. Проте будь-яка технСЦка не даСФ того, що може дати багатство рСЦзноманСЦтних прийомСЦв, СЦ користуватися певною технСЦкою потрСЦбно у мСЦру необхСЦдностСЦ.
Ознайомити учнСЦв з основними кольорами фарб та з технСЦкою розфарбовування малюнка аквареллю можна на прикладСЦ малювання рСЦвнобСЦчного трикутника та розфарбовування його основними кольорами.
Для цього вчитель демонструСФ перед учнями кСЦлька таблиць СЦ малюнкСЦв з наочним показом трьох основних кольорСЦв: червоного, жовтого та синього. ВСЦн пояснюСФ дСЦтям, що цСЦ кольори не можна скласти нСЦ з яких СЦнших кольорСЦв. ЗмСЦшуючи по-рСЦзному цСЦ три фарби, дСЦстаСФмо похСЦднСЦ кольори. Тому червоний, жовтий СЦ синСЦй кольори називають основними, а СЦншСЦ - похСЦдними, тобто складеними. Оранжевий колСЦр утворюСФмо, змСЦшуючи червоний СЦ жовтий; зелений колСЦр утворюСФться з жовтого СЦ синього, фСЦолетовий - з червоного СЦ синього. ЗмСЦшавши у певнСЦй пропорцСЦi фарби трьох основних кольорСЦв, можна дСЦстати чорний колСЦр [5, 49].
Для першоi роботи можна обмежитись трьома основними фарбами: синьою - ультрамарин або берлСЦнська лазур, червоною - кармСЦн, жовтою - хром. Для роботи в класСЦ найкраще користуватись мякими фарбами в чашечках: вони швидше розчиняються. Фарби в тюбиках незручнСЦ в роботСЦ. Не всСЦ фарби однаково легко розчиняються, а через те не всСЦ добре пристають до паперу. Наприклад, ультрамарин, сурик, палена сСЦСФна та СЦншСЦ при розфарбовуваннСЦ часто дають плями.
Перед малюванням фарбами вивчають три основнСЦ кольори: червоний, синСЦй СЦ жовтий. ЦСЦ три кольори не можна утворити змСЦшуванням фарб СЦнших кольорСЦв; змСЦшуючи ж iх мСЦж собою дСЦстаСФмо новСЦ кольори. ЗмСЦшуючи червону з синьою, дСЦстаСФмо фСЦолетову, жовту з синьою - зелену, жовту з червоною - оранжеву. ЦСЦ кольори називаються похСЦдними. Але треба знати, що не всСЦ фарби при змСЦшуваннСЦ дають необхСЦдний для роботи колСЦр [1, 142]. Цю практичну роботу СЦз змСЦшування фарб обовязково треба провести в класСЦ. РЗi можна повязати з малюванням з натури листкСЦв, квСЦтСЦв.
Щоб довести учням, що один СЦ той самий колСЦр може мати рСЦзнСЦ вСЦдтСЦнки, що навСЦть чорний СЦ бСЦлий кольори мають багато вСЦдтСЦнкСЦв, показуСФмо учням клаптики тканини: шовку, бархату, шерстСЦ. УчнСЦ переконуються в тому, що тканини, пофарбованСЦ в однаковий колСЦр, мають рСЦзнСЦ вСЦдтСЦнки. Фарбами, що СФ в коробцСЦ, вчитель робить пробу на паперСЦ - сам проводить мазки СЦ пропонуСФ учням ознайомитись СЦз своiми червоними, жовтими СЦ синСЦми фарбами. УчнСЦ переконуються, що вони вСЦдрСЦзняються одна вСЦд однСЦСФi кольором, як СЦ клаптики тканини (або смужки паперу).
При виконаннСЦ завдань з малювання багато уваги придСЦляСФться красивому пСЦдбиранню поСФднань фарб. ПояснюСФмо учням, що поСФднання можуть бути контрастними СЦ близькими за кольором СЦ тоном. Наводимо приклад контрастних поСФднань: зелений - червоний; жовтий - фСЦолетовий; синСЦй - оранжевий. КонтрастнСЦ поСФднання нСЦби взаСФмно пСЦдсилюють насиченСЦсть кольору. Користуватись ними треба обережно, бо вони можуть "звучати" грубо, рСЦзко. ПСЦсля цих пояснень переходять до практичного пророблення рисунка в трикутнику й розмальовування з дСЦтьми [27, 54].
Ознайомлення дСЦтей СЦз розфарбовуванням рисунка основними кольорами можна продемонструвати на прикладСЦ складання узорСЦв з прямих та кривих лСЦнСЦй. Для цього вчитель малюСФ на класнСЦй дошцСЦ квадрат, одночасно ознайомлюючи учнСЦв з видами чотирикутникСЦв: прямокутник, ромб, квадрат. ПосерединСЦ дошки малюСФ квадрат великого розмСЦру, а по боках у малих розмСЦрах зображуСФ неправильний чотирикутник, прямокутник, ромб СЦ маленький квадрат для порСЦвняння iх з великим квадратом. Вчитель нагадуСФ дСЦтям, що у квадрата всСЦ сторони однаковСЦ СЦ прямСЦ кути (демонструю це на маленьких чотирикутниках).
Сторони великого квадрата подСЦляються навпСЦл, точки подСЦлу зСФдную, СЦ дСЦстаСФмо менший квадрат, вписаний у великий. При подСЦлСЦ лСЦнСЦй дСЦти, звичайно, починають вимСЦрювати СЦ нСЦяк не можуть домогтися бажаноi цСЦлСЦ. Треба вимагати, щоб учнСЦ робили вимСЦри й знаходили середину на око [11, 81].
ДалСЦ слСЦд провести дСЦагоналСЦ у великому квадратСЦ, СЦ точки перетину дСЦагоналей з середнСЦм меншим квадратом теж зСФднати, СЦ дСЦстаСФмо в самСЦй серединСЦ третСЦй, найменший квадрат. По кутках великого квадрата СЦ всерединСЦ найменшого ква