ОсобливостСЦ формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
льними фарбами користувалися прийомами вливання одного кольору в СЦнший СЦ працювати на мокрому паперСЦ. СлСЦд показати, що фарби можна змСЦшувати не тСЦльки на тарСЦлочцСЦ або накладати один колСЦр на СЦнший, а також, зволоживши водою попередньо папСЦр, можна впускати пензлем який-небудь колСЦр СЦ, сполоснувши пензель, приСФднувати до нього СЦнший. Зливаючись на мокрому паперСЦ, вони даватимуть рСЦзноманСЦтнСЦ переходи, мСЦсцями залишаючись чистими, мСЦсцями даючи промСЦжнСЦ кольори. Можна також дСЦстати мякСЦ переходи, накладаючи фарби поряд, не чекаючи висихання, СЦ вони будуть зливатись у мСЦсцях зСФднання.
Якщо говорити про технСЦку акварелСЦ, то якогось одного рецепту немаСФ. Кожний майстер трактуСФ матерСЦал по-своСФму, вСЦдповСЦдно до творчих завдань. Завдяки цьому можливостСЦ самоi технСЦки роботи аквареллю безперервно збагачуються та урСЦзноманСЦтнюються [23, 141].
Один акварелСЦст чСЦтко виявляСФ СЦ пСЦдкреслюСФ лСЦнСЦйну структуру; СЦнший використовуСФ насиченСЦ кольоровСЦ плями; третСЦй кладе мазки обережними СЦ твердими дотиками пензля, якСЦ лягають на папСЦр рядами, не змСЦшуючись, через них проступаСФ бСЦлизна паперу, що передаСФ середовище, пронизане свСЦтлом; четвертому подобаСФться прозорСЦсть акварелСЦ; пятий пише на мокрому аркушСЦ, застосовуючи технСЦку, у якСЦй багато випадковостей. Та точне знання того, що може статися на паперСЦ, допомагаСФ художнику здСЦйснювати накреслене завдання. Плями кольору вСЦльно зливаються, народжуючи вигадливСЦ сполучення.
В початкових класах, де учнСЦ тСЦльки починали ознайомлюватись з кольором СЦ фарбами, гуаш давала бСЦльш ефективний результат. Через те розфарбовувати малюнки (портфель, шахова дошка, сигнальнСЦ прапорцСЦ) краще гуашшю - це було посильне цСЦкаве завдання. Працюючи гуашшю, дСЦстаСФмо насичений колСЦр клСЦток шаховоi дошки, портфеля, смуг прапорця СЦ порСЦвняно легко добиваСФмось точностСЦ в передаваннСЦ кольору предмета, який малюСФмо.
При виконаннСЦ завдання аквареллю ми пСЦдбирали натуру СЦз свСЦтлим забарвленням: обкладинка книги, журнал, конверт, зошит, щоб учнСЦ могли добитись необхСЦдноi яскравостСЦ, покривши малюнок один - два рази. Навчаючи дСЦтей малювати фарбами, ми ознайомлювали iх з властивостями фарб СЦ пензлСЦв. Вибираючи пензель, звертали увагу на його якСЦсть СЦ насамперед на пружнСЦсть. Проводячи по пензлевСЦ кСЦлька разСЦв пальцем швидко в одному напрямСЦ, до кСЦнчика пензля, перевСЦряли, чи чинить пензель опСЦр пСЦд пальцем, тобто, чи пружний вСЦн. Якщо пензель не розпрямляСФться, гнеться пСЦд пальцем - вСЦн поганий. Якщо волосинки не зСЦбрались докупи, то такий пензель також поганий. Якщо волосинки пензля розСЦйдуться, пензель поганий. НайкращСЦ пензлСЦ, зробленСЦ з шерстСЦ бСЦлок, так званСЦ конСЦчнСЦ, при змочуваннСЦ водою в них утворюСФться кСЦнчик з волоскСЦв. Користуються пензлями вСЦд 10-го до 14-го номерСЦв. Ми вчили учнСЦв зображати тонкСЦ лСЦнСЦi СЦ точки великим пензлем, не застосовуючи перших номерСЦв пензлСЦв.
Ми повСЦдомляли учням, що якщо пСЦдбирання паперу маСФ велике значення, то збереження структури паперу не менш важливе. Малюнок для розфарбовування не можна багато разСЦв СЦ грубо стирати гумкою. ВСЦд цього псуСФться шар паперу, СЦ фарба в цих мСЦсцях пристаСФ гСЦрше, робиться темнСЦшою, бо папСЦр вбираСФ вологу.
При навчаннСЦ учнСЦв прийомам роботи фарбами був дуже важливий наочний показ цих прийомСЦв всьому класовСЦ, повторення показу на кожному уроцСЦ з поясненням, як працювати, як тримати пензель, як розводити фарбу.
Застосовувати промокальний папСЦр ми учням заборонили, вони повиннСЦ були всю зайву фарбу забирати сухим пензлем. Для передавання блСЦкСЦв не застосовувалася гумка, учнСЦ залишали незафарбованим чистий папСЦр. ПСЦдбираючи потрСЦбний колСЦр, пробу робили точнСЦсСЦнько на такому самому паперСЦ, на якому малювали. ПалСЦтрою були залСЦзна кришка коробки вСЦд фарб, окрема бСЦла тарСЦлочка або блюдце. УчнСЦ дСЦзнавалися, що СЦ палСЦтра, СЦ кришка, СЦ фарба завжди повиннСЦ бути чистСЦ.
Для першоi роботи ми обмежувалися трьома основними фарбами: синьою - ультрамарин або берлСЦнська лазур, червоною - кармСЦн, жовтою - хром. Для роботи в класСЦ виявилося найкращим користуватись мякими фарбами в чашечках: вони швидше розчиняються. Фарби в тюбиках незручнСЦ в роботСЦ. Не всСЦ фарби однаково легко розчиняються, а через те не всСЦ добре пристають до паперу. Наприклад, ультрамарин, сурик, палена сСЦСФна та СЦншСЦ при розфарбовуваннСЦ часто дають плями.
Перед малюванням фарбами учнСЦ вивчали три основнСЦ кольори: червоний, синСЦй СЦ жовтий. ЦСЦ три кольори не можна утворити змСЦшуванням фарб СЦнших кольорСЦв; змСЦшуючи ж iх мСЦж собою дСЦстаСФмо новСЦ кольори. ЗмСЦшуючи червону з синьою, дСЦстаСФмо фСЦолетову, жовту з синьою - зелену, жовту з червоною - оранжеву. ЦСЦ кольори називаються похСЦдними. Але не всСЦ фарби при змСЦшуваннСЦ давали необхСЦдний для роботи колСЦр.
Ми намагалися СЦ наголошували учням, щоб у наборСЦ були фарби таких кольорСЦв СЦ назв:
червонСЦ - кСЦновар, кармСЦн, краплак, англСЦйська червона.
жовтСЦ - кадмСЦй жовтий, вохра, СЦндСЦйська жовта.
синСЦ - ультрамарин, кобальт синСЦй, прусська синя, берлСЦнська лазур [1, 17-18].
Щоб одержати колСЦр, близький до спектрального, вибираСФмо з червоних кармСЦн або краплак, з синСЦх - прусську синю або берлСЦнську лазур, з жовтих - хром або кадмСЦй. ЦСЦ фарби при змСЦшуваннСЦ дають чистСЦ тони, тодСЦ як, змСЦшуючи, наприклад, ультрамарин з жовтою, дСЦстаСФмо бруднуватий вСЦдтСЦнок. ЗмСЦшуючи ж ту саму жовту з прусською синьою фарбою, одержуСФмо чистий тон, а найбСЦльш насичений колСЦр буде, коли змСЦшати ii з берлСЦнською лазурю. Цю практичну роботу ми обовязково проводили в класСЦ. Вона пов&