Geum.ru

Педагогика

  • 381. Взаимосвязь развития фантазии и частоты прибегания ко лжи у младших школьников
    Дипломная работа пополнение в коллекции 12.05.2010
  • 382. Взаимосвязь различных видов деятельности и их роль в становлении осознанного отношения к природе
    Курсовой проект пополнение в коллекции 10.12.2010

     

    1. Гордеева Д.С. Траектория развития проблемы становления бережного отношения к природе у детей дошкольного возраста // Вестник Челябинского государственного педагогического университета. 2010. № 3. С. 46-53.
    2. Гончарова Е.В. Культурологический подход как методологическая основа социально-экологического образования детей дошкольного возраста // Современные проблемы науки и образования. 2008. № 4. С. 63-65.
    3. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. Изд «Академия», 2000 г. 416 с.
    4. Концепция непрерывного экологического образования в Челябинской области / Тюмасева З.И., Смирнов Ю.С., Павлова В.И., Цыганков А.А., и др. Челябинск, 2001 г. 67 с.
    5. Маханева, М.Д. Экологическое развитие детей дошкольного и младшего школьного возраста: методическое пособие для воспитателей ДОУ и педагогов начальной школы. М.: АРКТИ, 2004. 320 с.
    6. Орликова Е.К.Экологическое образование как поле социально-личностного развития ребенка старшего дошкольного возраста // Научные проблемы гуманитарных исследований. 2010. № 2. С. 192-197.
    7. Соколова, Н.А. Формирование культуры природолюбия младших школьников: дис. канд. пед. наук. Курган, 2008. 213 с.
    8. http://ivalex.vistcom.ru/zanatia22.htm
    9. http://festival.1september.ru/articles/511866/
  • 383. Взаимосвязь социально-психологического климата и уровня конфликтности в педагогическом коллективе
    Курсовой проект пополнение в коллекции 25.09.2006

     

    1. Аграшенков А. Психология на каждый день. М., 1997.
    2. Андреева Г.М. Социальная психология. М., 1997.
    3. Андреев В.И. Конфликтология. М., 1995.
    4. Аникеева Н.П. Учителю о психологическом климате в коллективе. М., 1983.
    5. Баныкина С. Конфликты в школе можно ли их избежать? //Воспитание школьников, март апрель, 1997.
    6. Бородкин Ф., Корян Н. Внимание: конфликт. Новосибирск., 1989.
    7. Добрович А.В. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. М., 1987.
    8. Журавлёв В.И. Основы педагогической конфликтологии. М., 1995.
    9. Кичанова И.М. Конфликт: за и против. М., 1978.
    10. Конфликты: сущность и преодоление / Сост. Г.М. Потанин. А.И. Сахаров М., 1990.
    11. Немов Р.С. Психология образования. М., 1998.
    12. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании. М., 1996.
    13. Роль руководителя в разрешении конфликтов // журнал «Завуч» № 2, 1999.
    14. Рыбакова М.М. Разрешение педагогических конфликтов. М., 1985.
    15. Скворцов М.М. Способы разрешения конфликтов. М., 1986.
    16. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Ростов-на-Дону., 1997.
    17. Хоменвей Е.К. Конфликты в школьном возрасте: пути их преодоления и предупреждения. М., 1986.
    18. Хрестоматия по социальной психологии. М., 1994.
    19. Шевандрин Н.И. Социальная психология в образовании. М., 1995.
    20. Школьные технологии // № 2, 1997.
  • 384. Взаимосвязь стиля педагогической деятельности и проявления школьной дезадаптации школьников
    Курсовой проект пополнение в коллекции 10.12.2009

    По области проявления, на наш взгляд, дезадаптацию можно подразделить на мировоззренческую, когда основные нарушения происходят в мировоззренческом или социально-идеологическом комплексах личностно-значимых взаимоотношений; дезадаптацию деятельностную, при которой нарушения отношений наблюдаются в процессе участия подростка в той или иной деятельности; дезадаптацию общения, возникающую при нарушении во внутрисоциумном и интимно-личностном комплексах отношений, то есть нарушения возникают в процессе взаимодействия подростка в семье, школе, со сверстниками, педагогами; субъектно-личностную, при которой дезадаптация возникает вследствие неудовлетворенности школьника собой, то есть происходит нарушение отношения к самому себе. Хотя внешне более ярко проявляется, как правило, дезадаптация общения, однако по последствиям, не всегда ближайшим по времени и предсказуемым, опаснее, как нам представляется, дезадаптация мировоззренческая. Этот вид дезадаптации характерен как раз для подросткового возраста, когда у подростка складывается система собственных убеждений, формируется «личностный стержень». Если процесс мировоззренческой дезадаптации протекает интенсивно, возникает социальный нонконформизм, наблюдаются асоциальные поведенческие реакции. Эти четыре вида дезадаптации очень тесно взаимосвязаны - мировоззренческая дезадаптация неизбежно влечет субъектно-личностную дезадаптацию и, как следствие, возникает дезадаптация общения, что вызывает деятельностную дезадаптацию. Может быть и наоборот: деятельностная дезадаптация влечет все остальные виды дезадаптации. По глубине охвата выделяем общую дезадаптацию, когда нарушениям подвергается подавляющее число комплексов личностно-значимых взаимоотношений, и частную, затрагивающую определенные виды комплексов. Чаще всего частной дезадаптации подвергается интимно-личностный комплекс. Некоторые подвиды дезадаптации выделены Т.Д. Молодцовой. Так, она подразделяет по характеру возникновения дезадаптацию первичную и вторичную. Первичная дезадаптация является источником вторичной, причем часто другого вида. В случае возникновения конфликта в семье (первичная дезадаптация) подросток может замкнуться в себе (вторичная дезадаптация), снизить успеваемость, из-за чего возникает конфликт в школе (вторичная дезадаптация), компенсируя возникшие психологические проблемы, подросток «раздражается» на младших школьниках, может совершить правонарушение. Поэтому очень важно определить, что послужило первопричиной дезадаптации, иначе процесс реадаптации будет очень затруднен, если вообще возможен. Согласны мы с выделением А.С. Беличевой, а позднее - с изменениями Т.Д. Молодцовой, таких подвидов дезадаптации как устойчивой, временной, ситуативной, дифференцированных по времени ее протекания. В случае кратковременной дезадаптации, связанной с какой-либо конфликтной ситуацией и прекращающейся по завершении конфликта, речь будет идти о ситуативной дезадаптации. Если дезадаптация периодически проявляется в сходных ситуациях, но еще не приобрела устойчивого характера, такой подвид дезадаптации относится к временной. Устойчивая дезадаптация характеризуется регулярным, длительным действием, слабо поддается реадаптации и, как правило, захватывает значительное число комплексов взаимоотношений. Конечно, приведенные классификации довольно условны, в реальной действительности дезадаптация чаще всего является комплексным образованием, обусловленным различными факторами.

  • 385. Взаимосвязь тревожности со стилем поведения в конфликтных ситуациях
    Дипломная работа пополнение в коллекции 29.11.2007

    У 10% на рисунках голова повернута вправо - устойчивая тенденция к деятельности, действенности: почти все, что обдумывается, планируется - осуществляется или, по крайней мере, начинает осуществляться (если даже, и не доводится до конца). Испытуемый активно переходит к реализации своих планов, наклонностей. У остальных на рисунке положение головы "анфас", т.е. голова направлена на рисующего (на себя), трактуется как эгоцентризм. У половины девушек хорошо прорисованы уши - заинтересованность в информации, значимость мнения окружающих о себе. Всего 2 девушки прорисовали ресницы истероидно-демонстративные манеры поведения. Ресницы также заинтересованность в восхищении окружающих внешней красотой и манерой одеваться, придание этому большого значения. На 80% рисунков рот округлой формы открыт и присутствуют зубы - вербальная агрессия, в большинстве случаев защитная - огрызается, задирается, грубит в ответ на обращение к нему отрицательного свойства, осуждение, порицание, боязливость, тревожность. Открытый рот в сочетании с языком, говорит о речевой активности, болтливости. Особое значение придают глазам. Это символ присущего человеку переживания страха: подчеркивается резкой прорисовкой радужки. Все девушки прорисовали отчетливо радужку, следовательно, у них присутствуют страхи. Многие девушки нарисовали оперенных животных с прическами - перья тенденция к самоукрашению и самооправданию, к демонстративности. Грива, шерсть, подобие прически чувственность, подчеркивание своего пола и, иногда, ориентировка на свою сексуальную роль. На нескольких рисунках нарисованы когти, шипы и панцирь защитно-ответная агрессия. На 2 рисунках отсутствуют ноги, это говорит о поверхности суждений, легкомыслии в выводах и неосновательности суждений и импульсивность принятия решений рисующего. У остальной части девушек ноги были нарисованы хорошо - основательность, обдуманность, рациональность принятия решения, пути к выводам, формирования суждения, опора на существенные положения и значимую информацию. На всех рисунках ноги хорошо соединены с туловищем это говорит о характере контроля за своими суждениями, выводами, решениями. У большинства ноги на рисунках однотипны, это говорит о том что рассуждения этих девушек банальны, стандартны. На одном рисунке они разнообразны по форме и направлению, у этой девушки присутствует своеобразие суждений, самостоятельность и творческое начало. На 80% рисунков присутствуют украшающие и функциональные детали, поднимающиеся над уровнем фигуры крылья, банты, одежда - энергия охвата разных областей человеческой деятельности, уверенность в себе, "самораспространение" с неделикатным и неразборчивым притеснением окружающих, либо любознательность, желание соучаствовать как можно в большем числе дел окружающих, завоевание себе места под солнцем, увлеченность своей деятельностью, смелость предприятий (соответственно значению детали-символа крылья или щупальца и т.д.). Украшающие детали демонстративность, склонность обращать на себя внимание окружающих, манерность.

  • 386. Взаимосвязь успешности обучения и мотивации достижений
    Дипломная работа пополнение в коллекции 04.05.2011

    а) способов создания проективных рассказов (т.е. рассказов, составленных по картинкам) с ярко выраженной темой достижения. Ученикам разъясняется стандартная система категорий, которые используются в диагностике мотива достижения (ожидание успеха, одобрения, позитивное эмоциональное состояние в процессе деятельности). Их задание заключается в том, чтобы в своих рассказах использовать максимальное число данных категорий: во время такого Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. <http://hghltd.yandex.net/yandbtm?url=http%3A%2F%2Ftkd.kulichki.net%2Fpsih%2F15_4.htm&text=%EC%EE%F2%E8%E2%E0%F6%E8%FF%20%E4%EE%F1%F2%E8%E6%E5%ED%E8%E9%20%E2%20%EE%E1%F3%F7%E5%ED%E8%E8%20%F8%EA%EE%EB%FC%ED%E8%EA%EE%E2&qtree=IMazittqfgVg3PHrGinNPLtk7hSUuJBcAx746t5Wj1cHHwvuCYpMvwYbf2rEiuK45vvXNUtA7oxNTSRnmQnJhA5ynTwqnZk%2FfidrAWaPythHkMAt69jR5%2FYu31BLT9mHfIk9zznmoCo3993wtHokkphp1J05LZ3XYgm0GF5XpArG6bu7fcCzdNlAAdfClzr1YRpg5qJDqf9nrfk8gweV%2BqpQiE1B1LUtJkJPD%2FLkhESOiznhAA1bEf%2B4p%2B3be9rUy9YsPyeYuK8KqB8vLHWbhAni%2F3rkyh6s9NJx1bYC8fBnRzYK1kDVhbvF%2BezADx5balQcxCddYDfoGqKcFs6tdIggiI0es1NC%2BVtcfwhaLwV40jVeYYld1xf8H%2FpnkSPrFkkPm%2F4BbYFK0hVBgRUaTFnNQRFsB%2BVP6RGFFvPbpVTtLbWBU7nxYdPOPHLL97BH3iYViC92N19UqrZ6zmaFXfnbwsULEpZyYjc495twyJUFBNvPQZmw7I8r9PlbdsniRzo9s1wBr2Tc4jC5a8s5%2FExqwrBZBSGpWxK4Hy35KjGdr1NuLWSCRNKmPBzAV7N%2Fg7TFnYg2i9e1srDLU474dL4cERa%2B10blqQ%2B3xn6AImGThSwmc9Tfvg%2Brpa672S3wFr7xMxTbdRlJqUZ0vuLoLBfYGdoyL9mzRdwSYrWG%2BX%2BaAyWLzF3HiWGW3RM518e9hXqFqXY0JsQ25dAGcNA5y99LvJ46FQfgtnLnSCVckD6H9CcQXtanCPgJzMJTn5393iI5yI2mf6UtHKRt9iKORfU%2BXiI%2F0cDrvv4SRJEO0TEuEsoXOP7pK8IPpQsu29C1VolgX6MdroULkTsIKytD7YTpQa%2Fo557sia1yHeDCzi9G3RBHg18U7BtrtBgh4Kzl3FFYphatdhaWRmIDpfHOaEti9ylf%2BO%2FEyCaKMWoTBBFZxQ0WVeaZEywKP%2FjF0O8TN3c5rrNM5N0lIenp1EGXzVl5JocTEYF%2FAU1w6bBXwlOS3JQC1x8ARYMBbNdc80aE7ADf26MA4Pyj%2FmHRL5MZjTGObBi0N6QrudyYXL%2FvC3P62TKwZZzhhWd4yfZp6El2UT2a6xTzX4S%2BA44Jfj6Q%2F%2FVBTWVbbK13vYIzpCXZZjXdOpJNEAS1nS0phgu97E7Q%2BqDM5nTBkKwaBtb9ZnxyOavBjVFlVlGjC3WVQQkdJvo%3D> обучения ученики начинают правильно выявлять мотив достижения среди других мотивов, формируют на основании выученных категорий особый язык (категориальный аппарат), с помощью которого анализируют словесную и интеллектуальную продукцию и поведение (как свою, так и других людей);

  • 387. Взаимосвязь физического воспитания с другими сторонами воспитания
    Курсовой проект пополнение в коллекции 16.07.2012

    Специфическим фактором воспитания волевых качеств является преодоление трудностей, связанных с мобилизацией воли. То, что воля воспитывается через преодоление трудностей, в борьбе с ними, давно уже стало аксиомой. Однако она справедлива лишь при определенных условиях: если трудности преодолеваются систематически, а не от случая к случаю; если они не остаются неизменными, а возрастают; если мера возрастания трудностей не исключает возможности преодоления их. Того же требуют и закономерности физического воспитания, которые отражены в принципа систематичности, непрерывности и постепенного увеличения нагрузок. Это означает, что логика процесса физического воспитания и логика воспитания воли в данном отношении совпадают. Однако по ходу реализации задам физического воспитания создается отнюдь не все, что необходимо для воспитания воли, - требуются еще и дополнительные, специально направленные воздействия. Надо, поэтому целесообразно сочетать две основные методические линии воспитания воли в процессе физического воспитания, одна из которых имеет своей основой регулярную мобилизацию на безусловное выполнение заданий и установок, непосредственно вытекающих из логики планомерных занятий по физическому воспитанию, другая - системное использование специальных, мобилизирующих волю заданий и установок, преодоление возникающих в связи с этим дополнительных трудностей.

  • 388. Взаимосвязь физической и умственной деятельности
    Информация пополнение в коллекции 09.05.2010

    Другой, не менее важной стороной личности является эмоционально-волевая сфера, темперамент и характер. Возможность регулировать формирование личности достигается тренировкой, упражнением и воспитанием. А систематические занятия физическими упражнениями, и тем более учебно-тренировочные занятия в спорте оказывают положительное воздействие на психические функции, с детского возраста формируют умственную и эмоциональную устойчивость к напряженной деятельности. Многочисленные исследования по изучению параметров мышления, памяти, устойчивости внимания, динамики умственной работоспособности в процессе производственной деятельности у адаптированных (тренированных) к систематическим физическим нагрузкам лиц и у неадаптированных (нетренированных) свидетельствуют, что параметры умственной работоспособности прямо зависят от уровня общей и специальной физической подготовленности. Умственная деятельность будет в меньшей степени подвержена влиянию неблагоприятных факторов, если целенаправленно применять средства и методы физической культуры (например, физкультурные паузы, активный отдых и т.п.).

  • 389. Взаимосвязь ценностных ориентаций и профессионального самоопределения старшеклассников
    Курсовой проект пополнение в коллекции 29.08.2010

    Совершающееся в ранней юности открытие внутреннего мира сопряжено с переживанием его как ценности. Открытие себя как неповторимо уникальной личности неразрывно связано с открытием социального мира, в котором этой личности предстоит жить. Юношеская рефлексия есть, с одной стороны, осознание собственного я ( Кто я?, Какой я? Каковы мои способности?, За что я могу себя уважать?) , а с другой - осознание своего положения в мире ( Каков мой жизненный идеал? ,Кто мои друзья и враги?, Кем я хочу стать?, Что я должен сделать, чтобы и я сам, и окружающий мир стали лучше?). Первые, обращенные к себе вопросы ставит, не всегда сознавая это, уже подросток. Вторые, более общие, мировоззренческие вопросы ставит юноша, у которого самоанализ становится элементом социально-нравственного самоопределения. Трудность заключается в том, что ранняя юность, создавая внутренние условия, благоприятные для того, чтобы человек начал задумываться для чего он живет, не дает средств, достаточных для ее решения. Хорошо известно, что проблема смысла жизни не только мировоззренческая, но и вполне практическая. Ответ на нее содержится как внутри человека, так и вне его - в мире, где раскрываются его способности, в его деятельности, в чувстве социальной ответственности. А ведь это как раз и образует тот дефицит, который подчас весьма болезненно ощущается в юности. Таким образом, замыкаясь на самом себе, поиск смысла жизни как бы обречен на то, чтобы остаться лишь упражнением юношеского мышления, что создает реальную опасность устойчивого эгоцентризма и ухода в себя, особенно у юношей с чертами невротизма или предрасположенного к нему в связи с особенностями предшествующего развития. Однако, несмотря на все субъективные трудности, эти искания содержат в себе высокий позитивный потенциал: в поиске смысла жизни вырабатывается мировоззрение, расширяется система ценностей, формируется тот нравственный стержень, который помогает справиться с первыми житейскими неурядицами, юноша начинает лучше понимать окружающий мир и самого себя, становится в действительности самим собой. [20]

  • 390. Взгляд из окна школьного кабинета на психологические, педагогические, организационные и другие проблемы
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Результаты сравнительного анализа математической и естественнонаучной подготовки учащихся 50 стран мира, по данным Третьего международного исследования (Third International Mathematics and Science Study - TIMSS), в 1995 году показали, что результаты российских школьников можно отнести к промежуточной группе средних результатов. При этом по заключению комиссии, наши школьники хуже владеют экологическими и методологическими знаниями; более высокие знания они показывают в области владения фактологическим материалом (где требовалось воспроизведение усвоенных знаний, умение воспроизводить их и применять в знакомой ситуации). Нетрадиционная постановка вопросов для наших учащихся заметно снижала результаты их ответов. Что же касается умения интегрировать эти знания и применять их для получения новых знаний и объяснения явлений, происходящих в окружающем мире, то здесь результаты наших школьников были предельно низкими.

  • 391. Взгляд на перспективу возрождения традиционной школы России
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    5. Конфликт поколений. Старшие поколения, результаты их труда, нравственные ценности коллективизма, патриотизма, порядочности, самоотверженности, национального достоинства систематически компрометируются и высмеиваются массовой информацией, которая в качестве положительного образа выставляет эгоистичного, жестокого, развратного, невежественного, богатого, независимого, беспринципного, говорящего на англизированном жаргоне и предающегося всяческим развлечениям потребителя товаров и услуг. Поэтому школа в глазах части молодого поколения скомпрометирована - она предстает как ненужный привесок ненужной общественной системы. Идущее еще с советских времен пренебрежение информационными технологиями и непонимание их роли в современной жизни. Проигрыш в холодной войне и компрометация всего советского образа жизни были связаны с непониманием особенностей, с одной стороны, тоталитарной по своему существу идеологии, которая создается любыми (как недемократическими, так и демократическими, в одинаковой мере) средствами массовой коммуникации; а с другой стороны, - ограничением массового доступа к информации. В результате еще в советское время школа оказалась несостоятельной в указанном смысле, так как не обеспечила включение человека в современные информационные системы и не создавала единую картину культуры, на основе которой возможна ориентация в гигантском потоке информации, который обрушивается на человека, и в приемах организации этой информации. Ни старая советская, ни постсоветская школа не создали единый нормативный образ национальной и мировой культуры, поэтому современный человек, работая с информацией, принужден действовать в обход традиционных культурных форм и институций.

  • 392. Взрослая болезнь кривизны
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
  • 393. Вивчення байок в початковій школі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 08.01.2011

     

    1. Державний стандарт початкової загальної освіти. К. 2002 .
    2. Бельтюкова Г. В. Методика преподавания русской литературs в начальных классах. М, Просвещение, 2004г., с. 120-125.
    3. Білецький Д. М. Дитяча література. К.: Рад. школа 1977р.
    4. Варзацька Л. Навчання мови та мовлення на основі тексту: Пос. для вчителів. К.: Рад. Школа, 1986. 105 с.
    5. Виноградов В.В. // Русский язык в школе. 1968. № 6.
    6. Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5 класі // Посібник для вчителя. К.: Педагогічна думка, 1997.
    7. Выготский Л. С. Психология искусства М. Психология . 2002.
    8. Глазова О., Косян Т. Рідне слово в початковій школі : Пос. з розвитку звязного мовлення / Асоц. вчителів укр. мови. К.: Магістр-S, 1997. 71 с.
    9. Глібов Л. І. Твори у двох томах. К.: Наукова думка, 1974р.
    10. Глібов Л. І. Твори. К.: Дніпро, 1982р.
    11. Глобчак В. Особистістно орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках читаня у початковій ланці // Рідна школа, 2004. № 4. С. 19-20.
    12. Горбушина Л.А. Выразительное чтение и рассказывание. Учебн. пособие
    13. Грицай М.С., В.Г.Бойко, Л.Ф.Дунаєвська. Українська народнопоетична творчість. К., 1983. с.243
    14. Джежелей О.В. О новом курсе "Обучение грамоте в программе "Чтение и литература" // Начальная школа.-2000.- №8.- С.14 -19.
    15. для студентов пед. училищ. Изд. 3-е, перераб. М.: "Просвещение", 1975. 135 С.
    16. Ефпосинина Л. А.,Оморокова М. И. Программа "Литературное чтение" I - IV классы //Начальная школа, 2005г., N8, с. 20 -35.
    17. Ефпосинина Л. А.,Оморокова М.И. Программа "Литературное чтение" I - IV классы //Начальная школа. - 2000.- N"8. - C. 20 -35.
    18. Завадская Т.Ф. Методика родной речи М.: Просвещение, 1985.С. 57-59.
    19. Иваницкая Г. Уроки развития связной речи: Пос. для учит. К.: Рад. школа, 1984. 208 с.
    20. Камінчук О. Образний світ байки Олени Пчілки // Українська мова і література в школі. - 1993. - № 10. - с. 56 - 58.
    21. Карсалова Е.В. Изучение устного народного творчества призведений на уроках літературі - М.: Просвещение, 1991. С. 29-173.
    22. Киричук О. Волошина Г. Підготовка учнів до сприймання нового тексту, ПШ, 1992, № 9-10
    23. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературні мові. К.: Вища школа, 1975.
    24. Кононыкин Н.П., Щербакова Н.А. Методика изучения літературі в начльной школе . Л.: Учпедгиз, 1950. С. 356-518.
    25. Крекотень В. Байки в українській літературі ХVІІ-ХVІІІ ст. К., 1963. 253 с.
    26. Крекотень В. Байки в українській літературі ХVІІ-ХХ ст. К., 1963.
    27. Крекотень В.І. Байки в українській літературі XVII-XVIII ст. К., 1965. С.5-78.
    28. Лесин М.В., Пулинець О.С. Словник літературних термінів. К.: Рад. школа, 1965. 433 с.
    29. Лисовский А.М. Изучение басни в школе - Киев: Рад. шк., 1987. С. 123-190.
    30. Маслова О. Життя і літературна спадщина Людовіка Гвіччіярдіні. К., 1928.
    31. Пільчук І. І. Леонід Глібов. К.: Знання, 1977р.
    32. Подгаецкая И.М. Воспитание у учащихся интереса к изучению родной речи и литературы. - М. Прсвещение , 1985. - 78 с.
    33. Поліщук Ф. Український фольклор. К., 1991.
    34. Рамзаева Т.Г., Львов М.Р. Методика обучения русскому языку в начальных классах: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2121 "Педагогика и методика нач. обучения". М.: Просвещение, 1979. 431 с., ил.
    35. Скрипченко Н. Ф., Савченко О. Я. Читанка. 2-ий клас. К.: Освіта, 2002р.
    36. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка 3(2). К., 1997.
    37. Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. Читанка 4(3). К., 1997.
    38. Тимофеев Л. И. Основы теории литературы: Учебное пособие для студентов пед. институтов. М., 1976.
    39. Троицкая Т.О. Литературное образование младших школьников// Начальная школа, - 2000.-№8.-С.46 - 54.
    40. Українські байки . Збірка. К. Просвіта. 2998.
    41. Шелехова Л., Організація творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів// Рідна школа. 1997.-- №9. С.36-39.
  • 394. Вивчення елементів стереометрії у курсі геометрії 9 класу
    Дипломная работа пополнение в коллекции 10.06.2010

    Після того, як у систематичному курсі планіметрії учні ознайомилися з обчисленням площ плоских фігур, розширили відомості про геометричні тіла, вони набувають чіткіших уявлень про обчислення площ поверхонь та об'ємів многогранників і тіл обертання. Ці уявлення слід закріпити під час розвязування таких задач.

    1. Обчисліть (з точністю до одиниць) радіус основи і висоту циліндра, площа основи якого дорівнює 50 см2, а бічна поверхня 25 см:.
    2. Бічна поверхня циліндра дорівнює 200 см2. Чи може довжина кола основи дорівнювати 400 см?
    3. Обчисліть об'єм прямої призми, основою якої є рівносторонній трикутник зі стороною 7 мм, а бічне ребро дорівнює 10 мм.
    4. Обчисліть площу повної поверхні прямої призми, основою якої є квадрат зі стороною 3 см, а висота призми 7 см.
    5. Скільки квадратних метрів заліза потрібно для виготовлення бака з кришкою, що має форму прямої призми, основою якої є правильний шестикутник зі стороною 0,6 м, а висота призми 1,2 м? Витрати на шви становлять 5% від площі поверхні бака.
    6. Залізничний насип довжиною 500 м має поперечний переріз у вигляді рівнобічної трапеції з основами 12 м і 8 м, висотою 2,5 м. Скільки тонн землі потрібно для цього насипу? Густина землі 1,3 т/м3.
    7. Подвіря, що має форму прямокутника зі сторонами 32 м і 80 м, треба обгородити. Висота огорожі 2,5 м. Скільки потрібно для цього кубічних метрів дошок товщиною 2,5 см?
    8. Обчисліть площу повної поверхні піраміди, основою якої є квадрат зі стороною 12 см, а бічні грані - рівні рівнобедрені трикутники з бічною стороною 20 см.
    9. Довжина діагоналі однієї з граней куба дорівнює 6,4 см. Обчисліть обєм і площу поверхні цього куба.
    10. Обчисліть площу повної поверхні та обєм циліндра, якщо діаметр його основи дорівнює 12 см, а висота 62 см.
    11. Знайдіть масу десятиметрової труби, виготовленої зі стального листа товщиною 22 мм, якщо його зовнішній діаметр дорівнює 1420 мм. Густина сталі дорівнює 7800 кг/м3.
    12. Посудину, що має форму прямої трикутної призми зі сторонами основи 20см, необхідно замінити рівновеликою посудиною циліндричної форми тієї самої висоти. Знайдіть діаметр основи циліндричної посуди.
    13. Що має більшу масу: один вал діаметром 30 см чи два вали, кожний діаметром 15см, якщо всі мають однакову довжину і виготовлені з одного матеріалу?
    14. Скільки води містить циліндричний паровий котел, що має довжину 4 м і внутрішній діаметр 1,4 м? Усередині котла по довжині проходять дві жарові труби діаметром по 40 см кожна.
    15. Обчисліть площі бічної та повної поверхонь конуса, висота якого дорівнює 6 см, радіус основи 4 см.
    16. Скільки тонн породи в териконі висотою 90 м, якщо кут укосу породи 46°, а її густина 2 т/м3 (рис. 27).
  • 395. Вивчення історичного роману у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко в 11 класі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 11.11.2010

    Донька Гордія та Горпини Кураїв увібрала в себе все краще, чим наділені були її батьки, увібрала у душу свою, у свій талант усе краще й від рідного народу. Ще змалечку дівчина була наділена, крім надзвичайної вроди, ще й величезним поетичним даром, бо могла, не стараючись і не напружуючись нітрохи, говорити віршами про звичайні, повсякденні, побутові речі. Вірші, за спогадами сучасників і очевидців, так і сипали з неї, рими добиралися легко й природно, маючи під собою багатюще народне джерело. Смерть батька стала очевидно, для дівчини тим поворотним моментом, коли дитячі словесні забавки вилилися у глибинну пісенність душі, у непереборну потребу творити, таку не сильну, як потреба живого дихати, чути, бачити мислити... А доля геніїв нашого народу, як правило, нелегка. Не раз людська підлота, заздрість, підступність, користолюбство трощили, нищили людські долі, топтали ніжний цвіт почуття. І через це пройшла Маруся: безвольний коханий Григорій Бобренко, що під впливом хижої й владолюбної матері залишає дівчину, в яку був закоханий іще з дитинства і з якою разом виріс, і бере собі за дружину Ганну (Галю) Вишняк, племінницю Полтавського полковника Мартина Пушкаря, доньку осавула Федора Вишняка.

  • 396. Вивчення макраме на уроках трудового навчання в 4 класі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 28.01.2011

    Археологи при розкопках неодноразово знаходили стародавні колісниці з упряжкою і, навіть, парусні кораблі з оснасткою, де на мотузках та пасках збереглися по декілька десятків різноманітних вузлів. Якщо спочатку вузли зав'язували по необхідності, то пізніше на їхній основі розвинулося декоративне плетіння. Існує цікава розповідь про ще одну дуже важливу роль яку відіграли вузли в історії людства. За допомогою вузлів запам'ятовувалася та передавалася інформація. В стародавній історії інків вузли застосовувалися не тільки для будівництва висячих мостів із волокон рослин магуей, але використовувалися замість писемності. Першим виявленим наукою видом запису в стародавньому Перу було вузликове письмо - кіпу. Форма, розмір, розташування та колір вузлів, а також їхнє розміщення мали велике значення. Подібне було знайдено і у північноамериканських індіанців. Стародавні китайці користувалися вузлом як пам'яткою. Та і сьогодні люди зав'язують вузлик «на пам'ять».

  • 397. Вивчення мовленнєвого етикету на уроках української мови
    Информация пополнение в коллекции 12.11.2009

    Місце дії (мовлення)Як треба (можна) говоритиНа учнівському зборі, на урочистій лінійці; зі сцени; відповідаючи на уроці перед класомГолосно, виразно, щоб було добре чути в різних кінцях залу, класуУ громадському транспорті, у фойє театру, кінотеатру, в парку відпочинку, в бібліотеці, у весняному лісі тощоНапівголосно, щоб було чути тільки співрозмовнику. Не привертати до своїх розмов увагу інших. Не заважати людям, які відпочивають, читають; не полохати пташок, що висиджують у цей час малятУ залі театру, кінотеатру, в читальному залі, в музеї, на уроці з сусідом по партіУ разі нагальної потреби - тихо або навіть пошепки, щоб не заважати, не відволікати від самостійної роботи, слуханняНа спортивному майданчику, на катку, під час ігор на повітрі, на змаганнях, на стадіоні, в осінньому та зимовому лісі, на сніговій гірці тощоПідвищеними голосом, можна навіть голосно вигукувати, кричати, виражати вголос радість, задоволення, підтримку командіВ підручнику для 2 класу вдало підібрані вправи для вивчення такої теми. Скоромовки дають можливість учням перевірити швидкість мовлення кожен свою, при чому скоромовку проговорюють швидко, але виразно вимовляють кожне слово. Діти читають уривки з різних казок і міркують, де треба читати звичайним голосом, а де - лагідно, або голосно, напружено.

  • 398. Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі
    Дипломная работа пополнение в коллекции 12.11.2009

    У працях Т. Бабайри [4], Л. Нарочної [36] та ін. підкреслюється, що класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми (однотемний, багатотемний, багатопредметний) та його місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступний, поточний та підсумковий). У курсу природознавства початкової школи проводять такі види екскурсій:

    • вступний(багатотемний);
    • поточний (однотемний);
    • підсумковий (багатотемний).
    • Кожен вид уроку-екскурсії має окрему макроструктуру. Вступний урок-екскурсія має такі етапи: організація класу до уроку; постановка мети і завдань уроку, мотивація навчання; засвоєння нових знань, умінь і навичок; підсумок уроку; домашнє завдання. Макроструктура поточного уроку-екскурсії крім наведених етапів включає ще й такі: перевірка засвоєних знань, умінь і навичок; узагальнення та систематизація засвоєних знань, умінь і навичок; застосування засвоєних знань, умінь і навичок. Основним етапом підсумкового уроку-екскурсії є систематизація та застосування засвоєних знань, умінь і навичок.
    • Ефективність уроку-екскурсії залежить від підготовки його вчителем. Ця робота здійснюється у такій послідовності: визначення теми уроку-екскурсії за програмою; визначення виду уроку-екскурсії; складання логічно-понятійної схеми власне предметного змісту уроку-екскурсії за підручником з природознавства; конкретизація змісту відповідно до тих об'єктів, які є на місці екскурсії ( учитель попередньо вивчає маршрут і місце уроку); визначення мети уроку; розробка методики проведення уроку-екскурсії; підготовка школярів до нього; підбір необхідного обладнання [11].
    • На уроках природознавства учні дістають певну суму знань, набувають умінь і навичок. При цьому вчитель використовує методи роботи, які властиві природничим наукам. Найбільш важливим серед них є спостереження за обєктами та явищами природи, які забезпечують формування спостережливості та логічного мислення, проведення дослідів та практичних робіт, що дає можливість виробити практичні навички та уміння.
    • Застосування наочності у викладанні природознавства є обовязкова умова свідомого і міцного засвоєння знань учнями. Без наочності, без конкретного сприймання предметів природознавство як навчальний предмет не може існувати. Засоби наочного навчання підвищують ефективність уроку природознавства, викликають у дітей інтерес до навчального предмета.
    • Педагогічна цінність використання наочності в процесі вивчення природознавства полягає в тому, що завдяки фронтальному зоровому сприйманню в усіх учнів створюється правильне уявлення про предмет природи. Засобами унаочнення, що використовуються на уроках природознавства, є натуральні обєкти (живі рослини, гербарії, колекції), ілюстративні посібники (таблиці, картини, навчальні кінофільми тощо), а також моделі (рельєфні таблиці тощо). Найбільший ефект на уроках природознавства дає використання натуральних посібників.
    • За допомогою наочності активізуються увага, сприймання, память, мислення; вона стимулює живе, зацікавлене спілкування дітей з приводу побаченого й почутого, викликає асоціативні звязки, розширює і уточнює поверхові і неповні уявлення дітей про рослинний світ. Під час застосування наочних методів джерелом інформації стають досліди, живі обєкти, кінофільми, таблиці. Отже, основним джерелом знань є спостереження, а не слово, але слово залишається провідним в усьому навчальному процесі. Мета застосування наочних методів - збуджувати й розвивати активність сприйняття і мислення учнів. Наочність на уроках природознавства може бути натуральною (обєкти природи живі і препаровані) і зображувальною (таблиці, схеми, муляжі, кінофільми). До наочних методів належить демонстрування дослідів, натуральних обєктів, зображувальних посібників.
    • Формування знань про рослини потребує демонстрації натуральних обєктів, оскільки дає живі образні уявлення про рослини. Для демонстрування живих рослин залучають учнів, які вже ставили досліди за завданням учителя в позаурочний час у куточку живої природи.
    • Для вивчення багатьох обєктів, недоступних для сприймання в натурі, учитель застосовує зображувальну наочність. Разом із таблицями на уроках природознавства використовують малюнки вчителя на класній дошці. Малюнок на дошці дає змогу вчителеві послідовніше і повніше викласти матеріал, а учням - легше стежити за думкою вчителя, зосереджуючи увагу в потрібний момент на сприйнятті лише тієї деталі, про яку йде мова. Малюнки вчителя повинні бути простими, близькими до схеми. У 1-4 класах учитель малює на дошці листки, окремі рослини. Робота з малюнком на уроці сприяє кращому засвоєнню матеріалу.
    • Важливе значення у формуванні природничих знань, а отже і знань про рослини має метод спостереження. У працях відомих педагогів Я. Коменського, К.Ушинського, В. Сухомлинського, психологів Л. Занкова, Н. Менчинської та інших показано, що природа своєю різноманітністю, яскравістю фарб приваблює увагу дітей і позитивно впливає на їх розвиток.
    • К. Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає у правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень [54].
    • В Сухомлинський вважав, що "із спостережень не тільки черпаються знання, - у спостереженнях знання живуть...", вони "необхідні дитині, як сонце, повітря й волога необхідні рослині"[50].
    • Пізнання навколишнього світу розпочинається із нагромадження чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою оволодіння системою знань, адекватною навколишній природі з її зв'язками і залежностями. Відсутність запасу конкретно образних уявлень у молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Дітям важко уявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих об'єктів або їх зображень. Наочно-чуттєву основу засвоєння забезпечують спостереження.
    • Як зазначають Т. Байбара, О. Біда, Ф. Кисельов, спостереження - це свідомо організоване сприймання предметів і явищ навколишньої дійсності, спрямоване на виявлення істотних ознак, причинно-наслідкових зв'язків у природі [3; 10; 28]. За допомогою спостережень виявляються певні закономірності в навколишній дійсності.
    • У процесі спостереження учні оволодівають уміннями виділяти в предметах їхні ознаки, порівнювати групи предметів за однією ознакою, помічати зміни у спостережуваних об'єктах, робити висновки за допомогою вчителя. [31].
    • У процесі навчання спостереження виступає одним із методів його організації. З позиції розуміння методу навчання як дидактичної категорії спостереження є способом організації взаємопов'язаної діяльності учителя і учнів. Діяльність вчителя полягає в тому, що вчитель організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання школярами об'єктів природи. Зміст діяльності вчителя при використанні цього методу зумовлюється, по-перше, об'єктивною сутністю спостереження, його структурою, змістом її компонентів та закономірностями їх реалізації, по-друге, віковими особливостями психічного розвитку молодших школярів і по-третє, наявністю опорних знань, умінь, навичок та життєвого досвіду учнів [3].
    • У структурі спостереження виділяють такі компоненти: цілі, план, безпосереднє цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи, висновки спостережень. У цілях чітко визначається об'єкт, за яким вестиметься спостереження і його результат. Мета, поставлена вчителем, повинна бути сприйнята й усвідомлена учнями. Цьому сприяє розкриття змісту основних термінів, за допомогою яких вона формулюється, конкретизація об'єктів і результатів спостереження.
    • План складається на основі тих конкретних задач, які послідовно розв'язуються в ході спостереження. Він забезпечує цілеспрямованість діяльності учнів, уникнення стихійності та різних випадковостей. Складання плану залежить від рівня усвідомлення результату спостереження. План складається вчителем разом з учнями.
    • Пригадайте, за чим необхідно спостерігати, щоб виявити особливості змін, які відбуваються з рослинами восени?
    • У якій послідовності необхідно вести спостереження? Для цього слід скласти план. Це означає, що треба визначити: за чим спочатку вести спостереження, далі, після цього...
    • Отже, спочатку треба звернути увагу, які зміни відбуваються із бруньками на деревах. Далі поспостерігати, які рослини перші зацвітають. Після цього поспостерігати, у яких рослин зявляється листя на деревах.
  • 399. Вивчення морфемної будови слова у початковій школі
    Дипломная работа пополнение в коллекции 10.11.2009
  • 400. Вивчення оповідань Володимира Винниченка
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

     

    1. Архів Володимира Винниченка // Літ. Україна 1997. 6 лютого
    2. Барабаш Ю. Чи варто “гаяти час” на Винниченка?...: З критичних нотаток // Київ. 1991. - №8.-с.120-126
    3. Болюх О.В. Мовна майстерність Володимира Винниченка у зображенні внутрішнього світу героїв // Культура слова: Між від. зб. вип. 44.-к.,1993.-с.20-24
    4. Винниченко В.К. Була, є й буде // Літ. Україна. 1994.- 8 грудня.-с.5
    5. Винниченко В.К. Намисто: Оповідання К.: Веселка, 1989.-380с.
    6. Винниченко В.К. Вибрані пєси. к.,1991, 370с.
    7. Винниченко В.К. Раб краси.-к.: Веселка, 1994.-383с.
    8. Винниченко Р.Я. Як писав свої літературні твори Володимир Винниченко //Україна.-1992.-№10-11.-с.14-15
    9. Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні// Хроніка 200.-1998.-221-2.-с.186-213
    10. Гнідан О.Д., Демянівська Л.С. Володимир Винниченко. Життя, діяльність, творчість (навч. посібник для студ.-філол.)-к., 1996.-256с.
    11. Гнідан О.Д., Йолкіна Л.В. Винниченко прозаїк очима укр.. критиків і читачів //В. Винниченко; Грицько Григоренко: Штрихи до портретів: Навч. посібник-К.: Вища шк., 1995.-с.50-77
    12. Гриценко Т. Грані таланту Володимира Винниченка//Диво слово. 1994.- №9.- с. 35-38
    13. Єфремов С. Володимир Винниченко //Єфремов С. Історія укр.. письменства. 1989.-т.2.-с.290-298
    14. Жулинський М. Володимир Винниченко (1980-1951)//Літ. Україна-1989.-№48.-25 листопада.-с.6-7
    15. Жулинський М. Голгофа українця Володимира Винниченка// Володимир Винниченко. Заповіт борцям за визволення.-к.,1992.-123с.
    16. Жулинський М. Щоденник Володимира Винниченка //Київ.-1990.-№9-11.- с.88-90
    17. Зінчук С.С. Володимир Винниченко (1880-1951)//Нові імена в програмі з укр.. літ.: Посібник для вчителя. - К.: Освіта, 1993.-с.125-145
    18. Костюк Г.Володимир Винниченко: Біографічні нотатки// Рад. Освіта.-1990.-27 липня.
    19. Краснодемський В. Приємна несподіванка// Рад. Україна. - 1990.- 8 липня
    20. Лащик Є. Винниченкова філософія щастя// Філософська думка.-1998.-№1.-с. 136-155
    21. Лозицький В. Йому завжди боліла Україна// Рад. Україна. 1990.-26 липня
    22. Малець Л. Світ дитячої душі у творчості Володимира Винниченка (за матеріалами збірки “Намисто”)// Ур. Мова та літ-ра.-1997.-№4.-с.1-2.
    23. Марусин Т. Від французьких Альп до наших чорноземів// Памятки україни.-1994.-№1-2.-с.81-83
    24. Мороз Л. Загадки Володимира Винниченка //Слово і час.-1993.-№5.-с.40-46
    25. Панченко В. “Бо я українець”: Передмова// Володимир Винниченко раб краси. -К.: Веселка, 1994.-с.3-21.
    26. Панченко В. Молоді літа Володимира винниченка//Київ.-1997.-33-4.-с.143-155
    27. Панченко В. “Я хочу собою возвеличити укр.....”: Риси психологічного портрета Володимира Винниченка// Березіль.-1997.-№11-12.-с.155-167.
    28. Підлужна Г. Позакласне читання школярів як педагогічна проблема//Поч. шк.1998.-№7.-с.18-22
    29. Скобелєва-Салогуб Н. Володимир Винниченко: про дітей і для дітей// Слово і час. - 99.- №7.-с.60-67
    30. Ткачук Г. Уроки зустрічі з книгою// Поч. шк. 1997.-№6.-с.24-28
    31. Федченко П. Володимир Винниченко художник// Київ.-1989.-“12.-с.147-148.
    32. Хміль І.С. Політична діяльність В. К. Винниченка//Укр. іст. журнал.1989.-№7.-с.82-91.