Geum.ru

Педагогика

  • 221. Анализ форм и методов работы педагога с родителями в дошкольных учреждениях, необходимых для воспитания педагогической культуры родителей
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.03.2011
  • 222. Анализ ценностных ориентаций молодежи
    Информация пополнение в коллекции 02.08.2010

    Воспитание в современном российском обществе реализуется в условиях социально-экономического и политического реформирования, что вызвало наряду с позитивными изменениями и целый ряд серьезных проблем и противоречий. Это в первую очередь негативно сказалось на российской семье. Произошли резкая дифференциация доходов семей, их массовое обнищание. Многие семьи не сумели приспособиться к новым условиям, сформировать «защитные» механизмы. Углубляется дезорганизация жизни семей, разрушаются сложившиеся нравственно-этические нормы и традиции семейного уклада. Усилились конфликтность отношений между супругами, родителями и детьми, их депрессивное состояние как следствие правовой, моральной, экономической незащищенности [7]. Все это обусловило резкое снижение воспитательного потенциала семьи, ее роли в социализации детей. Неблагополучие, бедность семей высокий уровень занятости родителей или безработица, криминализация российского общества, неблагоприятная психологическая атмосфера пагубно влияют на воспитание детей, их нравственное и физическое развитие.

  • 223. Аналитико-синтетический метод в обучении современных первоклассников чтению
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.11.2009

    1)развитие речевой деятельности (раскрываются линии работы по развитию устной и письменной речи, по формированию навыков чтения и графики). В период обучения грамоте особое внимание уделяется осознанию детьми средств устного общения, установлению общего и особенного в различных речевых ситуациях. Для этого необходимо, прежде всего, "разговорить" детей. Данной цели служат специальные задания по инсценированию, но, прежде всего - организация учителем заинтересованного, содержательного общения детей в процессе поиска решения проблем на разных учебных предметах, а также при непосредственном, во время экскурсий, ознакомлении школьников с окружающим миром. Поэтому программа обучения грамоте реализуется в теснейшей взаимосвязи с программой по математике и программой "Мы и окружающий мир". Обсуждения, дискуссии, в целом разнообразие отношений и ситуаций на уроках и вне уроков способствуют возникновению у школьников опыта монологической и диалогической речи, речи разговорной и научной, воспитывают ответственность за сказанное слово, умение доказать свою точку зрения, выразить согласие и несогласие. Поэтому на самом начальном этапе школьной жизни необходимо помочь детям овладеть средствами устного общения: голосом, жестами, мимикой, движением. Примером интеллигентного общения является учитель. В этот же период начинается систематическая работа по адекватному восприятию чужого высказывания (текста) на слух и зрительно. Через инсценирование прочитанного, иллюстрирование, придумывание к тексту названия, вопросов и другие многообразные задания дети подводятся к осознанию признаков текста и умению его анализировать. Таким образом, при освоении детьми устной и письменной речи косвенный путь учения доминирует над прямыми путями. Основной способ усвоения - самостоятельная речевая деятельность ребенка в вариантных условиях и анализ соответствия речевых средств конкретной ситуации. На дальнейших этапах обучения не столько увеличивается объём материала, сколько изменяется степень глубины, сложности и многоаспектности его анализа. Техника чтения и письма формируется в период обучения грамоте. Обучение чтению строится на принятом в русской методике аналитико-синтетическом звукобуквенном методе. Он предполагает последовательное неразрывное озвучивание каждой буквы с учетом мен их звуков. Порядок изучения букв ориентирован на осознание учениками мен звуков - основу способа чтения и письма. Вначале вводятся однозвучные гласные и сонорные согласные. В этот период дети на коротких, простых по составу словах осваивают способ чтения и письма, наблюдают букву и как показатель мягкости согласных. Затем изучаются все парные согласные по глухости - звонкости и, наконец, когда у детей появляется достаточный опыт чтения, вводятся наиболее трудные случаи: двузвучные гласные буквы (е,ё,ю,я), непарные согласные, мягкий и твердый знаки. Постепенно, от этапа к этапу, нарастает длина слов, появляется стечение согласных, расхождение звукового и буквенного состава, расхождение количества звуков и количества букв. Такой подход к порядку изучения букв и постепенному усложнению слов позволяет детям самостоятельно открыть правила чтения; вывести правила написания звонких согласных и проверяемых безударных гласных в корне; осознать написание гласных после шипящих, отсутствие мягкого знака в сочетаниях букв ч и щ с другими согласными, кроме л, и проч., т.е. вполне естественно войти в грамматическую систему языка. Существенно ускоряют навык качественного чтения и письма включение в программу позиций по смысловому анализу текста, смысловому и грамматическому анализу предложений и слов, что обеспечивает естественное многократное возвращение ребенка к прочитанному, а также введение работы по развитию психофизиологических функций, которые лежат в основе процедур чтения и письма.

  • 224. Аналитическая математика
    Вопросы пополнение в коллекции 09.12.2008

    В отличие от уравнения (1) переменные, содержащие коэффициенты, переносятся в левую часть с отрицательным знаком, в правую часть свободные члены переносятся тоже со знаком отрицательным. Но свободный член в уравнении (4) и так стоит в правой части, поэтому он не будет менять знак, поменяет знак только член . И так, решим уравнение (4).

  • 225. Аналитическая психология
    Информация пополнение в коллекции 25.09.2006

    Ïîýòîìó âðà÷ó ïðèõîäèòñÿ ïðèáåãíóòü ê äðóãèì ìåòîäàì. Îäíèì èç òàêèõ ìåòîäîâ ÿâëÿåòñÿ àññîöèàòèâíûé îïûò. Âòîðîé æå ñïîñîá ïðîíèêíóòü â ïñèõèêó áîëüíîãî àíàëèç ñíîâèäåíèé, ÿâëÿþùèéñÿ êëàññè÷åñêèì îðóäèåì ïñèõîàíàëèçà. Ïðè ýòîì ñíîâèäåíèÿì ïðèïèñûâàþò èõ áåññîçíàòåëüíîå ñîäåðæàíèå. Îòûñêàíèå áåññîçíàòåëüíûõ åãî èñòî÷íèêîâ òåõíè÷åñêè ÿâëÿåòñÿ ïðîöåäóðîé, èçäàâíà ïðèìåíÿâøåéñÿ èíñòèíêòèâíî: ñòàðàíèå ïðîñòî íàïðàâëåíî íà òî, ÷òîáû ïðèïîìíèòü, îòêóäà çàèìñòâîâàí òîò èëè èíîé ýïèçîä ñíîâèäåíèÿ. Íà ýòîì âåñüìà íåõèòðîì ïðèíöèïå è îñíîâàíî ïñèõîàíàëèòè÷åñêîå òîëêîâàíèå ñíîâèäåíèé. Íî íåâîëüíî çàäàåøüñÿ âîïðîñîì: ÷òî æå äåëàòü, åñëè áîëüíîé íè÷åãî íå âèäèò âî ñíå? Þíã óâåðÿåò, ÷òî ïîäîáíîãî ïðèìåðà îí íå âñòðå÷àë: “âñåõ áîëüíûõ, - ãîâîðèò îí, - äàæå óòâåðæäàþùèõ, ÷òî îíè íèêîãäà íè÷åãî âî ñíå íå âèäÿò, àíàëèç ïðèâîäèò ê ñíîâèäåíèÿì”. Äåëî â òîì, ÷òî åñëè áîëüíîé ñ ñàìîãî íà÷àëà àíàëèçà íå èìååò ñíîâèäåíèé èëè æå îíè âíåçàïíî ïðåêðàùàþòñÿ, îí, íåñîìíåííî, óòàèâàåò ìàòåðèàëû, ïîäëåæàùèå ñîçíàòåëüíîé ðàçðàáîòêå. Îòñóòñòâèå æå ó áîëüíîãî ñíîâèäåíèé óêàçûâàåò íà åùå íå èñïîëüçîâàííûå èì ñîçíàòåëüíûå ìàòåðèàëû.

  • 226. Аналитическая спрака по итогам проведения комплексной межведомственной профилактической операции «По...
    Методическое пособие пополнение в коллекции 09.12.2008
  • 227. Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді
    Информация пополнение в коллекции 14.11.2009

    У вітчизняній дидактиці принцип диференціації розроблявся ще за часів К.Д. Ушинського, який вважав, що розподіл класу на групи, з яких одна сильніша за іншу, не тільки не шкідливий, а й потрібний, якщо наставник уміє, працюючи з однією групою, дати іншим корисну самостійну вправу. В психологічній та дидактичній науці проблема диференційованого навчання досліджувалася М.І. Мамутовим, В.І. Загвязінським, Ю.К. Чабанським, Н.О. Менчинською як спосіб попередження неуспішності учнів. Думку про необхідність диференційованого підходу до навчальної діяльності дітей не раз висловлював у своїх працях В. О. Сухомлинський: «До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання». На сучасному етапі зазначену проблему визнають актуальною О.Я. Савченко, М.В. Богданович, С.П. Логачевська.

  • 228. Аналіз ідей батьківської педагогіки В. Сухомлинського
    Доклад пополнение в коллекции 18.01.2011

    Проаналізувавши педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського, можна дати перелік рекомендацій та побажань батькам та вчителям, особливо класним керівникам.

    1. Класному керівнику слід складати чітку систему роботи з батьками. Вивчення вікових та індивідуальних особливостей дитини, стану її здоровя, духовного світу, умов життя в сім'ї лише початок сімейно-шкільного виховання. Здобуті дані можуть допомогти вчителям вибрати правильні методи виховання, налагодити діловий контакт з батьками й давати їм педагогічні поради.
    2. Вчителю слід проводити виховні години або факультативні курси в старших класах з тематики планування сім'ї, культури взаємовідносин у сім'ї. Наприклад, в Павлиській школі читався факультативний курс «Культура взаємовідносин у сім'ї» в старших класах і давав бажаний результат.
    3. Класному керівнику слід проводити психологічні семінари з батьками. Особливо це необхідно, на мою думку, тоді, коли в класі зявляються негативні тенденції поведінки, захоплень, інтересів, стосунків та ін. Це зумовлено тим, що безпосередній вплив вчителя на учня закінчується за стінами школи, а тому вся відповідальність за фізичне та моральне здоровя дітей лягає на батьківські плечі.
    4. Батьківські збори не повинні обмежуватися буденним тематиками, наприклад перелічування оцінок, схвалення відмінників або акцентування уваги на неуспішності. Потрібно регулярно нагадувати батькам про їх домінуючу роль у вихованні та навчанні свого чада.
    5. Залучати якомога інтенсивніше до виховної роботи саме батьків, а не лише матерів. Зазвичай батько є пасивним учасником виховного процесу і це погіршує баланс в сімейному навчанні. Фемінізація освіти в наш час негативно впливає на дітей, особливо чоловічої половини. У школі вчителі переважно жінки, і вдома вихованням займається переважно мати. А при цьому чоловіча рука може зіграти вирішальну роль у формуванні особистості хлопчика чи юнака. В. Сухомлинський неодноразово наголошував на ролі батька у вихованні, і, на мою думку, це є досить актуальним в наш час.
    6. Батькам слід ретельно готувати дітей до школи як розумово, так і морально, адже школа - це нова обстановка для дитини, новий колектив і незнайомі кімнати, вимоги та правила. Це може сприяти виникненню стресу. Не слід розбещувати дитину вдома, треба знати, коли дозволяти і забороняти, схвалювати та засуджувати вчинки дитини.
    7. У школі варто проводити свята на зразок «День Дівчаток», «День матері» та ін.. Дітям завжди подобається дарувати радість іншим, треба лише давати їм шанс висловити свої почуття та думки.
    8. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.
    9. Вияв любові, захоплення їхньою дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатію до неї, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, охочіше спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.
    10. Пошук нових форм співпраці. Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши Їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.
  • 229. Аналіз методичної роботи в школі
    Контрольная работа пополнение в коллекции 08.02.2011

    Підвищенню фахового рівня сприяє також їх систематична атестація педагогічних працівників, яку проводять з метою визначення відповідності педагогів посаді, рівневі кваліфікації, залежно від якого (а також від стажу педагогічної роботи) їм встановлюють кваліфікаційні категорії, визначають тарифікаційний розряд оплати праці, присвоюють педагогічне звання. Атестацію щороку проводять атестаційні комісії, які створюють при навчально-виховних закладах і місцевих органах державного управління освітою. Педагогічних працівників атестують при навчальному закладі, атестаційна комісія при органі управління освітою розглядає клопотання комісії навчального закладу та приймає рішення в межах своєї компетенції щодо результатів атестації певних категорій педагогів.

  • 230. Аналіз педагогічного досвіду формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання
    Информация пополнение в коллекции 16.11.2009

    Ефективність розв'язування графічних завдань забезпечується:

    • систематичністю в організації розумової діяльності школярів, яка ґрунтується на чіткій системі завдань;
    • відсутністю у процесі розв'язування завдань елементів, пов'язаних з непродуктивною роботою учнів (механічним перекреслюванням).
    • Узагальнені графічні уміння (спостерігати, будувати зображення, читати графічні рисунки) включають велику кількість конкретних умінь: застосовувати набуті знання для виконання та читання елементарних креслень і графічних рисунків; обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання та читання зображень; обирати та здійснювати розумові дії, на яких ґрунтується виконання графічних дій; пояснювати та обґрунтовувати послідовність виконання графічних дій і передбачати їх результат; вибирати основне зображення; вибирати оптимальну кількість зображень тощо.
    • Успішне формування умінь з розв'язування графічних завдань можна забезпечити, поєднуючи такі методи:
    • прямий шлях управління розумовою діяльністю (використовування алгоритмів, алгоритмічних вказівок);
    • поетапне формування розумових дій;
    • застосування проблемного або частково пошукового методу (активізація розумової діяльності та формування необхідних якостей шляхом створення проблемних ситуацій).
  • 231. Аналіз поетичної творчості І. Франка
    Методическое пособие пополнение в коллекции 12.03.2011
  • 232. Аналіз проблеми дидактики вищої школи
    Информация пополнение в коллекции 08.06.2010

    Незважаючи на помітне посилення інтересу до педагогіки, у вищих непедагогічних навчальних заставах педагогіку вивчають у мізерному обсягу. Навіть прийняті останніми роками позитивні рішення, за якими педагогіка обсягом нормативних часів уводитися до вищих навчальних закладів, не гарантує істотних змін. По-перше, цих часів явно недостатньо, щоб засвоїти таку складну галузь науки, як педагогіка. А надте навчитися використовувати теоретичні знання для розв'язання професійно-практичних та життєвих ситуацій і завдань, По-другу, бракує кваліфікованих викладачів-педагогів, котрі мають досвід роботи з відповідним контингентом студентів, здатність враховувати специфіку тієї чи тієї діяльності. Нарешті, більшість педагогів-предметників, представників адміністрації вузів, ще самі не подолали дещо поверхового погляду на педагогіку як на другорядну дисципліну в структурі освіти. До того відсутні ґрунтовні розроблення методики її викладання, не виявлено передумов, за якими педагогічні знання стають дійовим компонентом професійної працездатності та життєдіяльності студента.

  • 233. Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
    Информация пополнение в коллекции 19.11.2009

    НазваАвторКласВидавництвоРік видання12345Основні підручники та навчальні посібники.Буквар (підручник)Вашуленко М.С., Скрипченко Н. Ф.1Освіта2004, 2007Рідна мова (підручник)Білецька М.А., Вашуленко М.С.2Освіта2002Рідна мова (підручник)Білецька М.А., Мельничайко 0.1.3 Освіта2003Рідна мова (підручник)Вашуленко М.С. та ін.4Освіта2004Додаткові підручники та навчальні посібникиСупутник букваря (посібник)Вашуленко М.С, Вашуленко В.Ф.1ТОВ «КІМО»2004Буквар (підручник)Чорна М.М., Грабар Д.І.1Світ1995Буквар (підручник)Луцик Д.В., Проць М.М., Савшак А.С.1Світ2004-2007

  • 234. Аналіз розвитку системи освіти в Італії
    Информация пополнение в коллекции 17.02.2011

    В університетах Італії збереглися багато середньовічні традиції. У свята студенти носять різнокольорові кепі в стилі Робін Гуда, а “новачки” проходять обряд посвячення в студенти.Для отримання першого диплома laurea (CL), що відповідає рівню “бакалавр” в європейській системі, потрібно вчитися чотири-шість років. Зокрема, філологи можуть отримати цю ступінь через чотири роки, хіміки та архітектори - через пять років, а медики - через шість. Наступна ступінь, відповідна магістерської, називається Diploma universitario (CDU). Курс триває три роки. Існує також дворічний курс спеціалізації Scuole dirette a fini speciali, за підсумками якого можна отримати аналогічну ступінь. За навчальний період студенту необхідно вивчити 19-20 дисциплін, включаючи факультативні. По завершенні курсу будь-якого рівня учні захищають дипломну роботу. “Основу” оцінки за неї становить середнє арифметичне результатів всіх зданих студентом іспитів. В залежності від виступу випробуваного на захисті комісія може знизити або підвищити кінцеву оцінку. Якщо ж ви не вклались з іспитами та дипломом у строк, то можете вчитися ще стільки, скільки буде потрібно. Навчальний рік починається 5 листопада і закінчується 31 травня. Протягом року буває три сесії, і кожен студент сам вирішує, коли і які іспити йому здавати (за винятком деяких обовязкових на кожному факультеті), так як студенти мають право на свій індивідуальний навчальний план. Дуже важлива відмінність від нашої системи - це відсутність екзаменаційних квитків.

  • 235. Аналіз художнього твору на уроках читання у початкових класах
    Дипломная работа пополнение в коллекции 10.11.2009

    §проявляється співпереживання автору, тобто дитина розрізняє власну читацьку позицію і позицію автора;

    • без сторонньої допомоги може усвідомити формальні ознаки твору, якщо раніше у своїй читацькій діяльності вже спостерігала схожі образотворчо-виразні прийоми;
    • таким чином, учень може відчувати задоволення від сприйняття форми, помітити і оцінити випадки відповідності змісту і форми.
    • У цьому віці з'являється нова тенденція в читацькій діяльності: дитина не задовольняється тільки чуттєвою, емоційною реакцією на прочитане, вона прагне для себе логічно пояснювати те, що читає; все, що читається, повинно бути обов'язково зрозуміле їй.
    • Однак ця тенденція поряд з позитивною стороною має і негативну: все, що незрозуміле, просто не читається у тексті. Ненавченому читачу важко прикладати зусилля до розкриття "коду твору", і поступово через цю причину розвивається читацька емоційна глухота, коли за словом не виникає образ, уявлення або настрої. Читати стає нецікаво і нудно, читацька діяльність починає гаснути, людина дорослішає, але читачем не стає.
    • РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ЧИТАННЯ ТА АНАЛІЗУ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
    • 2.1 Етапи роботи над художнім твором
    • Визначаючи напрямки роботи над художнім твором і її основні етапи, вчитель керується освітньо-виховними завданнями уроків класного читання, специфікою художнього твору як твору мистецтва і особливостями сприймання художнього твору молодшими школярами.
    • Художній твір - це складне ціле, в якому всі його компоненти (ідейно-тематична основа, композиція, сюжет, зображувальні засоби) взаємодіють між собою. У творі образ не статичний, він даний в розвитку. У процесі розвитку сюжетної лінії твору, образ розкривається перед читачем різнобічно. Дана особливість вимагає починати роботу над твором з цілісного його сприймання, тобто з синтезу (з читання твору повністю).
    • Аналіз художнього твору слідує за синтезом і робить можливим перехід до синтезу більш високої якості.
    • В узагальненому формуванні шляхи роботи над твором виглядають таким чином: первинний синтез - аналіз - вторинний синтез. У відповідності з вказаним напрямом виділяються 3 основних етапи роботи над художнім твором.
    • Перший етап (первинний синтез). Основні завдання: ознайомлення учнів з конкретним змістом твору, його сюжетною лінією на основі цілісного сприймання тексту. З'ясування емоційного впливу твору.
    • Другий етап (аналізу) Завдання і зміст роботи: встановлення причинно-наслідкових зв'язків в розвитку сюжету; з'ясування мотивів поведінки дійових осіб та їх провідних рис (чому так вчинили і як це їх характеризує), розкриття композицій твору (зав'язка дії, момент найвищого напруження, розв'язка), аналіз зображувальних засобів в єдності з розкриттям конкретного змісту і оцінкою мотивів поведінки героїв (що зобразив автор і як, чому вибрав ті або інші факти) тощо.
    • Третій етап (вторинний синтез). Зміст роботи: узагальнення істотних рис дійових осіб, співставлення героїв і їх оцінка, з'ясування ідейної спрямованості твору, оцінка художнього твору як джерела пізнання навколишньої дійсності і як твору мистецтва (що дізнались нового, чого вчить твір, як автору вдалося так яскраво і захоплююче передати читачу свої думки і почуття тощо). Вказані етапи роботи над художнім твором не є повним аналогом структурних компонентів уроків читання. Справа в тому, що над одним і тим же твором робота може проходити протягом декількох уроків і кожний урок буде мати свої навчальні завдання. Однак в цілому хід роботи буде йти від первинного ознайомлення з фактичним змістом твору через аналіз дійових осіб, мотивів їх поведінки до узагальнення і виділення ідеї.
    • Сприйманню художнього твору може передувати підготовча робота, а після вторинного синтезу можливе проведення робіт творчого характеру.
    • Первинне сприймання тексту
    • Первинне сприймання тексту, як правило, забезпечується таким прийомом, як читання вчителем вголос. Дітям дається установка на прослуховування: наприклад, перед читанням оповідання Є.Гуцала "Перебите крило" можна запропонувати дітям подумати, веселий це твір, чи сумний. Під час читання вчителем твору, книги у дітей закриті, їх увага повністю спрямована на слухання твору і співпереживання вчителю-читцю. Вибір такого прийому для первинного сприймання аргументується недосконалістю навички читання дітей молодшого шкільного віку. Однак, на пізніх етапах навчання можуть бути використанні й інші прийоми: читання тексту спеціально підготовленими дітьми; читання тексту ланцюжком; комбіноване читання. У цьому випадку вчитель для свого читання вибирає:
    • 1) діалоги;
    • 2)описові уривки;
    • 3)початок твору;
    • 4)заключні рядки твору (кінцівку).
    • Інколи для первинного сприймання може бути використаний аудіо запис читання тексту майстром художнього слова. Однак, використовуючи даний прийом, вчитель повинен мати на увазі ряд обставин: не треба використовувати аудіо запис, якщо твір зовсім незнайомий дітям (незнайомий текст через апаратуру сприймати важко); недоцільно демонструвати читання артиста, якщо його розуміння художнього твору не співпадає з розумінням вчителя - це може створити додаткові труднощі в процесі наступного аналізу; якість запису і стан технічних записів повинні бути бездоганними.
    • Перевірка первинного сприймання - це усвідомлення, розуміння вчителем емоційної реакції дітей на твір і їх розуміння загального змісту твору. Найбільш зручний прийом для цього - бесіда. Однак число питань, звернених до дітей, повинно бути невеликим: 3 -4, не більше. При цьому в бесіду не повинні включатися питання, що освітлюють підтекст твору. Бесіда після первинного сприймання насамперед повинна прояснити і закріпити первинні читацькі уявлення дітей. Наприклад, можна звернутися до дітей з питаннями:
    • Чи сподобався вам твір?
    • Що особливо сподобалось?
    • Коли було страшно?
    • Що викликало у вас сміх?
    • Коли героя було жаль?
    • А чи було вам соромно за головного героя? Тощо.
    • Тобто, працюючи над твором, учням доречно пропонувати питання трьох видів: спрямовані на розкриття емоційної сфери героїв твору, емоцій та почуттів автора, а також на виявлення особистісного ставлення до прочитаного. При цьому варто зауважити - у першому, другому класах необхідно формулювати запитання, спрямовані на виявлення власного враження від твору, тоді як у 3 - 4 класах запитання, в основному, спрямовані на розкриття емоційної сфери героїв чи автора, емоційного співпереживання [56].
    • Відповіді повинні показати вчителю якість сприймання твору дітьми і бути орієнтиром при аналізі твору. У деяких випадках така бесіда може завершитися проблемним питанням. Пошук відповіді на нього зробить аналіз твору природнім і необхідним процесом.
    • Наприклад, після первинного сприймання оповідання Є.Гуцала "Перебите крило" [55] в бесіді може прозвучати:
    • Як ви думаєте, чи зможе полетіти у вирій лелека?
    • Відповіді дітей на проблемне запитання можуть бути різними, але саме цей факт і потягне за собою читання і обдумування твору.
    • Аналіз художнього твору на уроці читання
    • Аналіз художнього твору ведеться за логічно завершеними частинами. Частини ці визначає вчитель, виходячи із змісту і структури твору. Кожна частина читається вголос викликаним учнем, інші діти слідкують за читанням по книзі. Після завершення читання здійснюється навчання "думанню під час читання", тобто відбувається аналіз прочитаної частини. Аналітична діяльність організовується таким чином, щоб діти могли усвідомити смисл твору, тому розбирання частини здійснюється за трьома рівнями: фактичним, ідейним і рівню власного ставлення до прочитаного.
    • Найрозповсюдженіший прийом аналізу - постановка запитань до прочитаної частини. Питання допомагають дітям усвідомити факти твору, осмислити їх з точки зору ідейної спрямованості твору, тобто зрозуміти причинно-наслідкові зв'язки, усвідомити позицію автора, а також виробити власне ставлення до того, що читають учні.
    • Наприклад, розглянемо питання для аналізу однієї з частин розповіді Є.Гуцала "Перебите крило" (1-й абзац тексту, від слів "Весняний ранок..." до слів "...наче перемовлялись" включно) [55, 161-167].
    • Питання, що звертають увагу дітей до фактів твору: - Що лелеки роблять на хаті? Як про це сказано в тексті?
    • Прочитайте, що зробив з колесом Дениско. Питання на підтекст твору:
    • Для чого треба було ставити колесо на дах? Як ви думаєте, чому радів Дениско?
    • Питання, що допомагають виробити власне ставлення до фактів твору: Як можна назвати роботу, яку виконував Дениско? Тобі коли-небудь доводилось допомагати тваринам? Для учнів початкових класів, як показують спеціальні дослідження, розуміння конкретного (фактичного) змісту не є особливою трудністю. Однак це не означає, що у II - IV класах відпадає необхідність з'ясування з учнями фактичного змісту твору, що сюжет зрозумілий після першого читання.
    • Аналіз художнього твору проводиться після емоційного первинного сприйняття тексту. Спираючись на безпосереднє розуміння змісту, подальша робота має поглиблювати і корегувати думки дітей щодо прочитаного. Після першого читання залежно від літературного твору, його жанру, теми, складності, практикують завдання, які розкривають емоційний вплив твору на учнів. Можна ставити такі запитання: які почуття виникли під час слухання оповідання? Що вас вразило? Що найбільше сподобалось? Що не сподобалось? До яких дій, вчинків спонукає це оповідання? Що нового ми дізналися з прочитаного?
    • Не має потреби ставити одразу всі запитання. Одного запитання іноді достатньо для того, щоб учитель зрозумів, як йому будувати подальшу розмову. Можна ставити запитання, якими перевіряється розуміння твору.
    • Щоб не перевтомлювати учнів, не слід захоплюватись великою кількістю запитань.
    • При першому ознайомленні з твором припустимо вдаватися до мовчазного читання. Його запроваджують, починаючи з другого класу. У цьому випадку незмінною залишається методична вимога - перевірка того, як діти сприйняли прочитане. Ефективним прийомом збудження інтересу дітей до твору стають нескладні завдання, які оголошуються перед читанням і за якими після прочитування перевіряється ступінь свідомого сприйняття тексту. Непогано зорієнтувати учнів на те, щоб вони звернули увагу на опис природи чи на змалювання зовнішності героя, на поведінку того або іншого персонажа. Як правило, учитель сам встановлює завдання відповідно до теми, ідеї і художніх особливостей твору. Але не виключається можливість після ознайомлювального читання перевірити ступінь сприймання прочитаного тими запитаннями, які містить "Читанка" у кінці твору. Таку можливість дають, зокрема, запитання, що супроводжують оповідання А.Давидова "Колиска серед снігу". Перше із запитань сформульоване так: "Що вас здивувало, коли ви слухали цю розповідь?"
    • Щоб переконатися в тому, що учні сприйняли зміст твору правильно, слід дізнатися, чи немає у них запитань до прочитаного, чи всі слова і вирази їм зрозумілі. Якщо такі запитання виникають, відповіді на них дає або вчитель, або учні, які залучаються до активної участі в обговоренні твору.
    • Читання статей, значних за обсягом (для певного класу), різноманітних за матеріалом (а тому розбитих на частини), рекомендується проводити за частинами. По закінченні - аналізувати зміст кожної з них. Після ознайомлення з усіма частинами проводиться узагальнювальний розбір прочитаного.
    • Помилковим слід визнати такий порядок роботи, коли вчитель спочатку задає по всьому тексту питання, які виявляють факти твору, потім запитання на підтекст і, на кінець, питання на усвідомлення власного ставлення до прочитаного. По кожній частині твору повинні бути задані питання всіх трьох рівнів одразу після її прочитання і тільки після цього читається і аналізується наступна частина.
    • Крім постановки питань в ході аналізу можуть бути використані і інші прийоми, такі, як вибіркове читання, словесне малювання, в деяких випадках читання в особах, а в старших класах початкової школи - постановка питань до тексту самими учнями. Останній прийом може стати для вчителя показником глибини прочитання тексту дітьми.
    • В процесі аналізу використовуються такі види роботи з текстом:
    • Вибіркове читання - читання частин тексту у відповідності з завданням. Завдання можуть бути спрямовані на з'ясування фактичного змісту, на встановлення причинно-наслідкових зв'язків, на розкриття художніх особливостей твору, власного ставлення учнів до прочитаного.
    • Вибіркове читання використовується на всіх етапах роботи над текстом і може бути різного ступеня складності. Найбільш простим воно є у тому випадку, коли шукана частина тексту (або одне речення) є відповіддю репродуктивного характеру. Ускладненим варіантом такого типу є вибіркове читання, пов'язане з пошуком невеликих частин тексту, об'єднаних тематично.
    • Більш складним є вибіркове читання, в основі якого лежить підбір матеріалу, пов'язаного з причинно-наслідковими відносинами, а також такий, що вимагає порівняння фактів, узагальнення. Наприклад, учні підбирають матеріал, щоб довести, якою вони собі уявляють певну дійову особу, чому вона так вчинила тощо.
    • Вибіркове читання ефективно використовується з метою розвитку творчої уяви дітей, їх мовлення і пам'яті. Тому воно застосовується в комплексі з іншими видами робіт, зокрема зі складанням плану (пункт плану - це речення з тексту), з ілюструванням (учні малюють і підбирають з тексту підпис до свого малюнка), зі складанням характеристики героя (підбирають матеріал, що характеризує певну сторону поведінки дійової особи, мотиви її поведінки), з розкриттям ідеї твору (підбирають потрібні рядки) тощо.
    • Відповідь на запитання своїми словами, поряд з вибірковим читанням - найбільш поширений вид роботи з текстом, що дозволяє розвивати вміння мислити з приводу прочитаного, оцінювати дійових осіб, співвідносити життєві картини, зображені автором, з ідеєю твору і т. д.
    • В методичній літературі визначені критерії, які доцільно ставити до запитань тексту і в цілому до такого виду роботи над твором, як відповідь учнів на запитання. Перш за все, запитання повинні бути цілеспрямовані і ставитися в певній системі. Послідовність запитань зумовлена цільовою установкою вчителя. Якщо вчитель ставить за мету допомогти учням у розумінні мотивів поведінки героїв у підсумку підвести дітей до розуміння ідеї твору, то і запитання повинні носити причинно-наслідковий характер. Поряд з запитаннями причинно-наслідкового характеру, використовуються і запитання, що вимагають лише відтворити текст.
    • Як переконує шкільна практика, досить результативним є і такий вид роботи з текстом, як постановка запитань самими учнями.
    • Цьому необхідно навчити дітей.
    • По-перше, щоб учні свідомо ставили свої запитання, вчитель аналізує свої запитання або ті, які дані у підручнику: чому те або інше запитання поставлене, про кого або про що в ньому йде мова, з яких слів найчастіше починаються запитання, які запитання найбільш цікаві, найбільш важкі тощо.
    • І одночасно вчитель показує, як потрібно відповідати на запитання, використовуючи текст. По-друге, вчитель звертає увагу учнів на саму техніку постановки запитання до тексту, тобто на операційну сторону роботи. Так перш ніж поставити запитання, потрібно уважно прочитати текст, спробувати уявити діючих осіб; якщо потрібно, то виділити частину, до якої буде поставлене запитання. На початковому етапі робота виконується колективно і носить навчаючий характер, виділяються найбільш вдалі запитання, з'ясовують, чому вони цікаві або невдалі.
    • Необхідно особливо підкреслити важливість цілеспрямованого навчання постановці запитань, що охоплюють всі сторони твору, і зокрема художньо-зображувальні засоби мови.
    • Ілюстрування тексту використовується в двох варіантах: словесне і графічне. Вони мають велике значення для розвитку творчої уяви учнів і при правильному використанні створюють сприятливі умови для чіткого відтворення учнями життєвих картин, зображених письменником у творі.
    • Словесне малювання - своєрідний і досить складний вид роботи, що вимагає чіткого відтворення картини з допомогою слів. Для того щоб словесно намалювати картину, учню необхідно добре знати текст: обстановку в якій здійснюються події, зовнішній вигляд діючих осіб їх, характерні особливості. Все це необхідно для графічного малювання, але словесне малювання вимагає ще і точного вибору слів.
    • Ілюстрування може бути використане вчителем з різною метою: як основа при складанні плану, при підготовці до переказу, для уточнення обстановки, в якій відбуваються події тощо. Таким чином, ілюстрування може супроводжувати який-небудь вид роботи з текстом, або бути і самостійним. Приклад використання ілюстрування як самостійного виду роботи: вчитель пропонує намалювати словесну або графічну картину до уривку тексту, що найбільше сподобався, і підібрати до неї слова автора.
    • Графічному і словесному ілюструванню тексту необхідно послідовно вчити.
    • Починати доцільно зі співставленні ілюстрації, яка дана в книзі, з тим уривком тексту, який відповідає малюнку художника. Учні переконуються в тому, що художник передає в картині те найбільш характерне, що підкреслює письменник в герої, природі і т. д.
    • Словесна картина статична. Помилка багатьох школярів полягає в тому, що вони статичне зображення підмінюють динамічним і в одній картині зливаються декілька, тим самим словесне малювання підмінюють переказом.
    • Невід'ємним елементом аналізу кожної частини твору повинна стати словникова робота. Уточнення лексичного значення слів допомагає прояснити зміст, включає відтворюючу уяву дітей, допомагає уяснити авторське ставлення до зображуваних подій.
    • Працюючи з текстом, учитель має чітко поставити те комунікативне завдання, яке й визначатиме особливість сприйняття його школярами [24].
    • Під комунікативним завданням у цьому випадку слід розуміти те, де, коли, з якою метою буде використана отримана з тексту інформація. Якщо вчитель ставить завданням спонукати учнів до пошуку необхідних відомостей, до збагачення знань (пізнавальна функція), то воно може бути конкретизоване в таких типах завдань:
    • прочитати текст і дати відповідь на запитання (їх можна записати на
    • дошці);
    • прочитати і пригадати, що про прочитане було відомо раніше;
    • усвідомити, що нового дізнались про те чи інше явище (образ, вчинок,
    • ситуацію, час, якість тощо) у процесі читання.
    • Якщо на уроці ставиться завдання залучити дітей до соціального досвіду, спонукати їх до відповідних вчинків (регулятивна функція), то воно реалізується в завданнях типу:
    • Що спільного (відмінного) у вчинках героїв твору?
    • Як про те чи інше явище сказано на початку твору і в кінці?
  • 236. Аналіз чинних навчальних програм із курсу "Я і Україна" з точки зору використання народознавчого матеріалу
    Информация пополнение в коллекции 05.11.2009

    Назва розділуТема урокуНародознавчий матеріалРубрика підручника1 класПро тебе самогоТвій зовнішній виглядПрислівя: „Мийся частіше - будеш милішимНародна мудрість Чим ми бачимоЗагадки: „Круглі озерця ніколи не замерзають; „Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золотоВідгадай!Чим ми розпізнаємо запах і смакЗагадки: „Коло носа вється, а в руки не дається; „Сопе, хропе, часом чхає, сюди-туди зазирає. На морозі замерзає, бо одежини не має; „Завжди в роті, а не проковтнешВідгадай!Твої рукиЗагадка: „Пять братів зліва і справа живуть, неймовірну силу мають Прислівя: „Права рука допомагає лівій; „У майстра руки золотіВідгадай! Народна мудрістьДитячі ігриЗагадка: „Його бють, а він не плаче, а ще вище скаче. Лічилки: „Сіла качка на гніздечко, золоті несе яєчка. Скільки їх там відгадай, Раз, два, три - і утікай!; „Зайчик, зайчик-побігайчик, виніс хліба нам окрайчик, виніс свіжої води, ой, виходь жмуритись ти!Відгадай! Попрацюй у парі, групіРодина, рідня, рідТвоя родинаПрислівя: „З родини йде життя людини; „Найдорожча пісня, із якою мати колисалаНародна мудрістьУсі професії потрібніЗагадка: „Він завжди, чим тільки зможе хворим людям допоможе. Дасть таблетки від хвороби - утечуть усі мікробиВідгадай!Обовязки батьків і дітейЗагадка: „Замість віника служу, дуже вам допоможу. Я моторний і швидкий. Відгадай, хто я такийВідгадай!Людина сере людейЯк ставитися до іншихПрислівя: „Хто добра людям бажає, той і сам добро маєНародна мудрістьУмій дружитиМирилки: „Мир миром, пироги з сиром, вареники в маслі, ми дружечки красні; „Через тин вишня нахилилася, дві подружки посварилися, Тобі яблучко, мені грушечка, не сварімося, моя душечко. Тобі яблучко, мені зернятко, помирімося, моє серденько Прислівя: „Дружба - найбільший скарбВивчи напамять Народна мудрістьЧи вмієш ти ввічливо розмовлятиПрислівя: „Добре слово краще за цукор і мед Англійський народний вірш „Чарівні словаНародна мудрість ДодаткиПрирода навколо насСонцеЗаклички: „Ой сонечко, сонечко, засвіти! Буду краще я рости; „Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко, на наше подвірячко, на веселі квітоньки, на маленькі дітоньки, там вони граються, тебе дожидаються Загадки: „За горами, за лісами золотий кружечок встає; „Золоте сховалося, а срібне показалосяВивчи напамять Відгадай!ПовітряЗагадки: „Куди ступиш - всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш; „Летить коник, басує, полем-долом пустує, ніхто його не впіймає і не загнуздає; „Не звір, а виєВідгадай!Якою буває водаЗагадки: „Яку воду можна носити в решеті?; „Біла скатертина увесь світ накрила; „Текло, текло та й лягло під скло; „Біла морква взимку росте Прислівя: „Хліб - батько, а вода - матір Примовка: „Водичко-сестричко, умий моє личко, щоб очки ясніли, щоб брівки чорніли, щоб сміявся роток, і кусався зубок!Відгадай! Народна мудрість ДодаткиҐрунтПрислівя: „Без догляду земля - кругла сиротаНародна мудрістьРослиниПрислівя: „Де верба - там і водаНародна мудрістьТвариниЗагадки: „Часто вмивається, але рушником не втирається; „Прилетіли гості, сіли на помості, без сокири, без лопати поробили собі хатиВідгадай!Твій рідний крайДе ти живешПрислівя: „Та земля мила, де мати народилаНародна мудрістьЩо виготовляють або вирощують там, де ти живешЗагадки: „По полю ходить, зерно молотить, жне, косить - хліба не просить; „Бють мене ціпками, ріжуть мене ножами, за те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять Прислівя: „Як вродить жито, то будемо житиВідгадай! Народна мудрість2 класПро тебе самогоГрамотний - видющий і на все тямущийПрислівя: „Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати; „Якщо за день нічого не вивчив, то весь день змарнувавНародна мудрістьЩоб бути здоровим і встигати все робитиПрислівя: „На годину спізнився - за рік не доженешНародна мудрістьЧого люди хворіютьПрислівя: „Бережи одяг, доки новий, а здоровя - доки молодий; „Найбільше багатство - здоровя; „Здоровому все здоровоНародна мудрістьНародний календар„Народний календарПрирода навколо насСонцеЗагадки: „Що коло тебе біжить, а не доженеш?; „Зранку піднімається, радо посміхається, теплом зігріває і промінням обнімаєВідгадайУ царстві рослинЗагадки: „Стоїть, колихається, червоною головою величається, а як торкнешся, то кусається; „Батько тисячу синів має, кожному мисочку справляє, а собі - ніВідгадайУ царстві тваринЗагадки: „Ззаду вильце, спереду шильце, зверху чорне суконце, знизу біле полотен це; „Хвіст як ниточка, сама як калиточка, а очі як намистинки; „Чотири ходаки, два бодаки, а сьомий помагайлоВідгадайОсінь у природі. Рослини восениЗагадка: „Голі поля, мокне земля. Дощ поливає, коли це буває?; „Не розбивши горщика, не зїси каші; „У жнива гіркі, а в мороз солодкі Народні прикмети: „Сонце заходить за хмари - на негоду; „Пізній листопад - буде сувора і довга зима Прислівя: „Осінь іде і за собою дощ ведеВідгадай Перевір Чому ти так думаєш?Як тварини готуються до зимиЗагадка: „Що то за птах, що в чужі гнізда свої яйця кладе? Народні прикмети: „Птахи відлітають пізно - зима буде тепло; „Птахи настовбурчили піря - буде негодаВідгадай ПеревірЗима в природіЗагадка: „Сніг на полях, лід на річках, віхола гуляє. Коли це буває? Народні прикмети: „Рипить під ногами сніг, далеко чути голоси - на мороз; „Сніг падає великими сніжинками - на відлигу; „Якщо дерева вкрилися інеєм - буде тепло; „Якщо горобці пурхають під стріху чи дах з пірїною або соломою у дзьобі - незабаром ударять морозиВідгадай ПеревірЗима щедра святамиЗасівальна: „Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя, на здоровям та на Новий рік, щоб уродило краще, як торік, - коноплі під стелю, а льон по коліна, щоб у вас, хрещених, голова не боліла, будьте здорові з Новим роком Колядка: „Бігла Маруся по льоду. Загубила коляду. Ти, Олено, не гуляй та коляду пошукай. Будьте здорові з Різдвом!Вивчи напамятьВесна в природі. Рослини навесніЗагадка: „Тане сніжок, квітне лужок, день прибуває. Коли це буває? Прислівя: „Весняний день рік годує Народні прикмети: „Якщо зранку зявляються темні хмари, вдень буде дощВідгадай Поміркуй ПеревірТварини навесніЗагадка: „Сам вусатий, і у нього довгі вуха, довгі ноги, дім його завжди на волі: під кущем, у лісі, в полі, навіть пень його страхає. Хто лякливого вгадає?ВідгадайСкоро літоЗагадка: „Сонце пече, липа цвіте, жито достигає. Коли це буває? Народні прикмети: „Вечірня роса - перша прикмета завтрашнього гарного дня; „Веселка вранці і перед полуднем провіщає зливу, великий вітер, після полудня чи ввечері - припинення дощу, встановлення тихої, ясної погоди; „Зявляється дві чи три веселки яскравих кольорів - буде тривалий дощВідгадай ПеревірРодина, рідня, рідТвій родовідПрислівя: „Нема батька - півсирота. Нема матері - повна сиротаНародна мудрістьТвоя квартираПрислівя: „Тримай хату, як у віночку, а рушничок на кілочкуНародна мудрістьПро трудолюбивих і лінивихПрислівя: „Праця чоловіка годує, а лінь марнує; „Лінивому все ніколи Приказки і прислівя: „Зробив діло - гуляй сміло; „Одне „зараз краще трьох „потім; „З лежі не буде одежі, а за спання не купиш коняНародна мудрість ПорадиБудь обережнимПрислівя: „Вогонь - біда і вода - біда, а без вогню і без води ще більше бідиНародна мудрістьШкола ввічливостіПрислівя: „Усе добре переймай, а зле уникайНародна мудрістьПро доброту і милосердяПрислівя: „Хто людям добра бажає, той і собі маєНародна мудрістьНіхто не має права ображати людинуУкраїнська народна казка „За добро - добром Примовка: „Закувала зозуленька у лісі, у ямці, ой я прошу здоровячка татові й мамці Народна мудрість3 класЛюдинаЗдрастуй, школо!Прислівя: „Де сила не візьме, там розум допоможеНародна мудрістьДержава освічених людейПрислівя: „На те коня кують, щоб не спотикався; „Якби чоловік знав, чого не знає, то й мав би, чого не має; „Здобудеш освіту - побачиш більше світу; „Не кажи „не вмію, а кажи „навчусяНародна мудрістьВчимося вчитисяЗагадки: „Хто говорить усіма мовами?; „Яких каменів немає в морі?; „Під яким кущем ховається заєць у дощ?Народні загадки-задачі:Що таке людське „Я. Яким бути?Прислівя: „Не одяг прикрашає людину, а добрі діла; „ Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого; „Я - не я, і хата не мояПоміркуйЯк досягти успіхуУкраїнська народна казка „НехайлоЛюдина серед людейТвоя сімя. Родовідне деревоПрислівя: „Хто не знав ізмалку діда, той добра не звідав!; „Що молодим посієш, те старим пожнеш; „Поважай старих людей, як батьків ріднихНародна мудрістьДобротаУкраїнська народна казка „Вовк та кітНамагайся не обманюватиПрислівя: „Правда із моря виринає, а неправда потопає; „Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажаєНародна мудрістьПравила життя в суспільствіВеликий дім - держава, лад у ньому - законПрислівя: „Де згода панує, там і горе танцює; „В товаристві лад - усяк тому рад; „Згода будує, а незгода руйнує Приказки: „ Що країна, то родина; „Що край - то звичайНародна мудрістьКультура рідного краНародні свята„Як відзначають Святвечір; „Зелені свята та Івана КупалоПодорож картою УкраїниЛегенда про РогатинЗелене диво ЗемліДовкілля рослин. Як рослини пристосувалися до різних умов життя. Чи можуть рослини захищатисяЗагадки: „Стоїть, колихається, червоною головою величається, а як торкнешся, то кусається; „Серед поля вояк стоїть, на голові штики держить у всі напрямки, та не для нападу, а для оборони; „Зубів немає, а кусаєтьсяПоміркуй4 класЛюдинаРадість життя Прислівя: „У житті, як на довгій ниві; „Життя прожити - не поле перейтиНародна мудрістьЛюдське „ЯНародна усмішка „Горда гускаЛюдина і суспільствоОбовязки батьків і дітейПрислівя: „Пташка красна пірям, а людина - знанням; „Добро добром повертається; „Шануй людей - і тебе шануватимутьНародна мудрістьКультурна спадщина нарДержавні, релігійні та народні свята в Україні„Державні, релігійні та народні свята в Україні; Щедрівка: „Сію, вію посіваю, з Новим роком всіх вітаю. На щастя, на здоровя та на Новий рік, щоб уродило краще, як торік, - жито, пшениця і всяка пашниця

  • 237. Аналогии в курсе физики средней школы
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Лишь в наши дни явления диа- и парамагнетизма получили свое объяснение в электронной теории. Начнем с диамагнетизма. Его происхождение связано с движением электронов вокруг ядра атома по орбите (назовем это движение орбитальным). Электрон, обращающийся вокруг ядра, можно уподобить волчку, и подобно тому как поле тяготения вызывает прецессию волчка, противодействующую силе тяжести, так внешнее магнитное поле вызывает прецессию вращающегося вокруг ядра электрона, противодействующую магнитному полю. Так как в любом атоме любого вещества происходит орбитальное движение электронов, то диамагнетизм свойствен всем видам вещества. Но диамагнитные свойства очень слабы и во многих случаях они перекрываются парамагнитными свойствами. От чего же зависят парамагнитные свойства? Дело в том, что, кроме орбитального движения, электронам присуще еще и вращательное движение вокруг их собственной оси. Для наглядности принято сравнивать движение электрона вокруг собственной оси с движением Земли вокруг оси (при одновременном ее движении по орбите вокруг Солнца). Таким образом, электрон уподобляется волчку, и его движение получило название «спин» (от английского глагола to spin запускать волчок). Надо при этом иметь в виду, что это всего лишь полезный, наглядный образ. Современная физика отказалась от представления об электроне, как о каком-то вращающемся шарике, однако спин все-таки существует, и мы будем пользоваться этим наглядным образом электрона-волчка, обладающего магнитными свойствами.

  • 238. Аналогии и модели - один из методов обучения физики средней школы
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.07.2010

    Какие методы научного познания можно отнести к столь привилегированной группе? Это, прежде всего, общефилософские методы познания, такие как анализ, синтез, моделирование и т. д. Остановимся более подробно на методе моделирования. Итак, для качественного усвоения знаний по физике школьникам необходимо в полной мере раскрыть суть метода моделирования, но если это общефилософские методы познания, не раскрываются ли они в достаточной степени на других школьных предметах? Все школьные предметы химия, природоведение, биология, русский язык и даже физкультура работают с моделями или со знаниями, полученными с помощью метода моделирования, но даже термин "модель" встречается более-менее часто только в биологии, да и там он употребляется не в научно-познавательном смысле, а в смысле демонстрационного увеличенного макета. Предмета "методы научного познания" в основной школьной программе, пока, не существует. Остается информатика. Авторских программ по информатике существует большое количество, и в некоторых из них проблеме моделирования уделяется действительно достойное внимание, и метод моделирования рассматривается в довольно большом объеме. Основным недостатком подобных программ является, пожалуй, то, что метод моделирования изучается в старших классах, обычно в десятом или даже одиннадцатом.

  • 239. Анатомические основы воли
    Информация пополнение в коллекции 15.11.2001

    Непроизвольные (волевые) действия - это результат сознательной переработки в мозге человека данных об обстановке, которая требует от него предварительного размышления, расчета пред совершаемым действием. Эти виды деятельности называются волевыми. Оно сознательное т. к. совершается под контролем сознания. Однако мышление или размышление не всегда приводят к действию. Чувства пылкие и страстные претендуют на внешнее выражение. Воля же позволяет их сдерживать или ими управлять. Под волей понимается сознательное управление чувствами и действиями, а также воплощение мысли в действие. Волевыми усилиями человек может так же затормозить действие, когда оно не целесообразно. Волевой человек при постановке далекой или близкой цели мобилизует необходимые физические или духовные силы. Он настойчиво идет к поставленной цели, преодолевая препятствия, подавляя внутреннюю нерешительность и колебания и избегая всяких отвлечений от поставленной цели. Все волевые качества: ясная целеустремленность, упорство и настойчивость, самостоятельность и дисциплинированность, выдержка, решительность и самообладание, умение сдерживать свои чувства и владеть собой - приобретаются в процессе труда и закрепляются путем самовоспитания и вырабатываются в течение жизни.

  • 240. Анатомия атома, интеллектуально-познавательная игра
    Реферат пополнение в коллекции 13.07.2010