Программа в Украине на "Первом национальном"

Вид материалаПрограмма

Содержание


Очень короткая реклама – и сразу вы...
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Савік Шустер

^ Очень короткая реклама – и сразу вы...




(РЕКЛАМА).

Савік Шустер

Мы вновь в прямом эфире на "Первом Национальном" и телеканале "Эра". Я хочу проанонсировать "Про что кино?" в следующее воскресенье в 17:55: немножко изменилось время. Фильм "Кэнди": австралийский фильм, блистательный совершенно фильм. Наркозависимость – главная тема. И наркозависимость мы после этого обсуждаем в студии. В связи с тем, что это социальный проект, мы открыли странички в социальных сетях: в "Контакте" и "Фэйсбуке". Пишите нам, потому что все люди с интересными историями в итоге попадают к нам в студию и могут рассказать всё о себе. Пожалуйста, Андрей, потом Валентин, потом Ира. Секундочку. Вопрос к зрителям: "Будут ли судить Леонида Кучму?" – вопрос к зрителям. Да или нет? "1701" – СМС.

Шевченко

Ну, сумне враження, тому що я просто чую потік пустих слів, піар. Зараз тут Святослав Михайлович спробував на цирк перетворити розмову. Мені здається, що справа Гонгадзе – вона бачила вже стільки пустих слів, і цинізму, і лицемірства, що цим вже нікого не здивуєш, а тіло лежить непоховане і родина розкидана по світу з поламаними долями. Я от два висновки зробив з цього повороту, цієї історії. Перший: у нас немає прокуратури, яка по-справжньому хотіла би розслідувати такі злочини. Мені здається, що це абсолютно очевидно. Тут є хоча б одна людина в залі, яка вірить, що зараз поновили всю цю історію для того, щоб докопатись до правди? Ми тут різні версії висловлюємо: кого хочуть залякати, а кого хочуть шантажувати чи на гачок взяти… Але є хоча б одна людина, яка би вірила, що зараз це все порушено для того, щоб нарешті розкрити правду? Немає у нас прокуратури, яка могла би це все розслідувати. І другий висновок: я просто з жахом думаю: якщо у нас така справа, за якою весь світ стежить, і вона за 10 років не може просунутись до розв’язки, то що робити з тисячами і сотнями тисяч злочинів, з якими кожна людина стикається в щоденному житті? Чи це крадіжка, чи коли в тебе забирають квартиру, чи земельну ділянку – від цього дуже сумно, тому що немає прокуратури і немає шансів на розслідування злочинів – навіть тоді, коли за ними стежить весь світ. Дивіться, я не хочу, щоб ми зараз говорили особисто про вас. Це не залежить від того, яке прізвище у генерального прокурора.

Піскун

Ну звичайно.

Шевченко

І мені здається, що смішно, коли ви кажете, що за час вашої роботи генеральним прокурором на вас президент чи будь-хто інший ніколи не давив і не висловлював побажань. Мені здається, що в це жодна людина в країні не повірить. Всі знають, що у нас прокуратура – це іграшка, це інструмент в руках влади. Так завжди було при різних президентах, на жаль. І зараз, при цьому президенті, так само, тому що Генеральна прокуратура і вся вертикаль – це зараз інструмент в руках влади і в руках президента Януковича. Ось така ситуація у нас.

Піскун

Щось ви не розумієте, Андрію, чого мене тричі звільняли, чи що? Вам не зрозуміло, да? Я не думав, що у вас гіпертрофоване уявлення про честь. У нас же є погони, є честь. У мене були батьки: батько мій – інвалід війни 2-ї групи, який мене вчив, був вчителем, завучем школи. Він мені казав про честь, а ви не знаєте, що це таке? Мені вас шкода.

Мороз

…сподіваюся, що це до діла. Я пояснив, чому це діло виникло сьогодні. Тому що не можна завершити справу Пукача. Я не говорив про те: ось я вірю, що це буде порядок абощо… І Соня говорить про те, що це відволікання. Давайте ми цю справу почуємо: як вона завершиться, – а потім будемо робить проекції політичні, зовнішньополітичні, соціальні, економічні – будь-які. Бо в мене виникає питання: Соня, ви ж знаєте, що у нас за 20 років хоч один був період, коли не потрібно було б відволікати суспільну думку від того, що робиться в країні? Постійно це робиться.

Шевченко

Ви знаєте, коли я повірю в те, що можуть бути якісь зміни? Коли справді… Якщо ми справді визнаємо записи Мельниченка доказом – це абсолютно, справді ключовий момент – так от тестом на цю всю історію буде те, чи візьмуть це до уваги інші епізоди на цих плівках – це, до речі, те, про що тут вже говорили, і не раз. Тому що на цих плівках дуже неприглядно виглядає величезна кількість людей: і Янукович, який дарував рушниці і обіцяв суддів підвісити за одне місце, і Азаров, і багато інших людей… От для країни це буде тестом. Коли всі ці різні епізоди, і по ним почнуть працювати, і буде якийсь реальний результат, тоді ми будемо розуміти, що і по справі Гонгадзе тут теж хтось хоче докопатись до правди, а не використати цю історію сьогодні для своїх задач.

Кошкіна

Я хочу просто Сан Санычу напомнить, как он год назад Кучму поздравлял с 70-летием, желал ему всяческих благ и говорил, что он никогда не думал, что Кучма причастен к делу Гонгадзе, – это вам просто так, память освежить.

Мороз

До речі, Соня, може, ви згадаєте, коли це я його вітав?

Кошкіна

Когда ему было 70 лет.

Мороз

Я ніколи не вітав його, по-перше, і я не знаю, звідки ви берете такі дані.

Портніков

Я хотів би все ж таки, щоб ми трішечки відійшли від... про конкретну справу і поговорили… Ви все ж таки не тільки колишній генеральний прокурор – ви депутат Верховної Ради. Тут є депутати Верховної Ради, політики. Я хотів би сказати, з чого саме все починалось: ця справа і ця історія. Тому що я ніколи не звинувачував Леоніда Кучму у причетності до справи Гонгадзе. Я вважаю, що це може вирішити тільки суд: хто винний у вбивстві нашого колеги і хто винний у тому, що відбулося із колегою Подольським, – має бути суд, і має бути вирок, і має бути чесний суд. От в чому проблема. Для мене втрата української перспективи почалася не в день, коли ми дізналися про зникнення Георгія Гонгадзе, а в день, коли 1994 року було повідомлено про те, що Леонід Кучма переміг на президентських виборах в Україні. Тут в цій студії різні люди: одні працювали на цю перемогу, а інші з нею поборолися. Я дуже добре пам’ятаю, коли в день цієї перемоги молодий прес-секретар президента Кучми майбутнього, Дмитро Табачник, мені сказав: "Чого ти виступав проти нашого претендента? Ти хотів, щоб Мороз став президентом України?". Я ніколи не був політичним прихильником Олександра Олександровича, я не людина лівих поглядів. В мене просто є підозра, що якщо б сталося так, а не інакше, то зараз з нами в студії міг бути і Гонгадзе. І не тому, що Кучма надав наказ про його вбивство, а тому що 94-го року в цій країні почалася побудова кримінально-корпоративної держави, в якій ми зараз живемо, держави Кучми: без закону, без судів, без прокуратури, без міліції, без правоохоронних органів, без законодавчої системи, держави, в якій є еліта, яка все собі вирішує і пограбувала цю країну, і є нещасний народ, над яким вона знущається і продовжує цинічно знущатися зараз в цій студії на наших очах. Проблема не в дідусі, який ходить до Генеральної прокуратури, а в нащадках цього дідуся. В тому, що ті, хто виступав за Кучму 94-го року, не розкаялися в тому, що вони зробили, тому що вони стільки грошей заробили потім, більшість з них, що їм взагалі абсолютно плювати, що вони зґвалтували Україну за ці роки. Невже ми цього не розуміємо? Ми про це маємо говорити. Трагедія Георгія Гонгадзе і всіх інших – це наслідок цієї держави, яка відбулася… Те, що ми не віримо в справедливість цієї справи, тому що ми не можемо повірити. Ми знаємо, які у нас суди і які правоохоронні органи. Ми кожного дня зустрічаємося з вами з несправедливістю, з брехнею, з тим, що маніпулюють поняттями – навіть зараз: під час цієї дискусії. Що може в цій ситуації зробити генеральний прокурор? Нічого. Що може рядовий міліціонер зробити? Нічого. Вони можуть спиратися тільки на свою честь, але честь не заміняє системи. Нам потрібно зруйнувати ту корупційну та кримінальну систему, яка називається Україною, яка Леонідом Кучмою побудована, а Віктором Ющенком та Віктором Януковичем підтримувана. От і все, що ми маємо зробити. Тоді… Тільки тоді ми дізнаємось правду.

^ Савік Шустер

Валентин Наливайченко.

Наливайченко

Насправді Віталій досить емоційно говорив. Насправді я хотів би як фахівець все ж таки з питань безпеки, якій три роки віддав, загострити питання на тому, що є небезпечним для людей, для людини і в зв’язку з вбивством одного журналіста і багатьох інших, які до сьогоднішнього дня не розслідувані. Питання до Святослава Михайловича у цьому зв’язку: Святослав Михайлович, коли перший раз вами був затриманий та заарештований Пукач, чи він казав або свідчив, хто йому віддавав ці злочинні накази? І друге питання, якщо дозволите: ви як наглядаюча інстанція, Генеральна прокуратура – тоді в Міністерстві внутрішніх справ – ви самі кажете і це дійсно правда – існувала банда – та ще й на базі кримінальної розвідки Міністерства внутрішніх справ – з’ясувала, як вона в принципі могла з’явитися в правоохоронному органі та діяти поза увагою Генеральної прокуратури. Два питання, будь ласка.

Піскун

Наскільки мені відомо, наші слідчі: Генеральної прокуратури – перед затриманням, після затримання та під час арешту і підтримання санкції в суді допитувати Пукача – і він давав покази про те, як сталося вбивство Георгія. Я думаю, що деталізувати це я не маю права, тому що є таємниця слідства і матеріали слідства, сьогодні воно розслідується і це стане відомо на суді. Але нам стало ще тоді зрозуміло, зразу, що в Міністерстві внутрішніх справ – правильно ви кажете – склалася така ситуація, де окремі офіцери почали заробляти собі на життя тим, що вони вбивали та грабували людей, що вони рекетували людей, що вони вимагали хабарі. Це була середня ланка офіцерів, яких, я впевнений, половину вже, можливо, пересаджали, а половина ще, можливо, ще працює. Справа в тому, що виявити латентну злочинність в будь-якому органі дуже тяжко. Це повинна бути державна стратегія, стратегія народу на те, щоб викоренити корупцію. Тоді і в міліції її не буде. Але серед міліціонерів більшість – це чесні, порядні люди, які кожен день захищають життя та здоров’я громадян. Так само і серед прокурорів, так само і серед суддів. Є звичайно, як ми кажемо, "ублюдки"… Ну, цих ублюдків треба виявляти і сажати – оце правда.

^ Савік Шустер

Пожалуйста, Алексей.

Подольський

Я хотел ещё несколько реплик Пискуну сказать, но я решил от этого воздержаться и оставлю это на процесс: мы его вызовем в качестве свидетеля – для начала – и будем ему задавать конкретные вопросы.

^ Савік Шустер

"Мы" – это кто?

Подольский

Потерпевшие по делу. А я бы хотел всё-таки вступить в дискуссию со своим коллегой молодым: Кошкиной. Вы знаете, в принципе, у меня никаких личных мотивов здесь нету. Я, в принципе, человек мирный, не публичный. И если бы это бы касалось только меня, я бы вообще, наверное, удержался от каких-то комментариев и вообще… вы знаете, не очень интересно в этом принимать участие. Меня интересуют гораздо более серьёзные вещи. Но за мной… дело, я вам ещё раз говорю, не во мне и не в Гонгадзе даже, а за нами… может быть, десятки тысяч убиённых и замордованных. Потому что вы поймите: Пукач – его предшественник: генерал Феррер, – у которого он был учеником, – это был такой же кат у господина Щербицкого. И вы поговорите со старыми диссидентами: они вам расскажут, как вы возили туда, куда говорит пан Наливайченко. И я хочу вам тут напомнить вот о чём: поверьте мне, для того, чтобы вы в будущем писали то, что вы хотели: правду, не правду, но то, что вы хотели… и чтобы вам за это на ваше слово не дали просто – извините, грубое слово – в морду. Вот для этого мы здесь, вот для этого это дело должно быть завершено. И второе: когда мы завидуем Европе, защите прав человека в Европе – их отношение власти к собственному обществу… Когда мы завидуем гражданскому обществу, когда французы всей нацией выходят протестовать против Саркози и против реформ, которые задевают их интересы. Когда мы всё это видим, то мы не должны забывать, что Европа не на пустом месте, что за этим гражданским обществом, за этой демократической властью, которая ведёт себя демократически… мы должны помнить, что за этим гильотины, отрубанные головы королей и тиранов на площадях Парижа. Мы должны помнить Чаушеску, которого описивали собственные охранники после того, как застрели. Мы должны помнить Муссолини, которого подвесили за ногу. И вот сегодня… что интересно, те люди, с которыми я был, – ну, та политическая сила, которую мы поддерживали, – мы никогда не баллотировались – ну, в смысле, мы всегда были как бы отстранёны аналитически, но мы поддерживали определённые принципы, – она, в принципе, нас в своё время предала. И сегодня у оппонентов наших есть исторический шанс: без насилия, без подвешенных за ноги тиранов наказать насилие, в борьбе с гражданским обществом правовым путём. И Украина тут может показать пример того, что в 21-м веке тиранов можно наказывать через суд. И как это не странно, такой шанс есть у наших оппонентов. И будет очень жалко, если этим шансом не воспользуются. А я, судя по тому, что говорит Инна Богословская… у меня было такое впечатление, что я попал в 2001-й год. Вот все те аргументы и все те версии, которые звучали тогда: и по поводу спецслужб… Вы знаете, что по поводу спецслужб? Когда Пукач душил меня – он был полковником. Когда он убивал Гонгадзе – это в деле есть – он стал генерал-майором. А когда он перезахоранивал тело, то он уже был генерал-лейтенантом. И вот эти звания присваивают не спецслужбы американские и не кто другой как президент Украины Кучма, присваивал эти звания. У меня вопрос: вы помните, кто становился генерал­-лейтенантом во время войны с фашистами? Люди, которые выигрывали битвы. Те, которые за свой народ боролись до самой последней капли крови. За какие заслуги генерал-лейтенант Пукач получил эти погоны? За какие? Пусть мы вызовем в суд господина Кучму. И пусть расскажет нам: какие преступления раскрыл Пукач, что он получил генерал-лейтенанта? Вот министр обороны – вы мне скажите: за что?

^ Савік Шустер

Каждый раз, когда упоминается имя…

Богословська

Вы извините, но никогда я не приму, чтобы тираном и… сравнивали с фашистом президента страны, который из Украины сделал страну, которая на сегодня признана самой демократичной на постсоветском пространстве. Оппозиция – извините, оппозиция появилась официальная при ком? При Кучме. Он взял страну в 10 тысяч процентов инфляции годовых, отдал с 15-ю процентами роста ВВП: лучшей в Европе экономикой. Это человек, который приватизировал квартиры… да перестаньте вы, диссиденты, вы додиссидентничались уже. Я прошу прощения. Я прошу всех прочитать записи. Нигде вы там не увидите ни приказа об убийстве – нигде вы там не увидите этого. Борьба за власть гнилая, противная, которая разрушает страну и разрушала тысячелетиями. И спецслужбы, которые вам из Америки в Украину прислали запись из кабинета президента Кучмы, за два года независимой страны… Вот это то унижение, перед которым нас ставят. Конечно, преступников надо наказывать: и пукачей и так далее. И вы помните, я требовала в Верховном Совете отставки министра внутренних дел Кравченка. И это все знали: что там есть неправовые методы. Но мазать всех под одну гребёнку и пытаться незаконными методами доказывать то, что вам политически нравится или не нравится, – это такой же беспредел, как всё остальное. Поэтому как только появится списывающее устройство – только тогда эти записи могут быть признаны доказательством и так далее.

Чорновіл

Господи, да кінчиться колись оце знущання над людьми і над залом? Ґонґадзе, Чорновіл В'ячеслав – скільки треба перечислити прізвищ, щоб ви нарешті перестали цю ахінею нести? Я розумію, можна бути мудрою людиною в одному, другому, третьому. Там, де ви нічого не розумієте, – помовчте, Інно. Дозвольте… так, давайте не втягуватися в цю дискусію. Дискусія не вартує того. Дозвольте…

Кравчук

Можна їздити по цих цифрах: "Десять тисяч процентів прийняв", – і так дальше. Та він їх зробив десять тисяч, бувши прем’єр-міністром, – ось в чому справа. Тому давайте викинемо той аргумент. Його не треба використовувати.

^ Савік Шустер

Тарас…

Чорновіл

Дозвольте мені щось сказати.

Савік Шустер

Ровно 12 лет назад погиб ваш отец.

Чорновіл

Я про це і хочу сказати. Знаєте, після цієї всієї ахінеї, яка звучала, оцієї мілкошовщини… дійсно, важко перестроїтися на щось зовсім інше. Але я просто хочу нагадати: рівно 12 років назад, в цей самий день загинув мій батько: В'ячеслав Чорновіл. Його вбивали не з прямої вказівки, я думаю. Кучма не говорив прямо: "Вбийте Чорновола". Так само, як він не казав прямо: "Вбийте Ґонґадзе". І на плівках це видно: що прямо не казав. Не казав прямо: "Когось закатуйте, заріжте, підірвіть, щоб не було якихось зайвих речей того Маліва", – ну чи хто там був тоді спецекспортом. Тоді була та система… злочинна і страшна система, при якій давалась вказівка, щоб хтось замовк. "І твоє, – міліціонер, глава СБУ, міністр внутрішніх справ, – то ще справа – що його робити, щоб він замовк. Щоб його не було". Проти Чорновола? Перше й головне, що придумали: зробити розкол "Руху". Знаємо всі деталі: як фінансувалася, хто за це дістав 4-кімнатну квартиру, хто після цього джипа купив. На 99-й рік це були дуже красиві, гарні подарунки й великі гроші для тих людей, які до того займалися тільки політикою, – не спрацювало. І в той момент, коли Чорновіл вже фактично… переломивши той розкол руху, виходив з нього на підйомі… і виходив на ті президентські вибори, сказавши: "Ні Вдовенко, ні Костенко не буде кандидувати. Я буду кандидувати проти них", – і сказав вперше в тому інтерв’ю Леоніду Капелюшному: одеському журналістові: "Я буду кандидувати проти цього злочинного політично-економічного холдингу", – після того без прямої вказівки Кучми, чи Кравченка, чи хтось інший – я сьогодні не готовий дати на це відповідь, хто. Чи це ті люди, які сиділи в штабах у Кучми – а там різні сиділи: там був штаб Волкова, в якому заступником був Ющенко, і боровся, щоб Кучма став президентом без вибору засобів, там були інші. Хтось прийняв рішення, що іншого способу виконати наказ… наказ не про вбивство, а про те, щоб він не кандидував. Так само, як по Ґонґадзе, щоб він замовк. Іншого способу, ніж вбити, вони не знайшли. І вони вбили – оце є та система. Так, Кучму по цій справі буде, дійсно… і по Ґонґадзе, і по Чорноволу, і по інших… мабуть, буде важко притягнути до прямої – жорстко юридично сформульованого звинувачення і прямої відповідальності. Хіба що ось це підбурювання. Якось можна по ньому виводити ще якісь інші речі. Але мені хочеться, щоб цією справою, яка зараз піднята по Кучмі, – щоб був поставлений врешті-решт вирок тій системі, коли людина, яка при владі, може дати неконституційну вказівку і не обмежувати в засобах – більше того: виконання цієї неконституційної вказівки: щоб хтось замовк, хтось не конкурував, хтось не заважав. Ось це є, мабуть, основне завдання, яке було би моральне з тієї справи, яка є сьогодні по Кучмі. Чи я вірю в те, що такі самі моральні принципи в тих, хто цю справу збуджували? Не вірю. Хоча іноді буває оцей сумнівний, напевно, компроміс моралі і чиїхось кон’юнктурних інтересів, де можна аплодувати десь чи підтримувати кон’юнктурні інтереси. Я не вірю, що людям, які сьогодні у владі, болить серце за те, щоб закрита була справа Ґонґадзе. Але вони розуміють, що за кордоном… це у нас. Ми говоримо про різні речі: про репресії проти опозиції чи не репресії, там, про колишній уряд як злочинців, чи не злочинців, чи як потерпілих. Ми багато говоримо про наші протести вуличні, а на заході говорять: "Україна – Ґонґадзе, влада України – Ґонґадзе", – і це є основний пункт. І ось ця справа Кучми – вона має ключові слова. Ми думаємо, що ключове слово "Кучма" – для нас воно стало тут центральним. Ключове слово не "Кучма": Кучма тут: в даному випадку, в цій кон’юнктурній ситуації – є засіб. Ключове слово для закордону "Ґонґадзе" показати… Тим більше вибрали якраз дуже гарно, вміло час, якраз під візит Тимошенко – розмазали її візит. І правильно зробив, вміло зробили, дуже… хтось мудрий працював над цим, який вміє вираховувати моменти, вміє враховувати тактику і стратегію, але для заходу месседж послали. Для заходу месседж хороший, тому що Ґонґадзе – це є основний тег, який стосується згадки про Україну. А для внутрішнього напрямку… мені здається, що інша річ є сьогодні фундаментальною та центральною. Ключові слова в пошуку для блогерів… запускаємо слова: це є легитимізація плівок Мельниченка: з усім, що є там на плівках. В першу чергу ось те, що Соня говорила, інші – не питання справи Ґонґадзе, тому що на справу Ґонґадзе достатньо витягнути з того, що сказав Пукач, чуть-чуть з плівок, дійсно, додати, ще щось розкрутити – все. І для справи Ґонґадзе… щоб Кучмі, там, по статті, по якій вже термін давності пройшов, винести вирок і потім закрити справу по нереабілітуючих обставинах, але не арештовувати і не садити в тюрму. Щоб закрити рота всім критикам – все, тут вистачить, тут достатньо. Формально: Кучма дав злочинну вказівку, хтось її передав Кравченку, Кравченко: покійний сьогодні – сказав Фере, Фере: покійний сьогодні – сказав Пукачу, а Пукач вже і так сидить. Але основне, мені здається, буде в цих плівках – це ось те перетрушування. Чергова перетряска, яка буде йти в елітах. Ми можемо подивиться, хто в плівках добре замішаний і кого там нема. Певна частина команди, дійсно, або там відсутня повністю на плівках в силу того, що вони були елітами десь на Донбасі, в інших місцях, – вони туди не попадали. Або попадали в такий спосіб, що, скажімо, один з потерпілих: Салов, по якому теж треба проти Кучми відкривати пряму кримінальну справу: абсолютно за терор судді, за все інше, але він сам навіть сказав: "Прошу по тій справі визначити двох потерпілих", – мене і тодішнього губернатора Донецької області: Віктора Федоровича Януковича. Може, з іронією було сказано, може, без, але попадатиме певна група людей, які були тою елітою часу Кучми. І мені здається, що в тому теж є своя логіка. Може, й добре: то скинути – то очиститься. Тут знову компроміс між мораллю, яка не приємить ось такої кон’юнктури, і кон’юнктурою, яка є дуже далека від моралі. Але, напевно, може, й добре це. Ось тільки погано те, що я чомусь боюся, що кон’юнктура переможе, а мораль заглохне. Так і по справі Ґонґадзе буде: на когось спишуть. Все одно Пукач буде кінцево крайнім – і все. Так само буде… ось зараз дуже показово: по справі Чорновола. Ось всі якось журналісти заворушилися, піднялися… справу Чорновола кудись на дорозслідування відправляють, тут проти Кучми справа – це значить, Чорновола справа буде розслідувана. Так хочу вас запевнити: нічого подібного. 3-4 дні назад, коли цей шум пішов по пресі, – нічого не відбулося. Насправді справу Чорновола з Генеральної прокуратури, де вона… дякуючи Святославу Михайловичу… щиро та особисто дякую персонально… куди вона забрана з міліції, де її глушили, і знищували, і повертали її до стану 99-го року: "Коли там тільки була аварія, а інші версії не розглядаються", – як казав покійний Кравченко. Цю справу зараз знову вернули туди ж: назад до прокуратури, яка не… до міліції, яка не може розглядати питання про терористичний акт проти державного діяча, яка не може допитувати колишніх міністрів, колишніх керівників Адміністрації президента і тому подібне. Ось за таких обставин у мене є ось це болісне відчуття… я на цій справі: на справі Чорновола, яка така ж сама по суті своїй, як і справа Ґонґадзе, – відчуваю, що щирості нема. Просто справа Ґонґадзе на слуху за кордоном, справи В'ячеслава Чорновола за кордоном на слуху такому масовому немає. Тому що в світі скрізь судять про демократію… в першу чергу – за вбивство журналіста, а не за вбивство політика. Але я бачу по справі Чорновола, яка доля, в принципі, чекає справу Ґонґадзе. І ось зараз, мені здається, для Віктора Януковича йде найбільший іспит: чи кон’юнктура переможе, чи все ж таки моральний фактор в купі з кон’юнктурою – нехай, але збережеться. Ми побачимо найближчим часом результати по всіх цих справах.