Программа в Украине на «Первом национальном»

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Савік Шустер	Доброго вечора. Прямий ефір – це свобода. А мы – самая свободная программа в Украине на «Первом национальном» и телеканале «Эра». На этой неделе очень многие люди, с которыми я общался и которые в 2004-м году были рядом с президентом Виктором Ющенко: ещё будущим президентом Виктором Ющенко, – вот эти люди мне на этой неделе сказали, что перечёркнуты 20 лет независимости, что история Украины находится на переломном моменте. Вот почему, мы попытаемся сегодня понять. И для этого я пригласил в нашу студию президента Виктора Ющенко. Но перед тем, как я его приглашу в студию по-настоящему, я хочу сказать, что мы в конце концов закончили разговаривать с Виктором Ющенко и его помощниками где-то вчера в первой половине дня. И эта новость стала известна. А сегодня в нашей студии произошёл, состоялся и ещё продолжается пикет против президента Ющенко. Вот если вы посмотрите на эти лица... (просмотр видео)... По крайней мере я совершенно убеждён, что это не совсем спонтанная акция, что, в принципе, здесь есть то, что называется «политтехнология», «чёрная политтехнология». Я бы сказал, что не надо сегодня, когда и так жизнь настолько трудна, использовать людей в политических целях. А сейчас я приглашаю в студию Виктора Ющенко. Значит, что произошло на этой неделе такого значимого, что увидели все?.. Это, во-первых, был перенесён или отменён – скорее всё же перенесён – визит президента Виктора Януковича в Брюссель, где должны были завершиться переговоры о договоре об ассоциации Украины. Вот как, в принципе, это освещали средства массовой информации.
Репортер, «Єврон’юз» (запис)	Український президент Віктор Янукович виявився наразі небажаним гостем у Брюсселі.
Репортер, «1+1» (запис)	Рішення про перенесення візиту Януковича прийняли голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу і голова Європейської Ради Герман ван Ромпей. Ван Ромпей у своєму «Твіттері» прокоментував повідомлення про скасування візиту Януковича до Брюсселя: «Зустріч відкладено до того часу, коли умови будуть сприятливішими для прогресу у двосторонніх відносинах».
Репортер, «Єврон’юз» (запис)	ЄС неодноразово вказував Києву, що їхні майбутні відносини залежатимуть від того, наскільки прозоро розглядатиметься справа Юлії Тимошенко і інших опозиціонерів.
Ведуча, «АйСіТіВі» (запис)	Київ готовий відкласти укладення угод про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом, заплановане на грудень, якщо Європа не буде до цього готова через справу Тимошенко. На запитання ЗМІ Віктор Янукович відповів – цитую: «Якого роду сигнал ми даємо суспільству? Що, для того, щоб коїти злочини, потрібно бути членом опозиції?»
Савік Шустер	И в тот же день: во вторник, 18-го октября, – мы узнали – ну, я бы сказал даже «неожиданно», – что на заседании глав правительств стран СНГ премьер-министр Николай Азаров подписал вместе со своими коллегами, естественно, договор о зоне свободной торговли в рамках СНГ. Вот как раз...
Ведучий, «Перший канал» (запис)	Новый этап интеграции на постсоветском пространстве стал темой саммита в Петербурге.
Репортер, «Інтер» (запис)	На фоне длительных переговоров между Киевом и Брюсселем о создании зоны свободной торговли уже подписанный подобный договор со странами бывшего СССР может показаться неожиданным.
Репортер, «Інтер» (запис)	В зону свободной торговли вошли, кроме Украины и России, Армения, Беларусь, Казахстан, Киргизия, Молдова и Таджикистан.
Азаров, «АйСіТіВі» (запис)	Говорили, что он несовершенный: договор. В нём, например, есть изъятия. Хотя, с другой стороны, назовите мне хоть один договор о зоне свободной торговли, в котором не существовало изъятий.
Ведуча, «1+1» (запис)	Режим вільної торгівлі, про який вчора у Санкт-Петербурзі домовилися прем’єр-міністри співдружності, має запрацювати вже з 1-го січня. Хоча і після цього торгівля буде вільною лише частково. У список вилучень потрапив зокрема український цукор, перед яким Росія не поспішає знімати бар’єри. І на свої енергоносії: нафту та газ – Росія збереже експортні мита.
Репортер, «Інтер» (запис)	В киевском офисе Еврокомиссии «Подробностям» подчеркнули: санкт-петербургские соглашения – это не вступление в Таможенный Союз. Украина может подписать договор о создании зоны свободной торговли со странами СНГ так же, как и с другими партнёрами: такими, как ЕС. В то же время необходимо, чтобы все эти соглашения не ставили под сомнение обязательства, которые возникают в контексте соглашения о глубокой и всеобъемлющей зоне свободной торговли с ЕС, и не были преградой для подписания договора о зоне свободной торговли с ЕС.
Репортер, «Перший канал» (запис)	Зоны свободной торговли есть и в Европе, и в Азии, и в Америке. А вот бывшим советским республикам прийти к такому, казалось бы, естественному объединению мешала политика. Подобный договор от 94-го года, по сути, не работал. Местные элиты в странах СНГ были одержимы постсоветскими страхами возврата империи. Переговоры о создании этого объединения тянулись до тех пор, пока постсоветские страны окончательно не избавились от этих комплексов. Да и кризис, по мнению экспертов, явно подтолкнул членов СНГ к этому решению.
Репортер, «Перший канал» (запис)	Не прошло ещё и суток с момента, когда было объявлено о создании зоны свободной торговли СНГ, а процессы интеграции, можно сказать, уже стали заметны интенсивнее. Киргизия сегодня объявила о решении вступить в Таможенный Союз в ближайшее время. А Украина выразила желание подробно изучить технические регламенты Таможенного Союза на предмет, очевидно, их практического применения. Иначе для чего ещё, собственно, изучать технические регламенты?
Путін, «ЮТуб» (запис)	Прагматический взгляд на вещи не может не заставить наших украинских коллег как минимум проявить интерес к этому образованию. Если Украина на каком-то этапе своего развития, взяв в руки карандаш и посчитав на бумажке, что чего стоит, придёт к выводу, что это целесообразно, мы готовы будем начать прямой диалог о присоединении Украины к этим интеграционным объединениям.
Савік Шустер	Вот эти два события в двух разных векторах: ближе к России и дальше от Европы – вот как раз и возбудили всю эту дискуссию, куда идёт Украина, в Киеве. А надо сказать, что в понедельник: в преддверии вот этого таинственного вторника – Виктор Янукович встретился с большой группой западных журналистов. И, в принципе, «Уолл-Стрит Джорнал» вот в своём заголовке, я думаю, даёт очень ясный вывод того, что на этой пресс-конференции произошло, да? «Лидер Украины отвергает давление Запада». То есть в данном случае в большей степени, конечно, Европейского Союза. И вот у нас аудитория... Рождённые в Украине, как всегда, в нашей студии: ребята, которые родились после 24-го августа 1991-го года. И директора школ: то есть люди, которые готовят будущее поколение. И вот они будут оценивать то, что происходит в студии. Так вот я сразу вам задаю вопрос: «Как вы считаете, имеет ли право Евросоюз навязывать свои правила Украине? Да? Нет?» Голосуем. «Имеет ли право Евросоюз навязывать свои правила Украине?..» (голосование)... Итак, смотрим на результаты... Сейчас мы увидим, как считают наши две группы. И вот рождённые в Украине: молодое поколение – практически 50 на 50. 52 процента считают, что нет, не имеет. 48 считают, что да, имеет право Евросоюз навязывать свои правила, раз, наверное, Украина хочет туда вступить, судя по самым последним заявлениям ведущих политиков. А что касается директоров школ?.. «Нет», – 72 процента. Это поколение немножко постарше, поопытнее. И вот 72 процента считают, что нет, не имеет права. У меня к вам, Виктор Андреевич, первый вопрос. Он основан на заявлении президента Виктора Януковича 16-го сентября, которого спросили, что он думает о деле против Юлии Тимошенко. И вот что сказал президент Украины...
Янукович, «24» (запис)	Цьому оцінку дав президент Ющенко. Підписав указ, згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони. Ще у 2009-му році правоохоронні органи отримали рішення Ради національної безпеки і оборони і почали його виконувати: тобто досліджувати, що ж сталося, чому були порушені національні інтереси України...
Савік Шустер	Господин президент, вот если бы такой приговор вынесли в ваше время и началось бы такое давление со стороны Европейского Союза, то как бы вы себя повели?
Ющенко	Я почав би з того, що дуже важливо, щоб у цьому питанні перш за все розібралися самі українці. Що є предметом дискусії? Бо дуже важливо знати прикладну сторону, економічну сторону цієї проблеми. І не давати політизуватися цьому процесу там, де не потрібно, щоб маніпулювали політики. І тому я попросив оцю дошку. І, можливо, декілька хвилин уваги, щоб просто почати історію, а потім я дам відповідь на суть вашого запитання... Оце територія Росії. Росії. Це Україна. Це Словакія. Це Австрія. Це Німеччина. Це Італія. Газопровід з Росії через Україну до Німеччину йде. Україна споживає 52 мільярди, Німеччина – 33 мільярди. Італія – 19. Є поняття базової ціни: то єсть ціни, яка виникає на кордоні, коли змінюється власник. Базова ціна на східному кордоні України, базова ціна на східному кордоні Німеччина, базова ціна на північно-східному кордоні Італії. На той самий газ із того самого родовища і по тій самій газовій трубі. Україна з 2009-го року переходить на ринкові ціни. Це говорить про те, що в нас політичної ціни на газ немає. Ми переходимо до математики... без політики. Яка встановлюється базова ціна у Німеччині? 250. Це за 2 тисячі 400 кілометрів від хутора Михайлівського. Яка базова ціна на російський газ на північному кордоні Італії, в Альпах? Базова ціна – 450. Яка ціна в Україні за 600 кілометрів від родовища? 450. 450! Якщо ми хочемо знати ціну на східному кордоні по німецькій ціні, треба 250 доларів, відняти вартість транзиту на відстань 2 тисячі 400... А європейська вартість транзиту середньозважена – це приблизно 5 доларів або 5.5 на 100 кілометрів за 1-ну тисячу кубічних метрів. Перемножили перше на друге – виходить: транзит до Німеччини через Україну і три країни коштує приблизно 100-110 доларів. Німецька ціна газу на хуторі Михайлівському буде складати 147 доларів, якщо транзит європейський. Якщо транзит український 1.7 буде, то 175 доларів. Оце червона ціна газу російського на сході України. Так домовилася Німеччина. Якщо ви берете, наприклад, Австрію і Словаччину, середньозважена ціна буде 170 доларів... і до максимум 204 долари. У нас – 450. Те ж саме і з італійською, до речі, ціною, яка на 3 тисячі далі загнута. Виникає перше питання: чому Україна, яка споживає найбільше російського газу... То єсть вона має пріоритетний статус оптового покупця. Найбільше у Європі споживає російського газу, найближче має плече до родовища. І має ціну у два-три рази більшу, ніж у Європі. Перше питання риторичне: це політика чи це математика? Бо ми ж перейшли на економічну формулу. Що таке 450? 450 у формулі ціни говорить про що? Якщо ціна на барель нафти буде коштувати 133 долари: а зараз 106, як ви пам’ятаєте, – ціна газу в Україні російського буде 680 доларів. Я вам стверджую: це є банкрутство країни. Це енергетична колонізація країни. Ви не знайдете уряд, прем’єрів, президентів, які можуть обслуговувати угоду на таких умовах. Що ця угода приносить? Приносить перше: по ціні базовій 450 Україна кожний рік має втрати 4 мільярди доларів. Якщо ви візьмете тариф, який базовий був на 2009-й рік 1.7, а середньоєвропейський – від 4.5 до 6.5, хоча є у Європі і 12 доларів... Я беру оптимальні для того, щоб у нас дискусії великої не було. Ми виходимо на те, що по транзиту Україна, по цій угоді, щорічно втрачає 3.5 мільярди доларів. Якщо взяти те, що Україна підписала 300 відсотків штрафів, якщо вона не вибирає 55 мільярдів... 300 відсотків штрафів. За два роки: 2009-й – і особливо 2009-й – і 2010 – у нас накопилося несплачених штрафів Росії 4.2 мільярди доларів. Я роблю підсумок – і виходимо грубо на 11-12 мільярдів щорічних українських втрат. Кожна ця втрата... Встановіть ставку на 450 на українську хімію – вся хімія збиткова. Усе, що вище 400-т доларів, в Україні не працює. По хімії. Або анексія, або давальницька схема. У кінець кінцем, ви втрачаємо власність над шістьома хімічними комбінатами. Те ж саме і з металургією. Ви не доведете ціну 450 до української хати. Ні одна українська сім’я не прийме ціну з розрахунку 450. Це мінімум. Транзит 1.7 – а зараз 2.34 – збитковий для газотранспортної системи України. Штраф 4.2 – а ви знаєте, що НАК «Нафтогаз» має збитки 33 мільярди гривень. Це єдина газова компанія у Європі, яка збиткова. Це наш «Нафтогаз». Якщо до цього дописати 35 мільярдів штрафів, які вже нараховані українцям за те, що вони газ не бачили, не вибрали його, але 4.2 мільярди змушені заплатити... Оце вам банкрутство економікоутворюючої системи України: НАК «Нафтогаз» і газотранспортної системи. Тому при цьому контракті жити неможливо. І місія суду... До речі, його головна мета, на мій погляд, могла заключатися в одному: як відвернути Україну від оцієї фатальної угоди, як спонукати націю консолідуватися... Ми при такій угоді жити не будемо. Турки сказали, що на таких умовах вони жити не будуть. Поляки сказали, що вони на таких умовах жити не будуть. Українська нація розділена, як завжди, пополам через політизацію. А мені би хотілося бачити, що українська влада, українська опозиція і – саме головне – українська нація консолідуються навколо того, що такого роду угода не є конституційною, не є законною, яка не відповідає економічно обґрунтованим розрахункам. Ця угода неприйнятна для країни. І давайте все зробимо для того, щоб вийти суспільно, політично, урядом і так далі на або скасування цієї угоди, або на оптимізацію чи її доповнення. Це питання номер один. Оце є суть полеміки, яку треба вести у суспільстві. Ми про це не говоримо. Як розраховується в такій ситуації Україна сьогодні? Ще одну хвилинку – добре? Перше... Уряд приймає оці правила гри. Це, я думаю, ключова помилка президента Януковича і чинного уряду. Акцептувати цю угоду не треба було. Є всі підстави цього не робити. І перший крок, який вони роблять: вони заключають харківську угоду. Яка суть харківської угоди? Одна: чи можна із 450-ти доларів скасувати 100 доларів, вийти на 350 ціну газу ціною військової бази, ціною антиконституційного рішення продовження на 25 років дислокації чужої військової бази у Криму? Мотив був такий: ми при такій ціні, яка домовлена московською угодою, жити економічно не можемо. Пішли і на 180 градусів розвернули безпекову політику, відмовилися від європейської колективної безпекової політики, продовжили на 25 років базу – добилися на 100 скорочення. Але 350 – а читайте: 680... Бо середньозважена ціна бареля після 2012-го року експертами прораховується в середньому на 130 доларів. Підготуйтеся до ціни 680. І здача кримської бази на 100 доларів не має великої різниці. 580 доларів – це та ціна, яка викликом для нас стоїть. Що робить далі під тиском міжнародним у тому числі влада? Давайте підписуємо зону вільної торгівлі. За два місяці до зони вільної торгівлі з Європейським Союзом підписується зона вільної торгівлі з Росією. Думаю, через два-три дні ми станемо свідками, як газотранспортні компанії домовляться про те, що... а можна газотранспортну систему України взяти або в оренду, або зробити консорціум. Давайте перевіримо один одного. Через декілька днів, я думаю, шедевр якийсь появиться. Думаю, що після цього появиться політична відповідь: «Ви знаєте, ми ще на 100 вам скорочуємо ціну на хуторі Михайлівському». Цього буде мало – ми будемо говорити про Митний Союз... Бо Митний Союз утворюється в інших умовах. Якщо буде час, я про це відповім. Давайте будемо говорити про рубльову зону, бо Микола Янович звернувся: «Чи можна в рублях з Росією розраховуватися?» Конечно, можно. Николай Янович, можно. Ми станемо свідками, як отут буде дискусія про Таможенний Союз, як отут буде дискусія про так називаємий валютний союз... І ще, може, на 50 скостять. І у цих умовах сьогоднішніх ми можемо вийти на хуторі Михайлівському приблизно в ціні 200: що абсолютно відповідає економічній моделі. Із цього треба було починати. І коли 1-го січня я телефоную прем’єр-міністру і кажу: «Ми повинні зараз виступити, – 2009-го року, – спільною заявою і показати світу і українцям, яка ціна газу повинна бути на сході Україні, по європейській формулі...» І в тій заяві, підписаній президентом України і прем’єр-міністром, є одна ціна: на сході України ціна газу повинна бути 204 долари. Власне кажучи, оце суть полеміки, яка не є політичною. Якщо нація дасть відповідь на те, як жити із цією ціною: ось вона, – як жити з таким транзитом, як жити з такими штрафами... Я вже не буду говорити... А як ми будемо жити, коли четверть ринку українського газового віддана російському постачальнику? Не НАК «Нафтогазу України». 25 відсотків корзини газу, яка продається в Україні найбільш ліквідним і платіжездатним покупцям, продає не НАК «Нафтогаз», а продає чужа компанія. А ми ж говорили, що нам посередників не треба. Нашим же девізом було зробити внутрішній ринок для українців. Щоб НАК «Нафтогаз» займався політикою цього ринку. І от я, шановні присутні, підводжу тихенько до дискусії... Ви знаєте, щоб не трапилося так, що суть, ради чого, починаючи з РНБО, я поставив питання, як вийти із цієї ситуації... Ми на 180 градусів уже повернули безпекову політику, торгову політику. Ми стоїмо на межі підписання двох чи трьох угод, які стосуються наших доленосних економічних секторів і митного валютного простору як такого... Що кінець кінцем ми прийшли до капітуляції української політики, яку ми так довго очікували і проводили. Бо те, що відбувається на фоні так званої московської угоди... Зона вільної торгівлі, підписана у Санкт-Петербурзі, – це московська угода. Дислокація на 25 років Чорноморського російського флоту – це московська газова угода. Дискусія про Митний Союз – це московська газова угода. Дискусія по ГТСу і по валюті – це продовження оцієї московської газової угоди. Тому, ви знаєте, не треба у суспільстві легковажити. Я розумію, що українці пацифісти. Сентиментальні. Вони люди такі... з великим душевним спокоєм і гармонією. Вони сердобольні. Вони... вони прийдуть до, ви знаєте, коли ми говоримо про персональні, там, відносини, до гуманного почуття... Зараз іде амністиційний процес. І я переконаний, що ми дійдемо до того, що буде подобатися пересічному українцю. Але майте на увазі, що цей епізод... Дійсно, ви знаєте, вона... або суть суду не заключається у тяжкості самого судового вироку, самої кари. Суть і одна із провідних цілей судової і правової системи – це невідворотність. Невідворотність. І коли я пригадую... років 7 назад: у 2005-му році – десь у лютому-місяці я їду із відрядження... Це був лютий-місяць. Це десь восьма година вечора, темно. І я проїжджаю Житомир, Коростень. І там, у Коростені, тюрма. Коростенська тюрма. І я водію сказав, що «давай заїдемо зараз у цей об’єкт». Я пам’ятаю це спілкування. Казарма, двоповерхові такі ярусні ліжка, як у мене у військовій казармі були. Переді мною стоїть невеликий на зріст мужчина середніх років. І вже в кінці розмови я його запитую: «Який вирок у тебе? Скільки тобі присуджено?» Він говорить: «Вікторе Андрійовичу, три роки». – «А за що?» – «Я вкрав мобілку». Другий стоїть високий. Звертаюся до нього: «Скільки ти років сидиш?» – «Дев’ять років». – «За що?» – «Я чотири роки назад угнав першу модель «Жигулів»». Дев’ять років чи три роки за ту мобілку. Думаю, що це негуманно. Думаю, що це несправедливо. І після того відповідні рішення і зміни до законів, і помилування, які я щомісяця підписував для тих людей, яких я вважав... І три амністії, через парламент які я провів. Но я сказав би, шановні, що це трошки другорядні. Якщо ми не дамо відповідь на оце... Отут закладена проблема нашого прикладного економічного і політичного суверенітету. Якщо ми на це байдуже будемо дивитися, а будемо приймати участь у політизації, яку ведуть, до речі, обидві сторони... І я не відкидаю того, що елементи політичні є. І вигоди будуть витягувати із цього процесу всі: і влада, і опозиція. Кожна сила. Я просто хочу сказати нації: дорогі мої українці, власне кажучи, це тема чутлива. Думаю, що пройдемо її. Але якщо ми не дамо відповіді на дійсно ключову проблему, через два-три роки ви дійсно будете бачити іншу Україну: з іншим курсом, яка йде зовсім у другу небажану для нації дорогу.
Савік Шустер	Я прошу: сместите, пожалуйста, рекламную паузу немножко на позже, потому что я с большим интересом, как и все, слушали президента Ющенко.
Ющенко	Я дякую. Дякую.
Савік Шустер	Я давно не видел такой поддержки. Правда, рождённые в Украине – больше, а директора школ – меньше. Потому что, видимо, они других у доски не представляют, да?.. Но вот скажите мне такую вещь: во время процесса над Юлией Тимошенко было ходатайство защиты о проведении очной ставки между вами и экс-главой НАК «Нафтогаза» Олегом Дубиной... Потому что во время допроса Олег Дубина сказал, что вы защищали интересы «РосУкрЭнерго» и Дмитрия Фирташа. И что, в принципе, цена могла быть ниже, но «РосУкрЭнерго» предложил больше и, в принципе... а вы стояли за ними.

Blog

Программа в Украине на «Первом национальном»

Содержание