Зовнiшя полiтика США за президентiв Б. Клiнтона та Дж. Буша-молодшого

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство



?рення американського впливу на обширний регiон, ранiше недоступний для них.

Принципи i основнi парадигми новоСЧ концепцiСЧ "розширення демократiСЧ" були викладенi 21 вересня 1993 року помiчником президента США з нацiональноСЧ безпеки Ентонi Лейком у виступi перед студентами. Згодом iдеСЧ, викладенi Лейком, стали базою документа Ради нацiональноСЧ безпеки США "Стратегiя нацiональноСЧ безпеки шляхом залучення i розширення". Першим прiоритетом американськоСЧ зовнiшньоСЧ полiтики за Б.Клiнтона проголошувалась демократизацiя колишнiх соцiалiстичних держав РДвразiСЧ; другим - допомога щодо "розширення демократiСЧ" передбачала включення нових краСЧн, коли вони досягнуть вiдповiдного демократичного рiвня, до вiйськово-полiтичних i економiчних структур Заходу. Цей iенарiй, як вiдомо, вже реалiзовано.

Прийняття у 1997 роцi адмiнiстрацiСФю Клiнтона СтратегiСЧ нацiональноСЧ безпеки для нового столiття можна вважати ще одним кроком у формуваннi новоСЧ глобальноСЧ стратегiСЧ США.

Доктрина розширення демократiСЧ i стратегiСЧ мякоСЧ гегемонiСЧ викликали жорстку критику з боку республiканськоСЧ партiСЧ, особливо СЧСЧ консервативного крила. Адмiнiстрацiю Клiнтона звинувачували у тому, що вона проводить неефективну зовнiшню полiтику, не маСФ орiСФнтирiв i уяви про стратегiчнi iнтереси США.

Значна частина американськоСЧ елiти стала одверто заявляти про право США на беззастережне свiтове лiдерство. Так пiд час виборчоСЧ кампанiСЧ 2000 року Дж.Буш-молодший заявив: Метою Америки СФ побудова свiту, сформованого американською могутнiстю, мужнiстю i мудрiстю.

Перемога на президентських виборах 2000 року республiканцiв i початок президентсва Дж.Буша-молодшого започаткував формування новоСЧ зовнiшньополiтичноСЧ стратегiСЧ, яка складаСФться з шести-семи найважливiших елементiв. Загалом суть "новоСЧ стратегiСЧ-" США полягаСФ у тому, що вiдповiдно до неСЧ Штати все менше будуть рахуватись з iнтересами iнших^ З унiверсальними правилами та глобальними iнституцiями; будуть прагнути до одноособовоСЧ i випереджаючоСЧ ролi у боротьбi з загрозою тероризму i краСЧнами "вiсi зла" (Лiвiя, РЖрак, РЖран, Пiвнiчна Корея, Куба), якi мають засоби масового ураження. США будуть використовувати свою неперевершену вiйськову силу для встановлення глобального порядку.

Перший елемент "новоСЧ стратегiСЧ"" полягаСФ в тому, що США беруть на себе фундаментальне зобовязання "зберегти однополюсний свiт, в якому вони не матимуть конкурентiв. Жоднiй коалiцiСЧ великих держав без США не буде дозволено досягти гегемонiСЧ. Америка повинна залишатись настiльки могутньою, що iншi великi держави врештi-решт перестануть бути стратегiчними суперниками i конкуренцiя у сферi безпеки мiж великими державами також зникне."

Другий елемент - це необхiднiсть аналiзу глобальних небезпек з боку терористичних груп i визначення шляхiв СЧх подолання. Нова реальнiсть у тому, що цi невеликi терористичнi групи, пiдтримуванi краСЧнами "вiсi зла", можливо, уневдовзi куплять чи вже володiють ядерною, хiмiчною чи бiологiчною зброСФю. Цi групи мають бути лiквiдованi.

Третiй елемент американськоСЧ стратегiСЧ постулюСФ, що концепцiя "ядерного стримування" зжила себе у звязку iз завершенням "холодноСЧ вiйни". Трiада: ядерне стримування, нацiональний суверенiтет, баланс сил - не дiСФ. Оскiльки iснуСФ загроза не з боку великих суверенних держав, а з боку транснацiональноСЧ терористичноСЧ мережi, яка немаСФ територiСЧ, кордонiв тощо.

Четвертий елемент тiсно повязаний з третiм, тобто з довiльним тлумаченням нацiонального суверенiтету. Оскiльки терористичнi угруповання не повязанi з конкретною територiСФю i кордонами, то США мають бути готовi до втручання у будь-який час, будь-де, тобто знехтувати нацiональним суверенiтетом будь-якоСЧ держави. Ця теза сильно суперечлива, бо Буш-молодший наголошуСФ на важливiй ролi територiальноСЧ безпеки своСФСЧ держави-нацiСЧ, а iншим державам вiдмовляСФ у цьому.

Шостий елемент зовнiшньополiтичноСЧ лiнiй Вашингтона полягаСФ у тому, що будуть iгноруватись мiжнароднi правила, договори, взагалi спiвпраця у сферi безпеки. Пiсля подiй 11 вересня 2001 року США вiдмовились пiдписати Кiотський протокол ( 1997 року в Кiото було пiдписано протокол боротьби з глобальним потеплiнням. Його учасниками сьогоднi СФ понад 140 державю УкраСЧна приСФдналась до протоколу 4 лютого 2004 року. З великих держав лише США не пiдписали Кiотський протокол (Росiйська Федерацiя пiдписала Кiотський протокол у 2004 роцi), Конвенцiю про заборону бiологiчноСЧ зброСЧ, вiдмовились вiд договору про ПРО вiд 1972 року.

Сьомий елемент - США не надаватимуть значення змiцненню мiжнародноСЧ стабiльностi, не будуть дотримуватись домовленостей про контроль над озброСФнням, як це було пiд час "холодноСЧ вiйни". Свiт, на думку США, повинен виробити радикально новий пiдхiд до проблеми стабiльностi i поступово пристосуватись до американського гегемонiзму.

Восьмий елемент проголошував стратегiю превентивних дiй. Таким чином, адмiнiстрацiя Дж.Буша - молодшого вiдкинула мякий демократичний варiант встановлення американськоСЧ гегемонiСЧ у свiтi i озброСЧлась варiантом одвертоСЧ i жорсткоСЧ гегемонiСЧ.

Зб.Бжезинський у своСЧй новiй книзi "Вибiр: глобальне панування чи глобальне лiдерство" квалiфiкуСФ дiСЧ Дж.Буша-молодшого як екстремiстськi, якими вiн наносить великоСЧ шкоди довготривалим iнтересам США i спонукаСФ до формування антиамериканiзму глобального характеру.

Що очiкуСФ свiт за